Ведмеже місто

«Чому люди переймаються спортом?
Можливо, все залежить від того, хто ти. І звідки»

Як воно, коли життя цілого містечка залежить від результатів хокейної команди? Жителі Бйорнстаду знають, що будь-яка помилка матиме зависоку ціну. Це місто холоднечі та хокею. Але перш за все, Бйорнстад – людські долі, об’єднані спільною метою. Ці люди не просто цікавляться спортом, він для них – ціле життя. Шалено глибока історія, про те наскільки важливим є вибір кожної людини. Мовчати, приховуючи правду, чи відкрити світові жахливі таємниці, які можуть зруйнувати все?

Як багато важливих тем автор зумів розмістити на 422 сторінках. Бакман описує всю складність життя без жодних прикрас, він пише настільки відверто, що неможливо стримувати сльози. Тут про те, що кожен вчинок матиме наслідки, що кожне слово має вагу, що іноді найкращим заспокійливим стають міцні обійми без жодних слів. Хіба хтось може знати напевно, як правильно? Автор змушує своїх героїв зробити вибір, крізь сторінки він дозволяє нам прочитати їхні думки. Кожен тут має щось, що залишається несказаним, бо містечко, яке потопає у снігах, заховало під кригою свої почуття. Відродження почнеться лише тоді, коли хтось заговорить про те, що змусить Бйорнстад схаменутися. Є речі важливіші, ніж репутація, коли йдеться про людяність і справедливість. Бакман створив унікальних героїв: хтось має добре серце, хтось – нестримні мрії, хтось прагне боротися до кінця, а хтось – віднайти справедливість. Часто бувають обставини, коли ми не обираємо для себе боротьбу, але кожен може обрати на чиєму боці та проти кого він боротиметься.

«Чому люди переймаються спортом?
Тому що він розповідає історії»

Холодне, самотнє і бідне шведське місто Бйорнстад має єдину надію на відродження через інвестування у місцевий хокейний клуб. Книга розповідає про хлопців з хокейної команди, про командний дух на льоду і поза ним, про своїх і чужих, про прийняття і булінг.

У процесі несамовитого прагнення перемоги не лише для команди, а й для усього міста, вчиняється злочин. Не сам «вчиняється», а хтось це робить. Тепер головне не так встановити правду (адже вона на поверхні), як прийняти її.

У книзі піднімаються такі актуальні зараз питання гендерного насильства. Як повинна поводитись жертва щоб бути визнаною потерпілою? Ким повинен бути (чи не бути) злочинець щоб понести відповідальність? Ці питання не повинні існувати, але чомусь стають наріжним каменем при розслідуванні статевих злочинів.
Як же цікаво і детально автор описує ефект колективного мислення. Акцент робиться те так на діях винуватця і жертви після події, як на вчинках та судженнях тих, хто навколо.
Книга однозначно варта уваги і для мене стала відкриттям.

Перша книга Бакмана прочитана мною. Відчутно, що автор намагається видавити з тебе сльозу упродовж усієї книги, і, хочу сказати, в нього досить непогано виходить. Мене це не задовбало, (бо читаю його вперше) але відчуваю що в наступній книзі автора вже набридатиме. Окрема любов до персонажки книги, яка захоплюється Девідом Бові). Сюжет досить цікаво і гарно складений, лише набридає часом постійне нагнітання перед поворотною подією. Загалом сподобалося, можливо колись дочитаю трилогію.