Якби ж Різдво було щодня

Мій різдвяний книгочтун триває. І сьогодні чудова книга для дорослих. Чому для дорослих? Бо головні герої не юні (а один зовсім не юний), а ще підіймаються дуже важливі теми.

Про що? Про сенс життя, про долю, про магію Різдва
Шестеро людей у снігопад потрапили у забутий богом і людьми готель. Це були: подружня пара двох чоловіків, босс та особиста помічниця, і ще одне майже колишнє подружжя, яке об'єднують радісні, але й травматичні спогади.

І будинок став їхнім притулком на ці кілька днів. Завдяки розмовам ми дізнаємося про минуле цих непересічних особистостей, співчуваємо, радіємо, підтримуємо їх. Розмірковуємо над проблемами гомофобії, вегетаріанства, балансу між роботою та життям. Особливо торкнувся мене той факт, що не дрстатньо бути гарними людьми, треба ще й зустрітися у правильний час.

Наші герої розмовляли, готували, їли, пили, слухали різдвяні історії та пісні, ще розмовляли, внутрішньо змінювалися та отримали найкраще Різдво, яке тільки могло бути.. Бо і тут не обійшлося без МАГІЇ.
І так хочеться вірити, що вона доступна і нам.

А ще тепер я маю пере(про)читати про капітана Вентаорта і Енн

Що буде, якщо взяти снігову заметіль, шість незнайомців, віддалений затишний готель і дрібку різдвяної магії? Вийде чудова різдвяна історія, яка не лише розважить і звеселить, а, можливо, навіть змусить трішки поплакати.

Чесно кажучи, не цього я очікувала від цієї книжки. Я хотіла легкої, атмосферної різдвяної історії, але отримала значно більше. І, хоч плакати не планувала, історії героїв таки торкнулися мого серця.

Ми знайомимося з різними персонажами: подружньою парою, яка переживає розлучення; босом і його підлеглою (за класикою жанру, дівчина таємно в нього закохана); та парою геїв, які більше 30 років разом. З кожною сторінкою ти все більше прикипаєш душею до цих людей, і коли доходиш до фіналу, розумієш, що прощатися з ними зовсім не хочеться.

Моїми улюбленцями стали Чарлі і Робін. Чарлі - ювелір, а Робін працював у нього водієм. Вони вже не молоді, мають значну різницю у віці, але це не заважає їм кохати один одного. Ця парочка постійно викликала в мене усмішку – вони справжні буркотливі дідусі, що сваряться й дражнять одне одного, але їхнє кохання видно в кожній дрібниці.

«Якби ж Різдво було щодня» – це більше, ніж просто різдвяна казка. Це історія про життя, яке, як і саме Різдво, варте того, щоб його святкувати з усіма радощами й труднощами.
Книжка вийшла щемка і наповнена глибоким сенсом: про любов, дружбу, важливість розмов про почуття. Часто ми думаємо, що наші близькі самі здогадаються, що ми відчуваємо, але правда в тому, що про важливе потрібно говорити.

"НАЙБІЛЬШЕ ЩАСТЯ ПРИНОСЯТЬ ЛЮДИ, А НЕ МІСЦЯ."


Ця книга подарувала мені такий бажаний різдвяний настрій🎄✨❄️, неймовірно насмішила та розчулила до глибини душі 🥹

🏨Отож, маємо три пари, які в жахливу заметіль випадково потрапляють у старий готель і опиняються у сніговій пастці.

👫Джек та Мері - бос та його особиста помічниця, яка таємно у нього закохана.

👫Люк та Брідж - колишнє подружжя, яке після запеклої війни вирішило виставити білі прапорці примирення і підписати договір про розлучення.

🧑‍🤝‍🧑Робін та Чарлі - любляча гомосексуальна пара, яким негода зіпсувала плани на розкішний відпочинок у Шотландії.

Це своєрідна герметична різдвяна історія. Шестеро людей змушені перебувати в товаристві одне одного і зустрічати разом найсніжніше в їхньому житті Різдво.Вони вигадують чим себе зайняти у найближчі п'ять днів і виявляють, що це Різдво приносить їм усім неабияке задоволення.

Вишуканий інтер'єр готелю, мерехтіння вогників ялинки🎄, настільні ігри♟️, приготування хрусткої картоплі в мундирах 🥔, підсмажений зефір🍡 , запашний глінтвейн 🍷, вишня у шоколаді 🍒, атмосферні колядки у виконанні Перрі Комо та Френка Сінатри, що лунають зі старенького радіо, зближують незнайомців. Об'єднані духом Різдва вони стають справжніми друзями, наставниками та вчителями одне для одного.

Постояльці готелю переосмислюють своє життя і розуміють, що цей вимушений відпочинок став для них одним із найкращих різдвяних подарунків🎁

🏨Книга написана дуже легко, щиро. Вона захоплює, дивує, смішить, надихає, а крапля містики надає їй особливого шарму.

Дуже-дуже раджу! Тепер це одна з моїх улюблених різдвяних історій! Так життєво, так душевно, дуже сердечно, так зворушливо і неймовірно романтично🥹

Драматично-феєричний фінал змусив мене плакати та сміятися одночасно🥹

...сенс життя - жити тут і зараз, бути присутнім у моменті. Дивитися концерт очима, а не намагатися зняти його на телефон; жити в реальному світі, а не у віртуальному, вичавлювати сік із кожної секунди, насолоджуватися цією подорожжю, скільки б вона не тривала"