😻 Пуррфектно! Вусами клянусь!

🐈 Мурчу від задоволення

Щоб бути чесною, скажу одразу! Книгу купила, не читаючи анотації, а відповідно, навіть не здогадувалася про що вона. Ну, а як інакше? Ви бачили це видання? Це просто wow! Отже, уявіть, що вам пропонують взяти участь у шоу, десь на лазурному тихому пляжі. Острів, свіжі фрукти, ви і ваш коханий, море і можливо навіть популярність опісля. Ну хто ж не погодиться? Але питання в іншому, на що ви готові піти, аби повернутися на землю? Що, як вижити має право тільки сильніший? Так, від Рут Веа можна очікувати, що завгодно, але на таку кінцівку, я точно не розраховувала! Читати читати читати! P.S. тепер на відпочинки я дивлюся трохи під іншим кутом🧐😄

Книга гарна як і ззовні, так і всередині ❤️‍🔥 Чекаю другу частину

Класний нуарний трилер від українського автора! Спочатку у структурі книжки коротка, на 12 сторіночок, історія одного вечора студентів-першокурсників медичного, яка завершується словами: "Обшукайте його, може, це він той серійний убивця..." Далі починається перша частина: "АГОНІЯ. Якби він знав, що за кілька годин помре, то вдягнув би не такі теплі шкарпетки." І якось цього влучного початку вкупі зі доволі легким стилем написання, приправленим іронічним гумором, мені вистачило, щоб дати собі час звикнути навіть до прийому відсутності імен головних героїв. До речі, так, у головних героїв немає імен, а лише назвиська чи то прізвиська, при чому більшість прикметники: Необачний, Темний, Сизенький, що спочатку дещо заплутувало, але змушувало задуматися, чи це їхні якісь визначальні риси: Хитрун, Відлюдник, і непогано так тренувало увагу до читання. Зав'язка у тому, що знаходять трупи, які мало того, що є полем для гри у "хрестики-нолики" якихось маніяків, так ще й є відсилками на аналогічні "естафетні" вбивства, скоєні парою злочинців вже досить давно. Допитати одного з убивць з попередніх злочинів неможливо, бо він майже недієздатний, і то вже тривалий час, тож цього разу він або не причетний, або не серед головних так би мовити дійових осіб. Додає здогадок той факт, що реакцією паралізованого на розповідь слідчого про цю справу стає інсульт, до того ж розмова відбувається без будь-яких свідків. Що дає читачеві причини ще й слідчого підозрювати. А чим далі, тим кількість підозрюваних зростає, навіть якщо не ставити собі за мету відгадати злочинця, якісь теорії все одно виникатимуть ... Закінчення першої частини вразило, я навіть перед її останніми сторінками ще раз повернулася на початок, бо направду перші абзаци написані так, що можна по-різному вирішити, хто ж з героїв таки помре того січневого вечора. Друга частина була ще динамічніша, щось знову ж вражало, новими для мене були оці нюанси роботи судмедексперта в українських реаліях, бо ж американських, наприклад, із різножанрових серіалів достатньо було переглянуто. Історія маніяка трохи ошелешувала, до речі, класно описані і моменти з його передісторії, і пояснено його психологічне "становлення". Фінал крутий: інтрига, маніпуляції, моторошні подробиці жорстокості та вигадливості психопата, певна, на мою думку, злочинна недбалість представників закону, через яку нові жертви. І, до речі, деякі філософські моменти, до обдумування яких напевно повертатимусь. Продовження читатиму однозначно!

Шіорі у першій книзі здолала дуже багато перешкод, щоб врятувати і себе, і братів. У "Обіцянці дракона" вона теж поривається рятувати всіх сама, особливо тому, що не хоче, щоб через неї хтось постраждав. Адже певною мірою саме вона, серцекровка, є загрозою для Кіати. І мені дуже імпонували вчинки принців-братів, Таккана та чарівника Ґена, які всіляко допомагають цій впертій принцесі. Шіорі'анма відчайдушна та відважна, а ще добра та справедлива. І те, що вона навіть у найскладніших ситуаціях вірна своїм цінностям, рятує її, дає другий, третій шанс, допомагає виплутуватися із, здавалося б, безвихідних ситуацій, а в Ай'лонґу їх буде багатенько. І звичайно ж, захопило мене як і в першій частині вірне, віддане кохання, ніжне та щире почуття. Ця лінія у творі надзвичайно трепетна та чуттєва. А скільки ж випробувань цим юним закоханим доводиться долати. І коли все наче налагодилося, раптове видіння смерті Буші'ана Таккана — чи зможе Шіорі відвернути жахливу долю чи змушена буде пожертвувати кимось із близьких задля порятунку всієї Кіати? У цій частині трохи менше гумору, напевно тому, що демонічна загроза страшніша, ніж у першій книзі. Але все ж чарівна Кікі, Ґен, Серю та Таккан не раз своїми ремарками викликали і усмішки, і навіть хихотіння. Трошки не вистачало Меґарі. Цікавим моментом було відвідини батьківщини Райками, знайомство з чоловік з минулого мачухи, шаманом Ошлі, який розповів більше про сестер Вану та Чаннарі. Тож найближчим часом і "Її осяйне прокляття" читатиму. Взагалі авторка показує нам у двох частинах такі різні сім'ї: сім'ю імператора та сім'ю князя Бушіана Таккана, молоду сім'ю брата Шіорі Андахая та Ціннії. І через їхню взаємодію невимовну силу підтримки та любові, того щастя, яке людина здатна відчути тільки в люблячій родині. Мені сподобалося продовження "Шести багряних журавілів". Рекомендую для моментів, коли хочеться поринути у неспішну казкову історію зі східними мотивами❤️

Роман «Мадонна в хутряному манто» Сабахаттін Алі показує трагедію кохання через моральну неспроможність героя. Він здатний на сильні почуття, але не діє, коли це важливо, не шукає та дуже часто звинувачує інших. Головна героїня до кінця вірила в нього, бо його слова і справді були переконливими, але тільки слова, бо дій як таких, їх не було. Трагедія твору полягає в тому, що якою б щирою не була любов, але вона не виправдовує бездіяльність.

"Коли дві душі живуть в одному тілі, це не лише виснажує, а й змінює свідомість." Чи може бути винна людина в тому, якого кольору вона народилась? Чорні, Білі, Кольорові - ці терміни читач буде бачити постійно впродовж усього роману. Не усім ця книга видасться цікавою.. Ви не знайдете, тут інтригуючих сюжетних поворотів, спотворених жахливих таємниць. Це історія про маленьку Марію, її складний шлях, як дівчини з сім'ї Чорної матері і перевтілення в Кітті, як видатну кінозірку 1960х. Про її відчуження від світу Чорних, і старт кар'єри як Білої і наслідки цього.. про те, до чого призвело її життя як Білої людини. І про все, що вона здобула і втратила. Досить сумна і монотонна історія. Тут багато політичних і расових аспектів тих часів, про все, що тоді коїлось між Білими і Чорними. Про кіноіндустрію мені взагалі було нецікаво читати, та тут про неї не так і багато було. Історія кохання Кітті і Нейтана мені не відгукнулась (тут є питання, а чи взагалі це було якесь кохання?) Моментами мені було цікаво, моментами - взагалі ні. Сама ж Кітті, як головна героїня мені була цікава і мені було шкода її, як і її матір 💔 Найбільша таємниця цієї історії це як все ж складеться доля спадку і сім'ї Кітті після її смерті і чи розкриють рідні її таємницю 💔