Маст рід евріван!

Стосунки — це не про пошук «половинки», а про зустріч двох дорослих, окремих світів. Найбільше в книзі зачепила чесність. Автор не обіцяє «щастя за 10 кроків». Навпаки, він каже: буде важко, будуть кризи, ви будете бісити одне одного — і це нормально. Це книга про дозвіл бути неідеальними. Після неї хочеться не вимагати від партнера змін, а підійти і просто обійняти, бо ми обидва — всього лише люди.

Дизайн книги - вау. Власне, певно, на це я й повелась. Початок зацікавив, а фінал взагалі виявився абсолютно неочікуваним, тому можна закрити очі на трохи нуднуватий та затягнутий сюжет

напевно найкраща книга авторки. дуже легка, напружена, читається на одному диханні. сто відсотків так.

обожнюю творчість Голлі Джексон. цz книга не стала винятком, як завжди чудово. напруга, неочікувані повороти. травмована головна героїня. моя оцінка 10/10.

«Дарунок - це те, що важливе для тебе і водночас для того, кому його віддаєш. Він значить багато, але не має ціни, бо його не продають і за нього не чекають нічого взамін» Володимир Аренєв «Музиканти. Четвертий дарунок» Щемлива та добра казка на основі міфів та інших літературних сюжетів про дружбу і підтримку, про те, що зі зневірою та розпачем треба боротись, а якщо не виходить, немає нічого поганого в допомозі близьких. Бо зневіра і розпач можуть затягнути на саме дно і їх треба перемогти. Досить багато відсиланок на міфологію та релігію, що робить твір ще яскравішим. Обережно, наприкінці можна пустити сьозу. Окрема тема, це малюнки. Вони дуже класні і якісні. Сподіваюсь, дівчинка дочекається свого тата. Буду чекати продовження. Читати і дорослим, і малим.

Це саме та книга з якою відпочиваєш думками. Легка, мила, романтична і трішки банальна

Чудовий роман від дідуся жанру, який згодом назвуть «кіберпанк». Те, що відбувається в цій книзі важко втиснути в огляд. Фірмова параноя, метафора Бога, розмиття меж між життям і смертю, метафізика, корпоративне шпигунство та іронія хитро переплетені у складний лабіринт незрозумілих подій. Те, що автор робить з поняттям часу, а точніше його деградацією та поступовою, а згодом і швидкою втратою відчуття реальності та безпорадності при темній, нуарній атмосфері - просто чудово. Окрема цікавинка для мене - «напівжиття». Окремий світ зі своїми законами, хижаками та жертвами і відсилання до «колективної несвідомої» Карла Юнга. Останні 50 сторінок просто вибух. Все перегортається з ніг на голову не один раз. Хочете відмінну параноїдальну головоломку від майстра жанру - вам неодмінно треба прочитати «Убік». До речі, а що таке той Убік???