Я, звісно, знала, що тут токсичні персонажі, але щоб настільки, я не очікувала. Десь після середини я вже почала істерично сміятися, особливо з молодшого Лінтона, ну просто драма квін. У мене очі на лоба лізли від того, що витворяв Гіткліф 😳 Навіть не знаю, чи зустрічала в літературі більш мстивого персонажа. Загалом за відчуттями це наче дивитися ток-шоу з трешовими сімейними історіями, воно ніби й токсично, але відірватися складно. Навряд ця книга стане моєю улюбленою історією, але щось у ній таки є. Вона чіпляє, викликає сильні емоції, вона неймовірно атмосферна, темна й готична

Науковою фантастикою цю книгу можна вважати дуже умовно. Так, тут є подорожі в часі, але вони описані дууууже погано, логіка часу, взаємодія минулого й майбутнього, правила цього світу - усе виглядає незрозумілим і непродуманим. Якщо перша третина мені ще подобалася, було цікаво спостерігати за адаптацією людини з іншого століття, та й історичні згадки експедиції зацікавили, то остання частина, ну це повна дурня: усе змішалося, коні й люди. Складається враження, що авторка намагалася охопити багато тем і створити щось більше, ніж просто любовний роман, але жодну з них не змогла повноцінно розкрити. Як наукова фантастика - це дуже слабко. Як романтична історія - бракує власне романтики. Тут порушуються питання расизму, біженців, етики подорожей у часі, урядових змов і шпигунства, як і купа іншого вінегрету. Усе це якось поверхнево, наче додали просто щоб було У результаті так і не зрозуміло, про що ж ця книга, ні те ні се

Хоч до першої частини я ставлюся досить прохолодно, друга захопила мене значно більше. Відчувається разюча різниця в стилі оповіді між ними. Тенета війни це вже не підліткова історія, а розповідь про людей, скалічених війною, тут багато жорстокості. У кожного свої страхи, свої хиби й демони, що ятрять душу. З одного боку, морально було непросто проживати разом із ними всі події, адже багато моментів, пов’язаних із війною, боляче відгукувалися. А з іншого - я неймовірно захоплювалася тим, яких персонажів створив автор. Вони змушували мене злитися, закипати від обурення, співчувати, відчувати огиду та все ж вболівати за них. Тут герої вже не милі хлопці. Вони здатні на підступні й жорстокі вчинки, але водночас можуть бути шляхетними та відважними. Обожнюю таких живих і неоднозначних персонажів

Щороку я ставлю годівничку й із цікавістю спостерігаю, як птахи прилітають підживитися. А коли з’являється хтось, окрім синиць чи голубів, для мене це справжній захват. Тож я вирішила нарешті почитати якийсь нонфікшн про птахів. Ця книга ідеально підійде для початківців-любителів птахів, адже вона доволі узагальнена: тут багато базових відомостей і цікавих фактів не лише про птахів України, а й про види з інших країн. Написано легко, місцями з гумором, а також додано QR коди з додатковими відео. Мене вразило, що поруч із нами живе й залежить від нас так багато видів птахів, а ми навіть про це не здогадуємося. Є безліч нюансів, які для нас незначні й непомітні, але для них мають великий вплив на якість життя (кущі, плодові дерева, гучна музика, коти)

Ааааааа мені терміново треба продовження😱 Сподіваюсь, третя частина не закінчиться таким кліфхенгером, бо четверта ще не перекладена

Мабуть, я можу зрозуміти людей, яким було нудно читати цю книгу: це справді не надто динамічний трилер, а саспенс по-справжньому відчувається хіба що на останніх ста сторінках. Проте мені все одно сподобалося. Мене дуже зацікавила зав’язка: в артоб’єкті померлої мисткині знаходять справжнє людське ребро, і тут постає питання - чи можуть це бути останки її безвісти зниклого чоловіка? Чи вважатиметься артоб’єкт, цілісність якого порушили (у цьому випадку задля експертизи), оригінальним? І чи етично виставляти його на огляд, зважаючи на обставини? Дуже мене цікавить тема мистецтва в усіх його проявах, тож під час читання я не нудьгувала

З одного боку, це ніби й затишна книга, наче слухаєш бабусині байки про далеких родичів. А з іншого боку, я заплуталася: під кінець усе перетворилося на суцільне місиво з імен, і я вже не отримувала задоволення від читання

Не очікувала, що книга буде такою філософською, навіть трохи вловила вайби Часосховища