“Випробування нареченої” - це легкий роман, який ідеально підходить для одного вечора. Історія не претендує на глибину, але читається легко й залишає усмішку на обличчі. Герої дуже симпатичні, справжні «зайчики», за яких щиро переживаєш, щоб вони врешті були разом (навіть якщо це було доволі очевидно з самого початку). Книга створює затишну атмосферу, дає відпочинок від важких історій і дарує гарний настрій. Я оцінила її на 7/10 - приємне читання, яке не залишає сильного післясмаку, але точно подарує теплий вечір.

“Кохання в мозку” мені сподобалася значно менше, ніж “Гіпотеза кохання”. Сюжет здався примітивнішим і не настільки захопливим, події були передбачуваними. Але водночас книга все одно залишила миле враження й подарувала легкий настрій. Це саме той варіант, який можна почитати для розслаблення: проста, романтична й без зайвого драматизму. Хоч і не викликала в мене великого захвату, але загалом читається приємно. Оцінюю на 6/10 - легенька історія для вечора, коли хочеться чогось ненав’язливого.

“Гіпотеза кохання” - це легкий і затишний роман, який читається буквально за один-два вечори. Атмосфера книги тепла, сюжет простий, але дуже приємний, а герої викликають тільки симпатію. Особливо тішить, що між головними персонажами відчувається справжня хімія, від якої хочеться посміхатися під час читання. Це не складна історія, але саме в цьому її чарівність: книга підходить для відпочинку, щоб розслабитися й отримати гарний настрій. Олівія й Адам - справжні «булочки», за яких щиро вболіваєш. Моя оцінка - 7/10, і я сміливо можу рекомендувати цю книгу всім, хто шукає легке романтичне читання.

“Республіка дракона” - це книга, яка вибила з-під ніг ґрунт. Події розгорталися настільки швидко, що я ледве встигала переварювати те, що відбувається, - від моменту до моменту, від удару до нового потрясіння. Історія захоплювала повністю, я не могла відірватися від сторінок. Фінал розбив мене на дрібні шматочки: було так боляче, що я плакала й відчувала справжню істеричну реакцію. Це було не просто читання, а емоційне випробування, яке залишило в душі відбиток. Після завершення я зрозуміла, що мені потрібна пауза перед третьою частиною - ця книга занадто сильна й важка, щоб одразу рушити далі. Для мене “Республіка дракона” - це абсолютні 10/10. Це не просто продовження трилогії, а емоційна буря, яка доводить, що книги можуть одночасно дарувати захват і завдавати болю.

“Макова війна” стала для мене однією з найсильніших книг, які я читала останнім часом. Вона настільки захопила, що я буквально не могла відірватися від сторінок. Історія вийшла жорсткою, місцями болючою, але саме в цьому її правда й сила. Було важко читати про цю війну, смерть і страждання, та водночас саме ці моменти викликали найсильніші емоції й зробили книгу такою реалістичною. Я кілька разів ловила себе на тому, що плачу, настільки події проникали в душу. Авторка створила світ, який одночасно захоплює й лякає, але від нього неможливо відвернутися. Фінал залишає відчуття, що це лише початок ще більшої історії, і я з нетерпінням чекаю почати читати продовження. Для мене це 10/10 і одна з найважливіших книг у жанрі фентезі.

“Запах смерті” справив на мене дуже сильне враження і я оцінила його на 9/10. Книга від першої до останньої сторінки тримає в напрузі: атмосфера тривожна, події розгортаються динамічно, а сюжет не дає можливості відкласти читання. Особливо сподобалося, як автор розставив акценти на психології персонажів - це додало історії глибини й правдивості. Фінал викликав неоднозначні емоції: з одного боку, він сильний і завершений, з іншого - створює відчуття, що історія не може ось так просто закінчитися. Саме тому хочеться бачити продовження, адже залишилося відчуття незавершеності й очікування ще однієї частини. Загалом книга подарувала потужний читацький досвід і стала однією з найкращих у серії.