Батьки Кароліни затіяли ремонт в будинку якраз на самі літні канікули, а її відправляють з бабусею у кемпінгове містечко. Дівчина мала на це літо зовсім інші плани і вони аж ніяк ніяк не про те, щоб нудитися у такому відстійному місці.

Спочатку все було безнадійно погано, допоки Кароліна не знайомиться з одноліткою Норою і найгарнішим хлопцем Матіасом. Між нею та хлопцем з'являється симпатія, а може й щось більше, але ж ви самі знаєте як швидко минає літо.

Взагалі, цей Матіас дуже таємничий, їздить час від часу на роботу в місто, а що там робить, не розповідає. Але Кароліна випадково дізнається дещо цікаве про нього. Як далі складуться їхні стосунки? І чи будуть вони взагалі?

Виявляється, це перша книга трилогії і далі має бути ще цікавіше. Це чудово, легка літня історія про дружбу, перше кохання й пригоди і хоч вона підліткова, мені зайшла.

Люсі-Мод Монтгомері "Енн із Зелених Дахів" /320 с./

Нарешті я познайомилася з кумедною рудоволосою Енн Ширлі, яка із сиротинця потрапила на ферму Зелені Дахи до суворої, на перший погляд, Марілли й лагідного мовчазного Метью. Вони планували взяти хлопця, щоб допомагав їм по господарству, але балакуча, добра, мрійлива дівчинка з великими сірими допитливими очима і рудими кісками, яка постійно потрапляла в якісь халепи, розтопила їхні серця.

Мене зачарували довгі монологи Енн, її вміння бачити красу навколо, давати імена деревам, квітам. Чимось вона мені нагадала "Поліанну". Це дуже добра, мудра, глибока історія і рада, що таки її прочитала, шкодую лише, що не зробила цього раніше.

Цікаво, що Люсі-Мод Монтгомері написала цей роман у 1905 році, але нікого з видавців він не зацікавив. Два роки він пролежав у шухляді і згодом його таки надрукували. Історія про маленьку Енн стала бестселером: за п'ять місяців продали дев'ятнадцять тисяч примірників.

Олівія — найкраща кондитерка, те, що вона випікає на кухні варте найвищої похвали. Але одного разу, подаючи десерт, який потрібно підпалювати перед подачею, дівчина випадково підпалює ще й ресторанну залу, повну гостей. Злякавшись, вона не придумує нічого кращого, ніж утекти. Так вона опиняється у тихому містечку Гатрі, де мешкає її подруга Ханна й починає працювати на кухні старого затишного готелю. Там вона знайомиться з новими людьми, пече печива, пироги, бере участь у конкурсах. Та найкраще, що спіткало Лівві, це Мартін. Його сім'я дуже тепло прийняла дівчину в своє коло. З ними Олівія святкувала День подяки, Різдво, але потім стається дещо не дуже приємне і вгадайте, що робить Лівві, правильно — знову втікає. Чим закінчиться ця історія, ви можете передбачити, але я все ж раджу прочитати її, щоб насолодитися ароматом кориці та ванілі, атмосферою та романтикою.

Дуже смачна книга. Тут стільки різноманітної випічки, про яку я навіть не чула, читаючи, мені постійно хотілося чаю з чимось солодким) А ще тут вкінці є рецепт "Переможного яблучного пирога".

#zymovyj_marafon

Тіффі та Леон ніколи не бачилися, але живуть в одній квартирі й сплять в одному ліжку. Таке буває? Так, якщо одному з них дуже потрібні гроші, а іншому ніде жити. Отож, Тіффі зі всіма своїми манатками перебирається до Леона. Вона працює редакторкою вдень, Леон же вдень спить після нічної роботи в хоспісі. Ось так і живуть, спілкуючись між собою записками на холодильнику. Згодом ми дізнаємося, що в Тіффі були аб'юзивні стосунки і колишній хлопець далі переслідує її, а Леон збирає гроші й намагається витягнути з в'язниці молодшого брата.

Тіффі - яскрава, смілива, метушлива. Леон повна їй протилежність - тихий, спокійний, виважений. Всім відомо, що протилежності притягуються, але в Леона є дівчина.
Кінцівка передбачувана, але від того не менш захоплива, мені дуже зайшла ця історія.

Прочитала третю книгу з циклу "Дикі паростки" й наполегливо рекомендую усім поціновувачам родинної саги та нашої історії. Авторка дуже майстерно володіє словом й історичними фактами, книги читаються на одному подиху.

Тут описується життя декількох поколінь однієї родини. 1970-ті роки СРСР. Петро Луцик повертається у рідне село із заслання, а його брат Семен залишився жити на Чорній сопці в Сибіру.

Сини Петра Іван та Степан хочуть жити вільно та чи можливо це в країні рад... Вони крутяться в оточенні Світличного, Стуса, Іваничука, Братуня, розповсюджують заборонений самвидав, але сексоти не сплять, вони поряд і одного дня Степана, як і інших дисидентів, заарештовують. Радянська система або ламала людину тортурами в психушці або знищувала, що й сліду не залишалося. Чи витримає Степан випробування? Чи знайде його брат Іван?

З другої сторони маємо Дозика, сина Семена, який зрадив батька, відмовившись від нього, лиш би потрапити до корита компартії, але в результаті потрапив під колеса радянської машини, яка переїхала, не шкодуючи його.

Пройшлася тегами і не розумію, чому так мало відгуків на цю чудову тетралогію, мені дуже хочеться, щоб якнайбільше людей її прочитали. Можливо, відштовхує обкладинка, мені самій такі не подобаються, але повірте, наповнення там варте уваги.