Перша книга Бакмана прочитана мною. Відчутно, що автор намагається видавити з тебе сльозу упродовж усієї книги, і, хочу сказати, в нього досить непогано виходить. Мене це не задовбало, (бо читаю його вперше) але відчуваю що в наступній книзі автора вже набридатиме. Окрема любов до персонажки книги, яка захоплюється Девідом Бові). Сюжет досить цікаво і гарно складений, лише набридає часом постійне нагнітання перед поворотною подією. Загалом сподобалося, можливо колись дочитаю трилогію.