Круто
Трясця, круто
Передусім, давайте так, це не така книга яку можна читати потрохи розтягуючи, чим швидше ти її ковтнеш, тим цілісніша буде картина, бо я прочитав вчора 2 з 6 історій, і дочитуючи сьогодні мав іноді повертатися щось уточнити.

Те як історії переплітаються одна з одною це просто крейгазм для мого задротського мозку. Я насолоджувався кожною хвилиною читання. Стиль в автора дуже легкий, зрозумілий і дотепний. Я звісно не сміявся поки читав, але постійно піднімав брову з думкою "о, як же метикувато" (жартую, я не думаю такими розумними словами, в основному там були матюки, але в позитивному контексті)

Кінцівка трохи зіжмакана, але це не зіпсувало мені відчуття від книжки взагалі, тому і знижувати за це оцінку не вважаю за потрібне.
Загалом було просто відчуття, що автор не хотів робити книгу більшою, що як на мене правильне рішення, бо як я писав і раніше - книгу треба читати в максимально короткий термін, і що автор також не захотів утискати інші історії, щоб більш розважено підійти до фіналу, що, як на мене теж правильний вибір, бо навіть якби фінал був розписаний краще, для мене це все одно була б найменш важлива частина книги.

Загалом, все просто супер, книжка топ, читати всім))
П.с. Саша, я чув ти там пишеш нову книжку, якщо вона буде хоча б не гірша за цю - точно станеш одним з моїх улюблених українських авторів, а може і взагалі авторів) Наснаги на шляху :3

Відгуки на книжки, які так сподобалися, писати важче ніж на 3,2-зіркові, хочеться просто волати ВААААУ на все горло. Але я спробую.

Перші книги циклу знайомлять нас із кордонами Меекханської імперії, що захопила майже весь континент. А ми слідкуємо за персонажами що проживають на її території, та здебільшого саме меекханцями не являються.

Головне, що хотів написати, читав у відгуках що замало критики імпереалізму і т.д., але як на мене автор чудово впорався з тим, щоб показати як люди до цього відносяться. Навіть як минуть сотні років, люди приєднані до імперії не вважатимуться її рівною часткою, і не тільки інших людей не вважатимуть меекханцями, то і самі люди не вважатимуть себе такими.
Хоча деякі окремі дії і можуть повпливати на окремих особистостей, але як влучно це прокоментував десятник Веллергоф, навіть після того як Меекханські солдати героїчно загинули, захищаючи людей, які досі, навіть після 300 років знаходження в імперії, вважали себе вессирцями: "З тих пір, якщо хтось називав мене меекханцем я не розбивав йому голову, а лише розквашував носа"

Ви точно знайдете персонажа який вам сподобається, є навіть неймовірні гниди, які все одно приречені на те, щоб сподобатися як персонаж)

Але це грімдарк, і тяжка доля навіть якщо не спіткає самих персонажів, то буде тягтися за ними вервечкою.

А взагалі - просто біжіть читайте цю книжку, яка ще й дуже чудово написана!

Перша книга Бакмана прочитана мною. Відчутно, що автор намагається видавити з тебе сльозу упродовж усієї книги, і, хочу сказати, в нього досить непогано виходить. Мене це не задовбало, (бо читаю його вперше) але відчуваю що в наступній книзі автора вже набридатиме. Окрема любов до персонажки книги, яка захоплюється Девідом Бові). Сюжет досить цікаво і гарно складений, лише набридає часом постійне нагнітання перед поворотною подією. Загалом сподобалося, можливо колись дочитаю трилогію.