Фанатка. Біполярна історія

Мій відгук буде, мабуть, найкоротший з усіх. Бо книга викликала в мене змішані почуття. Це якийсь солодкий біль, котрий ти не хочеш відчувати/читати, та попри те, вчитуєшся в кожне слово і не можеш зупинитись.

«Страх летить із тебе й кричить, і ти кричиш, і серце кричить, мов кажан. Але потім ти розумієш, що серце нікуди не дінеться з грудей. Що це мʼячик на резинці. І ти його вхоплюєш. І розумієш, що нічого з тобою не станеться».

Із мозком Анни не все гаразд. Таке трапляється.

Дівчина має біполярний розлад. В її житті дві фази - манія або депресія. І, якщо не лікуватись, головній героїні важкувато з собою справлятись 🍃

А ще є Владислав та його лекції з історії мистецтва. Нам стає відомо, що чоловік намагається боротись за садибу Мурашки, яку хочуть знести.

Владислав вірить, що дуже важливо зберігати памʼятки історичних постатей 🥲

Раптом, випадок поєднує цих людей для порятунку будинку. Кожен з них робить все можливе задля цього.

Чи вийде у героїв таки врятувати ту садибу?

▫️«Розумієте, картини — це сонячні годинники, за якими можна звіряти час епохи, це дзеркала того, що з нами відбувається. За ставленням до мистецтва можна визначити, наскільки ми відбулися як суспільство»

Почну з того, що мова авторки настільки мʼяка і приємна, що навіть якісь тяжкі теми неймовірно легко читати…

Повільна, без особливої динаміки історія. Проте, поступово, ти проникаєшся героями та їх почуттями ✨

Тут більше про прийняття себе та своїх демонів. А також про те, що дуже важливо цінувати і зберігати історичні культурні памʼятки 📝

Варто зауважити, що місцями мені були незрозумілі та заплутані певні моменти в сюжеті, а в кінці не вистачило трохи більше деталізації подій 🤔

Жадан таки недарма, як на мій скромний смак, написав передмову до книги!

Отож, є два головні герої:
Анна і її біполярка.
Влад та його залежність від алкоголю+тяжка хвороба (Виходить навіть чотири). Міні спойлер це онко. Герої стають одне для одного рятівниками, в хорошому сенсі.

Христина (авторка) знайшла хороші сплетення по сюжету, цікаві. Знаєте, як хороша і водночас проста страва. Наче й інгредієнти зрозумілі, але приготувати треба вміти, щоб не спаскудити.

Приємна стилістика авторки, є цікаві думки і звороти. І попри нелегку сюжетну задумку, вона без драми і плачу показала багато важливих моментів. Там буде опис прийняття трагедії, але він от прям красивий і глибокий.

Власне раджу до прочитання. Якщо готові до тем, звісно.