Здається, мене обманули🫢

Отже, з анотації я очікувала підліткову історію про кохання між зіркою і фанаткою. Щось легке в дусі фільмів 2010х типу «Фанатки не лишаються за сніданок» чи «Вийти заміж за мільйонера».
А отримала міцний трилер з глибоким розкриттям психологічних діагнозів, тригерів і проекцій.

Тесса в минулому пережила травмуючий досвід, тому зараз має агорафобію. Її безпечною гаванню став Ерік Торн - всесвітньо відомий співак. Фанатіючи від Еріка Тесса закриває потребу в соціальних взаємодіях, знаходить заспокоєння у цьому химерному захопленні.
Ерік Торн же зносить наодинці всі тяжби відомості. Відсутність особистого життя, кабальний контракт, неадекватні фанати.
Тож коли Ерік з фейкового акаунту починає тролити Тессу, це спілкування виходить далеко за межі обміну грубощами. Це спілкування невдовзі змінить життя обох героїв.

В книзі окрім зазначених психологічних, піднімаються також питання нездорового фанатизму, тягар слави, нерозуміння оточуючими особливих потреб людини, що має фобії. Гостро засуджується упередженість.

Та попри досить серйозну проблематику твору, ця книга вже ж підліткова з притаманною цьому віку драматичністю.
Не можу сказати, що мені аж так сподобалось, але було цікаво. І я навіть прочитала б продовження, якби воно потрапило мені в руки.

Книга сподобається підліткам, однозначно. Або тим, хто любить оцю твітерсько-фанатську атмосферу.

Книга, справжній задум якої постає перед читачем зовсім не одразу. І навіть не на останній сторінці.

Юджин не вміє варити каву, але вміє слухати. Сумнівне надбання як для баристи, але корчмі на перехресті світів саме така людина і потрібна. Адже що є історія, яку нікому не розкажуть?

Отже, ця книга це як збірка, але не зовсім. Всі історії хоч і розказані різними персонажами, а все ж ведуть до однієї точки в просторі та часі, де сходиться весь сюжет. І корчма в ньому посідає далеко не декоративне місце.

Всі історії різні за стилістикою та сенсом, але всі про панування добра над злом, про кохання і віру. Про те, що кожен опиняється там, де повинен. Про магію та скарби, подорожі та перетворення, про науку і забобони.
Але найбільше мені сподобалась розповідь під назвою «І прийшов холод». Вона пронизлива, потужна і цікава.

Справжній задум цієї криги я опанувала не одразу, мені знадобився час, аби пазл склався. Але в результаті – ця книга дійсно ламає четверту стіну.
Це дуже глибока і різностороння книга, яку приємно відкривати.

Мені сподобалося.

Це колоритне, атмосферне і незвичайне фентезі, з дуууже цікавим світоустроєм.

До цієї книги я чомусь ставилась з якоюсь упередженістю, скепсисом. Дуже довго була впевнена, що вона мені не сподобається.
Тому я ще дужче радію, що помилилася.

Книга дууже об'ємна. І це я не про кількість сторінок.
Тут і колосально пропрацьований світ, і оригінальний пантеон богів і вищих створінь, і цікаві уявлення про магію, і досить сучасна та життєва проблематика, і живі герої з живими емоціями і переживаннями. Помилками, поривами і почуттями.

Щодо проблематики хотілось би зупинитися окремо.
Книгу прорізає червоною лінією тема батьківських сподівань щодо власних дітей. Відповідність високому статусу батьків. І, зважаючи на те, як відчайдушно Арра хотіла любові своєї матері, рішучість дівчини викликає тільки захват.
Також гострою темою постає питання врятування світу. Такий собі феномен вагонетки. Коли на вагах однаково важкий вибір. Дуже чесно і емоційно передано вагання героїні, її страхи і усвідомлення власної можливої поразки.
От емоційна частина книги дійсно класна, мені було дуже легко проживати з героями їх емоції і пригоди.
І на останок, ще одна теза, що розгортається у книзі.
Чи оберігає високий статус і безсмертя від помилок? І боячись зробити помилку, чи не робиться ще більш руйнівна помилка?

Але ці відповіді читач отримає у другій і третій книзі трилогії. В цілому досить вагомі гачки, щоб хотіти читати далі.

Це крутий примірник добре написаного, збалансованого фентезі, де є і пошук себе і свого місця у світі, і любов до свого роду і друзів, і запеклі битви за світ, і колоритні персонажі, і злодій, якому віриш.
Дуже рада, що ця книга до мене таки потрапила.
І щиро рекомендую вам.

Отак неочікувано я знайшла нове кохання.

Лу - проста дівчина з провінційного містечка. Роберт і Кейтлін - відомі представники «золотої молоді». Це літо стане для Лу вікном у інше життя.
Незабутні вечірки до світанку, ліниві дні у колі розніжених багатіїв, прекрасні наряди, алкоголь і джаз, неймовірна легкість буття і таємниці на грані істерій.
І на перший погляд Лу комфортно у колі богеми, між ними не так багато різного.
Та чи дійсно це так? І чи не втратить себе Лу у швидкоплинному світлі літніх днів?

Книга неймовірно красива. Авторка так майстерно переносить читача у пасторальний пейзаж, до величного маєтку на самотньому острові, що омивається приливами, наповненого молодими, красивими, богемними людьми. Так яскраво зображує вибухові вечірки, де звучить джаз і танцюють кадриль до світанку. Я ніби побувала там, серед цих сповнених життя молодиків.

Персонажі книги неймовірно живі.
Як головні, так і другорядні - вони фактурні, дотепні, харизматичні і цілісні.
Книга сповнена тонкого і смішного гумору, веселих буденних комедій ситуацій, чудової динаміки.
Я до останнього боялась, що приязність, яку виказують до героїні, видасться брехнею і підступним задумом, але ні, авторка вирішила розвинути інтригу книги інакшим способом і як на мене, це тільки прикрасило цей і без того чудовий твір.

Як для любовного підліткового роману, це дуже сильна книга про справжні ідеали, чесність, сімейні цінності, пошук себе та свого місця у світі. Про показне і особисте, прийнятне і скандальне. Про щастя та дорогу до нього.

Мені неймовірно сподобалась ця книга.
Це відкриття. Я тепер хочу всі криги авторки у жанрі янґ едалт.

Це було вау.

Мабуть, кожен хоч раз, та чув про Червону Королеву - антагоністку творів Льюїса Керрола «Аліса в Дивокраї».
В цій же історії ми бачимо шлях від щасливої і мрійливої дівчини, що понад усе любила пекти десерти і хотіла самостійності, до жорстокої Королеви, що до смерті ненавидить своїх підданих.

Мені неймовірно сподобалась ця книга. Вона мене захопила настільки, що майже 600 сторінок були прочитані за 2 дні.

Книга дуже круто написана і перекладена. Авторка зберегла автентичність і дух першоджерела, але створила свою химерну казку для дорослих. Тож це досить неоднозначний, жорстокий, оманливий твір, де не все, що здається правдою - нею є. Я, як читачка, декілька разів змінювала своє ставлення як до персонажів, так і до історії вцілому.

Скажу чесно, це поки найкращий ретелінг, який я читала. Книга потужна, книга емоційна, книга психологічно цікава і цінна, адже піднімає актуальні теми переживання втрати, суспільного схвалення, самоідентифікації, теми батьків-дітей. І навіть абʼюзивних стосунків. І в мене болить душа за героїню, що перенесла і відчула це все на собі. Адже, звичайно, ми знаємо, якою вона стала.
І від цього усвідомлення трохи не по собі, до мурашок по шкірі.

Книга не відпускає, до неї хочеться повертатися подумки. Хочеться проживати ще і ще це заглиблення у історію становлення і краху, шаленого кохання і такої ж дужої ненависті.
Поки це найкраща з прочитаних мною у авторки. Браво!