Тетяна Герасько
Експерт
29.04.2024
Новий відгук
Беріть, точно беріть, бо додруків цієї книги НЕ буде. Це я вам кажу, як людина, яка щиро сумує, що видавництво Pabulum зачинилося/закрилося, але я дуже вірю в його реінкарнацію. Ну, бо що? Бо вони робили цікаві і кльові книги. Нестандартні для ринку.
Тепер про цю книжку коротенько. Тетяна Терен зробила крутий варіант біографії/мемуарів Тараса Прохасько.
Не знаю, якими силами і стараннями вона його вмовила, але змогла з ним зустрічаючись, гуляючи та спілкуючись з ним, розповісти доволі цікаву історію його життя. Але й не тільки Тараса Прохаська.
Це й текст дасть вам можливість трохи більше і глибше познайомитись з автором. Можливо, ви захочете перечитати його книжки. Можливо і зовсім інакше подивитися на тексти, які ви читали раніше. Бо давайте відверто, у всіх свої стосунки з текстами пана Тараса. Наприклад мені, "Непрості" його далися ой, як не просто. І я вкотре хочу спробувати їх подужати (а краще б прокайфувати) від початку до кінця.
Але "Непрості" ви ще придбаєте, а от "Сотворіння світу" краще вже)
Тепер про цю книжку коротенько. Тетяна Терен зробила крутий варіант біографії/мемуарів Тараса Прохасько.
Не знаю, якими силами і стараннями вона його вмовила, але змогла з ним зустрічаючись, гуляючи та спілкуючись з ним, розповісти доволі цікаву історію його життя. Але й не тільки Тараса Прохаська.
Це й текст дасть вам можливість трохи більше і глибше познайомитись з автором. Можливо, ви захочете перечитати його книжки. Можливо і зовсім інакше подивитися на тексти, які ви читали раніше. Бо давайте відверто, у всіх свої стосунки з текстами пана Тараса. Наприклад мені, "Непрості" його далися ой, як не просто. І я вкотре хочу спробувати їх подужати (а краще б прокайфувати) від початку до кінця.
Але "Непрості" ви ще придбаєте, а от "Сотворіння світу" краще вже)
Новий відгук
Спойлер: налаштовуйтесь читати одразу двома мовами цю книгу. Так, тут є і українська, і рос. Так, авторка українська письменниця. Так, книгу видало ВСЛ і вони 100% в курсі, що там є букви, звуки, знаки не лише українською мовою.
"Смерть лева Сесіла мала сенс", як на мене - це книга експеримент, книга, яка показує не утопічність нашого бажання змін, а ось як воно відбувається. Цікаво, до речі, чи змінила б щось зараз в тексті пані Олена Стяжкіна? Втім, я б залишила усе як є. Щоб мати художнє осмислення змін нашої ідентичності. Бо кожен період дарує своє сенси, кожен період ми фіксуємо так, як розуміємо.
У книзі цікаво переплітаються долі декількох родин, змінюються люди і обставини, сенси знаходиш там, де не зовсім від початку очікуєш.
Давайте так, якщо ви готові сприймати на папері в деяких місцях рос.літери зараз - беріть. Якщо все трегирить достобіса, відкладіть. До речі, цікавий варіант для тих, хто зараз на етапі переходу на українську. Бо я читала цей текст давненько і сильно шпорталась на не українських частинах тексту!
"Смерть лева Сесіла мала сенс", як на мене - це книга експеримент, книга, яка показує не утопічність нашого бажання змін, а ось як воно відбувається. Цікаво, до речі, чи змінила б щось зараз в тексті пані Олена Стяжкіна? Втім, я б залишила усе як є. Щоб мати художнє осмислення змін нашої ідентичності. Бо кожен період дарує своє сенси, кожен період ми фіксуємо так, як розуміємо.
У книзі цікаво переплітаються долі декількох родин, змінюються люди і обставини, сенси знаходиш там, де не зовсім від початку очікуєш.
Давайте так, якщо ви готові сприймати на папері в деяких місцях рос.літери зараз - беріть. Якщо все трегирить достобіса, відкладіть. До речі, цікавий варіант для тих, хто зараз на етапі переходу на українську. Бо я читала цей текст давненько і сильно шпорталась на не українських частинах тексту!
Новий відгук
Хороший показник для книги і тексту, якщо після прочитання пройшло чимало часу, а ти памʼятаєш настрій книги. Хороший показник для книги, коли хочеться її перечитати і залишити на своїй книжковій полиці.
Ось це про книги Річарда Метісона "Куди приводять мрії".
Коротко по сюжету: головний герой Кріс потрапляє в страшну автотрощу, згодом помирає в лікарні. Але певний час не може зрозуміти і прийняти факт, що його фізично більше немає. Далі він потрапляє у рай і намагається там пристосуватися, освоїтися і прийняти новий порядок речей. Він усвідомлює, що після смерті має те, про що думав чи мріяв. Що рай - це не утопічно-фантастична картинка, а те, що близько до душі та серця. Через певний час, помирає його дружина на Землі, але вони не зустрічаються у раю. Для Енні є місце в пеклі, і не тому, що вона погана людина, а тому що відчай відправляє, навіть заганяє нас туди. Чи вдасться Крісові врятувати Енні, чи зможе Енні впізнати свого чоловіка в іншому світі, і куди ж їх обох приведуть мрії - читайте!
Зараз, коли все частіше переосмислюєш питання життя і смерті, а точніше швидкоплинності життя і непередбачуваності смерті, ця книга сприймається геть інакше, аніж коли ти живеш в ілюзії "що все життя попереду".
Ця книга не трагічна, вона навпаки життєва і цікава. Моя щира рекомендація!
Ось це про книги Річарда Метісона "Куди приводять мрії".
Коротко по сюжету: головний герой Кріс потрапляє в страшну автотрощу, згодом помирає в лікарні. Але певний час не може зрозуміти і прийняти факт, що його фізично більше немає. Далі він потрапляє у рай і намагається там пристосуватися, освоїтися і прийняти новий порядок речей. Він усвідомлює, що після смерті має те, про що думав чи мріяв. Що рай - це не утопічно-фантастична картинка, а те, що близько до душі та серця. Через певний час, помирає його дружина на Землі, але вони не зустрічаються у раю. Для Енні є місце в пеклі, і не тому, що вона погана людина, а тому що відчай відправляє, навіть заганяє нас туди. Чи вдасться Крісові врятувати Енні, чи зможе Енні впізнати свого чоловіка в іншому світі, і куди ж їх обох приведуть мрії - читайте!
Зараз, коли все частіше переосмислюєш питання життя і смерті, а точніше швидкоплинності життя і непередбачуваності смерті, ця книга сприймається геть інакше, аніж коли ти живеш в ілюзії "що все життя попереду".
Ця книга не трагічна, вона навпаки життєва і цікава. Моя щира рекомендація!
Новий відгук
Чи законно писати позитивний відгук на книгу письменниці, яку ти знаєш особисто?) Ще й як!
"Ведмежуня" - неймовірно життєва і класна дитяча історія. Там пишуть, що вік 3+, але от що я вам скажу, я і вам в 32 рочки із задоволенням її прочитала. Купувала синові, а вийшло, що собі)
"Ведмежуня" (текст) народився вже в час повномасштабної війни. Казка, яка допомагає долати страхи, не боятися мріяти, йти вперед. Допомагає повірити, що для того, щоб виконати те, що ти хочеш, достатньо мати свої дріботушки, бажання і підтримку тих, хто поруч.
А ще твій страх не такий вже й великий та страшний, якщо пояснити собі, що за ним ховається.
Як сказала редакторка казки на презентації, це крутий текст, бо тут немає інформації "в лоб". Тут є ситуації і пригоди, досвід, який малеча (хоча й не тільки малеча) має пережити з героями книги.
В кінці книги є суперовий словничок усіх милих слів, понять, які зустрічаються протягом читання.
А ілюстрації, то окрема фантастична любов. От вони наче й прості, без ускладнень, наче мальовані дитиною, а наче і дорослим. Ти потрапляєш у красивий мʼякий і теплий світ з цими картинками і малюнками.
Моя рекомендація - це 100%
"Ведмежуня" - неймовірно життєва і класна дитяча історія. Там пишуть, що вік 3+, але от що я вам скажу, я і вам в 32 рочки із задоволенням її прочитала. Купувала синові, а вийшло, що собі)
"Ведмежуня" (текст) народився вже в час повномасштабної війни. Казка, яка допомагає долати страхи, не боятися мріяти, йти вперед. Допомагає повірити, що для того, щоб виконати те, що ти хочеш, достатньо мати свої дріботушки, бажання і підтримку тих, хто поруч.
А ще твій страх не такий вже й великий та страшний, якщо пояснити собі, що за ним ховається.
Як сказала редакторка казки на презентації, це крутий текст, бо тут немає інформації "в лоб". Тут є ситуації і пригоди, досвід, який малеча (хоча й не тільки малеча) має пережити з героями книги.
В кінці книги є суперовий словничок усіх милих слів, понять, які зустрічаються протягом читання.
А ілюстрації, то окрема фантастична любов. От вони наче й прості, без ускладнень, наче мальовані дитиною, а наче і дорослим. Ти потрапляєш у красивий мʼякий і теплий світ з цими картинками і малюнками.
Моя рекомендація - це 100%
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
28.04.2024
Новий відгук
Не тільки я обираю книги, мій син теж почав. Здається, це поки за компанію.
Та це результат ✅
Непогана коротенька історія про людину, яка виконала свою місію на місяці, а її корабель втік 👀
Далі спойлер, але для батьків він потрібен)
Втім він (космонавт) неочікувано знаходить друга-робота, який охороняв стару і занедбану ракетно-військову базу.
Ракети колись привезли люди, всіяли місяць ними і направили в бік Землі, а потім полетіли й не повернулися.
Головний герой знищує ці ракети, щоб не сталося лиха.
Це вгледіли місяцяни і допомогли йому повернутися додому. Бо кожен шукає свій дім і хоче повернутись. От така історія.
Неймовірно гарні ілюстрації, хочеться гортати і роздивлятись. Вони наче і дитячі, але й дорослому оку буде чим потішитись.
Та це результат ✅
Непогана коротенька історія про людину, яка виконала свою місію на місяці, а її корабель втік 👀
Далі спойлер, але для батьків він потрібен)
Втім він (космонавт) неочікувано знаходить друга-робота, який охороняв стару і занедбану ракетно-військову базу.
Ракети колись привезли люди, всіяли місяць ними і направили в бік Землі, а потім полетіли й не повернулися.
Головний герой знищує ці ракети, щоб не сталося лиха.
Це вгледіли місяцяни і допомогли йому повернутися додому. Бо кожен шукає свій дім і хоче повернутись. От така історія.
Неймовірно гарні ілюстрації, хочеться гортати і роздивлятись. Вони наче і дитячі, але й дорослому оку буде чим потішитись.
Новий відгук
Красиве видання любовної та часом дуже інтимної лірики.
Збірку спочатку планували, як благодійну колаборацію від видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА і ювелірного бренду Guzema Fine Jewelry до 14 лютого. І усього на 1000 примірників.
Власне спочатку так і вийшло. Збірку можна було отримати за донат від 500 гривень або купуючи прикраси з діамантами у подарунок.
Всі гроші йшли на оперативну допомогу військовим на нулі.
Та ажіотаж і попит був шалений. Наклад розмели, далі на OLX навіть за 20 тис. грн продавали примірник.
Ага, і таке буває)
І ось зробили додрук. Зараз придбати вже легше і не за такі шалені гроші.
Антологію вже традиційно упорядковував Іван Малкович. Як саме казав, що обирав твори від Шевченка до Любки.
Дійсно, в цій збірці найвідоміші і найцікавіші поезії.
Для любителів хітів: знайдете вірш "Вона" (починайте мугикати пісню гурта "Плач Єремії").
"О, панно Інно" теж є.
"Чого являєшся мені у сні". Можна пісенний квест влаштовувати)
А ще тут є вірш, який я чула з дитинства від бабусі, точніше, як вона вже його співала
"Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину... ".
Якщо ще думаєте "чи брати?" - брати)
Збірку спочатку планували, як благодійну колаборацію від видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА і ювелірного бренду Guzema Fine Jewelry до 14 лютого. І усього на 1000 примірників.
Власне спочатку так і вийшло. Збірку можна було отримати за донат від 500 гривень або купуючи прикраси з діамантами у подарунок.
Всі гроші йшли на оперативну допомогу військовим на нулі.
Та ажіотаж і попит був шалений. Наклад розмели, далі на OLX навіть за 20 тис. грн продавали примірник.
Ага, і таке буває)
І ось зробили додрук. Зараз придбати вже легше і не за такі шалені гроші.
Антологію вже традиційно упорядковував Іван Малкович. Як саме казав, що обирав твори від Шевченка до Любки.
Дійсно, в цій збірці найвідоміші і найцікавіші поезії.
Для любителів хітів: знайдете вірш "Вона" (починайте мугикати пісню гурта "Плач Єремії").
"О, панно Інно" теж є.
"Чого являєшся мені у сні". Можна пісенний квест влаштовувати)
А ще тут є вірш, який я чула з дитинства від бабусі, точніше, як вона вже його співала
"Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину... ".
Якщо ще думаєте "чи брати?" - брати)
Новий відгук
Цей текст ще раз підтвердив: очікування і реальність дуже різняться. Бо очікувався любовний флер, а вийшов фантастично-пригодницький роман.
Направду, я декілька разів думала кидати під час прочитання, добре, що не кинула.
Якщо описувати сюжет цієї книги, то її легко заспойлерити, тому без детальних описів.
В анотації нам кажуть, що головні герої Тора і Санті знайомляться одне з одним напереродні трагедії, а далі будуть зустрічатись в інших життях, щоб зрозуміти, хто вони для одне одного.
Третину книги ви дійсно бачитимете різні варіанти їхніх життів. Із цікавого: вони потроху згадуватимуть минулі свої життя і досвіди. Це ще приклад того, як одних героїв можна закидати в різні життєві обставини. Часом все було заплутано і я вже нудьгувала. І ще бісило не розуміння часопростору книгу. Міні спойлер, картинка складеться наприкінці тексту.
Є недокручені моменти в тексті, особливо наприкінці, бо хотілося розлогіше побачити фінал.
В цілому, це про наш вибір, про те, які б не були сценарії життя, але є мета до якої все одно варто дійти.
І те, що нам часом здається покаранням, насправді подарунок. Просто треба це зрозуміти.
Не скажу, що це мастрід, але цікаво.
Направду, я декілька разів думала кидати під час прочитання, добре, що не кинула.
Якщо описувати сюжет цієї книги, то її легко заспойлерити, тому без детальних описів.
В анотації нам кажуть, що головні герої Тора і Санті знайомляться одне з одним напереродні трагедії, а далі будуть зустрічатись в інших життях, щоб зрозуміти, хто вони для одне одного.
Третину книги ви дійсно бачитимете різні варіанти їхніх життів. Із цікавого: вони потроху згадуватимуть минулі свої життя і досвіди. Це ще приклад того, як одних героїв можна закидати в різні життєві обставини. Часом все було заплутано і я вже нудьгувала. І ще бісило не розуміння часопростору книгу. Міні спойлер, картинка складеться наприкінці тексту.
Є недокручені моменти в тексті, особливо наприкінці, бо хотілося розлогіше побачити фінал.
В цілому, це про наш вибір, про те, які б не були сценарії життя, але є мета до якої все одно варто дійти.
І те, що нам часом здається покаранням, насправді подарунок. Просто треба це зрозуміти.
Не скажу, що це мастрід, але цікаво.
Нова оцінка:
Нова оцінка:
21.04.2024
Новий відгук
Знаєте, є книжки, які прочитаєш і думаєш "ну, непогано", але не на десяточку. Потім втрачаєш свій примірник і думаєш "Блін, ну може ще б і перечитала". А потім цю книгу тобі знов дарує подруга і ти вже її бережеш.
Ось це от про мої стосунки із книгою Зої Казанжи "Щось таке як любов".
Зоя Казанжи - українська авторка, журналістка та медіа-тренерка. До речі, можете і ФБ на неї підписатись або зайти і почитати її думку.
Тепер до книги: це збірка короткої і дуже життєвої прози. Тут тобі і про те, що "мусить", але не мусить жінка. Про те, як ми робимо складний вибір, хоча для декому це "на голову не налазить". Про те, як кохаємо і зневірюємось. А ще сміємося, мріємо, біжимо і потребуємо опори.
І дійдіть до частини опису Жінки-країни. Влучно, точно, одразу розуміємо "хто є хто".
Власне, непоганий варіант подарунку, коли не хочеться завантажувати мозок, але хочеться розвантажитись емоційно. Можна з чайочком, а можна з келишком)
Ось це от про мої стосунки із книгою Зої Казанжи "Щось таке як любов".
Зоя Казанжи - українська авторка, журналістка та медіа-тренерка. До речі, можете і ФБ на неї підписатись або зайти і почитати її думку.
Тепер до книги: це збірка короткої і дуже життєвої прози. Тут тобі і про те, що "мусить", але не мусить жінка. Про те, як ми робимо складний вибір, хоча для декому це "на голову не налазить". Про те, як кохаємо і зневірюємось. А ще сміємося, мріємо, біжимо і потребуємо опори.
І дійдіть до частини опису Жінки-країни. Влучно, точно, одразу розуміємо "хто є хто".
Власне, непоганий варіант подарунку, коли не хочеться завантажувати мозок, але хочеться розвантажитись емоційно. Можна з чайочком, а можна з келишком)
Новий відгук
Не чекали відгук на словник? Я теж не думала, що колись буду рекомендувати словники.
Так ось, коли часто-густо, а може й не так густо працюєш з текстами, то синоніми і більш влучні слова для опису стають потребою.
Власне, цей словник я придбала, коли працювала редакторкою проєктів.
Що мені сподобалось: він невеличкий, можна брати з собою.
Доволі непоганий набір слів-замінників.
Є тлумачення (коротко і ясно).
Наприкінці список літератури не займає пів обсягу книжки (а це радує, що все ж більше користі).
З мінусів: є все ж приклади всередині взяті, приміром, з творчості Набокова. Це поодинокі речення, але мене зараз це трегирить шалено. Втім, все ж багато є і зі світової класики та української літератури, що логічно.
Тож, як мінімалістичний варіант допомоги, коли мережі немає поруч, а влучне слівце потрібне - велкам.
Так ось, коли часто-густо, а може й не так густо працюєш з текстами, то синоніми і більш влучні слова для опису стають потребою.
Власне, цей словник я придбала, коли працювала редакторкою проєктів.
Що мені сподобалось: він невеличкий, можна брати з собою.
Доволі непоганий набір слів-замінників.
Є тлумачення (коротко і ясно).
Наприкінці список літератури не займає пів обсягу книжки (а це радує, що все ж більше користі).
З мінусів: є все ж приклади всередині взяті, приміром, з творчості Набокова. Це поодинокі речення, але мене зараз це трегирить шалено. Втім, все ж багато є і зі світової класики та української літератури, що логічно.
Тож, як мінімалістичний варіант допомоги, коли мережі немає поруч, а влучне слівце потрібне - велкам.
Новий відгук
Щемко, цікаво, пробирає. Це якщо супер коротко. А тепер варіант для тих, хто любить більш розгорнуті відгуки.
Олена Пшенична - молода українська авторка. "Там, де заходить сонце" її дебютний роман. Текст не цілковита вигадка, текст наша реальність. АЛЕ! Описано і написано так, що пробирає до сліз. Я над текстами рідко рюмсаю, тут мене прорвало.
По сюжету: Віра Петрівна Тиха (головна героїня) опиняється у будинку для літніх людей. Її невістка та онуки за кордоном, її син волонтер. Стосунки у родини чудові, втім син постійно не вдома, а у мами проблеми зі здоровʼям. Тому приймається рішення, що краще вона побуде під наглядом.
Коли Віра Петрівни опиняється у тому будинку "Золота осінь", то потроху розмотується клубок тих заходів сонця, взаємовідносин жителів цього будинку, їхні особисті драми. І повірте, їх там вистачає.
Кажуть, це книга-пластир. Для мене - це пластир, який зривали. Бо наприкінці книги я, здається, випустила надлишок емоцій, який був у середині.
Текст стилістично класно написаний. Смачні діалоги і фрази, слова, які запамʼятовуються, живі герої. Не картонні, то 100%. І читається легко.
Єдине, що може відтягувати читання - це ваш емоційний стан. Але повірте, там багато тепла, хоч і місцями дуже щемко.
Олена Пшенична - молода українська авторка. "Там, де заходить сонце" її дебютний роман. Текст не цілковита вигадка, текст наша реальність. АЛЕ! Описано і написано так, що пробирає до сліз. Я над текстами рідко рюмсаю, тут мене прорвало.
По сюжету: Віра Петрівна Тиха (головна героїня) опиняється у будинку для літніх людей. Її невістка та онуки за кордоном, її син волонтер. Стосунки у родини чудові, втім син постійно не вдома, а у мами проблеми зі здоровʼям. Тому приймається рішення, що краще вона побуде під наглядом.
Коли Віра Петрівни опиняється у тому будинку "Золота осінь", то потроху розмотується клубок тих заходів сонця, взаємовідносин жителів цього будинку, їхні особисті драми. І повірте, їх там вистачає.
Кажуть, це книга-пластир. Для мене - це пластир, який зривали. Бо наприкінці книги я, здається, випустила надлишок емоцій, який був у середині.
Текст стилістично класно написаний. Смачні діалоги і фрази, слова, які запамʼятовуються, живі герої. Не картонні, то 100%. І читається легко.
Єдине, що може відтягувати читання - це ваш емоційний стан. Але повірте, там багато тепла, хоч і місцями дуже щемко.
Новий відгук
Ну, що ж, якщо ви подужали перші дві частини трилогії, то третя частина вам теж має зайти. Принаймні так було зі мною.
"Повернення короля", як і усю трилогію я читала давненько, однак вона займає гідне місце на моїй книжковій полиці.
По сюжету: у цій частині Фродо та частина братства, яка залишилась, таки завершують свій шлях і доходять до Мордору. Кожен прямує своїм шляхом, але все ж престень опиняється у жерлі рокової гори.
Що є в книжці і чого немає в екранізації?
Це деталі походу, це шлях гобітів додому після відновлення у ельфів. В екранізації ми бачимо їхнє повернення, потім тусовку-вечірку в таверні, одруження Сема і потім, як вродо відпливає з Більбо на останньому кораблі у Середземʼя.
А от у книжці, пробачайте за спойлер, бачимо, як гобіти звільняли рідний Шир.
Власне, "Володар Перснів" - це вже класика. Так, не найлегший варіант стилістично, але як кажуть: "Воно того варте"!
"Повернення короля", як і усю трилогію я читала давненько, однак вона займає гідне місце на моїй книжковій полиці.
По сюжету: у цій частині Фродо та частина братства, яка залишилась, таки завершують свій шлях і доходять до Мордору. Кожен прямує своїм шляхом, але все ж престень опиняється у жерлі рокової гори.
Що є в книжці і чого немає в екранізації?
Це деталі походу, це шлях гобітів додому після відновлення у ельфів. В екранізації ми бачимо їхнє повернення, потім тусовку-вечірку в таверні, одруження Сема і потім, як вродо відпливає з Більбо на останньому кораблі у Середземʼя.
А от у книжці, пробачайте за спойлер, бачимо, як гобіти звільняли рідний Шир.
Власне, "Володар Перснів" - це вже класика. Так, не найлегший варіант стилістично, але як кажуть: "Воно того варте"!
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
08.04.2024
Новий відгук
"Кокліко" - дебютний роман Павла Матюші. Після того була збірка новел "Коло з крапкою", казка "Вієчка" і збірка віршів "Париж. Сплін".
Власне до роману. Читала я його декілька років тому і в моїй памʼяті він залишився, а це вже хороший знак. На мою думку, Кокліко це відповідь, як осмислювати досвід війни в країні в текстах. Війни, яка почалася в 2014 році. Війни на самому її початку, коли ти не розумієш ЯК діяти. Війни всередині самого себе, коли розбирає від протиріч.
Якщо брати сюжетно, то багато про що здогадуєшся, поки читаєш. Символізм і події легко відчитуються. По факту просто занурюєшся в історію і спостерігаєш.
Дехто каже, що це сирий текст. Я б не назвала його аж таким сирим, є цікаві моменти. Врешті і сам Павло розповідав, що у цьому романі багато робив експериментів текстових.
Я люблю читати тексти, щоб бачити різноплановість мовлення, жанрів, причетності до різних книжкових полиць. Тому мені ця книга зайшла, як для різноманітності досвіду.
До речі, для порівняння візьміть антологію "Переступи" і почитайте оповідання Павла, яке він написав відносно нещодавно. Буде з чим порівняти)
Власне до роману. Читала я його декілька років тому і в моїй памʼяті він залишився, а це вже хороший знак. На мою думку, Кокліко це відповідь, як осмислювати досвід війни в країні в текстах. Війни, яка почалася в 2014 році. Війни на самому її початку, коли ти не розумієш ЯК діяти. Війни всередині самого себе, коли розбирає від протиріч.
Якщо брати сюжетно, то багато про що здогадуєшся, поки читаєш. Символізм і події легко відчитуються. По факту просто занурюєшся в історію і спостерігаєш.
Дехто каже, що це сирий текст. Я б не назвала його аж таким сирим, є цікаві моменти. Врешті і сам Павло розповідав, що у цьому романі багато робив експериментів текстових.
Я люблю читати тексти, щоб бачити різноплановість мовлення, жанрів, причетності до різних книжкових полиць. Тому мені ця книга зайшла, як для різноманітності досвіду.
До речі, для порівняння візьміть антологію "Переступи" і почитайте оповідання Павла, яке він написав відносно нещодавно. Буде з чим порівняти)
Новий відгук
В описі книги нам пообіцяли розповісти історію про спадок для трьох дітей: старшому брату дісталася ферма, середній сестрі - винний погріб із дорогоцінними напоями, а молодшій сестрі - альбом з кулінарними рецептами.
Фактично завʼязка, як в казках і мали б ми дізнатись, як же герої розпорядилися цими скарбами, хто з них виявився мудріший.
Та історія настільки багатошарова, що спадок виявляється геть не головним у цьому всьому.
Тло історії Друга світова війна, Франція, селища і міста окуповані бошами (німцями-фашистами).
Люди намагаються вижити, зберігти родини і собі життя.
Головній героїня Фрамбуаз у той період 9 років. Вона переживає війну, вона по-своєму переживає втрату батька і холод характеру матері. Їй брат і сестра не завжди до неї прихильні і в певний момент вона розуміє, що тільки вона може за себе постояти. Один з головних страхів маленької, а згодом і дорослої Буаз, не стати такою, як матір. Одне з бажань маленької Буаз, щоб її нарешті полюбили. Ще одне, спіймати міфічну щуку Стару Маму і загадати їй найпотаємніше бажання.
Протягом читання тексту я все думала, чому ж я не дійшла до цієї книги раніше? І розумію, що лише зараз і, на жаль, з досвідом повномасштабної війни, я змогла відчитати жах і відчай багатьох ситуацій, які все життя переслідували головну героїню.
Дитинство, війна, окупація, закоханість у того, хто кривдить (так, і таке там присутнє), боротьба за своє життя і виживання, приховування найбільшої трагедії і драми протягом усього життя. І нарешті момент, коли пристаєш до берега, бо боротися вже не варто, немає з ким і задля чого.
Крім того, є теми перших досвідів дорослішання: підлітковий бунт, менархе, закоханість (про що вже писала), самотність, депресія.
Дійсно потужний текст, дійсно варто прочитати.
Але! Варто розуміти, що текст не легкий, тригерний. Хоча стилістика доволі хороша. Описи і порівняння моя окрема любов у цьому тексті.
Фактично завʼязка, як в казках і мали б ми дізнатись, як же герої розпорядилися цими скарбами, хто з них виявився мудріший.
Та історія настільки багатошарова, що спадок виявляється геть не головним у цьому всьому.
Тло історії Друга світова війна, Франція, селища і міста окуповані бошами (німцями-фашистами).
Люди намагаються вижити, зберігти родини і собі життя.
Головній героїня Фрамбуаз у той період 9 років. Вона переживає війну, вона по-своєму переживає втрату батька і холод характеру матері. Їй брат і сестра не завжди до неї прихильні і в певний момент вона розуміє, що тільки вона може за себе постояти. Один з головних страхів маленької, а згодом і дорослої Буаз, не стати такою, як матір. Одне з бажань маленької Буаз, щоб її нарешті полюбили. Ще одне, спіймати міфічну щуку Стару Маму і загадати їй найпотаємніше бажання.
Протягом читання тексту я все думала, чому ж я не дійшла до цієї книги раніше? І розумію, що лише зараз і, на жаль, з досвідом повномасштабної війни, я змогла відчитати жах і відчай багатьох ситуацій, які все життя переслідували головну героїню.
Дитинство, війна, окупація, закоханість у того, хто кривдить (так, і таке там присутнє), боротьба за своє життя і виживання, приховування найбільшої трагедії і драми протягом усього життя. І нарешті момент, коли пристаєш до берега, бо боротися вже не варто, немає з ким і задля чого.
Крім того, є теми перших досвідів дорослішання: підлітковий бунт, менархе, закоханість (про що вже писала), самотність, депресія.
Дійсно потужний текст, дійсно варто прочитати.
Але! Варто розуміти, що текст не легкий, тригерний. Хоча стилістика доволі хороша. Описи і порівняння моя окрема любов у цьому тексті.
Нова оцінка:
Нова оцінка:
07.04.2024
Новий відгук
Цю книгу я раджу читати як продовження першої частини «Покинь, якщо кохаєш». Вона менш драматична, ніж перша частина.
В цій частині ми побачимо розвиток стосунків між головними героями Лілі та Атласом. Із серії «все їм перешкоджало, але зірки таки зійшлися».
Одразу скажу, що не варто очікувати від книги аж чогось захмарного. Це історія під настрій «хочу їсти морозиво 🍧, пускати соплі і рожевих єдинорогів».
Мій настрій вона виправдала.
Із сенсів: всі ми травмовані, всі ми шукаємо людей менш травмованих. Часом, і з ексабьюзерами можна знайти спільну мову, але треба мати супер групу підтримки.
Батьків не обирають, але добре, коли є можливість піти від них, якщо вони не цінують і відверто знущаються.
Натикалась на відгуки, що надто нереалістично все виглядає в оповіді. Як на мене, є деякі моменти прям «сценарні», але життя доволі часто виглядає і в реальності нереалістичним.
В цій частині ми побачимо розвиток стосунків між головними героями Лілі та Атласом. Із серії «все їм перешкоджало, але зірки таки зійшлися».
Одразу скажу, що не варто очікувати від книги аж чогось захмарного. Це історія під настрій «хочу їсти морозиво 🍧, пускати соплі і рожевих єдинорогів».
Мій настрій вона виправдала.
Із сенсів: всі ми травмовані, всі ми шукаємо людей менш травмованих. Часом, і з ексабьюзерами можна знайти спільну мову, але треба мати супер групу підтримки.
Батьків не обирають, але добре, коли є можливість піти від них, якщо вони не цінують і відверто знущаються.
Натикалась на відгуки, що надто нереалістично все виглядає в оповіді. Як на мене, є деякі моменти прям «сценарні», але життя доволі часто виглядає і в реальності нереалістичним.
Нова оцінка:
04.04.2024
Новий відгук
Ну, що Коллін Гувер «Покинь, якщо кохаєш» дочитана ❤️
Головна героїня Лілі, їй 23 роки, вона не планує в своєму житті стосунків і має мрію про квіткову крамницю.
Лілі мала доволі складне дитинство: тато знущався над мамою, і вона майже не могла цьому протидіяти. Чому майже: краще читати.
А мама не наважувалась піти від кривдника. В той період дівчина знайомиться з хлопцем, який допоміг їй пройти цей момент життя. Спойлер: вони зустрінуться потім і у дорослому віці.
Не іронічно, але Лілі в ті самі 23 роки, зустрічає чоловіка, який теж не прагне стосунків. Одна розмова з ним підштовхує головну героїню здійснити свою мрію — відкрити крамницю. Більше того, в них потім завʼяжуться стосунки.
Книга про скелети в шафі, які ми маємо. Книга про те, як ми наслідуємо досвід батьків, але ладні це змінити. Книга про наш вибір будувати своє життя більш щасливо чи вдовольнятися ілюзіями.
Мені дуже зайшла, от відверто. Напевно, зараз час для романів і історій у мене. Дії героїв часом передбачувані, але є моменти, яких я не очікувала. На Goodreads поставила упевнено 4 з 5.
Головна героїня Лілі, їй 23 роки, вона не планує в своєму житті стосунків і має мрію про квіткову крамницю.
Лілі мала доволі складне дитинство: тато знущався над мамою, і вона майже не могла цьому протидіяти. Чому майже: краще читати.
А мама не наважувалась піти від кривдника. В той період дівчина знайомиться з хлопцем, який допоміг їй пройти цей момент життя. Спойлер: вони зустрінуться потім і у дорослому віці.
Не іронічно, але Лілі в ті самі 23 роки, зустрічає чоловіка, який теж не прагне стосунків. Одна розмова з ним підштовхує головну героїню здійснити свою мрію — відкрити крамницю. Більше того, в них потім завʼяжуться стосунки.
Книга про скелети в шафі, які ми маємо. Книга про те, як ми наслідуємо досвід батьків, але ладні це змінити. Книга про наш вибір будувати своє життя більш щасливо чи вдовольнятися ілюзіями.
Мені дуже зайшла, от відверто. Напевно, зараз час для романів і історій у мене. Дії героїв часом передбачувані, але є моменти, яких я не очікувала. На Goodreads поставила упевнено 4 з 5.
Нова оцінка:
31.03.2024
Новий відгук
"Дві вежі" - це продовження трилогії "Володаря перснів".
Перша частина для мене була більш цікавіша, ніж ця. Та сказати, що я пошкодувала, що прочитала: аж ніяк.
Світ Володаря перснів захоплює, хоча потрібно мати певну посидючість, щоб осилити текст. Це правда.
Знов так, дякуючи екранізації ти собі вже домальовуєш образи в голові, хоча дещо уявляєш зовсім інакше. В цьому і є ж магія читання.
І як із першою частиною, я рекомендую додаткову пошукати і подивитись режисерську версію фільму. Беріть запас смаколиків на годину-півтори плюс і занурюйтесь у світ Толкіна.
Перша частина для мене була більш цікавіша, ніж ця. Та сказати, що я пошкодувала, що прочитала: аж ніяк.
Світ Володаря перснів захоплює, хоча потрібно мати певну посидючість, щоб осилити текст. Це правда.
Знов так, дякуючи екранізації ти собі вже домальовуєш образи в голові, хоча дещо уявляєш зовсім інакше. В цьому і є ж магія читання.
І як із першою частиною, я рекомендую додаткову пошукати і подивитись режисерську версію фільму. Беріть запас смаколиків на годину-півтори плюс і занурюйтесь у світ Толкіна.
Новий відгук
Світ поділяється на людей, які люблять Володаря Перснів та людей, які люблять Поттеріану.
Я люблю і те, і те. Це абсолютно різні світи, різні епохи, але такі дорогі моєму серцю.
Так от Володар Перснів в текстовому варіанті набагато ширший і насиченіший світ, ніж в кіно. В книзі багато чого яскравіше пояснюється, звʼязки героїв краще розумієш.
Хоча я маю віддати належне екранізації, вона дійсно чудова. Режисерам і сценаристам (та й усій команді) дійсно вдалося оживити світ Толкіна. А особливо режисерська версія. Передивлялася її теж неоднарозово, тотальний релакс. Світ ельфів моє натхнення.
Раджу цю книгу, це вже своєрідна класика. Тим паче, осягнути, як Толкіну вдалося це все придумати - окрема історія.
Я люблю і те, і те. Це абсолютно різні світи, різні епохи, але такі дорогі моєму серцю.
Так от Володар Перснів в текстовому варіанті набагато ширший і насиченіший світ, ніж в кіно. В книзі багато чого яскравіше пояснюється, звʼязки героїв краще розумієш.
Хоча я маю віддати належне екранізації, вона дійсно чудова. Режисерам і сценаристам (та й усій команді) дійсно вдалося оживити світ Толкіна. А особливо режисерська версія. Передивлялася її теж неоднарозово, тотальний релакс. Світ ельфів моє натхнення.
Раджу цю книгу, це вже своєрідна класика. Тим паче, осягнути, як Толкіну вдалося це все придумати - окрема історія.
Новий відгук
Дуже тепла і хороша книга, інакше і не скажу. Читала її синові неодноразово. Багато разів розглядали ілюстрації. Він мені не сказав чи він в такому ж захваті, як я. Але те, що не відмовлявся слухати вже досягнення.
Галина Вдовиченко, як на мене, чудова українська дитяча письменниця. Створити серію, яка захоплює і яка запамʼятовується - це чудово.
Адже ця книга - це фактично початок історії про 36 і 6 котів.
Дійсно раджу для читання дітям, для подарунків та і дорослим, які хочуть потішити внутрішню дитину. От прям не жартую.
Галина Вдовиченко, як на мене, чудова українська дитяча письменниця. Створити серію, яка захоплює і яка запамʼятовується - це чудово.
Адже ця книга - це фактично початок історії про 36 і 6 котів.
Дійсно раджу для читання дітям, для подарунків та і дорослим, які хочуть потішити внутрішню дитину. От прям не жартую.
Новий відгук
Маніфест "Жінки та Влада" по факту невелика лекція про те, як придушувався голос жінок, точніше їх право висловлюватися, ще з античних часів.
Авторка наводить чимало прикладів, як жінки повинні пробивати скляну стелю, щоб бути почутими. Вдаються, часом, до наслідування чоловічих рис або показати, що влада має бути не одноликою. Що поняття влади має бути відокремлено від гендер. І гендер власне немає її (владу) визначати.
Мері Берд закінчила роботу над цим маніфестом у 2018 році. Деякі постаті, які описані змінили вже свій вплив. Деякі події набули ще більшого розголосу. У питанні висвітлення влади її мінімалістичні зсуви, але багато чого ще досі толерується.
Власне, цікава книга для дискусії, щоб глибше і більше зануритись у тему фемінізму. Що мені трохи муляло - це розкид ілюстрацій. Бо вони то йшли в тему оповіді, то потрібно було повертатися до них, щоб зрозуміти до чого вони. То навпаки, ти спочатку бачиш ілюстрацію, а потім вже розумієш контекст.
Мені було цікаво, хоча хотілось би більш розгорнутого тексту.
Авторка наводить чимало прикладів, як жінки повинні пробивати скляну стелю, щоб бути почутими. Вдаються, часом, до наслідування чоловічих рис або показати, що влада має бути не одноликою. Що поняття влади має бути відокремлено від гендер. І гендер власне немає її (владу) визначати.
Мері Берд закінчила роботу над цим маніфестом у 2018 році. Деякі постаті, які описані змінили вже свій вплив. Деякі події набули ще більшого розголосу. У питанні висвітлення влади її мінімалістичні зсуви, але багато чого ще досі толерується.
Власне, цікава книга для дискусії, щоб глибше і більше зануритись у тему фемінізму. Що мені трохи муляло - це розкид ілюстрацій. Бо вони то йшли в тему оповіді, то потрібно було повертатися до них, щоб зрозуміти до чого вони. То навпаки, ти спочатку бачиш ілюстрацію, а потім вже розумієш контекст.
Мені було цікаво, хоча хотілось би більш розгорнутого тексту.
Новий відгук
Є книги, які ти купуєш, бо вони естетично тебе захоплюють.
"Політ фантазії" Річарда Докінза для мене саме з таких. Тут прокинулась моя внутрішня дитина і вирішила, що її треба знати про польоти.
Це нон-фікшн. Трохи філософії і багато науки, які цікаво описані. Ілюстрації, то окрема любов. Спочатку її (книгу) можна довго сидіти і розглядати, а потім читати по главі під настрій.
Для дорослих - це книга-відпочинок. Принаймні я для себе її так характеризую. Не думала, що біологія і технологія польоту можуть мене так захопити, втім Докінзу це вдалося.
Приємного читання і досліджень.
"Політ фантазії" Річарда Докінза для мене саме з таких. Тут прокинулась моя внутрішня дитина і вирішила, що її треба знати про польоти.
Це нон-фікшн. Трохи філософії і багато науки, які цікаво описані. Ілюстрації, то окрема любов. Спочатку її (книгу) можна довго сидіти і розглядати, а потім читати по главі під настрій.
Для дорослих - це книга-відпочинок. Принаймні я для себе її так характеризую. Не думала, що біологія і технологія польоту можуть мене так захопити, втім Докінзу це вдалося.
Приємного читання і досліджень.
Новий відгук
З професійної та легкої руки авторки, в уяві запускаються кіно-картинки Швейцарії, Цюріху кінця XIX – початку XX століття. Де прогрес граничить із епохою цнотливих манер і авторитарних родинних устоїв. Де вирують геніальні ідеї молодих науковців, і все залежить від схвалення поважних професорів.
І в цьому місті молода сербська студентка Мілева Марич починає вести свій щоденник довжиною в подружнє життя з Альбертом Ейнштейном. Фактично, кожна глава роману – це записи головної героїні про прожите і пережите.
Авторка, Марі Бенедикт, ставила собі за мету показати саме історію Мілеви Марич, талановитої науковиці і жінки, яка намагалася ламати стереотипи і йти до своєї мрії.
І, як на мене, це їй непогано вдалося.
Починаючи з моменту, коли Мілева вперше заходить в авдиторію Цюріхської політехніки, і вона єдина жінка на лекціях з фізики і математики. Коли вірить, що фізика – її релігія, яку вона сповідуватиме усе життя. Адже кохання і дружба для неї – персони нон-грата.
Для шлюбу вона «з дефектом», бо шкутильгає. Для дружби «занадто розумна, і не для того її тато готував».
Продовжуючи особистий бій, коли на перших університетських лекціях її окидають зовсім «нерозуміючим оком» і вона відчуває на собі всі «радощі» гендерних стереотипів.
Власне, далі без спойлерів, тому приємного читання!
І в цьому місті молода сербська студентка Мілева Марич починає вести свій щоденник довжиною в подружнє життя з Альбертом Ейнштейном. Фактично, кожна глава роману – це записи головної героїні про прожите і пережите.
Авторка, Марі Бенедикт, ставила собі за мету показати саме історію Мілеви Марич, талановитої науковиці і жінки, яка намагалася ламати стереотипи і йти до своєї мрії.
І, як на мене, це їй непогано вдалося.
Починаючи з моменту, коли Мілева вперше заходить в авдиторію Цюріхської політехніки, і вона єдина жінка на лекціях з фізики і математики. Коли вірить, що фізика – її релігія, яку вона сповідуватиме усе життя. Адже кохання і дружба для неї – персони нон-грата.
Для шлюбу вона «з дефектом», бо шкутильгає. Для дружби «занадто розумна, і не для того її тато готував».
Продовжуючи особистий бій, коли на перших університетських лекціях її окидають зовсім «нерозуміючим оком» і вона відчуває на собі всі «радощі» гендерних стереотипів.
Власне, далі без спойлерів, тому приємного читання!
Новий відгук
Гемінґвей пише влучно, пише так, що ти провалюєшся в його історії. Хоча деякі спочатку викликають подив, а потім вмикається оте "бінго".
Власне для мене це зараз важка збірка. Автор пише про війну, що недивно, адже сам воював. Та це зараз спрацьовує тригером, фізично часом боляче відчитувати емоції та переживання його героїв. Так, це майстерність занурити читача у світ слова. Так, він Нобелівський лауреат з чималим доробком, але певно не в цей момент.
Чи варто зовсім закидати і відкладати книгу? Не думаю. Чи потрібен настрій і налаштуватися? Думаю, так.
Чи потрібна вона у власній бібліотеці? Звісно. Класика має бути прочитана, відчитана по змістам і осмислена.
І загалом видання красиве, тому варто взяти.
Власне для мене це зараз важка збірка. Автор пише про війну, що недивно, адже сам воював. Та це зараз спрацьовує тригером, фізично часом боляче відчитувати емоції та переживання його героїв. Так, це майстерність занурити читача у світ слова. Так, він Нобелівський лауреат з чималим доробком, але певно не в цей момент.
Чи варто зовсім закидати і відкладати книгу? Не думаю. Чи потрібен настрій і налаштуватися? Думаю, так.
Чи потрібна вона у власній бібліотеці? Звісно. Класика має бути прочитана, відчитана по змістам і осмислена.
І загалом видання красиве, тому варто взяти.
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
30.03.2024
Новий відгук
Кортасар - це вже класика, тому в будь-якому випадку заслуговує уваги.
Збірка короткої прози "Бестіарій" доволі химерна, часом треба продиратися крізь текст.
100% - це книга для поступового і вдумливого читання. Оці експерименти "а візьму я і читану швиденько" я б не радила. Бо кожен текст це міні світ. Здається, історія, яка не може мати сенсу, отримує його в пару фраз і розкручується швидко. Над деякими новелами хочеться посидіти довше, деякі промайнути.
Мені ця книга зайшла не одразу. Перший раз я її відклала, бо стан був меланхолійний і хотілось чогось легшого. Та це не означає, що її зовсім варто закидати. Просто кожному текстові свій час. Це факт.
Тож, приємного читання.
Збірка короткої прози "Бестіарій" доволі химерна, часом треба продиратися крізь текст.
100% - це книга для поступового і вдумливого читання. Оці експерименти "а візьму я і читану швиденько" я б не радила. Бо кожен текст це міні світ. Здається, історія, яка не може мати сенсу, отримує його в пару фраз і розкручується швидко. Над деякими новелами хочеться посидіти довше, деякі промайнути.
Мені ця книга зайшла не одразу. Перший раз я її відклала, бо стан був меланхолійний і хотілось чогось легшого. Та це не означає, що її зовсім варто закидати. Просто кожному текстові свій час. Це факт.
Тож, приємного читання.
Нова оцінка:
Нова оцінка:
29.03.2024
Новий відгук
Це реальна історія життя британського репортера, валлійця, Ґарет Джонса, який, чи не єдиний у свій час, намагався висвітлити правду про Голодомор в Україні 1932-1933 років.
Книга – своєрідна реконструкція подій 1930 -1935 років.
Автор відтворює політичні настрої та події, які об’єднують Британію, Польщу, Німеччину, Італію та Радянський союз. Описує геноцид і Голодомор українського народу.
До речі, читаючи книгу, зрозумієте чому саме Голодомор, а не просто голод.
І паралельно розповідає біографію репортера Ґарет Джонса, якому вдалося наживо побачити Україну в ті дні і роки. А головне вижити, написати цикл викривальних статей та провести лекції для європейських світил.
Ба більше, валлієць чи не єдиний, хто спромігся взяти ще й інтерв’ю у Адольфа Гітлера.
За своє коротке життя журналіст (Ґарета вбили за день до 30-річчя), добував інформацію, як його предки вугілля в шахтах. Крок за кроком, з вірою, що все вийде, постійно ризикуючи життям і розуміючи, що це надважливо.
Джонс був радником британського прем’єрміністра Ллойда Джорджа, радником «батька сучасного піару» Айв Лі, аналітиком і репортером.
У книзі є, власне, і опис того, як сам автор Мирослав Влеклий збирав інформацію для цієї реконструкції. Як люди досі бояться говорити про Голодомор.
Читаючи текст Мірослава Влеклого я жахалася і проводила паралелі із сьогоденням, бачила спіралі часу.
Книга – своєрідна реконструкція подій 1930 -1935 років.
Автор відтворює політичні настрої та події, які об’єднують Британію, Польщу, Німеччину, Італію та Радянський союз. Описує геноцид і Голодомор українського народу.
До речі, читаючи книгу, зрозумієте чому саме Голодомор, а не просто голод.
І паралельно розповідає біографію репортера Ґарет Джонса, якому вдалося наживо побачити Україну в ті дні і роки. А головне вижити, написати цикл викривальних статей та провести лекції для європейських світил.
Ба більше, валлієць чи не єдиний, хто спромігся взяти ще й інтерв’ю у Адольфа Гітлера.
За своє коротке життя журналіст (Ґарета вбили за день до 30-річчя), добував інформацію, як його предки вугілля в шахтах. Крок за кроком, з вірою, що все вийде, постійно ризикуючи життям і розуміючи, що це надважливо.
Джонс був радником британського прем’єрміністра Ллойда Джорджа, радником «батька сучасного піару» Айв Лі, аналітиком і репортером.
У книзі є, власне, і опис того, як сам автор Мирослав Влеклий збирав інформацію для цієї реконструкції. Як люди досі бояться говорити про Голодомор.
Читаючи текст Мірослава Влеклого я жахалася і проводила паралелі із сьогоденням, бачила спіралі часу.
Новий відгук
Ця книга впала в око своєю назвою: «Крізь дзеркала: Зимові заручини». І першими реченнями анотації: «Офелія – дівчина в окулярах і старенькому шалику, яка весь час проводить з книжками в будівлі Архівів. А ще вона особлива, бо володіє даром читати минуле й мандрувати світами крізь дзеркала».
Уже на цьому моменті, моя внутрішня дитина сказала, що ця книга нам треба у домашню бібліотеку. Далі я роздивлялася фантастичну чи то башту, чи то замок на обкладинці. Трохи згодом я зрозумію, що це місто.
А ще на обкладинці наштовхнулася на фразу «французький бестселер, який порівнюють з «Гаррі Поттером» у світі стимпанку».
Особисто моя рекомендація: зверніть увагу, а далі забудьте. Нічого не очікуйте і не порівнюйте. Так, ці обидва романи показують варіативність стимпанку.
Так, можливо, ідеї співіснування світів, магія, клани – комусь здались тотожними. Проте я б ставилася до роману Крістель Дабос як окремої історії. І, як на мене, доволі кіношної історії.
Певні сцени і діалоги вже уявляю наживо. А декораторам, графічним дизайнерам, стилістам, візажистам тут буде з чим «погратися».
Тут є вроджена магія: читати історію предметів, проходити крізь дзеркала, створювати ілюзії чи зводити нанівець всі чари.
І є набута: коли можна легко втратити свої вміння, точніше обмінятися з іншим, просто під час одруження.
Ілюзії замінюють реальність, а справжність і банальне бажання вижити, часом маскуються за грубістю, сарказмом та меркантильністю.
Авторка наділила символізмом багато речей та понять. Приміром назва одного з ковчегів – Аніма. Аніма з латині – це душа.
І дійсно жителі цього ковчега «читають» душу предметів, лікують її та бережуть.
Що мені сподобалося: гарно прописані образи головних героїв. В процесі читання ти недодумуєш, а бачиш цілісний портрет. Хороші діалоги на яких ти не шпортаєшся. Наприкінці першої частини, вже неможливо було дочитати главу і відкласти книгу – хотілося продовження.
Я декілька днів думала, як краще розказати про цю книгу. Так от перше, що спадало на думку: «вона мене зацікавила».
Цікавість – найбільш влучна аналогія для розуміння книги та й слово для її опису також. Цікаво, що буде далі. Цікаво, чим закінчиться одна пригода, де і коли почнеться наступна.
Хоча треба приготуватися, що авторка поволі, ну дуже поволі додаватиме динаміки подіям. Для мене перші 150 сторінок, радше були схожими на медитацію. А от далі, як то кажуть «понеслося».
Уже на цьому моменті, моя внутрішня дитина сказала, що ця книга нам треба у домашню бібліотеку. Далі я роздивлялася фантастичну чи то башту, чи то замок на обкладинці. Трохи згодом я зрозумію, що це місто.
А ще на обкладинці наштовхнулася на фразу «французький бестселер, який порівнюють з «Гаррі Поттером» у світі стимпанку».
Особисто моя рекомендація: зверніть увагу, а далі забудьте. Нічого не очікуйте і не порівнюйте. Так, ці обидва романи показують варіативність стимпанку.
Так, можливо, ідеї співіснування світів, магія, клани – комусь здались тотожними. Проте я б ставилася до роману Крістель Дабос як окремої історії. І, як на мене, доволі кіношної історії.
Певні сцени і діалоги вже уявляю наживо. А декораторам, графічним дизайнерам, стилістам, візажистам тут буде з чим «погратися».
Тут є вроджена магія: читати історію предметів, проходити крізь дзеркала, створювати ілюзії чи зводити нанівець всі чари.
І є набута: коли можна легко втратити свої вміння, точніше обмінятися з іншим, просто під час одруження.
Ілюзії замінюють реальність, а справжність і банальне бажання вижити, часом маскуються за грубістю, сарказмом та меркантильністю.
Авторка наділила символізмом багато речей та понять. Приміром назва одного з ковчегів – Аніма. Аніма з латині – це душа.
І дійсно жителі цього ковчега «читають» душу предметів, лікують її та бережуть.
Що мені сподобалося: гарно прописані образи головних героїв. В процесі читання ти недодумуєш, а бачиш цілісний портрет. Хороші діалоги на яких ти не шпортаєшся. Наприкінці першої частини, вже неможливо було дочитати главу і відкласти книгу – хотілося продовження.
Я декілька днів думала, як краще розказати про цю книгу. Так от перше, що спадало на думку: «вона мене зацікавила».
Цікавість – найбільш влучна аналогія для розуміння книги та й слово для її опису також. Цікаво, що буде далі. Цікаво, чим закінчиться одна пригода, де і коли почнеться наступна.
Хоча треба приготуватися, що авторка поволі, ну дуже поволі додаватиме динаміки подіям. Для мене перші 150 сторінок, радше були схожими на медитацію. А от далі, як то кажуть «понеслося».
Новий відгук
«Солодке життя» Романа Малиновського — це естетика Фелліні, неймовірна образність та шматочок тієї інтелектуально-красивої короткої прози, яку хочеться забрати з собою надовго.
І не лише, як хорошу книжку до власної бібліотеки, щоб око тішилось, але як і книжку, яку згодом захочеться перечитати. Загалом усі новели (оповідання) між собою повʼязані. І це відчувається десь із середини книги, а далі спіраль знов стискається, щоб розстиснутись наприкінці.
Історії часом химерні, з нотами магічного реалізму, часом трохи горору і фантастики, часом реальність у яку не хочеш вірити, але вона є.
Одна з новел побудована на подіях терактів, але все обертається в рамках однієї ночі і однієї кімнати. Дуже кльово шукати пасхалки і так само приємно їх відчитувати.
Це, напевно, той варіант книги, який я раджу не лише прочитати, а ще й комусь подарувати. Бо це естетика тексту, яку хочеться смакувати і обговорювати.
І не лише, як хорошу книжку до власної бібліотеки, щоб око тішилось, але як і книжку, яку згодом захочеться перечитати. Загалом усі новели (оповідання) між собою повʼязані. І це відчувається десь із середини книги, а далі спіраль знов стискається, щоб розстиснутись наприкінці.
Історії часом химерні, з нотами магічного реалізму, часом трохи горору і фантастики, часом реальність у яку не хочеш вірити, але вона є.
Одна з новел побудована на подіях терактів, але все обертається в рамках однієї ночі і однієї кімнати. Дуже кльово шукати пасхалки і так само приємно їх відчитувати.
Це, напевно, той варіант книги, який я раджу не лише прочитати, а ще й комусь подарувати. Бо це естетика тексту, яку хочеться смакувати і обговорювати.
Новий відгук
Одразу! Це категорія 18+
Це продовження серії «Ґудзики та мереживо». Першу частину я охарактеризувала «Бог дав мені розум та очі, але її купила і прочитала».
Власне, друга частина теж із тієї епопеї: сцени сексуального характеру, драма квін, стокгольмський синдром і щось на кшталт розбитих серденьок.
Коли секс описано красиво — це одна справа. Тут же просто «ох, ах, вдих-вдих», «твої геніталії чудові; о, твої теж мені зносять башню».
Я немаю нічого проти низької полиці, але це якось зовсім невдало. Знаю, що буктокери і букблогери писали різне. Хтось рахував скільки разів і якими варіаціями описаний статевий член та вагіна. Комусь було смішно, я направду не знайшла з чого тут посміятися. Хтось сказав, що книга не однозначна.
Неоднозначно для мене тут підіймаються теми сили жінок, сексизму та потуранню насилля.
Знов таки обкладинка - фарс і романтизація збочених відносин.
Я прям сподіваюсь, що більше так з перекладів робити не будуть. Бо я вас здивую, у цієї бурхливої історії є продовження. Але з іншими героями, якщо я вірно зрозуміла відгуки і описи на goodreads.
Коротше, немає що тут рекомендувати, як на мене.
Це продовження серії «Ґудзики та мереживо». Першу частину я охарактеризувала «Бог дав мені розум та очі, але її купила і прочитала».
Власне, друга частина теж із тієї епопеї: сцени сексуального характеру, драма квін, стокгольмський синдром і щось на кшталт розбитих серденьок.
Коли секс описано красиво — це одна справа. Тут же просто «ох, ах, вдих-вдих», «твої геніталії чудові; о, твої теж мені зносять башню».
Я немаю нічого проти низької полиці, але це якось зовсім невдало. Знаю, що буктокери і букблогери писали різне. Хтось рахував скільки разів і якими варіаціями описаний статевий член та вагіна. Комусь було смішно, я направду не знайшла з чого тут посміятися. Хтось сказав, що книга не однозначна.
Неоднозначно для мене тут підіймаються теми сили жінок, сексизму та потуранню насилля.
Знов таки обкладинка - фарс і романтизація збочених відносин.
Я прям сподіваюсь, що більше так з перекладів робити не будуть. Бо я вас здивую, у цієї бурхливої історії є продовження. Але з іншими героями, якщо я вірно зрозуміла відгуки і описи на goodreads.
Коротше, немає що тут рекомендувати, як на мене.
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
28.03.2024
Новий відгук
Важлива книга, важлива поетична збірка, безцінна, як памʼять.
Максим «Далі» Кривцов був неймовірно талановитим хлопцем, загинув на війні наприкінці 2023 року. Він дуже мріяв і чекав, коли ця збірка побачить світ. Встиг підписати перші екземпляри з першого накладу. Кошти з додруку спрямовують, як допомогу його рідним.
А тепер про поезію. Вона щемка, але без сльозливого скреготу. Вона сильна і складна емоційно. Але вона віддана своєму часу і подіям. Людям, війні, світу. Вірші Максима покладені на музику.
Послухайте і подивіться проєкт Babylon’13, послухайте пісню Vivienne Mort.
Я не втомлююсь повторювати, що такі книги і така поезія фіксують час. Вони допомагають відрефлексувати події, вони карбують у памʼяті те, що не можна забувати.
Максим «Далі» Кривцов був неймовірно талановитим хлопцем, загинув на війні наприкінці 2023 року. Він дуже мріяв і чекав, коли ця збірка побачить світ. Встиг підписати перші екземпляри з першого накладу. Кошти з додруку спрямовують, як допомогу його рідним.
А тепер про поезію. Вона щемка, але без сльозливого скреготу. Вона сильна і складна емоційно. Але вона віддана своєму часу і подіям. Людям, війні, світу. Вірші Максима покладені на музику.
Послухайте і подивіться проєкт Babylon’13, послухайте пісню Vivienne Mort.
Я не втомлююсь повторювати, що такі книги і така поезія фіксують час. Вони допомагають відрефлексувати події, вони карбують у памʼяті те, що не можна забувати.
Нова оцінка:
27.03.2024
Новий відгук
Здається, хтось закохався в поезію Іздрика, здається, цей хтось я) Але знаєте не отак, як в підлітковому віці, коли зносить голову, а гормони влаштовують Париж Дакар. Коли ти вже споглядаєш Париж Дакар і обираєш ти в процесі, ти організатор чи учасник.
Збірка чудова, якщо коротко. Тут зібрані і старі вірші Іздрика, є щось з новішого доробку. Сам же автор в передмові каже, що вірші почав писати запізно та радіє, що комусь вони до душі.
То на мою думку він навмисно применшує свої таланти, а може й ні. Головне, що тут класна лірика, різнобарвна, різнорівнева і до душі.
В мене вже улюблений рядок, який я всі вуха прожужала:
Хай би там що
Хай би там як
Ну, а обкладинка вартує того, щоб стати ще й частиною романтичного або просто приємного подарунку. В моїй бібліотеці прям ідеально визирає з полички. Головне не запилюжена і не забута, а це вже показник.
Рекомендую)
Збірка чудова, якщо коротко. Тут зібрані і старі вірші Іздрика, є щось з новішого доробку. Сам же автор в передмові каже, що вірші почав писати запізно та радіє, що комусь вони до душі.
То на мою думку він навмисно применшує свої таланти, а може й ні. Головне, що тут класна лірика, різнобарвна, різнорівнева і до душі.
В мене вже улюблений рядок, який я всі вуха прожужала:
Хай би там що
Хай би там як
Ну, а обкладинка вартує того, щоб стати ще й частиною романтичного або просто приємного подарунку. В моїй бібліотеці прям ідеально визирає з полички. Головне не запилюжена і не забута, а це вже показник.
Рекомендую)
Новий відгук
Як би банально це не звучало, але тут 100/10.
Коли я придбала збірку Артура Дроня, я відверто не очікувала, що вона мене тАк зачепить. Спочатку були відгуки знайомих з літ.світу, які радили. А потім я взяла до рук книгу сама і не могла зупинитись читати.
Я б назвала це радше не збіркою, а поетичним перформансом. Артур пише про людей на війні, про всіх людей, які дотичні, які переживають чи не пережили. Дещо римоване, дещо верлібром. Мене зачепила "Колискова" там сльози крізь сльози.
Збірка має безліч ілюстрацій, серед яких листи, які пишуть українські діти військовим. Те, що вони пишуть, як вони пишуть окремий вид щему.
Це саме та поезія, яка фіксує час. Це саме ті рядки, по яким ми відслідкуємо наші переживання, коли памʼять стихне.
Рекомендую!
Коли я придбала збірку Артура Дроня, я відверто не очікувала, що вона мене тАк зачепить. Спочатку були відгуки знайомих з літ.світу, які радили. А потім я взяла до рук книгу сама і не могла зупинитись читати.
Я б назвала це радше не збіркою, а поетичним перформансом. Артур пише про людей на війні, про всіх людей, які дотичні, які переживають чи не пережили. Дещо римоване, дещо верлібром. Мене зачепила "Колискова" там сльози крізь сльози.
Збірка має безліч ілюстрацій, серед яких листи, які пишуть українські діти військовим. Те, що вони пишуть, як вони пишуть окремий вид щему.
Це саме та поезія, яка фіксує час. Це саме ті рядки, по яким ми відслідкуємо наші переживання, коли памʼять стихне.
Рекомендую!
Новий відгук
Бог дав мені розум і очі, але я обрала мазохизм цієї книги🫠
🔞⛔️На обкладинці мало б бути не те що 18+, а обережно сцени насилля і збочення межують зі здоровим глуздом і постійними описами сцен сексуального характеру.
Якщо коротко про сюжет: дівчина потрапляє в лапи торгашів людьми, її купує психопат, який знущається з неї. Потім викрадає інший злочинець до якого в неї стокгольмський синдром. Розмах від огиди до закоханості.
На обкладинці пишуть, що продали 1 млн примірників. Я, мʼяко кажучи в шоці. Романтизація насилля, часом недолугі описи думок і репліки героїв. Є натяк на 50 відтінків сірого, але повірте, 50 відтінків, то прям шедевр. А ще подекуди переклад на кшталт «сонечко визернуло у віконечко»
Чому я це прочитала? Думала, ну щось же має там розвиднитись. Сюжет низької полиці. Гачки є, читаєш швидко, багато описів я випустила. Але блін 😣
Коротше, для українців, які щодня розуміють тему звірства і насилля ця книга суцільний тригер і жесть.
Якщо авторка і прагнула підняти тему торгівлі людьми і насилля, то це в дуууже своєрідний спосіб вона зробила.
Вагітним, мамам і людям з тривожністю я б таке не радила. Другу частину я прочитаю, бо вже просто цікаво чим та історія закінчиться. А може й ні. Я погортала останні сторінки там все зрозуміло.
🔞⛔️На обкладинці мало б бути не те що 18+, а обережно сцени насилля і збочення межують зі здоровим глуздом і постійними описами сцен сексуального характеру.
Якщо коротко про сюжет: дівчина потрапляє в лапи торгашів людьми, її купує психопат, який знущається з неї. Потім викрадає інший злочинець до якого в неї стокгольмський синдром. Розмах від огиди до закоханості.
На обкладинці пишуть, що продали 1 млн примірників. Я, мʼяко кажучи в шоці. Романтизація насилля, часом недолугі описи думок і репліки героїв. Є натяк на 50 відтінків сірого, але повірте, 50 відтінків, то прям шедевр. А ще подекуди переклад на кшталт «сонечко визернуло у віконечко»
Чому я це прочитала? Думала, ну щось же має там розвиднитись. Сюжет низької полиці. Гачки є, читаєш швидко, багато описів я випустила. Але блін 😣
Коротше, для українців, які щодня розуміють тему звірства і насилля ця книга суцільний тригер і жесть.
Якщо авторка і прагнула підняти тему торгівлі людьми і насилля, то це в дуууже своєрідний спосіб вона зробила.
Вагітним, мамам і людям з тривожністю я б таке не радила. Другу частину я прочитаю, бо вже просто цікаво чим та історія закінчиться. А може й ні. Я погортала останні сторінки там все зрозуміло.
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
10.03.2024
Новий відгук
Я люблю читати мотивашки. Мені завжди цікаво зрозуміти, як людина проходила і проходить свій шлях до своєї мрії, цілі, дії.
«Рік, коли я казала ТАК» Шонди Раймс просто топчик для мене.
Авторка крута американська телесценаристка, письменниця. «Анатомія Грей», «Бріджертони», «Скандал» — це її рук і письма справи. Шонда Раймс володарка такої кількості премій, що просто не перелічити.
Головне в цій книжці — переломний момент її життя, коли вона почала собі казати ТАК. Так своїм страхам, так своїм бажанням, так викликам. Але на своїх умовах. Вона зробила експеримент довжиною в рік і він неймовірно змінив її життя та ставлення до себе.
Я зробила купу закладинок в цьому тексті. Я кайфанула від прочитання. Бо що? Бо люблю такі тексти.
Якщо хочеться почитати про шлях до себе відомої сценаристки і жінки, яка почала втілювати свої ТАК — welcome!
«Рік, коли я казала ТАК» Шонди Раймс просто топчик для мене.
Авторка крута американська телесценаристка, письменниця. «Анатомія Грей», «Бріджертони», «Скандал» — це її рук і письма справи. Шонда Раймс володарка такої кількості премій, що просто не перелічити.
Головне в цій книжці — переломний момент її життя, коли вона почала собі казати ТАК. Так своїм страхам, так своїм бажанням, так викликам. Але на своїх умовах. Вона зробила експеримент довжиною в рік і він неймовірно змінив її життя та ставлення до себе.
Я зробила купу закладинок в цьому тексті. Я кайфанула від прочитання. Бо що? Бо люблю такі тексти.
Якщо хочеться почитати про шлях до себе відомої сценаристки і жінки, яка почала втілювати свої ТАК — welcome!
Нова оцінка:
25.02.2024
Новий відгук
Своє знайомство із творчістю Андрія Любки, я почала саме із цієї збірки короткої прози автора.
Свого часу він став для мене відкриттям. Після чого, я пішла далі шукати «щоб такого ще почитати».
Кімната для печалі — це плетиво історій, подій, доль різних людей.
В одному з оповідань маленького хлопчика вчать концентруватися на подіях, де б він не був у своєму житті і якими не були б обставини.
Кімната для печалі (це ще й назва одного з текстів), це своєрідний гімн меланхолії та способу прожити свої переживання.
Автор любить подорожувати Балканами і загалом багато текстів присвячує цій тематиці у своїй творчості. Тут ви зможете доторкнутися до цих досвідів.
Більше про Балкани є у збірці Саудаде, а якщо хочеться гумору, то рекомендую прочитати «Карбід».
Приємного читання!
Свого часу він став для мене відкриттям. Після чого, я пішла далі шукати «щоб такого ще почитати».
Кімната для печалі — це плетиво історій, подій, доль різних людей.
В одному з оповідань маленького хлопчика вчать концентруватися на подіях, де б він не був у своєму житті і якими не були б обставини.
Кімната для печалі (це ще й назва одного з текстів), це своєрідний гімн меланхолії та способу прожити свої переживання.
Автор любить подорожувати Балканами і загалом багато текстів присвячує цій тематиці у своїй творчості. Тут ви зможете доторкнутися до цих досвідів.
Більше про Балкани є у збірці Саудаде, а якщо хочеться гумору, то рекомендую прочитати «Карбід».
Приємного читання!
Новий відгук
Коли сніг пахне мандаринками - збірка теплих історій сучасних українських авторів.
Вона тепла, часом пробиває на щемкість та спогади.
Що цікаво, я для себе її асоціюю з літом. Бо саме в цей період її читала. Коли хотілося трохи казки, трохи дива. Треба спробувати і перед різдвяними святами якось прочитати)
Загалом такі збірки чудовий варіант знайомства із сучасними українськими авторами.
На щастя, імен багато і кожен для себе відкриє щось своє, знайде когось свого близького до серця.
А ще ця збірка поїхала із моєю знайомою до Британії, стала своєрідним символом українського Різдва за кордоном.
А ще класно читати тим, хто зараз опановує українську. Тексти нескладні, але з настроєм та емоцією.
Вона тепла, часом пробиває на щемкість та спогади.
Що цікаво, я для себе її асоціюю з літом. Бо саме в цей період її читала. Коли хотілося трохи казки, трохи дива. Треба спробувати і перед різдвяними святами якось прочитати)
Загалом такі збірки чудовий варіант знайомства із сучасними українськими авторами.
На щастя, імен багато і кожен для себе відкриє щось своє, знайде когось свого близького до серця.
А ще ця збірка поїхала із моєю знайомою до Британії, стала своєрідним символом українського Різдва за кордоном.
А ще класно читати тим, хто зараз опановує українську. Тексти нескладні, але з настроєм та емоцією.
Новий відгук
Що ж таке цей сторітейл і з чим його їдять? Чому важливо розповідати саме історії і як це можна робити? З чого почати й куди просуватися?
От на ці питання книга Марка Лівіна відповідає.
Доволі непогана робота для тих, хто починає просуватися із текстами, кому потрібні підказки. Але для тих, хто вже заглиблений у тему, думаю вона буде запроста.
Втім, вважаю, тут потрібно вирішувати особисто. Можливо, щось відгукнеться і наштовхне на власні ідеї.
Я цю книгу радила своїм практикантам-журналістам. Адже коли треба випрацьовувати стиль і відходити від написання шкільних творів, то хтось легко і драйвово має пояснити "а як же то робити".
Цікаве оформлення книги з QR-кодами. І найголовніше, Марк Лівін практик, він дає рекомендації з власного досвіду. Тож, почитати буде цікаво!
От на ці питання книга Марка Лівіна відповідає.
Доволі непогана робота для тих, хто починає просуватися із текстами, кому потрібні підказки. Але для тих, хто вже заглиблений у тему, думаю вона буде запроста.
Втім, вважаю, тут потрібно вирішувати особисто. Можливо, щось відгукнеться і наштовхне на власні ідеї.
Я цю книгу радила своїм практикантам-журналістам. Адже коли треба випрацьовувати стиль і відходити від написання шкільних творів, то хтось легко і драйвово має пояснити "а як же то робити".
Цікаве оформлення книги з QR-кодами. І найголовніше, Марк Лівін практик, він дає рекомендації з власного досвіду. Тож, почитати буде цікаво!
Новий відгук
Цю книгу обговорюють на літературних курсах, як приклад новелістики і того, як можна писати та подавати ідею.
У новелах є цікаві описи, є закільцьована історія між усіма героями. Різні покоління, події долі, які переплітаються так чи інакше.
Збірка отримала низку нагород.
Чи запам'ятовуються ці тексти - так.
Чи моя ця книга - скоріше ні.
Чи викликала емоції - так.
Чи захочеться перечитати - не впевнена.
Втім, усі ми любимо різну літературу і тексти мають право на життя, аби їх бачили й осмислювали по-різному.
У новелах є цікаві описи, є закільцьована історія між усіма героями. Різні покоління, події долі, які переплітаються так чи інакше.
Збірка отримала низку нагород.
Чи запам'ятовуються ці тексти - так.
Чи моя ця книга - скоріше ні.
Чи викликала емоції - так.
Чи захочеться перечитати - не впевнена.
Втім, усі ми любимо різну літературу і тексти мають право на життя, аби їх бачили й осмислювали по-різному.
Новий відгук
Якби безпілотники говорили й пам'ятали усе побачене, вони б точно розповіли нам тисячі неймовірних історій. До того ж неймовірних не лише в щасливому контексті, а загалом, що вони вражають.
Абрикоси зацвітають у ночі - це історія хлопчика, до якого прилетів безпілотник, який загубився. Він не пам'ятав, звідки він, але розповідав про усе, що бачив.
Щемка історія про життя під час війни, про життя у прифронтових селищах. Вона не страшна, аніскільки, але вона заглиблює у події і дає поле для роздумів.
Разом з прочитанням книги, раджу ще послухати подкасти за участі Олі Русіної, там вона детальніше розповідає про етап написання та як прийшла ідея цього тексту.
Абрикоси зацвітають у ночі - це історія хлопчика, до якого прилетів безпілотник, який загубився. Він не пам'ятав, звідки він, але розповідав про усе, що бачив.
Щемка історія про життя під час війни, про життя у прифронтових селищах. Вона не страшна, аніскільки, але вона заглиблює у події і дає поле для роздумів.
Разом з прочитанням книги, раджу ще послухати подкасти за участі Олі Русіної, там вона детальніше розповідає про етап написання та як прийшла ідея цього тексту.
Новий відгук
Читати та перечитувати! І хоча Павло Казарін сподівається, що колись ця книга втратить актуальність, та зараз вона важлива.
Дикий Захід Східної Європи - це есеїстика, роздуми та аналіз ситуації, чому і як ми втратили Крим. Мова не лише про анексію. Це переосмислення та текстове фільмування подій після Революції гідності.
Фактично більшість текстів Павло зібрав зі своїх фб-постів та колонок для різних медіа.
І хоча він себе не вважає письменником, ну принаймні про це буває говорить, та я вважаю, як письменницький старт - це done!
А як подарунок - взагалі чудово, я вже не раз дарувала і щаслива від того, люди, до речі, теж!
Дикий Захід Східної Європи - це есеїстика, роздуми та аналіз ситуації, чому і як ми втратили Крим. Мова не лише про анексію. Це переосмислення та текстове фільмування подій після Революції гідності.
Фактично більшість текстів Павло зібрав зі своїх фб-постів та колонок для різних медіа.
І хоча він себе не вважає письменником, ну принаймні про це буває говорить, та я вважаю, як письменницький старт - це done!
А як подарунок - взагалі чудово, я вже не раз дарувала і щаслива від того, люди, до речі, теж!
Новий відгук
Знаєте, і смішно, і грішно від цього тексту Андрія Любки.
Історія про те, як на Закарпатті декілька "відважних і небайдужих" людей вирішили вирити тунель в Європу. Але з наміром контрабанди, бо ж вижити якось потрібно у цьому буремному світі.
Андрій Любка розповідав, що ідеєю цієї книги стала реальна новина-історія про контрабандистів. Ну, а далі Любка це розвинув у цілу книгу.
Текст жвавий, текст веселий місцями, але часом від усвідомлень реальності подій історії хочеться сказати "припливли".
До речі, є театральна постановка цього тексту у Дикому театрі. Тож, маєте комбо: прочитав і подивився виставу. Мені сподобалося)
Історія про те, як на Закарпатті декілька "відважних і небайдужих" людей вирішили вирити тунель в Європу. Але з наміром контрабанди, бо ж вижити якось потрібно у цьому буремному світі.
Андрій Любка розповідав, що ідеєю цієї книги стала реальна новина-історія про контрабандистів. Ну, а далі Любка це розвинув у цілу книгу.
Текст жвавий, текст веселий місцями, але часом від усвідомлень реальності подій історії хочеться сказати "припливли".
До речі, є театральна постановка цього тексту у Дикому театрі. Тож, маєте комбо: прочитав і подивився виставу. Мені сподобалося)
Новий відгук
Ця книга була обов'язковою для мого прочитання, аби краще розуміти стилістику авторів.
Марія Матіос майстриня слова, тут сперечатися навіть не буду.
Описи подій, людей, діалектика - ти пірнаєш в атмосферу книги, затримуєш подих і виринаєш десь під кінець.
Емоційно вона складна, вона про травму, про насилля, про владу совєтів, про те, як людям треба було виживати. А ще й про особисту драму і травму самої Дарусі. Героїня має ментальні розлади, хоча народилася здоровою і бажаною дитиною. Та одна ситуація, у якій жодним чином не можна звинувачувати дитину, розділяє її життя на до та після. Травма, якої вона зазнала і життя після неї - її особиста спокута.
Я б радила читати цю книгу, коли є трохи емоційних сил та стабільності, наскільки це реально. Просто для того, щоб вона не тригернула ще сильніше внутрішній біль. Але те, що вона мастрід - це 100%.
Марія Матіос майстриня слова, тут сперечатися навіть не буду.
Описи подій, людей, діалектика - ти пірнаєш в атмосферу книги, затримуєш подих і виринаєш десь під кінець.
Емоційно вона складна, вона про травму, про насилля, про владу совєтів, про те, як людям треба було виживати. А ще й про особисту драму і травму самої Дарусі. Героїня має ментальні розлади, хоча народилася здоровою і бажаною дитиною. Та одна ситуація, у якій жодним чином не можна звинувачувати дитину, розділяє її життя на до та після. Травма, якої вона зазнала і життя після неї - її особиста спокута.
Я б радила читати цю книгу, коли є трохи емоційних сил та стабільності, наскільки це реально. Просто для того, щоб вона не тригернула ще сильніше внутрішній біль. Але те, що вона мастрід - це 100%.
Новий відгук
Як там кажуть, шлях до серця людини пролягає через шлунок? Так от, у цій книзі польського автора Вітольда Шабловського ви дізнаєтесь, яким був цей шлях до шлунків диктаторів.
У своїй книзі автор розповідає історії кухарів, які працювали і жили з диктаторами.
Що мене вразило, наскільки відданими вони залишаються своїм керівникам (господарям) навіть через багато років після того, як закінчили службу у них.
Мене вразило, що у цих тиранах вони бачили людей, яких боялися, але й поважали.
Матеріали для цієї книги Вітольд Шабловський збирав близько трьох років, про деякі інтерв'ю і зустрічі домовлявся місяцями.
Результат, як на мене, просто шикарний. Читати-читати-читати!
У своїй книзі автор розповідає історії кухарів, які працювали і жили з диктаторами.
Що мене вразило, наскільки відданими вони залишаються своїм керівникам (господарям) навіть через багато років після того, як закінчили службу у них.
Мене вразило, що у цих тиранах вони бачили людей, яких боялися, але й поважали.
Матеріали для цієї книги Вітольд Шабловський збирав близько трьох років, про деякі інтерв'ю і зустрічі домовлявся місяцями.
Результат, як на мене, просто шикарний. Читати-читати-читати!
Новий відгук
Найкращий план не мати плану, часом. Але це не про Мей Маск.
Коли ми знайомимося з мемуарами відомих людей, здається, що все в них було ОК. Ну, трохи перепон, то таке (звичайно, я іронізую).
Мей Маск - це приклад людини: треба мати план і діяти. Якщо один план провалився майте інший в запасі або сядьте і складіть новий.
Книга Маск - це історія її життя, де вона багато разів починала все з нуля: кар'єру, стосунки, життя в новому місті. Так, їй було складно, але вона навчилася приймати допомогу людей, про це вона і саме пише в книзі. Навчилася дякувати й відстоювати свої кордони. І вона показник того, точніше їй життя, що у будь-якому віці страшно, але й нормально щось змінювати. Звісно, якщо ви цього хочете.
А ще тут чимало порад від Мей Маск, як нутриціолога, що теж може стати помічним!
Коли ми знайомимося з мемуарами відомих людей, здається, що все в них було ОК. Ну, трохи перепон, то таке (звичайно, я іронізую).
Мей Маск - це приклад людини: треба мати план і діяти. Якщо один план провалився майте інший в запасі або сядьте і складіть новий.
Книга Маск - це історія її життя, де вона багато разів починала все з нуля: кар'єру, стосунки, життя в новому місті. Так, їй було складно, але вона навчилася приймати допомогу людей, про це вона і саме пише в книзі. Навчилася дякувати й відстоювати свої кордони. І вона показник того, точніше їй життя, що у будь-якому віці страшно, але й нормально щось змінювати. Звісно, якщо ви цього хочете.
А ще тут чимало порад від Мей Маск, як нутриціолога, що теж може стати помічним!
Новий відгук
Смертельні реліквії - це завершальна частина саги про Гаррі Поттера. Добре, що й екранізацію розділили на дві частини, інакше важко було б передати суть. Цікаво було б подивитися режисерську версію цієї книги, думаю багато чого не увійшло.
Отож, у цій частині Гаррі і його друзі мають змусити забути деяких людей, що вони існували. Вони покидають школу і навчання та відправляються на пошуки горокраксів (частинок душі Волан-де-Морта).
Гаррі важко переживає втрату улюбленого професора, Рон не можна стримати емоцій через тугу і переживання за родину. Герміона опиняється поміж двох дорогих їй людей, як поміж двох вогнів. До чого це призведе - читайте) А якщо дивилася фільм, вам точно буде цікаво, як це описала Ролінг у тексті. Емоційни і насичений подіями текст. І якщо було б продовження, я б із захватом теж прочитала. Моя щира рекомендація)
Отож, у цій частині Гаррі і його друзі мають змусити забути деяких людей, що вони існували. Вони покидають школу і навчання та відправляються на пошуки горокраксів (частинок душі Волан-де-Морта).
Гаррі важко переживає втрату улюбленого професора, Рон не можна стримати емоцій через тугу і переживання за родину. Герміона опиняється поміж двох дорогих їй людей, як поміж двох вогнів. До чого це призведе - читайте) А якщо дивилася фільм, вам точно буде цікаво, як це описала Ролінг у тексті. Емоційни і насичений подіями текст. І якщо було б продовження, я б із захватом теж прочитала. Моя щира рекомендація)
Новий відгук
Гаррі Поттер і напівкровний принц - шоста частина Поттеріани. Топила, топлю і буду топити за те, що ця історія для різновікової ЦА)
Коли ти частина великого задуму, то на тебе покладена велика відповідальність, і навіть, якщо тобі страшно - потрібно діяти. Мені здається, саме це суть цієї частини.
Магічний світ змінюється, все більше відчувається розподіл добра і зла, боротися за свої цінності, за все те, добре і хороше стає складніше та воно того варте. Гаррі дізнається секрет Северуса Снейпа, намагається розгадати таємницю, яку багато років тому сказав Том Редл одному з Хогвартських професорів. Звичайно книга наповнена коханнями, емоціями і переживаннями.
І все дуууже захоплююче описано.
Моя щира рекомендація і цієї частини.
Коли ти частина великого задуму, то на тебе покладена велика відповідальність, і навіть, якщо тобі страшно - потрібно діяти. Мені здається, саме це суть цієї частини.
Магічний світ змінюється, все більше відчувається розподіл добра і зла, боротися за свої цінності, за все те, добре і хороше стає складніше та воно того варте. Гаррі дізнається секрет Северуса Снейпа, намагається розгадати таємницю, яку багато років тому сказав Том Редл одному з Хогвартських професорів. Звичайно книга наповнена коханнями, емоціями і переживаннями.
І все дуууже захоплююче описано.
Моя щира рекомендація і цієї частини.
Новий відгук
Гаррі Поттер і Орден Фенікса - п'ята частина Поттеріани. Звичний, хоч і небезпечний світ Гаррі та його друзів змінюється. Від нього сторониться його приклад для наслідування - Дамблдор. Друзі перед початком школи теж не виходять на зв'язок, але цьому є причина. Це рік дорослішання Гаррі, рік, коли він усвідомлює, що може вести за собою людей, учнів, друзів і вони потребують його досвіду із захисту від темної магії. Рік, який показує, що не завжди можна вірити навіть власним очам, адже дії людей оманливі, поки ти не знаєш усієї картинки.
Ну, і що важливо, я переконана, що ця книга, як і чотири попередні для різних вікових категорій. І тут не варто обмежуватися підлітковим віком!
Ну, і що важливо, я переконана, що ця книга, як і чотири попередні для різних вікових категорій. І тут не варто обмежуватися підлітковим віком!
Новий відгук
Трохи постапокаліпсису, трохи фентезійності, трохи реальності - доволі цікавий експеримент Артема Чапая вийшов у книзі "Вивітрювання". З цієї книги почалося моє знайомство з автором і не скажу, що воно не вдале.
Отож, пара вибирається на відпочинок в Карпати. Вигоріли, втомилися, потрібно побути вдвох. Та за декілька днів, починаються химери. Люди зникають-вивітрюються. Повертаючись додому, в Київ вони бачать ту саму картину. Їхній район Русанівка (мій особистий лайк за нього) стає майже безлюдним, ті, хто залишаються, мають навчитися жити в новому світі, де з кожним днем стає все менше харчів і все більше небезпек.
Між парою виникають конфлікти, переоцінка їхніх стосунків.
Мені сподобалась книга її незвичністю, а у світлі війни, вона взагалі зчитується інакше. Якщо любите незвичні тексти - welcome.
Отож, пара вибирається на відпочинок в Карпати. Вигоріли, втомилися, потрібно побути вдвох. Та за декілька днів, починаються химери. Люди зникають-вивітрюються. Повертаючись додому, в Київ вони бачать ту саму картину. Їхній район Русанівка (мій особистий лайк за нього) стає майже безлюдним, ті, хто залишаються, мають навчитися жити в новому світі, де з кожним днем стає все менше харчів і все більше небезпек.
Між парою виникають конфлікти, переоцінка їхніх стосунків.
Мені сподобалась книга її незвичністю, а у світлі війни, вона взагалі зчитується інакше. Якщо любите незвичні тексти - welcome.
Новий відгук
Книгу радять підліткам, а я от раджу всім. Отак от)
Гаррі Поттер і келих вогню - четверта книга із саги Поттеріани. В цій частині цікаво спостерігати, як хлопець підліток потроху переходить в статус чоловіка. Як він закохується, зневірюється, як йому вдається втриматися, коли відвертаються навіть найкращі друзі.
Гаррі продовжує боротися з Волан-де-Мортом і в цій частині вони зустрінуться під час чемпіонату.
Особлива моя любов у цій частині дракони - Український Залізопуз, то вам не жарти. Загалом, я просто раджу поринути у світ Поттеріани - це незабутні відчуття)
Гаррі Поттер і келих вогню - четверта книга із саги Поттеріани. В цій частині цікаво спостерігати, як хлопець підліток потроху переходить в статус чоловіка. Як він закохується, зневірюється, як йому вдається втриматися, коли відвертаються навіть найкращі друзі.
Гаррі продовжує боротися з Волан-де-Мортом і в цій частині вони зустрінуться під час чемпіонату.
Особлива моя любов у цій частині дракони - Український Залізопуз, то вам не жарти. Загалом, я просто раджу поринути у світ Поттеріани - це незабутні відчуття)
Новий відгук
Гаррі Поттер і в'язень Азкабану - моя найулюбленіша частина саги. Всупереч випробуванням з дементорами, коли вони хочуть позбавити його усієї радості та щастя, ну і життя ж (куди ж дементори без цього), Гаррі вчиться долати свої страхи. Він вчиться психологічно і магічно віднаходити щастя і найкращі спогади у собі.
В цій частині хлопець дізнається, що в нього є хрещений. І що насправді сталося в день загибелі його батьків.
А гіпогрифи й магічні створіння, то, як каже мій тато, відвал башки. Це якесь таке неймовірне відчуття свободи і казки, коли читаєш, що дійсно хочеться одного такого собі у приятелі.
І, звісно, ця книга для будь-якого віку. Тут не можна ранжувати)
В цій частині хлопець дізнається, що в нього є хрещений. І що насправді сталося в день загибелі його батьків.
А гіпогрифи й магічні створіння, то, як каже мій тато, відвал башки. Це якесь таке неймовірне відчуття свободи і казки, коли читаєш, що дійсно хочеться одного такого собі у приятелі.
І, звісно, ця книга для будь-якого віку. Тут не можна ранжувати)
Новий відгук
Гаррі Поттер - це любов на все життя, скільки б тобі не було років. Правда-правда. Я з тих щасливих людей, яка прочитала всі книги Ролінґ із цього циклу, ще підліткою. Я та щаслива людина, яка готова перечитувати Гаррі Поттера у будь-якому віці і, звісно, передивлятися фільми.
Отож, Гаррі Поттер і таємна кімната - друга частина із магічного світу Поттеріани.
Гаррі стає дорослішим, вже більше долучений до світу чародіїв і чародійок, а той кого не можна називати, досі прагне його знищити. Порівнюючи фільм і книгу, як і в першій частині, книга більш розлога і цікава. Хоча я і фільм люблю) Гаррі потроху дізнається про своє минуле та батьків, робить успіхи у квідичі, виявляє свою схожість з Волан-де-Мортом і знанні мови зміїв.
Атмосферно, цікаво, читається швидко і головне - хочеться відразу читати третю частину.
Отож, Гаррі Поттер і таємна кімната - друга частина із магічного світу Поттеріани.
Гаррі стає дорослішим, вже більше долучений до світу чародіїв і чародійок, а той кого не можна називати, досі прагне його знищити. Порівнюючи фільм і книгу, як і в першій частині, книга більш розлога і цікава. Хоча я і фільм люблю) Гаррі потроху дізнається про своє минуле та батьків, робить успіхи у квідичі, виявляє свою схожість з Волан-де-Мортом і знанні мови зміїв.
Атмосферно, цікаво, читається швидко і головне - хочеться відразу читати третю частину.
Новий відгук
"Цирцея" фентезійний, міфологічний і дуже реальний образ жінки-титана, яка бореться за своє з усім світом.
Коли я прочитала цю книгу, то зрозуміла, її класно радити тим, хто хоче захопитися світом міфології, але потребує художнього переосмислення міфів та легенд. Для тих, кого чіпляють особисті історії та переживання.
Цирцея неоднозначна, хоча й могутня чаклунка. Вона має дар, який може перевернути світи. Та вона має віднайти себе, вона має напитися саможалем так, щоб вже нудило. Вона має позбутися бажання подобатися усім і завойовувати увагу, аби прийти до себе.
Мені хотілося б трохи ширшого фіналу в цій книжці, можливо більше динамічності самої героїні. Але в цілому дуже й дуже достойно в своїй полиці.
Коли я прочитала цю книгу, то зрозуміла, її класно радити тим, хто хоче захопитися світом міфології, але потребує художнього переосмислення міфів та легенд. Для тих, кого чіпляють особисті історії та переживання.
Цирцея неоднозначна, хоча й могутня чаклунка. Вона має дар, який може перевернути світи. Та вона має віднайти себе, вона має напитися саможалем так, щоб вже нудило. Вона має позбутися бажання подобатися усім і завойовувати увагу, аби прийти до себе.
Мені хотілося б трохи ширшого фіналу в цій книжці, можливо більше динамічності самої героїні. Але в цілому дуже й дуже достойно в своїй полиці.
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Нова оцінка:
Полиць поки немає