▫️«Мені хотілося жити у мріях, у чудовому вигаданому місці, і ніколи не думати про буденність. Пісні стали містком між реальністю й вигадкою, між світом, у якому я жила, і світом, у якому так прагнула жити»

Брітні Спірс - відома на весь світ співачка, що підкорила світ🏆

Та в цій книжці Брітні відверто ділиться всім своїм життям: з раннього дитинства і до сьогодні. А історія в неї зовсім не проста, адже вона пробула під умисним опікунством батька цілих 13 років. Та й до цього постійно страждала від сприйняття її, як обʼєкта, а не як справжню жінку, авторку відомих пісень та танцівницю.

Все її життя контролювалось, якщо не рідними, то папараці. І ні, тут не про мінімальну турботу чи щось таке, йдеться про жорстокий нагляд та купу заборон, з якими їй приходилось жити…

Ця книжка - відповідь усім, хто її ображав і постійно перекручував слова співачки або намагався просто заробити на ній гроші 💔

▫️«Свобода — це можливість робити помилки і вчитися на них. Свобода означає, що я зовсім не зобовʼязана грати роль ні перед ким — ні на сцені, ні поза нею»

Пісні Брітні Спірс досі залишаються моїми улюбленими крізь роки. В дитинстві я дивилась на неї і думала: «Яка неймовірна жінка!» 😍

Коли ж я читала, що відбувалось в душі співачки кожного разу, коли вона намагалась просто бути «хорошою дівчинкою» та жити своє життя, то серце розбивається💔

Її батьки - просто звірі. Не дозволяти бачитись з дітьми, постійно звинувачувати в тому, що вона психічно хвора, але паралельно Брітні мала виступати і давати купу інтервʼю, щоб вони могли забрати потім в неї гроші ☹️

Все, що було потрібно Брітні - це близькі люди, які в найтяжчі моменти будуть поруч. Замість цього, майже кожен з її оточення намагався використати та полити брудом. І це так не справедливо 😭

Вона пережила так багато всього, що з кожною сторінкою стає лише тяжче. Але кінцівка дає надію на те, що зараз Брітні поступово відходить від цього та зцілюється, наскільки це можливо ❤️‍🩹

▫️ «Лише один із вас стане обраним. Мені потрібен той хлопець, який доведе, що саме він найкраще підходить для мого плану. А мій план дуже вимогливий і дуже точний»

Сейдж - сирота і живе в притулку. Заради виживання він робить все можливе. Та хлопець навіть і не здогадувався, що його життя от-от зміниться…

Все перевертається з ніг на голову, коли дворянин Коннер викупляє Сейджа та ще трьох інших сиріт. Цей цікавий чоловік має за мету видати когось з цих хлопців за загубленого принца і, таким чином, запобігти громадянській війні.

Та щось у цьому неабияк альтруїстичному плані не так, адже не можу бути все так легко, правда? 🤔

▫️«Мені відомий його секрет, тому Коннер нізащо не зупиниться, поки не знайде мене. Я у пастці. І мій вибір був очевидний. Або я стану принцом, або він мене вбʼє»

Книга читається дуже легко, бо думки зі сторони головного героя відразу дають зрозуміти, що він хитрий та розумний хлопець 😍

Події відбуваються в досить обмеженому часі, але від того сюжет набуває динаміки та цікавих поворотів. А ще мені дуже сподобався гумор персонажів 🥹

Окремо про кінцівку. Це було класно! Майже на самісіньких останніх сторінках сюжет підкидує таке, що дивує надто сильно 🫢

Тож, я з нетерпінням чекаю можливості прочитати продовження і дізнатись, що ж там буде далі ☺️

▫️«Ківа робила те, що повинна, — зцілювала людей, а також робила їм боляче. Все, аби лишатися живою. Все, аби виграти час, доки її сімʼї вдасться прийти по неї, доки їй вдасться втекти»

Ківа - тюремна цілителька. Десять тяжких років вона лікує всіх, хто цього потребую в найжахливішій тюрмі континенту Заліндові. Головна героїня зрозуміла основну ідею: «Чим тихіше себе ведеш, тим більша вірогідність вижити».

Та все кардинально змінюється, коли до її лазарету потрапляє небезпечна Бунтівна Королева. І Ківі наказують її вилікувати попри все, щоб вона могла взяти участь у випробуваннях.

Дівчина розуміє, що ця жінка надто заслабка для будь-яких навантажень. Тож, Ківа вирішує взяти на себе її вирок…

▫️«Ніколи не вибачайся за те, що любиш когось. Навіть якщо від цього боляче. Особливо, якщо від цього боляче»

Ця книга дивує. Відразу, з самого початку історії, кидається в очі, що тут відбуваються якісь надто хитрі ігри, про які нам невідомо 🤔

І, якщо десь 300 сторінок сюжет розвивається досить повільно, але одночасно динамічно, то останні 200 сторінок просто змінюють абсолютно все!

Емоції книга викликала в мене дуже приємні, хоч першу частину історії я не зовсім розуміла мотивацію Ківи, але все до кінця стає на свої місця 😉

Джарен, Тіпп та Наарі - всі дуже прикольні персонажі і мені було цікаво спостерігати за кожним з них. Бо вони мають різні характери, але прописані класно! ❤️‍🩹

Після останніх рядків історії, я сиділа просто в шоці і тепер не знаю, як дочекатися продовження 😱

«Послухай, закохатися дуже просто. Хочеш, відкрию секрет? Людина кожен божий день закохується в життя»

Книга про сильну жінку, яка змінюється під впливом часу та життєвих обставин.

Дуже цікаво спостерігати за тим, як дві різні Керрі — молода і безстрашна, та доросла, яка змушена повернутися і починати все з нуля — зіштовхуються між собою 🎾

Однак, зізнаюся, я чекала на той емоційний вибух, який завжди присутній у книгах Дженкінс Рід, але тут чогось бракувало. Моментами було дуже схоже на «Сім чоловіків Евелін Ґʼюго», а вона мені сподобалась більше 🥲

Проте кінцівка реально потужна! Вона додала глибини і залишила сильні враження 💔

«Я втомилася від того, як люди поводяться зі мною. Ніби я - їхня власність. Ніби я їм щось винна. Я не вибирала собі такого життя. За мене це зробила мама»

Перша частина книги, для мене, була особливо важкою. Формат розповіді більше художній, з часом, можна навіть і забути, що це автобіографія. Але від цього не стає легше…

Авторка описує своє ставлення до матері крізь роки, починаючи з дитинства. Уже з перших сторінок, стає зрозуміло, що деспотична матір повністю зациклена лише на собі.

Чим далі, то важче читається. І як би це не звучало, я теж рада, що так сталось з матірʼю авторки. Думаю, що якби вона була жива, то Дженнетт ніколи б не була вільна…

Написано дуже щемко, але водночас цікаво. Авторка дає відчути весь той біль, що був всередині неї. Я лиш сподіваюсь, що зараз вона живе своє найкраще життя ❤️‍🩹

«Коли людям здається, що вони змінюють світ на краще, іноді їм легшає. Масштаб вчинків при цьому не такий уже й важливий, розумієш?»

Звичайно, з самого початку, варто враховувати, що книжка підліткова, але вона піднімає надто глибокі теми, про які не задумується більшість дорослих 🤔

Книжка про зцілення після втрати, кохання, дружбу та вірність. Але найголовніше - привертає увагу до проблем трансплантації та донорства ❤️

Важливим є ще те, що авторка підготувалась і провела серйозне дослідження про всі хвороби, пригадані в історії 💫

«Як це часто буває, істина – десь посередині. І нікому вона не потрібна»

Одразу хочеться відмітити, що авторка створює настільки реальних персонажів, що тобі хочеться просто піти і гуглити про них, щоб дізнатись більше 😍

Глибока, дивовижна історія, де ми маємо можливість заглянути за лаштунки рок-н-рольної сцени. Побачити всі страхи, переживання героїв, сварки та непорозуміння. Зрозуміти, що, коли життя відомих людей здається ідеальним, ніби зірки мають все, то це не завжди так…

Особливий формат інтервʼю максимально додає атмосфери близькості, ніби тобі розповідають правду, яку до цього ніхто не чув 🎸

Від книжки нереально відірватись і одночасно тобі хочеться розтягнути її на довше, щоб не закінчувати і не прощатись з героями 🤤

Авторка зображає абсолютно реалістичну героїню з її позитивними та негативними рисами характеру, що іноді забуваєш: вона жива тільки в цій історії 🎬

Багато інтриг, сюжетних поворотів, а також вірності, любові, дружби та зради, через які просто неможливо відірватись від книжки 🔥

І кожному знайдеться, які відчути почуття до головної героїні, а можливо й одночасно любити її та ненавидіти 💔

Ще важливим є те, що тут піднімається багато тем: про подолання труднощів, насилля, боротьбу з расизмом та сексизмом, про дослідження раку, а також підтримка ЛГБТК+ спільноти 🫶🏻

▫️Kirkus Reviews: «Героїня Рід розкриває свої найтемніші секрети так, наче змиває макіяж після насиченого дня. Це бенефіс людської слабості, що відсилає до Мерилін Монро або Елізабет Тейлор – і відгукується в кожному з нас»

Це сімейна історія з великою кількістю драми, зради, сліз, мрій та любові 💔

Вона просякнута атмосферою шуму океану, спекотного літа та серфінгу, в яких персонажі знаходять спокій, кожен по-своєму 🌊

Перша частина мені сподобалась повноцінно, але в другій мені було забагато різних нових персонажів, хоча я розумію, що вони потрібні, як шматочки пазла, для повної картини вечірки 🎉

Я не можу порівнювати цю історію з «Сім чоловіків Евелін Гʼюґо», бо по атмосфері вони надто різні, проте кожна є чудовою ❤️‍🔥

Для більшої атмосфери цю книгу найкраще читати влітку або десь в теплих країнах ✨

▫️«Люди зазвичай кажуть слово «закохатися», але оце «за» - сумна штука, якщо подумати. Воно позначає напрям дії. Заїхати, завмерти, застрягнути»

Після 5 років у вʼязниці через помилку, Кенна вирішує повернутися міста, де знаходиться її найдорожче — донька 👩‍👧

Після приїзду, вона йде в бар, де зустрічає напрочуд симпатичного бармена. Проте, вона розуміє, що найголовніше зараз зовсім інше…

Але і Леджер цікавиться нею…

Та все змінюється, коли стає зрозуміло, хто вони один одному 👀

Чи зможуть вони знайти спільну мову? Та чи зможе Кенна зустрітись зі своєю донькою? ☺️

▫️«Ми всі — просто купка сумних людей, які роблять, що мають, щоб дожити до завтра. Одні з нас сумніші за інших. Одні більше готові прощати, ніж інші»

Авторка завжди пише так, що приходить розуміння — не буває «поганих» чи «хороших» людей. Бувають просто різні ситуації…

А особливо варто звертати увагу на дві сторони, адже може здаватись по-одному, а виявляється зовсім по-іншому…

Я повністю співчувала героїні та мені дуже сподобався тут чоловік — неймовірно милий 😍

Місцями я навіть плакала…🥲

▫️«– Я раз по раз нагадую собі, що у всіх людей є шрами. І в багатьох вони значно гірші. Різниця лише в тому, що мої шрами видно, а в більшості людей - ні»

9 листопада - дата, що назавжди запамʼяталась Феллон. Адже, саме в цей день, 2 роки тому, її витягли з пожежі у будинку батька. А ще, ця дата, як вважає дівчина, поставила хрест на шляху до акторства 🎭

В річницю цієї жахливої події, вона вирішує зустрітись зі своїм батьком в ресторані, де, випадковим чином, ще й починає фіктивні відносини 🙈

Та раптово за цією фіктивністю починають зароджуватись почуття…

Все було б просто, якби головна героїня не мала їхати в інше місто 🥲

Тому, Феллон і Бен наступні 5 років домовляються бачитись саме 9 листопада, проте за умови, що вони не спілкуватимуться в інший час, окрім цього дня ✨

Чи зможуть герої подолати почуття? Що зміниться протягом цих 5 років? 😮

▫️«– Щасливий або нещасливий фінал книжки не повинен залежати від того, чи буде пара разом. Якщо обидва герої врешті будуть щасливі, то вже неважливо, вони щасливі разом чи кожен окремо»

Чесно зізнаюсь, що не зовсім розумію логіки головної героїні, адже багато речей можна було б зробити по-іншому 😀

Та ніщо не вплинуло на загальну оцінку цієї історії, адже тут присутній гумор, драма та цікавий сюжет, що залишається таким до самого кінця 😌

А головний герой - Бен, просто неймовірний хлопець, що робить заради кохання все, що може, принаймні дуже намагається 😍

▫️«Шіорі, людині не обовʼязково володіти чарами, щоб становити небезпеку. Вистачить репутації, щоб ширився страх. А страх — потужна зброя»

Шіорі - єдина імператорська принцеса. В той день, коли мають відбутись її заручини, багато чого змінюється.

Її мачуха Райкама виявляє, що дівчина має чари, які заборонені у Кіаті. Та і Райкама виявляється не такою простою..

Тож, щоб Шіорі не розповідала секретів, її перетворюють на бідну дівчину з мискою на голові, яку ніхто не впізнає. До того ж, шестеро братів страждають теж, бо перетворюються на багряних журавлів 🫢

Тепер головній героїні треба розібратись, як розвіяти прокляття та ще й вижити у новому світі 🤔

▫️«Кажуть, щоразу, коли людські стежки перетинаються, те саме стається з їхніми ниточками. І коли вони стають близькими одне для одного чи щось одне одному обіцяють, між ними затягується вузол, що їх єднає»

В дитинстві мені мама читала схожу казку з такими ж мотивами. Так от, ця книга, як справжня, чарівна велика казка ✨

Тут багато магії, дракони, демони та багато епічних подій. До того ж, світ досить детально промальовується, бо авторка неймовірно його описує 😍

Не можу не оминути милу любовну лінію, яка поступово розгортається. Мені сподобалось, що ніхто нікого не змушує і все відбувається, як у здорових стосунках 🥹

▫️«Є одна річ, яку ти повинна памʼятати, якщо хочеш тут вижити: у Ляскі дуже мало людей, яким можна довіряти. І я точно не з них»

Мейлін вже 7 років спостерігає за своєю сестрою, що знаходиться в комі. Вікі раптово заснула і більше не прокидалась, а ще сумніше те, що ніхто не знає чому 🥲

Головна героїня має звичайні й буденні сварки з мамою та живе своє життя, яке воно вже є…

Та одного разу в голові паморочиться, а потім дівчина прокидається в якомусь зовсім незвичному світі для себе. Тож, коли Мейлін потребує допомоги, неочікувано її рятує молодик з похмурими обличчям 🫣

Де ж опинилась героїня? Та які проблеми наразі на неї чекають? 🤔

▫️«Чого варте довге життя в безпеці, якщо проживати його, усвідомлюючи, що підвела тих, кого любила найбільше в цілому світі й навіть за його межами?»

Брала з великим сумнівом, бо вже бачила досить багато неоднозначних відгуків на цю історію. Та я таки в числі позитивно налаштованих до неї ☺️

Цікавий і незвичайний світ з багатьма небезпеками, головна героїня, яка здалась мені приємною та чоловік, що вже дуже притягує увагу до себе 😍

Також сподобалось, що тут нетиповий розвиток подій і мені справді цікаво, що ж саме відбуватиметься в другій частині 🥹

«Страх летить із тебе й кричить, і ти кричиш, і серце кричить, мов кажан. Але потім ти розумієш, що серце нікуди не дінеться з грудей. Що це мʼячик на резинці. І ти його вхоплюєш. І розумієш, що нічого з тобою не станеться».

Із мозком Анни не все гаразд. Таке трапляється.

Дівчина має біполярний розлад. В її житті дві фази - манія або депресія. І, якщо не лікуватись, головній героїні важкувато з собою справлятись 🍃

А ще є Владислав та його лекції з історії мистецтва. Нам стає відомо, що чоловік намагається боротись за садибу Мурашки, яку хочуть знести.

Владислав вірить, що дуже важливо зберігати памʼятки історичних постатей 🥲

Раптом, випадок поєднує цих людей для порятунку будинку. Кожен з них робить все можливе задля цього.

Чи вийде у героїв таки врятувати ту садибу?

▫️«Розумієте, картини — це сонячні годинники, за якими можна звіряти час епохи, це дзеркала того, що з нами відбувається. За ставленням до мистецтва можна визначити, наскільки ми відбулися як суспільство»

Почну з того, що мова авторки настільки мʼяка і приємна, що навіть якісь тяжкі теми неймовірно легко читати…

Повільна, без особливої динаміки історія. Проте, поступово, ти проникаєшся героями та їх почуттями ✨

Тут більше про прийняття себе та своїх демонів. А також про те, що дуже важливо цінувати і зберігати історичні культурні памʼятки 📝

Варто зауважити, що місцями мені були незрозумілі та заплутані певні моменти в сюжеті, а в кінці не вистачило трохи більше деталізації подій 🤔

Ох, от полюбляю я таку тематику в книгах! Вічне питання, чи є добро - справжнім добром, а зло - реальним злом? Чи все не може бути таким однозначним? 🙈

Читається історія дуже легко. Варто зауважити, що мені не вистачило розповіді про світ, проте фактично нам надають інформацію стільки, скільки знають самі вихованки. А знають вони одні крихти 🫠

Загалом, як і зазвичай, ми маємо першу частину, в якій ми знайомимося з персонажами та світом. О, а ще вона так цікаво закінчилась 😏

Чекаю наступних частин! 🥹

Одразу відмічу неймовірне оформлення ззовні та всередині! 😍

Протягом всієї історії, ми спостерігаємо за веденням щоденника головною героїнею, читаємо повідомлення, на телефоні або пошті, та секретні матеріали 🤐

Сама ж історія, хоч і підліткова, є цікавою та динамічною. Я більше звертала увагу на сам процес розслідування, бо кінець, для мене, виявився занадто простим та більш очікуваним 🤭

Мова автора легка, сторінки просто летять одна за одною, тому я б радила брати цю книжку, щоб розгрузити мізки та відпочити 😉

Закриваєш книжку і думаєш «та в ній нічого особливого». Але чим більше ти про неї думаєш, тим більше лишається післясмак якоїсь скорботи та душевного спокою…

Ніби ти вчишся жити після втрати когось близького…
Це неабияк мене здивувало, бо такі сильні емоції книги викликають рідко 🥲

Не вистачило мені більш глибокого розкриття героїв. Але в основному це щемлива та затишна історія, яка певний час після прочитання не відпускає 🫂