Потяг

Лесі п'ятнадцять. Вона відмінниця (лише одна 9 з фізики!), вірна подруга (інколи не лише пристрасне кохання, а й міцна дружба проростає з взаємної ненависті), майбутня письменниця (її глибокі чуттєві вірші можуть зрозуміти далеко не всі однолітки) і просто звичайна підлітка.

Вона закохується у привабливого хлопця з санаторію лише аби розчаруватися, побачивши його з іншою. Вона сумнівається і розгублюється, коли з початком нового року розуміє, що все змінилося. Найкращий друг зустрічається з дівчиною, однолітки тільки й говорять про секс та перший досвід, а власне тіло дівчинки починає відчуватися інакше.

Це непогана історія, у покоління нульових вона точно викличе солодку ностальгію, та на жаль книга була не про те, що вказували в анотації.

Історія мала показати складне багатогранне дорослішання, усвідомлення власної ідентичності, тілесності, сексуальності, але я не відчула жодного зв'язку й емпатії до Лесі. Емоційні гойдалки, різноманітні захоплення, неоднозначні рішення — приблизно такого я очікувала від історії про підлітків. Натомість отримала історію про купку п'ятнадцятирічок, які всіма силами намагаються здаватися дорослішими (в першу чергу один перед одним) через гіперфіксацію на сексі.

Мені не сподобалися дорослі жіночі персонажі. Здавалося, вони з’являлися в історії лише заради осуду вчинків Лесі, створюючи для неї атмосферу дискомфорту, нерозуміння і лише підсилюючи бажання повстати проти правил.

В жодному разі не кажу, що книга погана і не варта уваги. Навпаки. Я впевнена, що вона знайде свого читача, але це не я. Книга читається дуже легко і швидко, незвичний формат введення курсивом думок Лесі (хоча сама книга написана від третьої особи). Єдиний момент, який мене бісив найбільше, це нескінченні знаки оклику та питання, їх було забагато і для мене вони не підкреслювали емоційність моменту для Лесі, а повсякчас викликали роздратування.

🍡 Ностальгія початку нульових.
🍑 Перше кохання і перша зрада.
🍡 Дискомунікація батьків та дітей.
🍑 Дружба, вдавання, суперництво.
🍡 Розуміння та прийняття себе.

Мені було всього достатньо: занурення у контекст періоду мого дорослішання, хитання і невпевненості (як це часто буває у підлітків), думки і емоції головної героїні (які непослідовні, імпульсивні - звичайно ж!), навіть дорослі персонажки мені були ДУЖЕ ОК (бо у моєму досвіді вони були значно гірше). Тому власне, книга для мене на максимальну оцінку. Отримала купу задоволення.