Я бачу, вас цікавить пітьма

Я [сердечко] БУСЬКІВ _АД

Якщо ви досі думаєте, що українські автори не вміють писати книги, від яких захоплює дух – скоріше всього, ви просто не знайомі з творчістю Павлюка.

Презентую вам книгу, яка впевнено зайняла місце у списку моїх улюблених. Я абсолютно щира – «Пітьма» огортає своєю атмосферою, занурює в дещо містичний, але прогіркло знайомий світ.

Читати Павлюка не просто цікаво – це саме той випадок, коли не хочеться відриватися на усілякі дурні справи на кшталт сну. Я насолоджувалась тим, як віртуозно він пише, які використовує образи, відсилки і метафори, як жартує і закінчує кожен розділ. Ви тільки погляньте на це:

«Сніг обрушився на Буськів Сад, наче хтось тряс над селищем величезне сито з борошном»

«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби»

Досиплю трошки деталей:

🖇 Спостерігаючи за персонажами, прожила глибокий спектр емоцій від обурення до співчуття. Позитивних героїв не шукайте – пекло порожнє. Всі чорти тут.

🖇 Думаю, головною в цій книзі є саме атмосфера. Напружена, місцями навіть огидна, але точно захоплююча. Ящик із 38 щоденниками, картонна стара течка, черниця уві снах, синці на шиї, і ще багато інших елементів, що, ніби мозаїка, разом складають цей моторошний світ. Плесь! Плесь-плесь!

🖇 Колорит. О, в цій книзі ви знайдете і суржик, і 7 смертних гріхів на український манер, і сюрреалістичні образи, і ігри підсвідомості. Цей роман можна розглядати, наче картину – кожного разу знаходячи щось нове. Ви точно захочете його перечитати.


Мій вердикт: рекомендую до прочитання абсолютно кожному – це занадто класний роман 🔥

Звання українського Кінга заслужене =)

Гарний трилер, достатньо заплутаний, аби тримати увагу, достатньо динамічний, аби не відволікатися на погортати соцмережи між сторінками.

Особисто мені було часто трішки ніяково з-за надто явної вторинності, але я дуже рада, що в нас є така література і що її стає все більше.

Я бачу, вас цікавить пітьма — це найкраща художня книжка, яку я тільки читав!

•Алюзії:
Ілларіон Павлюк - український король алюзій. На пальцях не перелічити їхню кількість у цій книзі, адже тут немає випадкових імен, чисел, назв та предметів. Автор із самого початку грає з читачем у гру, показуючи розгадку ще задовго до того, як головний герой до неї дійде. А коли таки дійде, то ви будете гортати сторінки назад зі словами: «Так тут ж чорним по білому було сказано, що…! Як я не помітив(-ла)!?». Це поки єдина книжка, яку після першого прочитання є бажання прочитати вдруге, адже сприймається вона зовсім по іншому, немов нова історія. Ти починаєш помічати всі ті алюзії, бачити проблеми персонажів та змінюєш ставлення до них.

•Цитати:
Який розділ не відкрий, а там знайдеться щось для вашого стікера. Неймовірно багато цитат, які змушують відкласти книжку та просто подумати. Заблукати у своїх думках.
“Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої”
“Остерігайтесь перетворитись на чудовисько, якщо бʼєтесь з ними”
“Бо є різниця між тим, хто не повірив і тим, хто перестав вірити! Перестає не той, хто засумнівався. А той, хто зачаїв на Нього образу”

•Сюжет:
Від питань «Хто це? Де? Чому? Коли? Що в біса відбувається!?» до зацікавленості у кожній з сюжетних ліній. Слід персонажеві стати за метр до трагедії, як автор переміщає нас у іншу лінію, де вже інший герой бореться за життя. Весь процес читання йде у напрузі та не дає ні секунди на розслаблений видих.

•Персонажі:
Спочатку ти підозрюєш, потім любиш, а згодом ненавидиш. Проходить кілька розділів і ти вже змінив думку про персонажа разів 20! Всі мають цікаві історії, деталі яких вражають до останніх сторінок, то ж будьте готові до найнеочікуваніших поворотів.

•Висновок:
Книжка 100% вартує вашої уваги. Якщо ви боїтесь кількості сторінок, то повірте мені, що у цій книзі вони пролетять непомітно і душа благатиме більше.