Книга автобіографічна (!) та поділена на три розділи, серед яких перший — найбільший. Автор розповідає нам історію свого життя: про двох юнаків, які були закохані, але змушені приховуватися від суспільства. Один із них зміг прийняти себе, а іншій — ні. Й одного дня другий зникає, лишаючи першого зламаним і в повному розпачі.

Це книга-сповідь автора про перше кохання, яке лишило величезний слід і рану на серці. Кожна сторінка, кожне речення, кожне слово просякнуте болем і забороненим коханням. Коханням, яке випалювало все на своєму шляху, в тому числі самих закоханих.

Мені боліло всі три розділи, але кінцівка розтрощила мене вщент. Я ще ніколи не ридала над книгами. Один раз лише пустила сльозу, але щоб ридати — ніколи.

Так важко читати цю книгу й усвідомлювати, що вона автобіографічна, що всі ці персонажі та події були насправжи. І вже котрий день я мучуся питанням: «А що, якби…?». Але цього вже ніхто й ніколи не дізнається.

Я не знаю, що ще сказати, бо в мене немає слів, лише емоції. Емоції болю, страждань, невизначеності, переживань — як це було й у самого автора. Ця книга на 200 сторінок у розмірі покетбук зробила мені так боляче, як ніяка інша. Останню сторінку я перечитувала разів 10, плачучи все більше й більше, роблячи собі все болючіше й болючіше. Думаю, автор робив і робить так само. Бо це просто неймовірно чуттєво та боляче одночасно💔

Дуже раджу книгу до прочитання любителькам/-ям квір-романів і скляних сюжетів. Ваші серця будуть розбиті.

Ця книга ще більш динамічна та цікава, аніж перша, як і зазвичай буває у будь-якому циклі. Проте, що перша частина, що друга для мене на 5/5.

Я безповоротно та назавжди закохана в цей цикл і в Джульєтту. Мені дуже подобається, як розвивається персонажка, як трансформується і сильнішає її характер. Вона проходить через такі випробовування, де б більшість уже давно зламалися. І вона ламається, постійно, щоразу. Але вона завжди знаходить у собі сили встати та рухатися далі, як би боляче не було.

У цій частині циклу нам більше розповідається про головнокомандувача «Відродження». Тут відбувається купа плот-твістів, від яких постійно відвисає щелепа. Авторка настільки круто прописала сюжет, що всі сюжетні повороти для мене стаються цілковитими несподіванками.

А ще я перевзулася😂. Так, безумовно, мені досі подобається Адам, але тут настільки круто та цікаво починає розвиватися Варнер ака Аарон. Настільки заплутаніше стає цей любовний трикутник, що мені прям перехоплює подих від кожної сцени.

Якщо після першої частини я лише припустила, що «Знищ мене» може стати моєю найулюбленішою антиутопією, то тепер це факт. Я фанатка цієї серії, тому відразу після другої частини я взялася за третю🥹

Постапокаліптична антиутопія ведеться від обличчя сімнадцятирічної дівчини — Джульєтти, яка може вбивати одним дотиком. Світ зруйновано, величезна організація керує світом і намагається загарбати все під свій контроль. Навіть Джульєтту, адже вона є ідеальною зброєю для тортур і вбивств.

Я не очікувала, що ця книга мені сподобається аж настільки! Я обожнюю жанри янг-едалт і антиутопії, і цей цикл має всі шанси зайняти перше місце в топі для мене.

Джульєтта — така прекрасна героїня. Зламана, але сердечна, самотня, вле добра, нажахана, але не втрачена людяності та розуму. Навіть протягом першої книги вона росте, як персонажка. Вона точно займе високе місце в топі улюблених книжкових героїнь🥹

Ох, а які тут чоловіки! Так, так, чоловіки, бо тут любовний трикутник. Тож, любительки та любителі цього тропу, майте на увазі😏

Авторка дуже гарно вплітає описи світу по дрібницям, які ми дізнаємося разом із головною героїнею. Ми пізнаємо новий, зруйнований, мутифікований світ разом із Джульєттою. І це так круто! Я обожнюю такий прийом у книгах.

Як тільки-но я дочитала першу частину, я відразу взялася за другу, бо просто неможливо було взяти щось інше.

Божечки, як же це було прекрасно! Кожна книга захоплює мене все більше й більше. З кожною наступною частиною я закохуюся у головну героїню, її друга, головного героя та інших персонажів усе більше й більше💔

А ще в цій частині я остаточно перевзулася і зрозуміла, чому всі недолюблюють Адама😂

Ця книга дуже динамічна та крута, як і весь цикл в принципі. Мені дуже подобаються антиутопії, і тепер «Знищ мене» — номер один у цьому жанрі.

Фінал цієї книги абсолютно повноцінний і логічний, закриті всі сюжетні та персонажні арки. Склалося враження, ніби авторка планувала трилогію, про що й сама написала в подяках: «Я на фінішній прямій», а також між 3 і 4 частинами немає новели. Тож, припускаю, що під хвилею популярності вона вирішила продовжити серію, і написала ще три книги та дві новели.

Я з нетерпінням чекаю на продовження цього циклу, бо я остаточно й безповоротно закохана в кожну дрібницю цього всесвіту: від персонажів до «слова» авторки🥹

Єва жила спокійне життя. Не без побутових проблем, звісно, але точно без серійних вбивць і небезпек, які дихають в потилицю. Але одного дня її життя змінюється. Єва знаходить пса, зникає її колега, а також вона потрапляє у гущу поліцейського розслідування із розшуком серійного вбивці.

Це гарний та цікавий детектив, який можна прочитати за декілька вечорів. Мені дуже подобалося, як авторка нарощувала напругу в книзі, а також розділи від обличчя вбивці були дуже реалістичними та цікавими. Мені здається, що авторка проробила ґрунтовну роботу саме з психологічної точки зору, бо так майстерно описати вбивцю та його думки треба вміти!

Але є але❕Далі можливі невеликі спойлери❕Мені не сподобалася містична складова книги, яка по суті й направила розслідування у правильному напрямку. Я очікувала, що це буде класичний детектив без всіляких надприродних штук. Але сталося не так, як гадалося. Плюс кінцівка лишила неоднозначні враження.

Також мене дуже засмутила ситуація з фемінітивами у книзі. То їх не було, то вони були, але написані згідно з російською правопису. Наприклад, барменША. В українській мові фемінітиви не утворюються за допомогою суфіксу -ша. Тож це мене теж дуже засмутило🥲

Загалом мені книга сподобалася. Було дуже цікаво та інтригуюче читати. Продовження цієї книги я точно читатиму, бо мені сподобався стиль написання, а також полюбилася головна героїня. Тож я залюбки продовжу читати її шлях і нові небезпечні пригоди🥹