Перша частина фентезі янг-едалт «Трилогії переможця» починає розповідати історію про Кестрель — валлоріанки, доньки генерала армії, а також Аріна — герранця, раба, вихідця земель півострова Герран, який був завойований імперією Валлорія. Вони — вороги, які знаходяться по різні боки барикад, але доля їх зводить разом. Чи, можливо, ця доля була підлаштована? Як Кестрель й Аріну вистояти проти спокуси та почуттів, якщо на кону власна держава та покладені обов’язки? Що вони оберуть: зрадити кохання чи країну?

Я читала неоднозначні відгуки на цю трилогію, проте більшість подруг, які читали цей цикл, були в захваті, тому я мала високі очікування. І, знаєте, я отримала в принципі гідний початок трилогії. Було дуже цікаво та захопливо читати цю частину. Сюжет розвивався динамічно, а купа плот-твістів не давали занудьгувати та закрити рота😂

Проте мені чогось не вистачило до пʼятірки. Сама досі не розумію, чого саме, але поставити максимальний бал не можу. «Прокляття переможця» — це тверда четвірка, на мою думку.

Мені дуже полюбилися головні герої, а також цей всесвіт. Я думала, що тут буде якась магія чи магічні істоти, але ні. Це вигаданий всесвіт, який не має нічого магічного, окрім, звісно, глибоких почуттів і неймовірних описів.

Також мені сподобався стиль написання книги. Авторка добре нарощувала темп оповіді, коли були напружені сцени, або навпаки — скидала оберти в спокійних моментах. Я обожнюю, коли сам текст також відповідає ритму оповіді.

Я так марила цією серією, яка стояла на полицях більше півроку, і я дуже рада, що нарешті взяла її читати! Щойно закінчила першу частину, відразу взялася за другу🥰

Друга частина трилогії виявилася значно болючішою і цікавішою за першу. Якби я описувала цю книгу одним словом, то це був би «відчай»🥹

Кестрель почала вести дуже небезпечні ігри, при відкритті яких вона постраждає найбільше. Хоч деякі (всі😂) її вчинки були аж занадто шаленими та небезпечними, проте я цілком розуміла мотивацію усіх її дій. Авторка дуже гарно описала головну героїню, яку я цілком відчувала та співпереживала.

Відчуття наближення небезпеки все зростало та зростало протягом книги. Авторка постійно додавала купу нових подій, через які в мене перехоплювало подих і через що мені було дуже складно відірватися від книги, а не прочитати ще одну главу, а потім ще і ще. Обожнюю це відчуття!

Політичні інтриги тут досягли апогею, мені здається. Не знаю, що очікує в третій, заключній частині циклу, але тут було стільки всього, що я просто зачитувалася до пізньої ночі🥹

А ще в цій частині ще більше роздумів і вчинків, які роблять герої на благо своїх країн. Вони жертвують багатьма речами, навіть найдорожчими, на шляху до перемоги та збереження інтересів своїх країн.

Якщо перша частина мені була на 4/5 і вона чисто була янг-едалт, то ця частина значно глибше, цікавіше та трагічніше. Я вже й почала сумніватися, чи це точно янг-едалт, бо все аж занадто небезпечно закрутилося💔

Я дуже люблю болючі книги, бо вони зазвичай викликають найбільше емоцій. Саме так було з цією трилогією й особливо з другою і третьою частинами. Перша частина була доволі легка та янг-едалтова, а от наступні дві були неймовірно скляними, жорстокими, небезпечними та вже й не такими янг-едалтовими.

«Поцілунок переможця» — це прекрасне та гідне завершення «Трилогії переможця». Авторка майстерно звела всі сюжетні лінії та ниточки до фіналу, в якому зіграли всі важливі моменти історії. Всі персонажі отримали те, на що заслужили.

Не знаю, чи ввійде цей цикл у топ найулюбленіших фентезі циклів, але він однозначно займає окреме місце в серці. Місце, в якому є окрема увага та любов до головної героїні, головного героя, їхніх друзів і союзниць/ків, а також для усіх лиходіїв, бо вони теж викликали море емоцій💔

Ця історія точно варта уваги. Це фентезі, в якому немає нічого магічного, окрім надзвичайних і чуттєвих описів авторки. Як сказала сама Марі Раткоські: «я хотіла подивитися, що було б, якби на торгах можна було купити не річ, а людину». Вона створила захопливий всесвіт, який цілком міг би існувати в реальності. Всесвіт, в якому є поруч місце жорстокості та коханню, зрадам і дружбі, болю і щастя. Всесвіт, в якому ти багато втрачаєш, але також багато отримуєш.

Це була захоплива подорож, до якої я повертатимуся подумки ще довгий час🥹

Детектив у стилі дарк академії = неймовірно атмосферний роман! Це була моя перша книга в стилі дарк академії, і я вважаю, що цей перший раз був успішним🥹

Мені неймовірно сподобалася історія, головні герої та постійні згадки Шекспіра. Я ніби побувала за лаштунками акторського університету, в якому панують суперництво, дружба, сеkс, нарк0тики та постійна гра. Як на сцені, так і в житті.

І хоч ця книга мені надзвичайно сподобалася, але десь на середині книги я здогадалася, що відбулося насправді. Саме через це зняла бал в оцінці.

Багато хто каже, що не вірить героям через те, що вони навіть у буденних розмовах цитують Шекспіра, типу це неправдоподібно. А, як на мене, то це збіса правдоподібно! Просто уявіть: ви акторка/актор, постійно ставите пʼєси одного автора, яким ви марите та щиро захоплюєтеся. Чи не цитували б ви його роботи в звичайних розмовах однодумців, які точно знають, що ви маєте на увазі та що їм треба відповісти? Ні? А чи не цитуєте ви в житті меми, слова пісень, трендові звуки? Думаю, більшість цитує, так і актори роблять, але вони цитують пʼєси🥹

Загалом я раджу цю книгу до прочитання любителькам/лям темної академії, акторської атмосфери та Шекспіра🥰

Це психологічний роман, в центрі сюжету якого Анна — українка, вимушено переміщена особа з домівки, в яку постукала війна. Вона переїхала до іншої країни, в якій знайомиться з такими ж жінками, як вона, — переміщеними. Хтось покинула рідну країну так само через війну, а хтось — шукала кращого життя деінде. Тож Анна, як і її подруги, шукають себе, нове життя і, звісно, кохання.

Мені неймовірно сподобалася головна героїня! Я часто відчувала близькість із нею. Вона за характером і світоглядом мені дійсно дуже близька — і це мене неабияк підкупило! І хоч деякі дії і думки я не до кінця розуміла, але ж це теж круто, адже викликає відчуття, ніби читаю історію реальної людини зі своїми тарганами та мотивацією.

Сама історія цікава, повільна та динамічна водночас. Книги сповнена сенсорними відчуттями: смаки, аромати, дотики, думки, вигляди. Я обожнюю, коли книги чіпляють усі рецептори, що викликає неймовірну привʼязаність💔

Цей роман — такий собі маніфест для жінок. У нашому суспільстві досі побутує стереотип, що лише чоловіки можуть «перебирати» та шукати кращу жінку. А тут авторка показала, що так можуть чинити й жінки. Що вони також можуть ходити на побачення з різними чоловіками, можуть кохати, кохатися, зраджувати.

Проте я зняла півбала через те, що подекуди мені були незрозумілими алегорії і порівняння авторки. Безумовно, у цьому криється стиль, але в якийсь момент мені вже трохи набридли ці незрозумілі порівняння. А ще книгу потрібно ще раз відредагувати, адже траплялися помилки та одруківки🥹

Проте книга мені дуже сподобалася! Я не читала ще нічого схожого, тому книга відразу потрапила в саме серденько!