Стівен Кінг
Країна: США
8.9
/10
| Роки життя | 21 вересня 1947 |
| Місце народження | Портленд, Мен |
| Освіта | Університет Мену |
| Мова творів | англійська |
| Діяльність |
Прозаїк, сценарист, актор, режисер |
| Популярні книги | «Темна Вежа», «Сяйво», «Воно» |
| Відома цитата | Життя не відповідає на наші питання. Але воно відповідає на те, як ми живемо. |
1.1 Місце народження та родина
Стівен Едвін Кінг — народився 21 вересня 1947 року в Портленд, Мен, Сполучені Штати Америки. Відомий як американський письменник у жанрі наукової фантастики, містики та жахів.
Життєпис Стівена Кінга
Місце народження та родина
Народився Стівен Кінг в Америці, у Портленді 21 вересня 1947 року. Він був не єдиною дитиною у сім’ї. У Кінга був ще брат, якого батьки всиновили за два роки до того як народився сам Стівен.
Батько Стівена Кінга — Дональд Едвін Кінг. Одного дня в 1949 він вийшов із дому і більше не повернувся. Мати — Неллі Рут Пільсбер. Дитинство письменника минуло у бідності. Писати почав у ранньому віці — в 7 років.
Із 1971 року письменник одружений із американською письменницею та активісткою – Табітою Кінг. З майбутньою дружиною познайомився ще в студентські роки.
Активізм
Окрім письменницької діяльності С. Кінг також веде активне громадське життя. Зокрема в 2016 році підписав петицію проти Дональда Трампа.
А в 2018 закликав звільнити з російського полону українського режисера Олега Сенцова .
У 2022 році С. Кінг неодноразово висловлював підтримку Україні. А також зазначав, що більше не буде продовжувати контракти на видання своїх книг у Росії.
Бібліографія автора
Кращі твори
Стівен Кінг написав понад двісті романів і сорок з них стали бестселерами. Його тексти перекладені багатьома мовами. В Україні книги письменника виходять у видавництві «КСД».
Ось декілька творів, якими найбільше захоплюються читачі:
- «Сяйво»
- «Воно»
- «Інститут»
- «Відродження»
- «Ловець снів»
- «Мізері»
Окрім цих текстів, письменник видав серію романів під псевдонімом Річард Бахман. Твори написані під цим іменем вирізняються особливою жорстокістю та психологічним навантаженням: «Лють», «Довга прогулянка», «Дорожні роботи».
Збірки
У творчому доробку письменника, окрім романів, є також понад 10 збірок короткої прози: «Все можливо» (2002), «Коли впаде темрява» (2008), «Повна темрява. Без зірок» (2010), «Ярмарок нічних жахіть» (2015), «Якщо кров тече» (2020)
Кіноадаптації
Багато творів письменника стали основою для фільмів. Ось декілька найбільш популярних кіноадаптацій:
- «Втеча з Шоушенка»
- «Кладовище домашніх тварин»
- «Зелена миля»
- «Сяйво»
- «Зелена миля»
- «Протистояння»
Премії і нагороди
Стівен Кінг відомий як король жахів і за свою письменницьку діяльність отримав чимало відзнак та нагород.
Ось деякі нагороди та премії автора за останні роки:
2007 — нагороджений Канадською асоціацією книгарів.
2007 — премія Grand Master від Товариства письменників детективного жанру Америки.
2007, 2015, 2016 — премія Едгара Алана По.
2014 — національна медаль США в галузі мистецтв.
2015 — премія Ширлі Джексон за збірку одного автора.
2019 — нагорода «Вибір Goodreads».
Цитати автора
Над нами прокляття: ніколи не покинуть думки, що була можливість учинити краще, навіть коли мета все одно досягнута.
Я впевнений, що чиста дружба гідна подяки — наш світ і так нагадує пустелю, і що це, якщо не чарівництво, коли в ній ростуть квіти.
Куди б я не пішов, завжди обов'язково беру книгу і успішно шукаю приводи нею відгородитися.
Джерела
Нові відгуки
«Кладовище домашніх тварин» Стівена Кінга – це історія, яка не відпускає ще довго після прочитання. Моторошна, бридка, страшна, але водночас така, що неможливо відірватися. Це книга, яка викликає суперечливі емоції: страх, тривогу, захоплення і навіть певний вид залежності.
Я вперше прочитала її у 13 років і була вражена. У 22 вирішила перечитати – і знову відчула те саме. Вона справді доводить до краю. Якщо у Кінга є щось жорстоке, то я хочу це прочитати, бо ця історія неймовірно пронизлива у своїй жахливості.
За сюжетом, головний герой, Луїс Крід, разом із родиною переїжджає до нового будинку в маленькому містечку. Неподалік знаходиться старе кладовище, де місцеві жителі ховають домашніх улюбленців. Але за ним є ще одне, приховане місце, здатне повертати мертвих до життя… тільки не зовсім такими, якими вони були раніше.
Ця книга – не просто історія про магічний цвинтар. Це глибоке дослідження теми смерті, втрати та меж, які люди готові переступити заради тих, кого люблять. Вона випробовує психологічну стійкість читачів, я навіть не знаходжу слів, щоб описати, наскільки ця книга зачепила мене.
Але мені подобається цей мазохізм, і я б із задоволенням пішла на це ще раз. Це моя безумовна Кінгівська любов. Кажуть, що не варто починати читати автора з цієї книги, але я сказала б: як кому. Я почала, і мене затягнуло, і саме через це я полюбила Кінга. За ці мурашки, відчуття нудоти під час читання, бридкі описи та жорстокість
Це тверда 10/10
Я вперше прочитала її у 13 років і була вражена. У 22 вирішила перечитати – і знову відчула те саме. Вона справді доводить до краю. Якщо у Кінга є щось жорстоке, то я хочу це прочитати, бо ця історія неймовірно пронизлива у своїй жахливості.
За сюжетом, головний герой, Луїс Крід, разом із родиною переїжджає до нового будинку в маленькому містечку. Неподалік знаходиться старе кладовище, де місцеві жителі ховають домашніх улюбленців. Але за ним є ще одне, приховане місце, здатне повертати мертвих до життя… тільки не зовсім такими, якими вони були раніше.
Ця книга – не просто історія про магічний цвинтар. Це глибоке дослідження теми смерті, втрати та меж, які люди готові переступити заради тих, кого люблять. Вона випробовує психологічну стійкість читачів, я навіть не знаходжу слів, щоб описати, наскільки ця книга зачепила мене.
Але мені подобається цей мазохізм, і я б із задоволенням пішла на це ще раз. Це моя безумовна Кінгівська любов. Кажуть, що не варто починати читати автора з цієї книги, але я сказала б: як кому. Я почала, і мене затягнуло, і саме через це я полюбила Кінга. За ці мурашки, відчуття нудоти під час читання, бридкі описи та жорстокість
Це тверда 10/10
Кінг пише про людей таким чином, що проймає до кісток — моральність вчинків героїв залишає гнилий післясмак.
«Я цікавлюся звичайними людьми в надзвичайних ситуаціях»
В збірці є 4 оповідання:
- Про батька, який разом зі своїм сином вбиває дружину.
- Про письменницю, яка стає жертвою зґвалтування.
- Про хворого чоловіка, якому пропонують 15 років життя.
- Про дружину, яка знаходить докази, що її чоловік маніяк та вбивця.
Мене вразили описи багатьох сцен, а особливо запамʼяталися 2 історії: про зґвалтування (досі згадую момент про стічну трубу 🫣), та серійного вбивцю (до речі, за цією оповіддю є екранізація).
Кожне оповідання наштовхує на роздуми. Післямова допомагає зазирнути за куліси створення цих історій.
Кінг майстерно занурює нас у морок, а потім допомагає вибратися назад, туди, де світись сонце 🧡
«Я цікавлюся звичайними людьми в надзвичайних ситуаціях»
В збірці є 4 оповідання:
- Про батька, який разом зі своїм сином вбиває дружину.
- Про письменницю, яка стає жертвою зґвалтування.
- Про хворого чоловіка, якому пропонують 15 років життя.
- Про дружину, яка знаходить докази, що її чоловік маніяк та вбивця.
Мене вразили описи багатьох сцен, а особливо запамʼяталися 2 історії: про зґвалтування (досі згадую момент про стічну трубу 🫣), та серійного вбивцю (до речі, за цією оповіддю є екранізація).
Кожне оповідання наштовхує на роздуми. Післямова допомагає зазирнути за куліси створення цих історій.
Кінг майстерно занурює нас у морок, а потім допомагає вибратися назад, туди, де світись сонце 🧡
Котик
Це було моє знайомство з творчістю Кінга. І воно було вдале. На початку книги я не розуміла де ж події в готелі. До цього я не дивилась, не читала книгу, але знала що там є готель.
До речі, фільм я подивилась, і це зовсім різні речі, особливо кінцівка, і це засмутило трохи. Тому спочатку читайте книгу, а вже потім дивіться фільм.
Вже коли розпочались події в готелі, мені все було цікаво, як же воно закрутиться. З дечого я сиділа з вибалушеними очима. Але без спойлерів.
Думаю, ця книга, чудово підійде для знайомства, або як одна з перших книг автора.
Також, є продовження - "Доктор Сон".
До речі, фільм я подивилась, і це зовсім різні речі, особливо кінцівка, і це засмутило трохи. Тому спочатку читайте книгу, а вже потім дивіться фільм.
Вже коли розпочались події в готелі, мені все було цікаво, як же воно закрутиться. З дечого я сиділа з вибалушеними очима. Але без спойлерів.
Думаю, ця книга, чудово підійде для знайомства, або як одна з перших книг автора.
Також, є продовження - "Доктор Сон".
Котик
Напевно, найстрашніша книга у короля жахів.
Мізері — це історія одержимості та залежності. Енні Вілкс одержима своєю улюбленою серією книг Мізері, Честейн у головній ролі, написаних цією брудною пташкою Полом Шелдоном. Пол одержимий бажанням закінчити книгу, яку вимагала від нього Енні, і, ймовірно, пристрастю до писання, а також до кодеїну.
Мізері — це історія одержимості та залежності. Енні Вілкс одержима своєю улюбленою серією книг Мізері, Честейн у головній ролі, написаних цією брудною пташкою Полом Шелдоном. Пол одержимий бажанням закінчити книгу, яку вимагала від нього Енні, і, ймовірно, пристрастю до писання, а також до кодеїну.
Котик
📗Стівен Кінг "Мертва зона"
«Мертва зона» належить до ранніх творів Стівена Кінга (таких як «Керрі», «Салимове лігво» і «Сяйво»). Я бачила екранізацію Девіда Кроненберга 1983 року, але це було так давно, що я забула достатньо, щоб насолодитися історією. Це класичний Кінг і прочитався він блискавично.
Дуже гарна історія про людину, яка намагається впоратися зі знанням про те, «що було б».
Було цікаво побачити під іншим кутом те саме запитання/проблему, що поставлене в "22.11.63" – чи вбили б ви когось, щоб запобігти великому злу?
Сюжетна лінія Стіллсона розповідає про демагога-популіста, якому вдається піднятися в політиці, незважаючи на те, що він божевільний і корумпований шматок лайна.
Ґреґ Стіллсон страшний. Він страшний зовсім з іншої причини, на відміну від таких персонажів, як Барлоу чи Пеннівайз. Він страшний, тому що є такі люди, як він, і такі послідовники, як у нього, що виконають кожен його наказ.
Антагоніст має такі очевидні паралелі з сучасністю, що ви забуваєте, що роману вже більше сорока п'яти років.
Але залишимо осторонь моторошну схожість із сучасною Америкою. «Мертва зона» — це темне, напружене, таємниче та емоційне читання про втрату, кохання, сім’ю та жертви. Родзинкою цього роману є те, як Кінг зосередився на Джоні Сміті та зробив його історію справжньою трагедією.
Добротний ранній Стівен Кінг. Це було дуже читабельним і цікавим, у романі поставлено кілька справді хороших морально-етичних питань. Чудовий сюжет, чистий, лаконічний.
Якщо ви фанат Стівена Кінга і ще не читали «Мертву зону», вам, мабуть, сподобається.
«Мертва зона» належить до ранніх творів Стівена Кінга (таких як «Керрі», «Салимове лігво» і «Сяйво»). Я бачила екранізацію Девіда Кроненберга 1983 року, але це було так давно, що я забула достатньо, щоб насолодитися історією. Це класичний Кінг і прочитався він блискавично.
Дуже гарна історія про людину, яка намагається впоратися зі знанням про те, «що було б».
Було цікаво побачити під іншим кутом те саме запитання/проблему, що поставлене в "22.11.63" – чи вбили б ви когось, щоб запобігти великому злу?
Сюжетна лінія Стіллсона розповідає про демагога-популіста, якому вдається піднятися в політиці, незважаючи на те, що він божевільний і корумпований шматок лайна.
Ґреґ Стіллсон страшний. Він страшний зовсім з іншої причини, на відміну від таких персонажів, як Барлоу чи Пеннівайз. Він страшний, тому що є такі люди, як він, і такі послідовники, як у нього, що виконають кожен його наказ.
Антагоніст має такі очевидні паралелі з сучасністю, що ви забуваєте, що роману вже більше сорока п'яти років.
Але залишимо осторонь моторошну схожість із сучасною Америкою. «Мертва зона» — це темне, напружене, таємниче та емоційне читання про втрату, кохання, сім’ю та жертви. Родзинкою цього роману є те, як Кінг зосередився на Джоні Сміті та зробив його історію справжньою трагедією.
Добротний ранній Стівен Кінг. Це було дуже читабельним і цікавим, у романі поставлено кілька справді хороших морально-етичних питань. Чудовий сюжет, чистий, лаконічний.
Якщо ви фанат Стівена Кінга і ще не читали «Мертву зону», вам, мабуть, сподобається.
Котик
📙Стівен Кінг (під псевдонімом Річард Бакмен) "Довга хода"
"Довга хода" - перший роман, написаний Стівеном Кінгом під час навчання в коледжі, і він став одним із тих «шухлядних романів», які довгий час припадали пилом. Кінг почав писати це, коли йому було ВІСІМНАДЦЯТЬ!
Роман досить короткий порівняно з більшістю творів автора. Його жанр - альтернативна історія, недалеке майбутнє антиутопічного суспільства, яким керує авторитарний лідер на ім’я Майор.
В Америці майбутнього Майор щороку організовує Довгу ходу: 100 молодих добровольців повинні йти, поки не виснажаться. Зупинка = попередження. Четверте попередження поспіль = куля в голову...
Ця пригода – насправді «гра», якою б жахливою вона не була. Все це знімається, спонсорується типу як Тур де Франс, робляться ставки. І ми, читачі, з певної точки зору не кращі за звичайних глядачів. Ми сидимо з книгою в руках і хочемо дізнатися, хто буде наступним трупом, з якої причини і яким чином...
Автор дає обмаль інформації про тло всього цього, і жодних пояснень, як народилася Довга хода, читач не отримає. У цій версії США людей, які критикують уряд і Довгу ходу, негайно «заганяють» спеціальними Загонами.
Що могло змусити 100 молодих людей віком до 18 років пуститися в цю божевільну пригоду? Кінг розвиває персонажів, спонукаючи їх до розповіді під час ходи про причини їхньої участі. Еволюція зв’язків між учасниками також виявляється цікавою: обирати взаємодопомогу чи конкуренцію? Взаємодія хлопців, коливаючись між побажанням смерті іншому та справжньою дружбою, була неймовірно складною та зворушливою.
Виснаження, фізичні та психологічні страждання, божевілля, голод, заціпеніння, боягузтво, ненависть, міцні стосунки, які виникають в екстремальній ситуації... Ви швидко впізнаєте особливий цинічний стиль SK, коли бачите дегуманізацію героїв. Все це блискуче описує Бакмен (aka Кінг).
Можливо, слід розглядати цю історію як притчу про В’єтнам, бо ці події співпадають в часі з написанням роману? Хлопці підписалися на абсолютне безглуздя, і вони не усвідомлювали цього, поки не стало надто пізно.
"Довга хода" - депресивна, виснажлива і жорстока історія про фізичну та психічну витривалість, яка дає зрозуміти, як чудово бути живим.
Ще один блискучий психологічний роман у стилі Кінга.
"Довга хода" - перший роман, написаний Стівеном Кінгом під час навчання в коледжі, і він став одним із тих «шухлядних романів», які довгий час припадали пилом. Кінг почав писати це, коли йому було ВІСІМНАДЦЯТЬ!
Роман досить короткий порівняно з більшістю творів автора. Його жанр - альтернативна історія, недалеке майбутнє антиутопічного суспільства, яким керує авторитарний лідер на ім’я Майор.
В Америці майбутнього Майор щороку організовує Довгу ходу: 100 молодих добровольців повинні йти, поки не виснажаться. Зупинка = попередження. Четверте попередження поспіль = куля в голову...
Ця пригода – насправді «гра», якою б жахливою вона не була. Все це знімається, спонсорується типу як Тур де Франс, робляться ставки. І ми, читачі, з певної точки зору не кращі за звичайних глядачів. Ми сидимо з книгою в руках і хочемо дізнатися, хто буде наступним трупом, з якої причини і яким чином...
Автор дає обмаль інформації про тло всього цього, і жодних пояснень, як народилася Довга хода, читач не отримає. У цій версії США людей, які критикують уряд і Довгу ходу, негайно «заганяють» спеціальними Загонами.
Що могло змусити 100 молодих людей віком до 18 років пуститися в цю божевільну пригоду? Кінг розвиває персонажів, спонукаючи їх до розповіді під час ходи про причини їхньої участі. Еволюція зв’язків між учасниками також виявляється цікавою: обирати взаємодопомогу чи конкуренцію? Взаємодія хлопців, коливаючись між побажанням смерті іншому та справжньою дружбою, була неймовірно складною та зворушливою.
Виснаження, фізичні та психологічні страждання, божевілля, голод, заціпеніння, боягузтво, ненависть, міцні стосунки, які виникають в екстремальній ситуації... Ви швидко впізнаєте особливий цинічний стиль SK, коли бачите дегуманізацію героїв. Все це блискуче описує Бакмен (aka Кінг).
Можливо, слід розглядати цю історію як притчу про В’єтнам, бо ці події співпадають в часі з написанням роману? Хлопці підписалися на абсолютне безглуздя, і вони не усвідомлювали цього, поки не стало надто пізно.
"Довга хода" - депресивна, виснажлива і жорстока історія про фізичну та психічну витривалість, яка дає зрозуміти, як чудово бути живим.
Ще один блискучий психологічний роман у стилі Кінга.
Котик
📘 Стівен Кінг "11/22/63"
Коли я бралася за цю цеглинку, то очікувала від Стівена Кінга, що він висуне нові теорії щодо вбивства Джона Кеннеді, можливо, дещо фантастичні, але ніт.
11/22/63 — це не науково-фантастичний роман і не детектив, це фрагмент життя людини з 2011 року, яка опинилася в 1958 році, і, маючи на меті запобігти вбивству Джона Кеннеді, зливається з тогочасним суспільством.
Він ділиться з нами своїм повсякденним життям, своєю новою роботою (вчителем у маленькому сільському містечку) та своєю красивою історією кохання.
Мені цікаво було відкривати для себе 50-60-ті рр. в Америці, і я гарно візуалізувала місця, мораль та звичаї того часу. Текст Кінга плавний і детальний, і ми легко занурюємося в історію, яку він нам розповідає.
Джейк повинен навчитися жити в цьому світі без мобільних телефонів, без комп’ютерів, без Інтернету. Навчитися пристосовуватися до життя в той час, не допускаючи жодних помилок, до життя, де люди дружні, довірливі, де будинки не замикаються.
Загалом мені дуже подобаються історії про подорожі в часі, і тема ефекту метелика тут, звичайно, також присутня. Уявіть собі раптову появу людини, яка 5 років проживе там, де її бути не повинно? Та Джейк зрозуміє це надто пізно.
Романтичний, драматичний, іноді кривавий роман. Чудова історія, яка поєднує американську історію та подорожі в часі.
Коли я бралася за цю цеглинку, то очікувала від Стівена Кінга, що він висуне нові теорії щодо вбивства Джона Кеннеді, можливо, дещо фантастичні, але ніт.
11/22/63 — це не науково-фантастичний роман і не детектив, це фрагмент життя людини з 2011 року, яка опинилася в 1958 році, і, маючи на меті запобігти вбивству Джона Кеннеді, зливається з тогочасним суспільством.
Він ділиться з нами своїм повсякденним життям, своєю новою роботою (вчителем у маленькому сільському містечку) та своєю красивою історією кохання.
Мені цікаво було відкривати для себе 50-60-ті рр. в Америці, і я гарно візуалізувала місця, мораль та звичаї того часу. Текст Кінга плавний і детальний, і ми легко занурюємося в історію, яку він нам розповідає.
Джейк повинен навчитися жити в цьому світі без мобільних телефонів, без комп’ютерів, без Інтернету. Навчитися пристосовуватися до життя в той час, не допускаючи жодних помилок, до життя, де люди дружні, довірливі, де будинки не замикаються.
Загалом мені дуже подобаються історії про подорожі в часі, і тема ефекту метелика тут, звичайно, також присутня. Уявіть собі раптову появу людини, яка 5 років проживе там, де її бути не повинно? Та Джейк зрозуміє це надто пізно.
Романтичний, драматичний, іноді кривавий роман. Чудова історія, яка поєднує американську історію та подорожі в часі.
Котик
📘 Стівен Кінг "Під куполом"
Містер Кінг любить розповідати історії про те, як люди потрапляють у пастку. У нього є одна про хлопця, який опинився в пастці в спальні. У нього справді ціла купа таких історій. Він тримає людей у пастці всередині автомобіля, на заправці, у класі, продуктовому магазині, готелі, на острові. Він має одну історію про жінку, прикуту наручниками до ліжка, на всю книгу. Я згадую по пам’яті. Мабуть, у нього їх набагато більше.
Одного осіннього ранку в невеликому містечку штату Мейн раптово з'являється прозорий купол, ув’язнюючи його мешканців під гігантським силовим полем. Ситуація для жителів Честерс Мілл не особливо райдужна — до логістичних проблем додайте повітря, запаси якого повільно зменшуються та стають все більше забрудненими, додайте пекучу спеку навіть восени, коли має бути прохолодно, але все закрито, повітря не циркулює, вітер не проходить, сонце б’є в «скляний» купол і дощу немає. І, звісно, як у кожній поважаючій себе книзі Кінга завжди є невелика група ідіотів, які вважають себе господарями світу, і які погіршують і без того достатньо поганий стан справ.
Це сильний, жорстокий і напружений роман, де панують несправедливість, таємниці та жадібність.
Ми маємо досить контрастних персонажів: хороших хлопців, поганих хлопців, а також овець, що йдуть за ватажками. Будьте готові зустріти антигероя, якого ви будете ненавидіти найбільше у своєму житті... Великий Джим — абсолютно неприємна та жахлива людина.
В романі є досить «криваві» уривки, а деякі розділи трохи жорсткі для найчутливіших читачів, але це — автор у його найчистішому вигляді.
Це одна з найбільш захоплюючих історій Кінга, які я читала. Вдале поєднання жахів, саспенсу, крові, політики, релігійного фанатизму. І невелика дрібка наукової фантастики.
Містер Кінг любить розповідати історії про те, як люди потрапляють у пастку. У нього є одна про хлопця, який опинився в пастці в спальні. У нього справді ціла купа таких історій. Він тримає людей у пастці всередині автомобіля, на заправці, у класі, продуктовому магазині, готелі, на острові. Він має одну історію про жінку, прикуту наручниками до ліжка, на всю книгу. Я згадую по пам’яті. Мабуть, у нього їх набагато більше.
Одного осіннього ранку в невеликому містечку штату Мейн раптово з'являється прозорий купол, ув’язнюючи його мешканців під гігантським силовим полем. Ситуація для жителів Честерс Мілл не особливо райдужна — до логістичних проблем додайте повітря, запаси якого повільно зменшуються та стають все більше забрудненими, додайте пекучу спеку навіть восени, коли має бути прохолодно, але все закрито, повітря не циркулює, вітер не проходить, сонце б’є в «скляний» купол і дощу немає. І, звісно, як у кожній поважаючій себе книзі Кінга завжди є невелика група ідіотів, які вважають себе господарями світу, і які погіршують і без того достатньо поганий стан справ.
Це сильний, жорстокий і напружений роман, де панують несправедливість, таємниці та жадібність.
Ми маємо досить контрастних персонажів: хороших хлопців, поганих хлопців, а також овець, що йдуть за ватажками. Будьте готові зустріти антигероя, якого ви будете ненавидіти найбільше у своєму житті... Великий Джим — абсолютно неприємна та жахлива людина.
В романі є досить «криваві» уривки, а деякі розділи трохи жорсткі для найчутливіших читачів, але це — автор у його найчистішому вигляді.
Це одна з найбільш захоплюючих історій Кінга, які я читала. Вдале поєднання жахів, саспенсу, крові, політики, релігійного фанатизму. І невелика дрібка наукової фантастики.
Упевнена, що ця книжка потрапляє в топ моїх творів Кінга. Напружений містичний сюжет, що не відпускає і хвилює. Подобається, що тут немає довгого початку, як це часто буває в Кінга, а доволі швидко починають розвиватися події. Подобається також свого роду закільцьованість історії. Але сни стали більш неспокійними на якийсь час, що загалом очікувано 😅
Бестселери
400 грн
1
460 грн
1
Фільтр
800 грн
1
512 грн
1
741 грн
1
626 грн
1
626 грн
1
626 грн
1
626 грн
1
626 грн
1
