Керрі

моя третя у нього книжка і повне розчарування? ні, не те слово. скоріше просто дуже огидна за сюжетом і персонажами історія, яку і сам автор не дуже любить, а ще вона перша у нього... та це не відміняє того факту, що вона мені не сподобалася.

сюжет розповідає про дівчину керрі, яка була аутсайдеркою у школі, мала мати-фанатичку яка не пояснила їй банальні процеси дорослішання і загалом робила все можливе аби життя доньки було справжнім пеклом. в школі дівчинку цькували за зовнішній вигляд, те що вона не має хлопця, не ходить на тусовки і просто за наявність місячних (сцена в роздягальні така мерзенна, а персонажі максимально відштовхуючі). але якось її запрошує на бал найкрутіший хлопець у школі як виявляється задля того аби пожартувати над нею. і все виходить з-під контролю.

водночас ми бачимо всі ці події як розповідь минулого, а в теперішньому дехто проводить розслідування про паранормальні здібності дівчини які і призвели до трагічних наслідків часу основної розповіді. слог автора — реально жахливий (жахливий в плані дуже моторошно описаний і це єдиний плюс книги за який поставила оцінку), персонажі огидні (але ж це треба мати талант прописати таких персонажів), події настільки вражаючо-неприємні, що читати цю книгу зовсім не хочеться. не раджу починати знайомство з кінгом з цієї книжки, не раджу загалом читати її. нічого крім чогось відштовхуюче неприємного ви в ній не знайдете.

Стівен Кінг збирав листи з відмовами від видавців і вішав їх на цвях у своїй кімнаті. Коли місця вже не залишилося, він не зупинився — продовжував писати, відправляти рукописи й чекати. Уявіть, якщо б він тоді здався? Ми б ніколи не прочитали «Зелену милю», не вибиралися б із Шоушенка разом з Ендрю Дюфрейном, не подорожували б світами зі Стрільцем і не здригалися б від «Воно». А головне — ми б не дізналися, хто такий Стівен Кінг.

У його кар'єрі були й успіхи, й провали. Але саме з "Керрі" він потрапив на широку арену, а світ отримав історію, що назавжди залишить слід у пам'яті.
Це, безперечно, одна з найпотужніших історій Кінга, яка не просто лякає, а змушує замислитися про людську природу, про те, як легко можна опинитися на межі, коли світ навколо тебе постійно тебе руйнує.

Керрі — дівчинка, яка живе під владою матері, фанатично релігійної жінки, яка вважала гріхом усе навколо. Вона абсолютно самотня в своєму світі. Однокласники знущаються через її зовнішність і невміння адаптуватися до шкільного життя. Вона не вміє боротися, не має друзів і живе в постійному страху перед материним гнівом.
Але те, що вона приховує в собі, — це сила, яка з кожним днем стає все сильнішою. Спочатку це просто дрібні явища: лампочки, що мимоволі мерехтять у її присутності, або незрозумілі рухи дрібних предметів. Але коли Керрі все більше страждає від несправедливості й приниження, сила, яку вона не розуміє, починає пробуджуватися і виходить з-під контролю.

Ця історія не просто про дівчину, яка хоче помститися. Це розповідь про те, як постійне насильство та приниження можуть змінити людину, перетворити її на нещадного, непередбачуваного монстра.

І тепер усе місто запам’ятає її ім’я.
Керрі. Керрі. КЕРРІ.