Carrie

"Керрі" — це класичний дебют Стівена Кінга, який справляє враження своєю тематикою й легким стилем. Читати його було цікаво, хоча сюжет часом здавався трохи одноманітним. Образ Керрі, загубленої підлітки з надприродними здібностями, добре прописаний, й можна відчути глибину її страждань. Проте, незважаючи на те, що книга позиціонується як жахи, вона не так уже й страшна.

Занурення в світ пам'яті персонажів, їхні переживання та мотивації викликають зацікавленість. Однак стиль Кінга, хоч і доступний, на мій погляд, іноді занадто простий, і це знижує загальне враження від читання. Сюжет під час розвитку подій місцями тривіальний, і якби не цікаві персонажі, книга ризикувала б бути нудною. Зрештою, "Керрі" вдало поєднує елементи психологічного трилера й драми, але якщо ви фанат глибоких сюжетів, ця книга може залишити вас з відчуттям неповноти.

Підступаючись до цієї книги, мені здавалось, що я забагато про неї знаю з референсів із сучасної культури (навіть без перегляду фільму) і, як виявилось, так і було.

Перша книга Кінга, яка окрім цього цікава і сюжетом і форматом - окрім лінійного оповідання ще присутні вирізки газет та коментарі людей після ПОДІЇ. Але, все ж, знання того, що відбудеться в кінці трохи зіпсувало враження, бо не було інтриги і очікування того, що має відбутись.

В цілому, рекомендую, особливо якщо ніяким чином не знайомі з історією.

Дуже давно не читала Кінга, якось була перенаситилась. Але в часи суцільного жаху маю потребу проживати страшне саме у книжках, бо як зазначав пан Ростислав Семків: « горор - це не лише про страх і смерть. Це також про те, що навіть коли навкруги смерть, можна й вижити.»
Або якщо вірити Фройду, то крихтами жаху (як і дрібками порно) конче годувати наше несвідоме завжди. Інакше воно виповзе і зжере все саме - причому разом із власником.
⠀
«Керрі» - найперша коротенька опублікована книга Кінга. Він почав писати її як оповідання та згодом викинув у сміттєве відро. Дружина Табіта змусила його допрацювати текст, допомогла з створенням жіночих образів і саме їй написана присвята.
Керрі принесла славу й визнання, хоча і не відразу.
⠀
Роман розповідає про дівчину-невдаху, шкільну аутсайдерку, яка щодня стає мішенню для насмішок та глузувань. Але потерпає вона не лише у школі, а у вдома, тому що мати дівчини є схибленою на релігії фанатичкою. Але є одне «але» - Керрі володіє телекінетичними здібностями, завдяки яким вона відчуває у собі сили до страшної помсти. Це буде ух, як гаряче!
⠀
Фактори, які вплинули на успіх Керрі: фемінізм, тінейджери, документальність.
Багато людей що тоді, що зараз стикались з проблемою цькування прямо чи опосередковано. Історія показала як то бути жертвою, наскільки важко влитися в колектив, якщо ти відрізняєшся бодай на дрібницю. Показала жорстокість підлітків у всій красі.Тому ця історія відгукується, попри те, що коротенька і далеко не ідеальна сюжетно.
Кінг застосував один з моїх улюблених методів: вставки з документів, неіснуючих газет, книг чи щоденників. Це зробило історію значно обʼємнішою та цікавішою.
⠀
🖋️«Діти не знають, що роблять. Діти навіть не знають, що їхні реакції дійсно, по-справжньому завдають людям болю. У них нема, гм, чуйності. Врубаєшся?»
⠀
🖋️«Люди не стають кращими, а тільки розумнішими. Коли стаєш розумнішим, то не перестаєш відривати мухам крильця, а лише придумуєш для цього кращі причини»