Стівен Кінг
Країна: США
8.9
/10
| Роки життя | 21 вересня 1947 |
| Місце народження | Портленд, Мен |
| Освіта | Університет Мену |
| Мова творів | англійська |
| Діяльність |
Прозаїк, сценарист, актор, режисер |
| Популярні книги | «Темна Вежа», «Сяйво», «Воно» |
| Відома цитата | Життя не відповідає на наші питання. Але воно відповідає на те, як ми живемо. |
1.1 Місце народження та родина
Стівен Едвін Кінг — народився 21 вересня 1947 року в Портленд, Мен, Сполучені Штати Америки. Відомий як американський письменник у жанрі наукової фантастики, містики та жахів.
Життєпис Стівена Кінга
Місце народження та родина
Народився Стівен Кінг в Америці, у Портленді 21 вересня 1947 року. Він був не єдиною дитиною у сім’ї. У Кінга був ще брат, якого батьки всиновили за два роки до того як народився сам Стівен.
Батько Стівена Кінга — Дональд Едвін Кінг. Одного дня в 1949 він вийшов із дому і більше не повернувся. Мати — Неллі Рут Пільсбер. Дитинство письменника минуло у бідності. Писати почав у ранньому віці — в 7 років.
Із 1971 року письменник одружений із американською письменницею та активісткою – Табітою Кінг. З майбутньою дружиною познайомився ще в студентські роки.
Активізм
Окрім письменницької діяльності С. Кінг також веде активне громадське життя. Зокрема в 2016 році підписав петицію проти Дональда Трампа.
А в 2018 закликав звільнити з російського полону українського режисера Олега Сенцова .
У 2022 році С. Кінг неодноразово висловлював підтримку Україні. А також зазначав, що більше не буде продовжувати контракти на видання своїх книг у Росії.
Бібліографія автора
Кращі твори
Стівен Кінг написав понад двісті романів і сорок з них стали бестселерами. Його тексти перекладені багатьома мовами. В Україні книги письменника виходять у видавництві «КСД».
Ось декілька творів, якими найбільше захоплюються читачі:
- «Сяйво»
- «Воно»
- «Інститут»
- «Відродження»
- «Ловець снів»
- «Мізері»
Окрім цих текстів, письменник видав серію романів під псевдонімом Річард Бахман. Твори написані під цим іменем вирізняються особливою жорстокістю та психологічним навантаженням: «Лють», «Довга прогулянка», «Дорожні роботи».
Збірки
У творчому доробку письменника, окрім романів, є також понад 10 збірок короткої прози: «Все можливо» (2002), «Коли впаде темрява» (2008), «Повна темрява. Без зірок» (2010), «Ярмарок нічних жахіть» (2015), «Якщо кров тече» (2020)
Кіноадаптації
Багато творів письменника стали основою для фільмів. Ось декілька найбільш популярних кіноадаптацій:
- «Втеча з Шоушенка»
- «Кладовище домашніх тварин»
- «Зелена миля»
- «Сяйво»
- «Зелена миля»
- «Протистояння»
Премії і нагороди
Стівен Кінг відомий як король жахів і за свою письменницьку діяльність отримав чимало відзнак та нагород.
Ось деякі нагороди та премії автора за останні роки:
2007 — нагороджений Канадською асоціацією книгарів.
2007 — премія Grand Master від Товариства письменників детективного жанру Америки.
2007, 2015, 2016 — премія Едгара Алана По.
2014 — національна медаль США в галузі мистецтв.
2015 — премія Ширлі Джексон за збірку одного автора.
2019 — нагорода «Вибір Goodreads».
Цитати автора
Над нами прокляття: ніколи не покинуть думки, що була можливість учинити краще, навіть коли мета все одно досягнута.
Я впевнений, що чиста дружба гідна подяки — наш світ і так нагадує пустелю, і що це, якщо не чарівництво, коли в ній ростуть квіти.
Куди б я не пішов, завжди обов'язково беру книгу і успішно шукаю приводи нею відгородитися.
Джерела
Нові відгуки
Котик
Тільки що дочитала цю книгу і не можу не поділитися своїми враженнями. Це справжній шедевр, який дійсно виправдовує свою популярність. Хоча книга і не лякає настільки, щоб вибивати землю з-під ніг, атмосфера моторошності захоплює з перших сторінок і не відпускає до самого кінця. Всі ці моменти, коли починаєш відчувати, що щось не так, безперервно тримають в напрузі. Є кілька моментів, які здалися трохи затягнутими, але це ж Кінг — і саме так він вміє створювати відчуття того, що кожен деталь важлива. Кінцівка мене повністю задоволила і, як на мене, була влучною. Книга не просто гарно написана, а й дійсно змушує думати про багато речей після її прочитання.
Котик
Ця книжка для мене стала несподіванкою. Від Короля жаху я очікувала містики, фантастики, горору, трилеру, але не антиутопії.
Отже, десь, у якомусь не надто привабливому майбутньому, щороку відбуваються змагання «Довга хода». Сто хлопців-підлітків просто кудись ідуть. Спинятися не можна, за кілька секунд зупинки або зниження темпу ходи – попередження. Без наслідків їх можна отримати лише три, четверте попередження – це розстріл. Це змагання в першу чергу за життя, і переможець у ньому лише один.
Це книга, яка мені не дуже сподобалася. В жодному разі вона не погана, просто жанр не мій. Мені було трохи нуднувато, бо весь час хлопці йшли, спілкувалися, задовбували одне одного або жартували над кимось, а от розвитку все ніяк.
Ближче до фіналу мені все ж вдалося відрефлексувати, тому що з купи персонажів нарешті чітко виокремилися ті, за кого я непомітно для себе почала вболівати. І десь там же я зрозуміла, що мені не сподобається фінал. Тому що «жили вони довго і щасливо» не в правилах дідо Степана.
Майже кожен із ходаків рано чи пізно переоцінив своє життя, хтось впадав у паніку з істерикою, бо розумів, що не хоче помирати, хтось здавався раніше, ніж можна було, бо гадав, що не впорається зі змаганням.
І все ж, якими б суперечливими не були мої враження, але відірватися від книжки в другій половині я вже не змогла. Тому, якщо є бажання подумати над сенсом чи цінністю життя – ласкаво прошу у світ «Довгої ходи».
Отже, десь, у якомусь не надто привабливому майбутньому, щороку відбуваються змагання «Довга хода». Сто хлопців-підлітків просто кудись ідуть. Спинятися не можна, за кілька секунд зупинки або зниження темпу ходи – попередження. Без наслідків їх можна отримати лише три, четверте попередження – це розстріл. Це змагання в першу чергу за життя, і переможець у ньому лише один.
Це книга, яка мені не дуже сподобалася. В жодному разі вона не погана, просто жанр не мій. Мені було трохи нуднувато, бо весь час хлопці йшли, спілкувалися, задовбували одне одного або жартували над кимось, а от розвитку все ніяк.
Ближче до фіналу мені все ж вдалося відрефлексувати, тому що з купи персонажів нарешті чітко виокремилися ті, за кого я непомітно для себе почала вболівати. І десь там же я зрозуміла, що мені не сподобається фінал. Тому що «жили вони довго і щасливо» не в правилах дідо Степана.
Майже кожен із ходаків рано чи пізно переоцінив своє життя, хтось впадав у паніку з істерикою, бо розумів, що не хоче помирати, хтось здавався раніше, ніж можна було, бо гадав, що не впорається зі змаганням.
І все ж, якими б суперечливими не були мої враження, але відірватися від книжки в другій половині я вже не змогла. Тому, якщо є бажання подумати над сенсом чи цінністю життя – ласкаво прошу у світ «Довгої ходи».
Досить специфічна збірка, в котрій, дійсно жахаючих оповідань, не більше пальців однієї руки. Ще більш приголомшує як передмова та нотатки можуть виявитись цікавішими більшості оповідань.
Що точно можна рекомендувати прочитати з цієї збірки, так це - Пекельний кіт та, можливо, Німий.
Що точно можна рекомендувати прочитати з цієї збірки, так це - Пекельний кіт та, можливо, Німий.
Котик
«Куджо» – це книга, яка змушує задуматися про природу страху, людських рішень і, як не дивно, співчуття. Читала її двічі, і вдруге було відчуття, ніби я зовсім забула сюжет – настільки сильна емоційна складова. Історія важка, місцями навіть відразлива, але саме в цьому її сила: Кінг не боїться показувати справжнє обличчя страху і безвиході. А ще, попри все, мені було щиро шкода Куджо. Це не просто «поганий пес», це жертва обставин. Книга тримає і не відпускає до останньої сторінки, залишаючи дуже змішані почуття. Як і будь-яка книга Кінга, саме того старого доброго Кінга, зараз трохи не вистачає в нових книжках того вайбу більш давнішніх романів.
#книжковийклубreadeat
В цій книзі Кінг чудово проявив себе як майстер деталей та атмосфери. Тут немає відвертих жахів, монстрів, або ж масових вбивств. Але так багато відгуків про те, що книга важка та навіть гидка, чудово демонструє це його вміння. Стільки деталей з масової культури, оточення та поетизованих відчуттів героя створюють враження хибних спогадів, наче я сама як мінімум була присутня на описі сцени злочину.
Якщо саспенс - це ваше, то Мізері можна рекомендувати вам для прочитання. До останньої сторінки (для декого навіть далі) роман тримає у напрузі - ми розуміємо, що добре вже нічого не буде, це не про хеппі-енд, але геть неясною лишається глибина страждань і сила витримки головного героя.
І, звісно ж, традиційні пасхалки від автора)
В цій книзі Кінг чудово проявив себе як майстер деталей та атмосфери. Тут немає відвертих жахів, монстрів, або ж масових вбивств. Але так багато відгуків про те, що книга важка та навіть гидка, чудово демонструє це його вміння. Стільки деталей з масової культури, оточення та поетизованих відчуттів героя створюють враження хибних спогадів, наче я сама як мінімум була присутня на описі сцени злочину.
Якщо саспенс - це ваше, то Мізері можна рекомендувати вам для прочитання. До останньої сторінки (для декого навіть далі) роман тримає у напрузі - ми розуміємо, що добре вже нічого не буде, це не про хеппі-енд, але геть неясною лишається глибина страждань і сила витримки головного героя.
І, звісно ж, традиційні пасхалки від автора)
Експерт Readeat
Як і Стівен Кінг, я закохався в Холлі. Це вже шоста книга, де я зустрічаю свою улюблену героїню, але так і не змогла розлюбити її. Трохи дивна дівчина, яка тільки почала розкриватися і вийшла з-під опіки своєї контролюючої матері, почала нове розслідування.
До неї звернулася жінка з проханням знайти зниклу доньку. Спочатку справа здається простою - все виглядає так, ніби дівчина просто втекла. Але копнувши глибше, Холлі розуміє, що не все так просто, як здається на перший погляд.
Навіщо тікати з речами і велосипедним шоломом, а сам велосипед залишати посеред дороги? В ході розслідування ми знову зустрічаємося з улюбленими героями: братом і сестрою Джеромом і Барбарою Робінсон і Пітером Хантлі.
Розслідування відбувається в розпал пандемії коронавірусу у 2021 році, що, на мій погляд, зробило сюжет більш реалістичним, оскільки я також відчув на собі всі обмеження, які були описані в книзі. Самоізоляція, втрата смаку і нюху, загальна паніка, все це тільки відтіняє похмуру атмосферу. До жахів пандемії Кінг додає жахи, які криються в людській природі. Ворогами цього разу були ті, про кого не можна було мислити логічно. Люди, яких у повсякденному житті не можна звинувачувати ні в чому, крім легкої схильності до порядку.
І чи можна називати людей тими, хто робить такі речі за зачиненими дверима, у кого посмішка на обличчі, але в голові визріває план для неймовірного?
Відразу тут описані досить шокуючі події і дії, які можуть викликати дуже сильну негативну реакцію.
Але мені сподобалось і я точно раджу.
До неї звернулася жінка з проханням знайти зниклу доньку. Спочатку справа здається простою - все виглядає так, ніби дівчина просто втекла. Але копнувши глибше, Холлі розуміє, що не все так просто, як здається на перший погляд.
Навіщо тікати з речами і велосипедним шоломом, а сам велосипед залишати посеред дороги? В ході розслідування ми знову зустрічаємося з улюбленими героями: братом і сестрою Джеромом і Барбарою Робінсон і Пітером Хантлі.
Розслідування відбувається в розпал пандемії коронавірусу у 2021 році, що, на мій погляд, зробило сюжет більш реалістичним, оскільки я також відчув на собі всі обмеження, які були описані в книзі. Самоізоляція, втрата смаку і нюху, загальна паніка, все це тільки відтіняє похмуру атмосферу. До жахів пандемії Кінг додає жахи, які криються в людській природі. Ворогами цього разу були ті, про кого не можна було мислити логічно. Люди, яких у повсякденному житті не можна звинувачувати ні в чому, крім легкої схильності до порядку.
І чи можна називати людей тими, хто робить такі речі за зачиненими дверима, у кого посмішка на обличчі, але в голові визріває план для неймовірного?
Відразу тут описані досить шокуючі події і дії, які можуть викликати дуже сильну негативну реакцію.
Але мені сподобалось і я точно раджу.
Експерт Readeat
Культова історія, яка не потребує коментарів. Є відмінний фільм з неповторним Джеком Ніколсом і чудовою Шеллі Дюваль.
Історія розповідає про сім'ю Торренс, яка опинилася в засніженому полоні далеко в горах в готелі «Оверлук». Джек влаштувався працювати сторожем на зиму і забрав з собою всю сім'ю. Його син Дані має унікальну рису під назвою «сяйво». Готель хоче отримати його для себе і через свого батька намагається це зробити.
Роботодавець Джека попередив його, що в минулому сезоні сторож, який був там взимку, вбив всю його сім'ю, а потім і самого себе.
Спочатку історія Оверлука має темний початок. Кілька змін власників, поки готель не став притулком для мафії. Як сказав шеф-кухар готелю, у кожного готелю є свої привиди. Смерті від передозування, мафіозні розборки, самогубства, вбивства... А неспокійні душі залишаються на місці своєї загибелі.
Кінг добре написав історію готелю і довів його останнього власника до кінця історії. Кінцівка історії (книги) теж всім відома - Джек сходить з розуму, душа готелю поневолює його і він намагається вбити власного сина. Але порятунок прийшов у вигляді Діка Халлорана - шеф-кухаря готелю, якого сяйво Дені викликало на допомогу. У запалі боротьби всі забули про серце «Оверлука» - котел, який відповідав за температуру і в якому необхідно було скинути тиск. Вибух, пожежа - згорів Оверлук.
Взагалі, Кінг створив «Сяйво» як картину того, що кожна людина є заручником своїх пороків. Джек – людина, розчавлена алкоголем, загнана в депресію. Його дружина Венді – вперта жінка, яка з дитинства терпіла поганий характер і знущання своєї матері. Дені – маленький хлопчик, який бачить життя своїх батьків і часом страждає від агресії Джека (зруйнованої дитячої психіки).
Кінг не пише ні про вампірів і привидів, ні про монстрів, що живуть під ліжком. Він пише про найстрашніше - про людей. Про людей з їхніми пороками, гріхами, темними думками і таємними бажаннями.
Чому він є королем жахів? - тому що він пише про жахи людської природи.
Історія розповідає про сім'ю Торренс, яка опинилася в засніженому полоні далеко в горах в готелі «Оверлук». Джек влаштувався працювати сторожем на зиму і забрав з собою всю сім'ю. Його син Дані має унікальну рису під назвою «сяйво». Готель хоче отримати його для себе і через свого батька намагається це зробити.
Роботодавець Джека попередив його, що в минулому сезоні сторож, який був там взимку, вбив всю його сім'ю, а потім і самого себе.
Спочатку історія Оверлука має темний початок. Кілька змін власників, поки готель не став притулком для мафії. Як сказав шеф-кухар готелю, у кожного готелю є свої привиди. Смерті від передозування, мафіозні розборки, самогубства, вбивства... А неспокійні душі залишаються на місці своєї загибелі.
Кінг добре написав історію готелю і довів його останнього власника до кінця історії. Кінцівка історії (книги) теж всім відома - Джек сходить з розуму, душа готелю поневолює його і він намагається вбити власного сина. Але порятунок прийшов у вигляді Діка Халлорана - шеф-кухаря готелю, якого сяйво Дені викликало на допомогу. У запалі боротьби всі забули про серце «Оверлука» - котел, який відповідав за температуру і в якому необхідно було скинути тиск. Вибух, пожежа - згорів Оверлук.
Взагалі, Кінг створив «Сяйво» як картину того, що кожна людина є заручником своїх пороків. Джек – людина, розчавлена алкоголем, загнана в депресію. Його дружина Венді – вперта жінка, яка з дитинства терпіла поганий характер і знущання своєї матері. Дені – маленький хлопчик, який бачить життя своїх батьків і часом страждає від агресії Джека (зруйнованої дитячої психіки).
Кінг не пише ні про вампірів і привидів, ні про монстрів, що живуть під ліжком. Він пише про найстрашніше - про людей. Про людей з їхніми пороками, гріхами, темними думками і таємними бажаннями.
Чому він є королем жахів? - тому що він пише про жахи людської природи.
Експерт Readeat
Стівен Кінг – один із найвідоміших і найпопулярніших авторів у світі. Його книги завжди викликають у читачів змішані почуття - страх, жах, цікавість і навіть захват. Роман "Темна половина" - захоплюючий трилер, що занурює читача в світ страху і невпевненості, вперше був опублікований в 1989 році.
Головний герой, Тед Бомонт, написав кілька досить успішних творів під псевдонімом Джордж Старк. Але в якийсь момент, бажаючи позбутися творчого застою, Тед вирішує «позбутися» Джорджа Старка, поховавши його в фальшивій могилі на місцевому кладовищі.
І це стало відправною точкою кошмару навколо Теда і його сім'ї.
Хтось женеться за Тедом і здається, що «сама смерть переслідує його по п'ятах». Але чи так це?
«Темна половина» – це реальна сутність, яка прагне захопити контроль над життям письменника.
Стівен Кінг віртуозно створює атмосферу страху і напруги протягом всієї книги. Він вміло грає на нервах читача, використовуючи яскраві описи і несподівані повороти сюжету, змушуючи переживати за долю головної героїні і здогадуватися, хто ж така «темна половина» насправді.
Мова автора проста і зрозуміла, що дозволяє читачеві легко зануритися у світ книги. Герої роману прописані дуже детально, у кожного з них є свої таємниці і мотиви. Це робить їх більш живими і об'ємними і дозволяє відчути долю кожного з них.
Загалом, "Темна половина" є чудовим прикладом якісного трилера, який змушує задуматися, як "наші альтер-его (двійники)" можуть бути небезпечними та непередбачуваними.
Рекомендую цю книгу всім шанувальникам жанру жахів і психологічних трилерів.
Головний герой, Тед Бомонт, написав кілька досить успішних творів під псевдонімом Джордж Старк. Але в якийсь момент, бажаючи позбутися творчого застою, Тед вирішує «позбутися» Джорджа Старка, поховавши його в фальшивій могилі на місцевому кладовищі.
І це стало відправною точкою кошмару навколо Теда і його сім'ї.
Хтось женеться за Тедом і здається, що «сама смерть переслідує його по п'ятах». Але чи так це?
«Темна половина» – це реальна сутність, яка прагне захопити контроль над життям письменника.
Стівен Кінг віртуозно створює атмосферу страху і напруги протягом всієї книги. Він вміло грає на нервах читача, використовуючи яскраві описи і несподівані повороти сюжету, змушуючи переживати за долю головної героїні і здогадуватися, хто ж така «темна половина» насправді.
Мова автора проста і зрозуміла, що дозволяє читачеві легко зануритися у світ книги. Герої роману прописані дуже детально, у кожного з них є свої таємниці і мотиви. Це робить їх більш живими і об'ємними і дозволяє відчути долю кожного з них.
Загалом, "Темна половина" є чудовим прикладом якісного трилера, який змушує задуматися, як "наші альтер-его (двійники)" можуть бути небезпечними та непередбачуваними.
Рекомендую цю книгу всім шанувальникам жанру жахів і психологічних трилерів.
Експерт Readeat
Остання книга, яку я прочитала у знаменитого короля жахів, є заключною частиною «Темної вежі». І це було... на початку червня! "Інститут" – це досить свіжий роман Стівена Кінга, написаний у 2019 році. Існує колосальна різниця в стилі викладу думок в порівнянні з іншими його творами. Я не знаю, як це правильно пояснити. Здається, що Кінг вже не замислюється про те, чи схвалять його роман критики, він просто пише те, що з'являється у нього в голові, повністю віддаючись владі фантазії. Що тут скажеш, у нього це чудово виходить.
Взагалі, Кінг для мене – письменник контрасту. Його книги або западають в душу з перших сторінок, або, навпаки, викликають подив і огиду.
Анотація роману відразу змушує включити фантазію на максимум: «Одного червневого ранку Люк прокидається у власній кімнаті, але в ній немає вікон, і вона знаходиться в ретельно прихованому від усього світу місці». І що далі? А потім сучасна книга з цікавим сюжетом.
Історія про маленького хлопчика, якому разом зі своїми новими друзями довелося занадто рано подорослішати і пройти через випробування, які зовсім не дитячі.
Навіть кінцівка твору виявилася не розпливчастою, як це іноді буває у письменників, та й з самим Кінгом, а дуже органічною і точною. На моїй пам'яті це єдина книга, яку я прочитала і злилась на себе, що не могла швидко прочитати.
Мені так хотілося виставити свою швидкість х2, щоб якомога швидше дізнатися, що чекає героїв роману далі і чим закінчиться ця жахлива і в той же час цікава історія.
Зізнаюся, але в якийсь момент мене настільки переповнило емоції, що я подивилася в кінець книги і коротко прочитала фінал.
Взагалі, Кінг для мене – письменник контрасту. Його книги або западають в душу з перших сторінок, або, навпаки, викликають подив і огиду.
Анотація роману відразу змушує включити фантазію на максимум: «Одного червневого ранку Люк прокидається у власній кімнаті, але в ній немає вікон, і вона знаходиться в ретельно прихованому від усього світу місці». І що далі? А потім сучасна книга з цікавим сюжетом.
Історія про маленького хлопчика, якому разом зі своїми новими друзями довелося занадто рано подорослішати і пройти через випробування, які зовсім не дитячі.
Навіть кінцівка твору виявилася не розпливчастою, як це іноді буває у письменників, та й з самим Кінгом, а дуже органічною і точною. На моїй пам'яті це єдина книга, яку я прочитала і злилась на себе, що не могла швидко прочитати.
Мені так хотілося виставити свою швидкість х2, щоб якомога швидше дізнатися, що чекає героїв роману далі і чим закінчиться ця жахлива і в той же час цікава історія.
Зізнаюся, але в якийсь момент мене настільки переповнило емоції, що я подивилася в кінець книги і коротко прочитала фінал.
Експерт Readeat
У світі є такі блокноти Moleskine. Італійські, відомі. Вони стоять окремо в магазинах, немов невеликі томи оповідань або щоденників. Відносно дорогі книги, якість яких завищено. Вони подобаються всім, хто схиблений на канцелярському приладді: графомани і діти. Айфони у світі канцелярії.
Тож уявіть, що існує скарб, що складається з цих Молескінів. У записниках зберігаються неопубліковані речі такого письменника, як Селінджер. Для когось це може бути порожній дзвін, а для когось цей скарб - найсолодше, що може бути.
І тут один хлопець випадково знаходить цей скарб. І цінності не можуть бути самі по собі. Історія йде за ними. Цю історію описує Стівен Кінг, для якого вид паре зі зниками наче справжній скарб.
У нього багато історій про письменників. В цілому це виглядає дійсно досить цінно.
У романі Кінг не розгойдується і не намічає сюжет десь на п'ятдесятій-сотій сторінці розповіді. Тут він відразу дає конкретні умови, і в кінці йде мораль.
Тобто ця книга – постановка з хорошим сюжетом. З серій про Ходжеса - детектива у відставці - це найкращий роман. Він є другим за рахунком. Вона мені дуже сподобалася і потім я довго перебувала під враженням, адже в цій книзі все на своїх місцях в хорошому співвідношенні якості і кількості. Це красиво написано. Чи не шедевр, але міцна, не нудна книга.
Тож уявіть, що існує скарб, що складається з цих Молескінів. У записниках зберігаються неопубліковані речі такого письменника, як Селінджер. Для когось це може бути порожній дзвін, а для когось цей скарб - найсолодше, що може бути.
І тут один хлопець випадково знаходить цей скарб. І цінності не можуть бути самі по собі. Історія йде за ними. Цю історію описує Стівен Кінг, для якого вид паре зі зниками наче справжній скарб.
У нього багато історій про письменників. В цілому це виглядає дійсно досить цінно.
У романі Кінг не розгойдується і не намічає сюжет десь на п'ятдесятій-сотій сторінці розповіді. Тут він відразу дає конкретні умови, і в кінці йде мораль.
Тобто ця книга – постановка з хорошим сюжетом. З серій про Ходжеса - детектива у відставці - це найкращий роман. Він є другим за рахунком. Вона мені дуже сподобалася і потім я довго перебувала під враженням, адже в цій книзі все на своїх місцях в хорошому співвідношенні якості і кількості. Це красиво написано. Чи не шедевр, але міцна, не нудна книга.
Експерт Readeat
Сама книга починається з запланованого відкриття нового магазину в місті Касл-Рок під назвою «Необхідні речі». І незабаром практично кожен житель міста знаходить в ньому саме те, про що завжди мріяв. Ціна начебто зовсім мінімальна. Кожен може собі це дозволити, але ціна незвичайна. Це гроші і маленька витівка.
Але ось у чому питання. А наскільки маленька ця витівка і до яких наслідків вона призведе?
Я вражений талантом Кінга показувати багато персонажів, які не розмиті і не забуті. У кожного свій характер і свої прагнення. Тут є як переваги, так і недоліки. Кожного можна зрозуміти.
У цьому творі головним злом є не цей загадковий містер Гонт, а люди.
Насправді нічого суперстрашного не відбувається, монстрів і інопланетян не буває. Є тільки люди. І вони, переслідуючи свої мрії, з часом стають найстрашнішими монстрами.
Сам твір чимось нагадує шахову партію. Автор довго викладає твори на дошку зі змістом і розташуванням. Максимально обережно і послідовно. А потім в кінці – стрімка гра. Але хто в підсумку його виграв? Я залишаю вам відповісти на це питання для себе.
Але ось у чому питання. А наскільки маленька ця витівка і до яких наслідків вона призведе?
Я вражений талантом Кінга показувати багато персонажів, які не розмиті і не забуті. У кожного свій характер і свої прагнення. Тут є як переваги, так і недоліки. Кожного можна зрозуміти.
У цьому творі головним злом є не цей загадковий містер Гонт, а люди.
Насправді нічого суперстрашного не відбувається, монстрів і інопланетян не буває. Є тільки люди. І вони, переслідуючи свої мрії, з часом стають найстрашнішими монстрами.
Сам твір чимось нагадує шахову партію. Автор довго викладає твори на дошку зі змістом і розташуванням. Максимально обережно і послідовно. А потім в кінці – стрімка гра. Але хто в підсумку його виграв? Я залишаю вам відповісти на це питання для себе.
Експерт Readeat
У мене є собака. Маленьке трикілограмове диво. Їй сім років, шість з яких не могли відбутися. Ми гуляли на вулиці, коли Марго побігла за голубами. В дорозі. Назустріч машині. Через свої маленькі розміри він прослизнув під машину, і в паніці втік. Через трасу, і у двори. Я біг дуже швидко, але так само швидко втратив собаку з поля зору. На заваді Марго стояв магазин з відчиненими дверима, і вона вбігла в нього. А добра бабуся на вулиці показала мені, де. І все закінчилося добре, хоча коли я починаю замислюватися про те, СКІЛЬКИ тут сталося щасливих збігів обставин (і скільки всього могло піти інакше!), У мене холонуть руки і калатає серце. Дотепер.
Тому для мене ця книга забарвлена особистою, моторошною пеленою суду і спокуси. З самого початку, коли кіт Черчилль гине під колесами вантажівки, ми з Лу болісно замислюємося про відродження мертвої тварини. Але не про те, чи це реалістично, чи це етично. І про це... Ну, самі розумієте. А що, якби шість років тому тендітна тонка лінія реальності вийшла зі своєї щасливої колії?
Чи віднесла б я своє кохане тіло на стародавнє кладовище? Спочатку, ще до того, як коти-зомбі повернулися додому, моя відповідь була очевидною. То... Ні, ні, і, мабуть, ні. Цей сурогат виглядав би так само, але не зовсім. І він не був би моєю дівчинкою. Це буде щоденне, ходяче нагадування, яке приносить біль і почуття провини. Мертві повинні лежати в могилі.
Головний герой цього не розуміє. На його жах, але на щастя для нас! Інакше книга не була б такою цікавою. І я дуже люблю цього короля. Реалістичний, твердий, без особливої і нарочито виступаючої містики. Все тільки починається, як у житті. І тут трапляється якась жорстокість. Ммм, мені це подобається! Загорніть два.
За словами Кінга, для нього це найстрашніша книга з усіх його творінь. Настільки, що вона довго лежала в шухляді перед публікацією. Напевно тому, що свого часу сам автор жив у невеликому будиночку біля шосе. А ще його кота збила вантажівка. А ще у нього є дворічний син.
І я розумію, я гостро розумію, чому немає страшнішого фентезі, ніж ця фантазія з усієї збірки творів Маестро. Тому що думки про те, що не сталося, а могло статися, найстрашніші.
Тому для мене ця книга забарвлена особистою, моторошною пеленою суду і спокуси. З самого початку, коли кіт Черчилль гине під колесами вантажівки, ми з Лу болісно замислюємося про відродження мертвої тварини. Але не про те, чи це реалістично, чи це етично. І про це... Ну, самі розумієте. А що, якби шість років тому тендітна тонка лінія реальності вийшла зі своєї щасливої колії?
Чи віднесла б я своє кохане тіло на стародавнє кладовище? Спочатку, ще до того, як коти-зомбі повернулися додому, моя відповідь була очевидною. То... Ні, ні, і, мабуть, ні. Цей сурогат виглядав би так само, але не зовсім. І він не був би моєю дівчинкою. Це буде щоденне, ходяче нагадування, яке приносить біль і почуття провини. Мертві повинні лежати в могилі.
Головний герой цього не розуміє. На його жах, але на щастя для нас! Інакше книга не була б такою цікавою. І я дуже люблю цього короля. Реалістичний, твердий, без особливої і нарочито виступаючої містики. Все тільки починається, як у житті. І тут трапляється якась жорстокість. Ммм, мені це подобається! Загорніть два.
За словами Кінга, для нього це найстрашніша книга з усіх його творінь. Настільки, що вона довго лежала в шухляді перед публікацією. Напевно тому, що свого часу сам автор жив у невеликому будиночку біля шосе. А ще його кота збила вантажівка. А ще у нього є дворічний син.
І я розумію, я гостро розумію, чому немає страшнішого фентезі, ніж ця фантазія з усієї збірки творів Маестро. Тому що думки про те, що не сталося, а могло статися, найстрашніші.
Бестселери
400 грн
1
400 грн
1
460 грн
1
460 грн
1
Фільтр
440 грн
1
400 грн
1
400 грн
1
460 грн
1
460 грн
1
370 грн
1
460 грн
1
540 грн
1
440 грн
1
460 грн
1
400 грн
1
440 грн
1
440 грн
1
629 грн
1
460 грн
1
