Стівен Кінг
Країна: США
8.9
/10
| Роки життя | 21 вересня 1947 |
| Місце народження | Портленд, Мен |
| Освіта | Університет Мену |
| Мова творів | англійська |
| Діяльність |
Прозаїк, сценарист, актор, режисер |
| Популярні книги | «Темна Вежа», «Сяйво», «Воно» |
| Відома цитата | Життя не відповідає на наші питання. Але воно відповідає на те, як ми живемо. |
1.1 Місце народження та родина
Стівен Едвін Кінг — народився 21 вересня 1947 року в Портленд, Мен, Сполучені Штати Америки. Відомий як американський письменник у жанрі наукової фантастики, містики та жахів.
Життєпис Стівена Кінга
Місце народження та родина
Народився Стівен Кінг в Америці, у Портленді 21 вересня 1947 року. Він був не єдиною дитиною у сім’ї. У Кінга був ще брат, якого батьки всиновили за два роки до того як народився сам Стівен.
Батько Стівена Кінга — Дональд Едвін Кінг. Одного дня в 1949 він вийшов із дому і більше не повернувся. Мати — Неллі Рут Пільсбер. Дитинство письменника минуло у бідності. Писати почав у ранньому віці — в 7 років.
Із 1971 року письменник одружений із американською письменницею та активісткою – Табітою Кінг. З майбутньою дружиною познайомився ще в студентські роки.
Активізм
Окрім письменницької діяльності С. Кінг також веде активне громадське життя. Зокрема в 2016 році підписав петицію проти Дональда Трампа.
А в 2018 закликав звільнити з російського полону українського режисера Олега Сенцова .
У 2022 році С. Кінг неодноразово висловлював підтримку Україні. А також зазначав, що більше не буде продовжувати контракти на видання своїх книг у Росії.
Бібліографія автора
Кращі твори
Стівен Кінг написав понад двісті романів і сорок з них стали бестселерами. Його тексти перекладені багатьома мовами. В Україні книги письменника виходять у видавництві «КСД».
Ось декілька творів, якими найбільше захоплюються читачі:
- «Сяйво»
- «Воно»
- «Інститут»
- «Відродження»
- «Ловець снів»
- «Мізері»
Окрім цих текстів, письменник видав серію романів під псевдонімом Річард Бахман. Твори написані під цим іменем вирізняються особливою жорстокістю та психологічним навантаженням: «Лють», «Довга прогулянка», «Дорожні роботи».
Збірки
У творчому доробку письменника, окрім романів, є також понад 10 збірок короткої прози: «Все можливо» (2002), «Коли впаде темрява» (2008), «Повна темрява. Без зірок» (2010), «Ярмарок нічних жахіть» (2015), «Якщо кров тече» (2020)
Кіноадаптації
Багато творів письменника стали основою для фільмів. Ось декілька найбільш популярних кіноадаптацій:
- «Втеча з Шоушенка»
- «Кладовище домашніх тварин»
- «Зелена миля»
- «Сяйво»
- «Зелена миля»
- «Протистояння»
Премії і нагороди
Стівен Кінг відомий як король жахів і за свою письменницьку діяльність отримав чимало відзнак та нагород.
Ось деякі нагороди та премії автора за останні роки:
2007 — нагороджений Канадською асоціацією книгарів.
2007 — премія Grand Master від Товариства письменників детективного жанру Америки.
2007, 2015, 2016 — премія Едгара Алана По.
2014 — національна медаль США в галузі мистецтв.
2015 — премія Ширлі Джексон за збірку одного автора.
2019 — нагорода «Вибір Goodreads».
Цитати автора
Над нами прокляття: ніколи не покинуть думки, що була можливість учинити краще, навіть коли мета все одно досягнута.
Я впевнений, що чиста дружба гідна подяки — наш світ і так нагадує пустелю, і що це, якщо не чарівництво, коли в ній ростуть квіти.
Куди б я не пішов, завжди обов'язково беру книгу і успішно шукаю приводи нею відгородитися.
Джерела
Нові відгуки
Експерт Readeat
Як і Стівен Кінг, я закохався в Холлі. Це вже шоста книга, де я зустрічаю свою улюблену героїню, але так і не змогла розлюбити її. Трохи дивна дівчина, яка тільки почала розкриватися і вийшла з-під опіки своєї контролюючої матері, почала нове розслідування.
До неї звернулася жінка з проханням знайти зниклу доньку. Спочатку справа здається простою - все виглядає так, ніби дівчина просто втекла. Але копнувши глибше, Холлі розуміє, що не все так просто, як здається на перший погляд.
Навіщо тікати з речами і велосипедним шоломом, а сам велосипед залишати посеред дороги? В ході розслідування ми знову зустрічаємося з улюбленими героями: братом і сестрою Джеромом і Барбарою Робінсон і Пітером Хантлі.
Розслідування відбувається в розпал пандемії коронавірусу у 2021 році, що, на мій погляд, зробило сюжет більш реалістичним, оскільки я також відчув на собі всі обмеження, які були описані в книзі. Самоізоляція, втрата смаку і нюху, загальна паніка, все це тільки відтіняє похмуру атмосферу. До жахів пандемії Кінг додає жахи, які криються в людській природі. Ворогами цього разу були ті, про кого не можна було мислити логічно. Люди, яких у повсякденному житті не можна звинувачувати ні в чому, крім легкої схильності до порядку.
І чи можна називати людей тими, хто робить такі речі за зачиненими дверима, у кого посмішка на обличчі, але в голові визріває план для неймовірного?
Відразу тут описані досить шокуючі події і дії, які можуть викликати дуже сильну негативну реакцію.
Але мені сподобалось і я точно раджу.
До неї звернулася жінка з проханням знайти зниклу доньку. Спочатку справа здається простою - все виглядає так, ніби дівчина просто втекла. Але копнувши глибше, Холлі розуміє, що не все так просто, як здається на перший погляд.
Навіщо тікати з речами і велосипедним шоломом, а сам велосипед залишати посеред дороги? В ході розслідування ми знову зустрічаємося з улюбленими героями: братом і сестрою Джеромом і Барбарою Робінсон і Пітером Хантлі.
Розслідування відбувається в розпал пандемії коронавірусу у 2021 році, що, на мій погляд, зробило сюжет більш реалістичним, оскільки я також відчув на собі всі обмеження, які були описані в книзі. Самоізоляція, втрата смаку і нюху, загальна паніка, все це тільки відтіняє похмуру атмосферу. До жахів пандемії Кінг додає жахи, які криються в людській природі. Ворогами цього разу були ті, про кого не можна було мислити логічно. Люди, яких у повсякденному житті не можна звинувачувати ні в чому, крім легкої схильності до порядку.
І чи можна називати людей тими, хто робить такі речі за зачиненими дверима, у кого посмішка на обличчі, але в голові визріває план для неймовірного?
Відразу тут описані досить шокуючі події і дії, які можуть викликати дуже сильну негативну реакцію.
Але мені сподобалось і я точно раджу.
Експерт Readeat
Культова історія, яка не потребує коментарів. Є відмінний фільм з неповторним Джеком Ніколсом і чудовою Шеллі Дюваль.
Історія розповідає про сім'ю Торренс, яка опинилася в засніженому полоні далеко в горах в готелі «Оверлук». Джек влаштувався працювати сторожем на зиму і забрав з собою всю сім'ю. Його син Дані має унікальну рису під назвою «сяйво». Готель хоче отримати його для себе і через свого батька намагається це зробити.
Роботодавець Джека попередив його, що в минулому сезоні сторож, який був там взимку, вбив всю його сім'ю, а потім і самого себе.
Спочатку історія Оверлука має темний початок. Кілька змін власників, поки готель не став притулком для мафії. Як сказав шеф-кухар готелю, у кожного готелю є свої привиди. Смерті від передозування, мафіозні розборки, самогубства, вбивства... А неспокійні душі залишаються на місці своєї загибелі.
Кінг добре написав історію готелю і довів його останнього власника до кінця історії. Кінцівка історії (книги) теж всім відома - Джек сходить з розуму, душа готелю поневолює його і він намагається вбити власного сина. Але порятунок прийшов у вигляді Діка Халлорана - шеф-кухаря готелю, якого сяйво Дені викликало на допомогу. У запалі боротьби всі забули про серце «Оверлука» - котел, який відповідав за температуру і в якому необхідно було скинути тиск. Вибух, пожежа - згорів Оверлук.
Взагалі, Кінг створив «Сяйво» як картину того, що кожна людина є заручником своїх пороків. Джек – людина, розчавлена алкоголем, загнана в депресію. Його дружина Венді – вперта жінка, яка з дитинства терпіла поганий характер і знущання своєї матері. Дені – маленький хлопчик, який бачить життя своїх батьків і часом страждає від агресії Джека (зруйнованої дитячої психіки).
Кінг не пише ні про вампірів і привидів, ні про монстрів, що живуть під ліжком. Він пише про найстрашніше - про людей. Про людей з їхніми пороками, гріхами, темними думками і таємними бажаннями.
Чому він є королем жахів? - тому що він пише про жахи людської природи.
Історія розповідає про сім'ю Торренс, яка опинилася в засніженому полоні далеко в горах в готелі «Оверлук». Джек влаштувався працювати сторожем на зиму і забрав з собою всю сім'ю. Його син Дані має унікальну рису під назвою «сяйво». Готель хоче отримати його для себе і через свого батька намагається це зробити.
Роботодавець Джека попередив його, що в минулому сезоні сторож, який був там взимку, вбив всю його сім'ю, а потім і самого себе.
Спочатку історія Оверлука має темний початок. Кілька змін власників, поки готель не став притулком для мафії. Як сказав шеф-кухар готелю, у кожного готелю є свої привиди. Смерті від передозування, мафіозні розборки, самогубства, вбивства... А неспокійні душі залишаються на місці своєї загибелі.
Кінг добре написав історію готелю і довів його останнього власника до кінця історії. Кінцівка історії (книги) теж всім відома - Джек сходить з розуму, душа готелю поневолює його і він намагається вбити власного сина. Але порятунок прийшов у вигляді Діка Халлорана - шеф-кухаря готелю, якого сяйво Дені викликало на допомогу. У запалі боротьби всі забули про серце «Оверлука» - котел, який відповідав за температуру і в якому необхідно було скинути тиск. Вибух, пожежа - згорів Оверлук.
Взагалі, Кінг створив «Сяйво» як картину того, що кожна людина є заручником своїх пороків. Джек – людина, розчавлена алкоголем, загнана в депресію. Його дружина Венді – вперта жінка, яка з дитинства терпіла поганий характер і знущання своєї матері. Дені – маленький хлопчик, який бачить життя своїх батьків і часом страждає від агресії Джека (зруйнованої дитячої психіки).
Кінг не пише ні про вампірів і привидів, ні про монстрів, що живуть під ліжком. Він пише про найстрашніше - про людей. Про людей з їхніми пороками, гріхами, темними думками і таємними бажаннями.
Чому він є королем жахів? - тому що він пише про жахи людської природи.
Експерт Readeat
Стівен Кінг – один із найвідоміших і найпопулярніших авторів у світі. Його книги завжди викликають у читачів змішані почуття - страх, жах, цікавість і навіть захват. Роман "Темна половина" - захоплюючий трилер, що занурює читача в світ страху і невпевненості, вперше був опублікований в 1989 році.
Головний герой, Тед Бомонт, написав кілька досить успішних творів під псевдонімом Джордж Старк. Але в якийсь момент, бажаючи позбутися творчого застою, Тед вирішує «позбутися» Джорджа Старка, поховавши його в фальшивій могилі на місцевому кладовищі.
І це стало відправною точкою кошмару навколо Теда і його сім'ї.
Хтось женеться за Тедом і здається, що «сама смерть переслідує його по п'ятах». Але чи так це?
«Темна половина» – це реальна сутність, яка прагне захопити контроль над життям письменника.
Стівен Кінг віртуозно створює атмосферу страху і напруги протягом всієї книги. Він вміло грає на нервах читача, використовуючи яскраві описи і несподівані повороти сюжету, змушуючи переживати за долю головної героїні і здогадуватися, хто ж така «темна половина» насправді.
Мова автора проста і зрозуміла, що дозволяє читачеві легко зануритися у світ книги. Герої роману прописані дуже детально, у кожного з них є свої таємниці і мотиви. Це робить їх більш живими і об'ємними і дозволяє відчути долю кожного з них.
Загалом, "Темна половина" є чудовим прикладом якісного трилера, який змушує задуматися, як "наші альтер-его (двійники)" можуть бути небезпечними та непередбачуваними.
Рекомендую цю книгу всім шанувальникам жанру жахів і психологічних трилерів.
Головний герой, Тед Бомонт, написав кілька досить успішних творів під псевдонімом Джордж Старк. Але в якийсь момент, бажаючи позбутися творчого застою, Тед вирішує «позбутися» Джорджа Старка, поховавши його в фальшивій могилі на місцевому кладовищі.
І це стало відправною точкою кошмару навколо Теда і його сім'ї.
Хтось женеться за Тедом і здається, що «сама смерть переслідує його по п'ятах». Але чи так це?
«Темна половина» – це реальна сутність, яка прагне захопити контроль над життям письменника.
Стівен Кінг віртуозно створює атмосферу страху і напруги протягом всієї книги. Він вміло грає на нервах читача, використовуючи яскраві описи і несподівані повороти сюжету, змушуючи переживати за долю головної героїні і здогадуватися, хто ж така «темна половина» насправді.
Мова автора проста і зрозуміла, що дозволяє читачеві легко зануритися у світ книги. Герої роману прописані дуже детально, у кожного з них є свої таємниці і мотиви. Це робить їх більш живими і об'ємними і дозволяє відчути долю кожного з них.
Загалом, "Темна половина" є чудовим прикладом якісного трилера, який змушує задуматися, як "наші альтер-его (двійники)" можуть бути небезпечними та непередбачуваними.
Рекомендую цю книгу всім шанувальникам жанру жахів і психологічних трилерів.
Експерт Readeat
Остання книга, яку я прочитала у знаменитого короля жахів, є заключною частиною «Темної вежі». І це було... на початку червня! "Інститут" – це досить свіжий роман Стівена Кінга, написаний у 2019 році. Існує колосальна різниця в стилі викладу думок в порівнянні з іншими його творами. Я не знаю, як це правильно пояснити. Здається, що Кінг вже не замислюється про те, чи схвалять його роман критики, він просто пише те, що з'являється у нього в голові, повністю віддаючись владі фантазії. Що тут скажеш, у нього це чудово виходить.
Взагалі, Кінг для мене – письменник контрасту. Його книги або западають в душу з перших сторінок, або, навпаки, викликають подив і огиду.
Анотація роману відразу змушує включити фантазію на максимум: «Одного червневого ранку Люк прокидається у власній кімнаті, але в ній немає вікон, і вона знаходиться в ретельно прихованому від усього світу місці». І що далі? А потім сучасна книга з цікавим сюжетом.
Історія про маленького хлопчика, якому разом зі своїми новими друзями довелося занадто рано подорослішати і пройти через випробування, які зовсім не дитячі.
Навіть кінцівка твору виявилася не розпливчастою, як це іноді буває у письменників, та й з самим Кінгом, а дуже органічною і точною. На моїй пам'яті це єдина книга, яку я прочитала і злилась на себе, що не могла швидко прочитати.
Мені так хотілося виставити свою швидкість х2, щоб якомога швидше дізнатися, що чекає героїв роману далі і чим закінчиться ця жахлива і в той же час цікава історія.
Зізнаюся, але в якийсь момент мене настільки переповнило емоції, що я подивилася в кінець книги і коротко прочитала фінал.
Взагалі, Кінг для мене – письменник контрасту. Його книги або западають в душу з перших сторінок, або, навпаки, викликають подив і огиду.
Анотація роману відразу змушує включити фантазію на максимум: «Одного червневого ранку Люк прокидається у власній кімнаті, але в ній немає вікон, і вона знаходиться в ретельно прихованому від усього світу місці». І що далі? А потім сучасна книга з цікавим сюжетом.
Історія про маленького хлопчика, якому разом зі своїми новими друзями довелося занадто рано подорослішати і пройти через випробування, які зовсім не дитячі.
Навіть кінцівка твору виявилася не розпливчастою, як це іноді буває у письменників, та й з самим Кінгом, а дуже органічною і точною. На моїй пам'яті це єдина книга, яку я прочитала і злилась на себе, що не могла швидко прочитати.
Мені так хотілося виставити свою швидкість х2, щоб якомога швидше дізнатися, що чекає героїв роману далі і чим закінчиться ця жахлива і в той же час цікава історія.
Зізнаюся, але в якийсь момент мене настільки переповнило емоції, що я подивилася в кінець книги і коротко прочитала фінал.
Експерт Readeat
У світі є такі блокноти Moleskine. Італійські, відомі. Вони стоять окремо в магазинах, немов невеликі томи оповідань або щоденників. Відносно дорогі книги, якість яких завищено. Вони подобаються всім, хто схиблений на канцелярському приладді: графомани і діти. Айфони у світі канцелярії.
Тож уявіть, що існує скарб, що складається з цих Молескінів. У записниках зберігаються неопубліковані речі такого письменника, як Селінджер. Для когось це може бути порожній дзвін, а для когось цей скарб - найсолодше, що може бути.
І тут один хлопець випадково знаходить цей скарб. І цінності не можуть бути самі по собі. Історія йде за ними. Цю історію описує Стівен Кінг, для якого вид паре зі зниками наче справжній скарб.
У нього багато історій про письменників. В цілому це виглядає дійсно досить цінно.
У романі Кінг не розгойдується і не намічає сюжет десь на п'ятдесятій-сотій сторінці розповіді. Тут він відразу дає конкретні умови, і в кінці йде мораль.
Тобто ця книга – постановка з хорошим сюжетом. З серій про Ходжеса - детектива у відставці - це найкращий роман. Він є другим за рахунком. Вона мені дуже сподобалася і потім я довго перебувала під враженням, адже в цій книзі все на своїх місцях в хорошому співвідношенні якості і кількості. Це красиво написано. Чи не шедевр, але міцна, не нудна книга.
Тож уявіть, що існує скарб, що складається з цих Молескінів. У записниках зберігаються неопубліковані речі такого письменника, як Селінджер. Для когось це може бути порожній дзвін, а для когось цей скарб - найсолодше, що може бути.
І тут один хлопець випадково знаходить цей скарб. І цінності не можуть бути самі по собі. Історія йде за ними. Цю історію описує Стівен Кінг, для якого вид паре зі зниками наче справжній скарб.
У нього багато історій про письменників. В цілому це виглядає дійсно досить цінно.
У романі Кінг не розгойдується і не намічає сюжет десь на п'ятдесятій-сотій сторінці розповіді. Тут він відразу дає конкретні умови, і в кінці йде мораль.
Тобто ця книга – постановка з хорошим сюжетом. З серій про Ходжеса - детектива у відставці - це найкращий роман. Він є другим за рахунком. Вона мені дуже сподобалася і потім я довго перебувала під враженням, адже в цій книзі все на своїх місцях в хорошому співвідношенні якості і кількості. Це красиво написано. Чи не шедевр, але міцна, не нудна книга.
Експерт Readeat
Сама книга починається з запланованого відкриття нового магазину в місті Касл-Рок під назвою «Необхідні речі». І незабаром практично кожен житель міста знаходить в ньому саме те, про що завжди мріяв. Ціна начебто зовсім мінімальна. Кожен може собі це дозволити, але ціна незвичайна. Це гроші і маленька витівка.
Але ось у чому питання. А наскільки маленька ця витівка і до яких наслідків вона призведе?
Я вражений талантом Кінга показувати багато персонажів, які не розмиті і не забуті. У кожного свій характер і свої прагнення. Тут є як переваги, так і недоліки. Кожного можна зрозуміти.
У цьому творі головним злом є не цей загадковий містер Гонт, а люди.
Насправді нічого суперстрашного не відбувається, монстрів і інопланетян не буває. Є тільки люди. І вони, переслідуючи свої мрії, з часом стають найстрашнішими монстрами.
Сам твір чимось нагадує шахову партію. Автор довго викладає твори на дошку зі змістом і розташуванням. Максимально обережно і послідовно. А потім в кінці – стрімка гра. Але хто в підсумку його виграв? Я залишаю вам відповісти на це питання для себе.
Але ось у чому питання. А наскільки маленька ця витівка і до яких наслідків вона призведе?
Я вражений талантом Кінга показувати багато персонажів, які не розмиті і не забуті. У кожного свій характер і свої прагнення. Тут є як переваги, так і недоліки. Кожного можна зрозуміти.
У цьому творі головним злом є не цей загадковий містер Гонт, а люди.
Насправді нічого суперстрашного не відбувається, монстрів і інопланетян не буває. Є тільки люди. І вони, переслідуючи свої мрії, з часом стають найстрашнішими монстрами.
Сам твір чимось нагадує шахову партію. Автор довго викладає твори на дошку зі змістом і розташуванням. Максимально обережно і послідовно. А потім в кінці – стрімка гра. Але хто в підсумку його виграв? Я залишаю вам відповісти на це питання для себе.
Експерт Readeat
У мене є собака. Маленьке трикілограмове диво. Їй сім років, шість з яких не могли відбутися. Ми гуляли на вулиці, коли Марго побігла за голубами. В дорозі. Назустріч машині. Через свої маленькі розміри він прослизнув під машину, і в паніці втік. Через трасу, і у двори. Я біг дуже швидко, але так само швидко втратив собаку з поля зору. На заваді Марго стояв магазин з відчиненими дверима, і вона вбігла в нього. А добра бабуся на вулиці показала мені, де. І все закінчилося добре, хоча коли я починаю замислюватися про те, СКІЛЬКИ тут сталося щасливих збігів обставин (і скільки всього могло піти інакше!), У мене холонуть руки і калатає серце. Дотепер.
Тому для мене ця книга забарвлена особистою, моторошною пеленою суду і спокуси. З самого початку, коли кіт Черчилль гине під колесами вантажівки, ми з Лу болісно замислюємося про відродження мертвої тварини. Але не про те, чи це реалістично, чи це етично. І про це... Ну, самі розумієте. А що, якби шість років тому тендітна тонка лінія реальності вийшла зі своєї щасливої колії?
Чи віднесла б я своє кохане тіло на стародавнє кладовище? Спочатку, ще до того, як коти-зомбі повернулися додому, моя відповідь була очевидною. То... Ні, ні, і, мабуть, ні. Цей сурогат виглядав би так само, але не зовсім. І він не був би моєю дівчинкою. Це буде щоденне, ходяче нагадування, яке приносить біль і почуття провини. Мертві повинні лежати в могилі.
Головний герой цього не розуміє. На його жах, але на щастя для нас! Інакше книга не була б такою цікавою. І я дуже люблю цього короля. Реалістичний, твердий, без особливої і нарочито виступаючої містики. Все тільки починається, як у житті. І тут трапляється якась жорстокість. Ммм, мені це подобається! Загорніть два.
За словами Кінга, для нього це найстрашніша книга з усіх його творінь. Настільки, що вона довго лежала в шухляді перед публікацією. Напевно тому, що свого часу сам автор жив у невеликому будиночку біля шосе. А ще його кота збила вантажівка. А ще у нього є дворічний син.
І я розумію, я гостро розумію, чому немає страшнішого фентезі, ніж ця фантазія з усієї збірки творів Маестро. Тому що думки про те, що не сталося, а могло статися, найстрашніші.
Тому для мене ця книга забарвлена особистою, моторошною пеленою суду і спокуси. З самого початку, коли кіт Черчилль гине під колесами вантажівки, ми з Лу болісно замислюємося про відродження мертвої тварини. Але не про те, чи це реалістично, чи це етично. І про це... Ну, самі розумієте. А що, якби шість років тому тендітна тонка лінія реальності вийшла зі своєї щасливої колії?
Чи віднесла б я своє кохане тіло на стародавнє кладовище? Спочатку, ще до того, як коти-зомбі повернулися додому, моя відповідь була очевидною. То... Ні, ні, і, мабуть, ні. Цей сурогат виглядав би так само, але не зовсім. І він не був би моєю дівчинкою. Це буде щоденне, ходяче нагадування, яке приносить біль і почуття провини. Мертві повинні лежати в могилі.
Головний герой цього не розуміє. На його жах, але на щастя для нас! Інакше книга не була б такою цікавою. І я дуже люблю цього короля. Реалістичний, твердий, без особливої і нарочито виступаючої містики. Все тільки починається, як у житті. І тут трапляється якась жорстокість. Ммм, мені це подобається! Загорніть два.
За словами Кінга, для нього це найстрашніша книга з усіх його творінь. Настільки, що вона довго лежала в шухляді перед публікацією. Напевно тому, що свого часу сам автор жив у невеликому будиночку біля шосе. А ще його кота збила вантажівка. А ще у нього є дворічний син.
І я розумію, я гостро розумію, чому немає страшнішого фентезі, ніж ця фантазія з усієї збірки творів Маестро. Тому що думки про те, що не сталося, а могло статися, найстрашніші.
Експерт Readeat
Я не можу поставити книзі Майстра менше п'яти зірок, тому що ми давно з ним співпрацюємо. Він пише, а я намагаюся все прочитати, щось навіть стає книгою для перечитування і нового осмислення.
Для когось він просто письменник жахів, а для мене він змушує задуматися про життя.
Цього разу в Біллі Саммерсі не було монстрів, лише люди, які робили свій вибір, вчиняли злочини та карали за наслідки.
Мені пригадався сюжет фільму "Леон", особливо коли на сторінках раптом з'явилася головна героїня. Аліса старша за Матильду, але і вона потрапила в жорстоку ситуацію, з якої її врятував цей вбивця, який вбиває тільки поганих хлопців.
Відкриттям для мене стало те, що книга була в книзі, тобто головний герой писав автобіографію. Спочатку як легенда і марна трата часу, а потім Двері відчинилися, як він сам висловився. Тепер читачі змогли зрозуміти, як він прийшов до такого життя і чому брав накази тільки на ліквідацію негідників.
Описані жахи війни в Іраку, в якій побував Біллі. Панічні атаки чудово передаються, тепер я знаю, як з ними впоратися.
Кінг також делікатно описує ситуації, коли діти борються зі злом, ця книга не стала винятком.
Раджу однозначно
Для когось він просто письменник жахів, а для мене він змушує задуматися про життя.
Цього разу в Біллі Саммерсі не було монстрів, лише люди, які робили свій вибір, вчиняли злочини та карали за наслідки.
Мені пригадався сюжет фільму "Леон", особливо коли на сторінках раптом з'явилася головна героїня. Аліса старша за Матильду, але і вона потрапила в жорстоку ситуацію, з якої її врятував цей вбивця, який вбиває тільки поганих хлопців.
Відкриттям для мене стало те, що книга була в книзі, тобто головний герой писав автобіографію. Спочатку як легенда і марна трата часу, а потім Двері відчинилися, як він сам висловився. Тепер читачі змогли зрозуміти, як він прийшов до такого життя і чому брав накази тільки на ліквідацію негідників.
Описані жахи війни в Іраку, в якій побував Біллі. Панічні атаки чудово передаються, тепер я знаю, як з ними впоратися.
Кінг також делікатно описує ситуації, коли діти борються зі злом, ця книга не стала винятком.
Раджу однозначно
Експерт Readeat
Як відомо, романи Кінга бувають двох типів. Перший – це звичайний хорор про інопланетян, вампірів, бунтарських упирів та монстрів із каналізації. Другий тип - це психологічний трилер з елементами фентезі або жахів.
«Долорес Клейборн» відноситься до другого типу. Монстрів там немає (крім чоловіка), зате багато психології та саспенсу. Ми ж не будемо вважати моторошні обличчя з пилу, які налякали Віру, монстрами, чи не так?
По суті, це історія про просту, але дуже сильну жінку, яка здатна на все, щоб захистити тих, кого вона любить.
Чоловікові непросто писати від імені жінки, але у Кінга це напрочуд добре виходить. Судячи з усього, він зумів зрозуміти, чого хочуть жінки. Крім того, в цьому романі Кінг використовував хитрий трюк - він тут же повідомив про те, що сталося, а потім розповів, як це сталося. Завдяки йому саспенс зріс приблизно вдвічі - читач був змушений напружено чекати анонсованих подій.
Роман написаний у фірмовому стилі Кінга – різко, прямо. Король ніколи не соромився своїх виразів обличчя. Не буду називати це ненормативною лексикою, але деякі фігури мови можна назвати непристойними, тому тим, хто терпіти не може «погані слова», краще не читати цей роман.
Мені подобається стиль Кінга - він надає книгам неповторний колорит, тому я читала роман з величезним задоволенням, хоча знала, про що він.
«Долорес Клейборн» відноситься до другого типу. Монстрів там немає (крім чоловіка), зате багато психології та саспенсу. Ми ж не будемо вважати моторошні обличчя з пилу, які налякали Віру, монстрами, чи не так?
По суті, це історія про просту, але дуже сильну жінку, яка здатна на все, щоб захистити тих, кого вона любить.
Чоловікові непросто писати від імені жінки, але у Кінга це напрочуд добре виходить. Судячи з усього, він зумів зрозуміти, чого хочуть жінки. Крім того, в цьому романі Кінг використовував хитрий трюк - він тут же повідомив про те, що сталося, а потім розповів, як це сталося. Завдяки йому саспенс зріс приблизно вдвічі - читач був змушений напружено чекати анонсованих подій.
Роман написаний у фірмовому стилі Кінга – різко, прямо. Король ніколи не соромився своїх виразів обличчя. Не буду називати це ненормативною лексикою, але деякі фігури мови можна назвати непристойними, тому тим, хто терпіти не може «погані слова», краще не читати цей роман.
Мені подобається стиль Кінга - він надає книгам неповторний колорит, тому я читала роман з величезним задоволенням, хоча знала, про що він.
Експерт Readeat
Відразу скажу, що мені сподобалося. Для мене Стівен Кінг – це письменник, якого я не можу прочитати залпом. Тобто по одній книзі залпом, але потрібна перерва приблизно на півроку. Загалом мені подобаються всі його книги. І ця не став винятком.
Пара відправляється в заміський будинок, щоб відпочити і в момент їх любовних ігор, коли чоловік приковує дружину наручниками до ліжечка, у нього трапляється серцевий напад і він помирає. І протягом усієї книги ми вивчаємо людину, що залишилася в такій «комічній» ситуації, її думки, емоції, відчуття та минуле, яке хотілося б забути.
Як завжди, Кінг тут майстер слова. Я не люблю довгих розмов із собою в книжках, але є відчуття повної присутності тут. Ніби ви стоїте поруч або ще гірше перебуваєте на місці головної героїні. І все це відчуваєш разом з нею.
Дуже глибоко і емоційно.
Може читається вона і повільно, але емоції дарує незабутні. Обов’язково перечитаю ще, тому раджу.
Пара відправляється в заміський будинок, щоб відпочити і в момент їх любовних ігор, коли чоловік приковує дружину наручниками до ліжечка, у нього трапляється серцевий напад і він помирає. І протягом усієї книги ми вивчаємо людину, що залишилася в такій «комічній» ситуації, її думки, емоції, відчуття та минуле, яке хотілося б забути.
Як завжди, Кінг тут майстер слова. Я не люблю довгих розмов із собою в книжках, але є відчуття повної присутності тут. Ніби ви стоїте поруч або ще гірше перебуваєте на місці головної героїні. І все це відчуваєш разом з нею.
Дуже глибоко і емоційно.
Може читається вона і повільно, але емоції дарує незабутні. Обов’язково перечитаю ще, тому раджу.
Експерт Readeat
Весна - і невинну людину засуджують до довічного ув'язнення в тюремному пеклі, де немає надії, звідки немає виходу... Енді Дюфрен помилково попався на звинуваченні в подвійному вбивстві, за що потрапив до в'язниці. Там він поводився не так, як інші - тихо і інтелігентно, що викликало інтерес іншого ув'язненого, Рудого, якому можна дістати все, що завгодно. Від його імені ведеться розповідь. Так. В результаті вже після першої угоди у них починається спілкування, а потім і дружба, наскільки це дозволено. У цій історії є такі неприємні речі, як, наприклад, корупція, вбивства чи групові зґвалтування. Персонажі не плоскі, навіть другорядні. Кінцівка мені дуже сподобалася, кращої для цієї історії годі й придумаєш.
Літо - і десь у маленькому містечку потихеньку сходить з розуму тихий відмінник, який став здібним учнем нацистського злочинця... Маленький хлопець Тодд Боуден вирішив стати нацистом. Він захоплюється історією, а потім з'ясовується, що його сусід Артур Денкер був головою концтабору, а тепер він нацистський злочинець. У хлопчика є прекрасний шанс здати його і стати знаменитим, але він вирішив проявити нездоровий інтерес до всіх цих жахів війни і, відповідно, діяльності Артура. Опис жорстоких сцен з убивством тварин і людей, плюс всі жахи війни. Віртуозне переплетення чужих сюжетних ліній. Кінг чудово зумів розкрити психологію персонажів, і до речі, обидва вони негативні. Фінал брутальний і вражаючий.
Настала осінь - і четверо нудьгуючих підлітків блукають темним, безкрайнім лісом, щоб подивитися на труп... Герої історії – 12-річні хлопчики та група дітей старшого віку. Малюки вирішують вирушити на пошуки трупа хлопчика такого ж віку, якого збив поїзд. Ось і вся справа в сюжеті. Найменше мені ця історія сподобалася - вона здалася нудною. Тут не вистачає атмосфери, немає несподіваних поворотів.
Зима - жінка розповідає, як вона народила те, що навряд чи можна було назвати дитиною. На самому початку ми дізнаємося про клуб, в який практично неможливо вступити і в якому є досить дивні люди, які можуть розповідати історії. У клубі головна заповідь: «Таємниця в історії, а не в оповідачі». Ця історія, виявляється, є історією в історії. Лінія з клубом, яка надає певної загадковості, добре доповнює історію. Початок, конкретно про клуб, здається повільним, іноді нудним, не все до кінця зрозуміло. Саме з історії починається вся динаміка, додається містика.
Літо - і десь у маленькому містечку потихеньку сходить з розуму тихий відмінник, який став здібним учнем нацистського злочинця... Маленький хлопець Тодд Боуден вирішив стати нацистом. Він захоплюється історією, а потім з'ясовується, що його сусід Артур Денкер був головою концтабору, а тепер він нацистський злочинець. У хлопчика є прекрасний шанс здати його і стати знаменитим, але він вирішив проявити нездоровий інтерес до всіх цих жахів війни і, відповідно, діяльності Артура. Опис жорстоких сцен з убивством тварин і людей, плюс всі жахи війни. Віртуозне переплетення чужих сюжетних ліній. Кінг чудово зумів розкрити психологію персонажів, і до речі, обидва вони негативні. Фінал брутальний і вражаючий.
Настала осінь - і четверо нудьгуючих підлітків блукають темним, безкрайнім лісом, щоб подивитися на труп... Герої історії – 12-річні хлопчики та група дітей старшого віку. Малюки вирішують вирушити на пошуки трупа хлопчика такого ж віку, якого збив поїзд. Ось і вся справа в сюжеті. Найменше мені ця історія сподобалася - вона здалася нудною. Тут не вистачає атмосфери, немає несподіваних поворотів.
Зима - жінка розповідає, як вона народила те, що навряд чи можна було назвати дитиною. На самому початку ми дізнаємося про клуб, в який практично неможливо вступити і в якому є досить дивні люди, які можуть розповідати історії. У клубі головна заповідь: «Таємниця в історії, а не в оповідачі». Ця історія, виявляється, є історією в історії. Лінія з клубом, яка надає певної загадковості, добре доповнює історію. Початок, конкретно про клуб, здається повільним, іноді нудним, не все до кінця зрозуміло. Саме з історії починається вся динаміка, додається містика.
Експерт Readeat
«Куджо» — одна з культових книг Стівена Кінга, що вийшла в 1981 році. У ньому віртуозно переплітаються елементи жаху і трагедії, що робить цю історію дуже незабутньою і зворушливою.
У центрі сюжету – великий пес на прізвисько Куджо, який стає жертвою сказу і перетворюється на смертоносного хижака. Однак основні події розгортаються не тільки навколо самої тварини, а й навколо людей, які так чи інакше перетинаються з його жорстокою долею.
У центрі історії – сім'я Тревісів та їхні загадкові стосунки, нав'язані кризою, яку вони переживають. Кінг блискуче нагнітає напругу, створюючи атмосферу безвиході і страху. Слухаючи розповіді про те, як звичайне і звичне життя може перетворитися на справжній кошмар, читач починає відчувати, як наростає напруга, і це небезпечне сусідство з божевіллям створює справжній жах.
У розповіді віртуозно чергуються моменти безтурботності зі зростаючим відчуттям загрози, від чого сторінки буквально «горять». Крім того, Кінг не просто створює страшний трилер, він занурює читача в глибокі людські емоції.
Конфлікти та дилеми героїв розкривають безліч тем – від страху втрати до необхідності робити вибір у критичних обставинах. Ці аспекти роблять історію близькою та актуальною, а персонажів багатовимірними та реалістичними.
Важливо відзначити, що в книзі «Куджо» Кінг торкається понять відповідальності і жертовності. Питання про те, як далеко ми готові зайти, щоб захистити близьких, стають центральними в сюжеті, що надає книзі додаткової глибини. Таким чином, «Куджо» – це не просто розповідь про скаженого пса. Це зворушливий і напружений роман про людські слабкості, страхи і, зрештою, про те, що означає бути людиною у світі, повному непередбачуваних загроз.
Цю книгу однозначно варто прочитати всім любителям трилерів і жахів. Стівен Кінг вкотре показує, що він майстер у створенні глибоких історій, що запам'ятовуються, які можуть змусити задуматися про найважливіше.
У центрі сюжету – великий пес на прізвисько Куджо, який стає жертвою сказу і перетворюється на смертоносного хижака. Однак основні події розгортаються не тільки навколо самої тварини, а й навколо людей, які так чи інакше перетинаються з його жорстокою долею.
У центрі історії – сім'я Тревісів та їхні загадкові стосунки, нав'язані кризою, яку вони переживають. Кінг блискуче нагнітає напругу, створюючи атмосферу безвиході і страху. Слухаючи розповіді про те, як звичайне і звичне життя може перетворитися на справжній кошмар, читач починає відчувати, як наростає напруга, і це небезпечне сусідство з божевіллям створює справжній жах.
У розповіді віртуозно чергуються моменти безтурботності зі зростаючим відчуттям загрози, від чого сторінки буквально «горять». Крім того, Кінг не просто створює страшний трилер, він занурює читача в глибокі людські емоції.
Конфлікти та дилеми героїв розкривають безліч тем – від страху втрати до необхідності робити вибір у критичних обставинах. Ці аспекти роблять історію близькою та актуальною, а персонажів багатовимірними та реалістичними.
Важливо відзначити, що в книзі «Куджо» Кінг торкається понять відповідальності і жертовності. Питання про те, як далеко ми готові зайти, щоб захистити близьких, стають центральними в сюжеті, що надає книзі додаткової глибини. Таким чином, «Куджо» – це не просто розповідь про скаженого пса. Це зворушливий і напружений роман про людські слабкості, страхи і, зрештою, про те, що означає бути людиною у світі, повному непередбачуваних загроз.
Цю книгу однозначно варто прочитати всім любителям трилерів і жахів. Стівен Кінг вкотре показує, що він майстер у створенні глибоких історій, що запам'ятовуються, які можуть змусити задуматися про найважливіше.
Бестселери
360 грн
1
400 грн
1
Фільтр
360 грн
1
400 грн
1
460 грн
1
330 грн
1
540 грн
1
370 грн
1
460 грн
1
629 грн
1
