Дуже хороша книга з цікавим незвичним сюжетом. Легка, романтична, життєва. Рекомендую до прочитання

Переклад просто жахливий. Є пунктуаційні помилки і русизми. Головна проблема в тому, що перекладач намагається скрізь вставляти маловживані слова, через що трапляютсья речення по типу "Я прокинувсь на доствітку од плюскоту потічка, що жебонів поруч нашої моріжкової заплави". Зрештою мені довелось читати книгу англійською, і виявилось, що на додачу до всього деякі слова ще й неправильно перекладені, наприклад "курний отвір" замість "димохід". Ну і вишенька на торті - перекладач чомусь змінив імена деяких персонажів, наприклад, "Eduard" у перекладі - це "Едуар".

🍃 Атмосфера - підійде на будь-який період 🙃 🍃🍃🍃 Біль, несправедливість, провина, прощення 🥺😣 Це ті емоції, які відмічу найбільше 💔 А ще Леджер - таких чоловіків просто не буває 😏 бажаю кожній такого розуміючого, «свого Леджера» 👌 Та історія, яка розриває серце на шматки 💔, але все ж з часом зцілює його ❤️‍🩹 📝 Одна трагічна помилка, необдуманий вибір, ламає життя Кенни назавжди… незворотна трагедія, яка запроторює її у вʼязницю на пʼять років 🫣 Починати життя знову… Але найважче - повернути у своє життя чотирирічну доньку 🥺 Леджер - новий знайомий Кенни, який стане невідʼємною ниточкою між нею і донькою 😣 І не просто ниткою 😊 ❓Як здобути прощення батьків, у яких ти забрала сина? Чи можливе пробачити саму себе, коли життя втратило сенс? І чи можливий щасливий фінал, коли все так незрозуміло? 📖 «… розриває моє запаковане минуле, дістає звідти залишки мого серця, кидає його на підлогу й цілує мене» 📖 «Мені не подобається, що людина, яку я найбільше в світі ненавиджу, так схожа на людину, яку я найбільше в світі люблю» 📖 «…моє нещастя стане моєю новою нормою» 📖 «…життя дуже жорстоке в тому, як вибирає, на кого скинути всі нещастя» 📖 «Є речі, які можна пробачити, але інколи люди роблять таке, що згадка про це може розчавити людину і через десятки років» 📖 «Образа - важка річ, але тим, кому болить найбільше, прощати теж найскладніше» Сильна історія з приємним післясмаком наприкінці 👏 З прочитаних мною саме драматичних історій Гувер - ця тепер у топі 😏 З 330-ї сторінки мене просто душило сльозами 🥺😭 Та листи ✉️ до Скотті 🥺 Мій 💯 рекомендасьйон 👌

Навіть якщо ви ніколи не цікавилися письменництвом, це видання викличе у вас дитячий захват. Тут ілюстровано кожну сторінку. Хочеться просто сидіти і розглядати годинами. Велика і яскрава, вона занурить у вигадані світи зі вступу і не відпустить до останнього розділу. Що вже казати про письменницькі вправи, схеми, інтерв'ю. Якщо ви шукаєте натхнення, щоб писати, ви його тут знайдете. Якщо вже маєте свій світ, зможете його покращити і допрацювати. Зізнаюсь, про велику кількість творів і деяких письменників я почула вперше. Але порадували знайомі відсилки, інтерв'ю з Джорджем Мартіном і Нілом Гейманом. Неважливо, чи ви просто хочете зазирнути по ту сторону улюблених історій, чи вже стали на шлях письменництва, запасіться закладками, ручкою і папером - ця книжка вас проведе. Єдиний мінус - тут маленький шрифт, тож для цієї подорожі, можливо, вам знадобляться окуляри.

«Дивопис: ілюстрований посібник з натхненного письменництва» — це незвичний посібник про письмо, який більше схожий на творчу лабораторію, аніж на класичний підручник. Тут майже немає сухої теорії чи універсальних «правил», але є багато способів подивитися на власне письмо під різними кутами. Книга побудована як поєднання коротких пояснень, прикладів, вправ і візуальних елементів. Ілюстрації, схеми, колажі й уривки текстів створюють відчуття, що ти гортаєш своєрідний щоденник ідей. Найцікавіше в «Дивописі» — підхід до творчості як до процесу дослідження. Автор пропонує експериментувати з формою, дивитися на текст через структуру, ритм, образи, поєднувати різні жанри й не боятися дивних на перший погляд рішень. Багато вправ спрямовані на те, щоби зрушити мислення з мертвого місця чи просто розвинути уяву з різних боків. Ця книга не дає готових рішень, вона радше допомагає ставити запитання до власного письма, зокрема про те, що саме працює в історії, як з’являється атмосфера, чому деякі сцени запам’ятовуються, а інші — ні. Завдяки тому, що автор майже до кожної думки наводить приклади з реальних літературних творів, інформацію легше зрозуміти й засвоїти. «Дивопис» добре підійде тим, хто пише або хоче писати й шукає нові способи розвивати уяву. Це книга, до якої можна повертатися багато разів за імпульсом спробувати щось нове чи повернути уяву в активну фазу, якщо вона «на паузі». Купуючи «Дивопис» я очікувала трохи більше чіткої інформації (зокрема про структуру й побудову фентезійних світів), а не про розвиток уяви, тому оцінка не 10 😌 Але книга все одно дуже корисна, незважаючи на те, що очікування були трохи інші.

Неймовірно цікава. Для мене краща за голодні ігри врази

Я мріяла про цю книгу вже багато років і от нарешті я здійснила своє бажання! Мене наповнюють такі приємні емоції, переглядаючи та читаючи її, наче я знову на лекціях з історії мистецтва. Якби я мала цю книгу в студентстві, то підготовка до семінарів була б одним задоволенням. Зізнатись чесно, мені і зараз хочеться писати по ній конспект. Не знаєте з чого розпочати свою подорож за лаштунки мистецтва - сміливо беріть Гомбріха.

Дуже сподобалося таке продовження першої частини! Місцями книга навіть жорстокіша, ніж попередня, постійно тримає в напрузі і очікуванні наступного сюжетного повороту 👏