Дуже класний атмосферний трилер з різдвяними мотивами. Читається легко. З тої книги вийшла б непогана екранізація в стилі твору Агати Крісті

Щоб пройнятися атмосферою Гофманівських казок, треба пам’ятати, що автор жив у ХVIII столітті. Для тих часів його твори були занадто абсурдні, політизовані або чуттєві, тому часто піддавалися цензурі (пригадайте "Лускунчика"!). Ернст Гофман був нетиповою людиною для свого часу. Він ненавидів свою працю чиновника і ставав щасливий тільки, коли творив. А був він і композитором, і письменником, і карикатуристом, і навіть декоратором. До писемної творчості Гофман прийшов тільки в останні 7 років свого життя. Ним створені есеї, романи і казки для дорослих в специфічному таємничому стилі (магічному реалізмі), де переплетені якісь марення, галюцинації, несвідомий страх, іронія, еротика і кристально рафінований романтизм🤩 Гадаю, якби письменник жив в наші часи, то 100% ми б отримали смачнющі даркромани такої якості, що автор(к)и порночтива типу аделін і нєвєрлєндів нервово курили б в сторонці😁 "Володар бліх" - це фантастичний роман-казка, яку важкохворий Гофман писав на останньому році свого життя. Роман був цензурований через те, що влада бачила в деяких його частинах сатиру на громадські порядки в країні. Тому деякі частини були видалені з друку. В цілісному оригінальному вигляді роман вдалося випустити у світ аж в наступному столітті. Володар бліх розповідає нам про пана Перегрінуса Тіса та його дивні і дивовижні пригоди в різдвяні свята. Головний герой є невиправним, навіть по-дитячому наївним романтиком з бурхливою фантазією😊 Він живе у своїй бульбашці з визначеними традиціями і правилами, не любить знаходитись серед людей, боїться жінок. Але, коли на святвечір в його житті з’являється ВОНА😍... вихор несподіваних, фантастичних і чуттєвих подій затягує Перегрінуса в світ дивних людей, істот, пригод, де від рішень головного героя залежать долі оточуючих і чи знайде він нарешті своє щастя🥰 Прийшов час навчитися розділяти добро-зло, час брати на себе відповідальність, час подорослішати, не розгубивши себе! Роман схожий на маячню в температурній гарячці, і постійно в моїй голові була думка: та вже хтось заспокойте цю фальшиву егоїстичну сучку!!! А ще перші 20 сторінок я не розуміла навіщо таке читаю🤪 Але!!! Потім я подивилася на цей твір з ракурсу тих часів, почала наново і мені пішло, як по маслу👍🏼 Треба бути дуже сміливою і талановитою людиною, щоб в 18 столітті писати такі абсурдні, еротизовані тексти (політичний аспект не беру до уваги, бо ніц о тим не відаю!) ЧИТАЙТЕ і НАСОЛОДЖУЙТЕСЬ❄️💋💖

Остання частина мені зайшла на 6/10. Не знаю чому, але можливо перед цим частини були насичені крутими подіями та внутрішніми змінами Аурін. А ця викликала якісь змішані почуття, хоча наче теж розгорталися події, але не так чіпляли, +- як і в першій книзі. Дуже шкода було Джада і королеву Маліну з її вбивцею. Для мене все-таки ТОП частини - Спалах і Жар на 10. Золото на 8 балів

Це було моторошно і химерно. Складно було відірватись, читається доволі легко. Роман охоплює близько 5 десятиліть. Автор неймовірно передав мовлення різних соціальних груп в кожному періоді. Також гарно передав нейровідмінність персонажа. Майстерність письма автора дуже незвична і прекрасна. Ілюзії-образи справді лякають. " А потім оте, що в кухлі, починає пити мене великими ковтками."

Ця історія сподобалась навіть більше, чим перша книга. Авторці вдалось посити книгу народними страшилками, що додало їй оригінальності та моторошності. З нетерпінням чекаю на продовження

Це було моторошно і химерно. Складно було відірватись, читається доволі легко. Роман охоплює майже 5 десятиліть.

Хороший ретелінг на давно відому історію. Було не дуже оригінально, але авторці вдалось створити хорошу моторошну атмосферу, що тримає в напрузі. Ідеальне читання для осені.

Гламурно-червоний, готичний, трошки психоделічний і майстерно написаний роман. Соціально-актуальна тема про індустрію краси. Сподобається тим, хто любить фільм Субстанція. До середини читається на одному подиху, після - Мона Авад трохи здає позиції, АЛЕ останні 50 сторінок набирали обертів з кожною сторінкою і тримали до самого кінця. Знайшлось місце навіть для дуже щемливого епізоду. Неймовірно. Цей тріп того вартий. "Я вбрана в жах з рідкого золота. Я взута в туфлі з найчервонішої крові. Навколо мене розтріскуються дзеркала. А хвилі кажуть: "Entree, entree."