Дуже коротенький комікс, не вистачає розкриття персонажів, хоч задум цікавий

Наче я маленька відьма, якій батьки читають на ніч казки про магію, а потім я досліджую їх в бібліотеці Хогвартсу. Для фанатів світу Гаррі Поттера - ідеально.

Дуже важлива і геніальна розповідь. Інколи смішно, інколи сумно. Але персонаж Фореста - це втілення всього найкращого в людині. Шкода, що це вигадана людина.

Як на мене, це найгірша частина, але хепі енд прекрасний. Не зрозумілі мені деякі сюжетні повороти, але вже як є.

Я реально шукала в гуглі, хто така Евелін Гюго. Дійсно враження, що це реальна особа. Все в цій книзі чудово, ну прям все, окрім деяких моментів, але то особисте. Всім раджу.

📝 «Завтра я вгадуватиму для тебе час». 🖋 Я планувала цю книгу як геловінське читання, але трохи запізнилася. Останній і найвідоміший загадковий готичний роман Ширлі Джексон — авторки, яка вплинула в тому числі на Донну Тартт, коли та писала «Таємну історію». Але, авжеж, у цьому випадку, книгу мені «продала» цікава назва (і згаданий в ній замок). Історія розповідає про сестер Констанцію та Мері Кетрін, які після певних трагічних подій у їхній родині живуть разом із хворим дядечком у сімейному замку. Жителі містечка, в якому розташований замок, налаштовані до них вороже, а тому сестри знаходяться в певній ізоляції, проводячи більшість часу у власній компанії за стінами родового гнізда. Роман просякнутий таємницями, хворобами, ворожістю та страхом. Він залишає більше питань, ніж дає відповідей, але в його випадку це не дратує, а видається органічним, захопливим. Одне з питань, на яке читач так і не отримує відповіді, і яке найбільш зацікавило мене — це корені та передісторія відносин сестер Блеквуд із жителями містечка. Ці стосунки хитаються, як маятник, від нерозуміння — через відкриту ненависть — до співчуття. Моя теорія — що причина в класовому розриві, але це скоріш через те, що я не бачу жодних інших передумов для них. Цей роман має сильну, тривожну, трохи сюрреалістичну атмосферу. Але найбільше в ньому мені сподобались персонажі. Вони всі неймовірно яскраві: що оповідачка Мерікиця, якій упродовж читання цікаво ставити діагнози, що їі старша сестра Конні — пасивна берегиня, яка, втім, аж ніяк не справляє враження слабкої, а тому її мовчазна покора дивує. Ексцентричний дядечко Джуліан вносив у загальну таємничо-гнітючу атмосферу легкість та гумор. А Чарльз, о, Чарльз, хоч і змальований досить скупо, змусив ненавидіти себе пристрасно і послідовно крізь весь текст. Хоч в цій історії нема жодного натяку на потойбічне, вона усе одно видається містичною. Із численними ритуалами Мері, із наче кимось зачарованою Констанцією, з обсесію Джуліана якнайточніше описати події минулого — починаєш сумніватися в реальності абсолютно усього. А чи були інші Блеквуди? І чи справді існує це містечко? Нарешті, чи дійсно сестри живуть у замку? Тим не менш, те, що авторка залишила майже всі лінії обірваними і при цьому роман видається цілісним і завершеним, дійсно вражає. 👀 Вайби й асоціації: «Ребекка» Дафни дю Мор‘є

Ця частина не така крута, як перша, але все одно хороша. Події рухаються далі, підлітки дорослішають, зазнають болю і втрачають тих, кого люблять. Але є почуття... І знову літо, океан, кохання, друзі, підколи...

Дуже круто читати те, що було до Голодних ігор. Чудово розкривається особистість Сноу і ти бачиш всю його основу для подальших дій. Сноу був таким завжди, просто в нього був шанс стати іншим. Але ж бажання слави і влади змінило все. Світ пізнав диявола.