Кінг - той автор, від якого я завжди знаю, чого очікувати: чогось темного, справжнього, чогось, що лякає своєю правдоподібністю.
Ці історії саме такі. З яскравими героями, сильними сюжетами і неймовірною психологічною глибиною.
📖 «Переслідуваний»
Скажена динаміка як на Кінга. Дуже інтенсивний розвиток подій.
Антиутопія, де йдеться про майбутнє (умовно далеке на час написання - 2025 рік😁).
Можу сказати, що як фантаст Кінг не надто сильний, бо те майбутнє, що він змалював, доволі смішне. Але історії це не псує, бо Кінг традиційно акцентується на характерах і людських демонах - і в цій історії робить це геть без гальм.
Головний герой - представник нижнього шару суспільства. Він має дружину і маленьку доньку, що тяжко захворіла. Але не має роботи, і щоб заробити якісь гроші на ліки для дитини, вирішує взяти участь у реаліті-шоу, де ставка - його життя.
Він має протриматись 30 днів, коли на нього полюватиме вся країна. І це буде криваве та жорстоке полювання з купою жертв, в тому числі невинних.
Пара додаткових сюжетних ліній для драматичності. Напружений стрімкий темп і вибуховий фінал. Нічого спільного з екранізацією.
Історія дуже сильна, драматична і виснажлива. Неймовірно сподобалась саме книга, але
📖 «Схудлий» сподобався навіть більше.
Ця історія вже більш типова для Кінга - повільне нагнітання, купа деталей, саспенс переважає над горором.
Чоловік випадково збиває автівкою циганку. Насмерть. Але не отримує звинувачення завдяки певним звʼязкам.
Натомість починає худнути. Напочатку він доволі гладкий, і нічого не робить, щоб знизити вагу.
Але худне.
Худне стрімко, але оповідь досить повільна. І разом з вагою він втрачає людське обличчя і трохи глузд.
Ця історія досить близька до екранізації, але більш жорстока і нещадна. Про помсту, про наслідки людських дій і рішень, про досконалий егоїзм і відсутність такого поняття, як справжня справедливість.
Моторошна, тянуча і захоплива. Також із разючим фіналом.
Ви знаєте про мою безмежну любов до Стівена Кінга та його творчості. Я читаю, буквально, кожну книгу, яка виходить українською і дуже радію, коли їх стає більше. Тому пройти повз «Переслідуваний. Схудлий» я теж не змогла.
До речі, ці два романи написані під псевдонімом Річарда Бакмена, але у кожному з них відчувається стиль та мова Кінга. Особливо, у «Схудлий». Але давайте спочатку коротко розглянемо кожен з них.
💭 «Переслідуваний» – це історія про молодого хлопця на ім’я Бен Річардс, який заради додаткового прибутку наважується взяти участь у популярному реаліті-шоу. Проблема лише в тому, що він стає тією людиною, яку всі навколо хочуть вбити, тому виграти практично неможливо.
💭 «Схудлий» розповідає про успішного адвоката на ім’я Біллі Геллек, який одного дня збиває на дорозі стару циганку. Вся ця справа залагоджується завдяки його гарним знайомствам, але одного ранку Біллі прокидається із думкою, що його прокляли. І що це прокляття його повільно вбиває. З цікавого: для мене останні декілька сторінок цього роману відчувалися, як моторошна екранізація. І скажу чесно, саме ця історія стала моєю улюбленою у книзі.
До речі, як вам «Переслідуваний. Схудлий»? Читали цю книгу? Можливо, плануєте прочитати?
І ще декілька цікавих думок:
• І Біллі встиг подумати, що жодне людське почуття насправді не унікальне, хоч би як людині хотілося так вважати: Кері Россінґтон, вочевидь, пережив той самий період самообману з наступним нищівним самопробудженням, через який пройшов сам Біллі.
• Легко звинувачувати, легко бажати помсти. Але коли придивишся до всього уважно, то помічаєш, що кожна подія прикріплена до іншої; що іноді події стаються просто тому, що стаються. Нікому не хочеться думати, що це так, бо тоді не можна нападати на іншого, щоб полегшити свій біль; ми повинні знайти інший спосіб, а жоден інший спосіб не є таким простим і втішним.
• Людині важко відмовитися від усіх своїх задоволень, навіть якщо вони більше не дають задоволення.
Я дуже невиразно пам'ятаю екранізацію (пам'ятаю в ній лише Залізного Арні), тому для мене це знайомство з чистого аркуша з цією книгою. В принципі вона мені сподобалася. Історія з 2025 року, написана 1982 року. Майбутнє, в якому дуже багато людей без роботи, телебачення безкоштовне, а головна розвага – Ігри на виживання, які показують онлайн. Бен Річардс залишився без роботи і від безвиході того, що його маленька донька захворіла, а грошей на ліки немає, та й на лікаря теж, вирішує взяти участь у такому шоу, мовляв, хоч сім'ї буде на що жити і лікувати дитину.
Йому вдається протриматися рекордний час, але Бен не такий вже й дурний, щоб просто померти.
Якби книга була більшою, то цілком претендувала б на якусь антиутопічний роман, який треба читати всім. Але вона невелика, але цікава. Наврядчи увійде до топ книжок, які треба читати у Майстра жахів (на мою думку), але загалом дуже непогано.
Книжка, до речі, написана під псевдонімом Річарда Бахмана.
