Переслідуваний. Схудлий

Кінг - той автор, від якого я завжди знаю, чого очікувати: чогось темного, справжнього, чогось, що лякає своєю правдоподібністю.

Ці історії саме такі. З яскравими героями, сильними сюжетами і неймовірною психологічною глибиною.

📖 «Переслідуваний»

Скажена динаміка як на Кінга. Дуже інтенсивний розвиток подій.

Антиутопія, де йдеться про майбутнє (умовно далеке на час написання - 2025 рік😁).

Можу сказати, що як фантаст Кінг не надто сильний, бо те майбутнє, що він змалював, доволі смішне. Але історії це не псує, бо Кінг традиційно акцентується на характерах і людських демонах - і в цій історії робить це геть без гальм.

Головний герой - представник нижнього шару суспільства. Він має дружину і маленьку доньку, що тяжко захворіла. Але не має роботи, і щоб заробити якісь гроші на ліки для дитини, вирішує взяти участь у реаліті-шоу, де ставка - його життя.

Він має протриматись 30 днів, коли на нього полюватиме вся країна. І це буде криваве та жорстоке полювання з купою жертв, в тому числі невинних.

Пара додаткових сюжетних ліній для драматичності. Напружений стрімкий темп і вибуховий фінал. Нічого спільного з екранізацією.

Історія дуже сильна, драматична і виснажлива. Неймовірно сподобалась саме книга, але

📖 «Схудлий» сподобався навіть більше.

Ця історія вже більш типова для Кінга - повільне нагнітання, купа деталей, саспенс переважає над горором.

Чоловік випадково збиває автівкою циганку. Насмерть. Але не отримує звинувачення завдяки певним звʼязкам.

Натомість починає худнути. Напочатку він доволі гладкий, і нічого не робить, щоб знизити вагу.

Але худне.

Худне стрімко, але оповідь досить повільна. І разом з вагою він втрачає людське обличчя і трохи глузд.

Ця історія досить близька до екранізації, але більш жорстока і нещадна. Про помсту, про наслідки людських дій і рішень, про досконалий егоїзм і відсутність такого поняття, як справжня справедливість.

Моторошна, тянуча і захоплива. Також із разючим фіналом.

Я дуже невиразно пам'ятаю екранізацію (пам'ятаю в ній лише Залізного Арні), тому для мене це знайомство з чистого аркуша з цією книгою. В принципі вона мені сподобалася. Історія з 2025 року, написана 1982 року. Майбутнє, в якому дуже багато людей без роботи, телебачення безкоштовне, а головна розвага – Ігри на виживання, які показують онлайн. Бен Річардс залишився без роботи і від безвиході того, що його маленька донька захворіла, а грошей на ліки немає, та й на лікаря теж, вирішує взяти участь у такому шоу, мовляв, хоч сім'ї буде на що жити і лікувати дитину.

Йому вдається протриматися рекордний час, але Бен не такий вже й дурний, щоб просто померти.

Якби книга була більшою, то цілком претендувала б на якусь антиутопічний роман, який треба читати всім. Але вона невелика, але цікава. Наврядчи увійде до топ книжок, які треба читати у Майстра жахів (на мою думку), але загалом дуже непогано.

Книжка, до речі, написана під псевдонімом Річарда Бахмана.

Маємо тут два романи під однією обкладинкою. Твори не пов'язані між собою сюжетно, та обидва дуже круті, як на мене. Але розповім вам про ту історію, яка мені сподобалась більше - "Переслідуваний"

Америка, 2025 рік. Класовий розподіл суспільства досяг свого апогею. Основною розвагою для багатих є перегляд різних телевізійних шоу. А ледь не єдиним способом заробити для бідних є участь в цих самих шоу. І от наш головний герой, Бен Річардс, стає учасником найбільш популярного, але й найкривавiшого реаліті. Єдине, що вимагається від нього - лишатися живим впродовж тридцяти днів. І все! І величезний приз ( мільярд доларів на хвилиночку ) у нього в кишені. Але...але... звісно, не все так просто.

Show must go on і воно має бути цікаве глядачам. На Бена відкрито справжнє полювання. Його можуть вбитu або, щонайменше, "здати" на кожному кроці. Чи вдасться Річардсу вийти переможцем у цих шалених перегонах? Чи не зламається він під тиском постійного гонiння та переслiдування? Читайте)

Я просто з головою поринула в цю історію! Вона захопила всю мою увагу. Шалена напруга зростає з кожною сторінкою. Від небезпеки, що ховається повсюди, важко було перевести подих. Вміє пан Кінг полонити моє читацьке серденько

Книга була написана в 1982 році і на той час 2025 рік здавався авторові далеким туманним майбутнім. А зараз, прочитавши твір, я дуже сподіваюсь на відсутність пророчого таланту у Кінга. Не хотілося б жити серед таких подій. Якими б захопливими вони не здалися, хай краще лишаються в уяві автора і на сторінках його книги