Кінг - той автор, від якого я завжди знаю, чого очікувати: чогось темного, справжнього, чогось, що лякає своєю правдоподібністю.
Ці історії саме такі. З яскравими героями, сильними сюжетами і неймовірною психологічною глибиною.
📖 «Переслідуваний»
Скажена динаміка як на Кінга. Дуже інтенсивний розвиток подій.
Антиутопія, де йдеться про майбутнє (умовно далеке на час написання - 2025 рік😁).
Можу сказати, що як фантаст Кінг не надто сильний, бо те майбутнє, що він змалював, доволі смішне. Але історії це не псує, бо Кінг традиційно акцентується на характерах і людських демонах - і в цій історії робить це геть без гальм.
Головний герой - представник нижнього шару суспільства. Він має дружину і маленьку доньку, що тяжко захворіла. Але не має роботи, і щоб заробити якісь гроші на ліки для дитини, вирішує взяти участь у реаліті-шоу, де ставка - його життя.
Він має протриматись 30 днів, коли на нього полюватиме вся країна. І це буде криваве та жорстоке полювання з купою жертв, в тому числі невинних.
Пара додаткових сюжетних ліній для драматичності. Напружений стрімкий темп і вибуховий фінал. Нічого спільного з екранізацією.
Історія дуже сильна, драматична і виснажлива. Неймовірно сподобалась саме книга, але
📖 «Схудлий» сподобався навіть більше.
Ця історія вже більш типова для Кінга - повільне нагнітання, купа деталей, саспенс переважає над горором.
Чоловік випадково збиває автівкою циганку. Насмерть. Але не отримує звинувачення завдяки певним звʼязкам.
Натомість починає худнути. Напочатку він доволі гладкий, і нічого не робить, щоб знизити вагу.
Але худне.
Худне стрімко, але оповідь досить повільна. І разом з вагою він втрачає людське обличчя і трохи глузд.
Ця історія досить близька до екранізації, але більш жорстока і нещадна. Про помсту, про наслідки людських дій і рішень, про досконалий егоїзм і відсутність такого поняття, як справжня справедливість.
Моторошна, тянуча і захоплива. Також із разючим фіналом.
Ви знаєте про мою безмежну любов до Стівена Кінга та його творчості. Я читаю, буквально, кожну книгу, яка виходить українською і дуже радію, коли їх стає більше. Тому пройти повз «Переслідуваний. Схудлий» я теж не змогла.
До речі, ці два романи написані під псевдонімом Річарда Бакмена, але у кожному з них відчувається стиль та мова Кінга. Особливо, у «Схудлий». Але давайте спочатку коротко розглянемо кожен з них.
💭 «Переслідуваний» – це історія про молодого хлопця на ім’я Бен Річардс, який заради додаткового прибутку наважується взяти участь у популярному реаліті-шоу. Проблема лише в тому, що він стає тією людиною, яку всі навколо хочуть вбити, тому виграти практично неможливо.
💭 «Схудлий» розповідає про успішного адвоката на ім’я Біллі Геллек, який одного дня збиває на дорозі стару циганку. Вся ця справа залагоджується завдяки його гарним знайомствам, але одного ранку Біллі прокидається із думкою, що його прокляли. І що це прокляття його повільно вбиває. З цікавого: для мене останні декілька сторінок цього роману відчувалися, як моторошна екранізація. І скажу чесно, саме ця історія стала моєю улюбленою у книзі.
До речі, як вам «Переслідуваний. Схудлий»? Читали цю книгу? Можливо, плануєте прочитати?
І ще декілька цікавих думок:
• І Біллі встиг подумати, що жодне людське почуття насправді не унікальне, хоч би як людині хотілося так вважати: Кері Россінґтон, вочевидь, пережив той самий період самообману з наступним нищівним самопробудженням, через який пройшов сам Біллі.
• Легко звинувачувати, легко бажати помсти. Але коли придивишся до всього уважно, то помічаєш, що кожна подія прикріплена до іншої; що іноді події стаються просто тому, що стаються. Нікому не хочеться думати, що це так, бо тоді не можна нападати на іншого, щоб полегшити свій біль; ми повинні знайти інший спосіб, а жоден інший спосіб не є таким простим і втішним.
• Людині важко відмовитися від усіх своїх задоволень, навіть якщо вони більше не дають задоволення.
Переслідуваний. Схудлий: романи - С.Кінг під псевдонімом Річард Бакмен. - 540 с.
Переслідуваний (1982 р):
Зовсім не здивована, що Кінг використовував псевдонім. Бо тут він антиутопіст, фантаст, що розповідає про далеке майбутнє 2025 р …У книзі є трохи від Хакслі, Бредбері, Шеклі (можливо ще Оруелла). Все за старою відомою схемою: телевізор промиває розум так, що ледве можливо відрізнити правду від брехні, ницість від високого. Система намагається знищити Людину, довести її до краю. Суспільство деградує на очах і знищує разом з собою навколишнє середовище.
Головний герой - Річардс, яскравий представник мешканців нетрів, обтяжений вічним пошуком (будь-яку) роботи, вічно недоїдає і бореться за виживання. Жорсткий, але не жорстокий. Сумний, але з почуттям гумору. Про нього можна сказати, що він герой, на якому замішано безліч протиріч та болю, у кращих традиціях Кінга. Він ризикує, аби врятувати найдорожче - свою дитину. Але що робити, якщо ти втрачаєш сенс, який був причиною всіх твоїх жертв, всього твого щастя і всього твого болю?
Чи зміг головний герой виграти чи став переможеним? Я б не поспішала давати однозначну відповідь. Тут є над чим подумати і, здається мені, кожен читач наприкінці сам винесе своє рішення.
Схудлий:
У творі немає логіки та сенсу, а псевдонім використовувався письменником лише тому, що йому було соромно за написане було написано в рецензії на роман у The New York Times.
Не знаю, за що містеру Стівену Кінгу має бути соромно. Незважаючи на те, що роман був написаний відносно молодим письменником, історія вийшла пронизливою і зловісною. Маємо напружений, динамічний, але водночас спокійним у потрібних моментах сюжет. Це продуманий, чіпляючий, емоційний роман, який захоплює своєю ідеєю, сюжетом, виконанням та персонажами. Все ж таки Стівен Кінг уміє грати на людських стереотипах і страхах. І йому зовсім необов'язково вигадувати для цього ірраціональних демонів, які порушуватимуть усі відомі закони всесвіту.
Це книга про злочин і покарання, расизм, егоїзм, любов, ненависть в усіх її проявах.
Головний герой - адвокат Біллі, і в житті все чудово - дружина, дочка, будинок, машина, кар'єра. Єдина проблема – зайва вага, яку він ніяк не може втратити. Він збиває на смерть стару циганку. І щоб не сісти у в'язницю, закликає на допомогу своїх знайомих, уникаючи покарання. За що і був проклятий старим циганом і почав безупинно втрачати вагу (і не лише її)…
…
Однозначно рекомендую до читання ці романи. Це колоритні і глибинні історії, варті уваги, адже напруга в них панує неймовірна
