Загалом я прочитала 7 книг Кінга і моєю улюбленою на разі залишається "Кладовище домашніх тварин".⠀
⠀
Книга містичним чином знайшла мене 🙈мені її подарувала подруга, бо що ? Правильно я ходила на фільм в кінотеатр в 2019 році і відповідно я дуже хотіла порівняти книгу та екранізацію.⠀
⠀
Надзвичайно вразив колоритний український грамотний переклад з легкою перчинкою 🔞⠀
⠀
Це стала друга по порядку книга Кінга на моїй полиці після Втечі з Шоушенка і я можу з впевненістю сказати, що зачаровуюсь автором.⠀
⠀
Легко і невимушено викладається історія, велика увага приділяється опису природи навколо, магічні вірування мікмаків то особливо рутуалам поховання домашніх улюбленців і не тільки.⠀
⠀
Коли небезпека почала підкралася до дітей Крідів - починає кров стиснути в жилах. Після того що трапилось з домашнім улюбленцем Черчелем, мені зразу до бавилась ще одна фобія, хоча я дуже сильно люблю всіх представників родини котячих.⠀
⠀
Роман тримає в напрузі до самого кінця, зовсім не моторошно, а навпаки містично і цікаво. Подорож на ту трикляту лису гору серед хащів, де темрява має очі і може заговорити до тебе, ще довго мене переслідувала. Але мене не злякати, тому книга увійшла в мій особистий ТОП найкращого.
⠀
Однозначно буду читати Кінга на далі.
Якби ви побачили невеликий шматок землі біля будинку, де сусіди поховали своїх улюблених домашніх тварин, то, ймовірно, просто пройшли б повз. Можливо, ця територія не викликала б жодних особливих відчуттів — лише трохи печалі чи ностальгії. Але іноді такі невеликі, здавалося б, незначні речі залишають уяву в пастці. Саме так почалася історія, яка перетворилася на один із наймоторошніших романів. Кінг не планував, що ця історія вийде за межі його голови, і не хотів, щоб її читали інші. Але іноді книги пишуться всупереч бажанню автора…
“Кладовище домашніх тварин” — це не просто розповідь про втрачених улюбленців чи сімейні трагедії. Це роман про спокуси, які підстерігають нас на перехрестях життя і смерті. Луїс Крід переїжджає з родиною до Ладлоу і швидко розуміє, що ця місцина зберігає більше таємниць, ніж здається на перший погляд. Підступна дорога забирає життя улюбленця родини — кота на ім'я Черч, але це лише початок. Розкриття сили стародавнього кладовища, яке може повернути мертвих, змушує Луїса зробити вибір, що кидає тінь на все, що він вважав правильним.
Це історія про страх і скорботу, але також про ті заборонені бажання, що спалахують у найтемніші моменти нашого життя. Як далеко ми можемо зайти, щоб повернути те, що втратили? Що готові пожертвувати заради примарного шансу повернути минуле? І головне — чи справді ми хочемо це повернути, якщо ціна буде занадто високою? Думаю, що Кінг писав цей роман, немов занурюючись у власні страхи, але зрештою зрозумів, що цей жах сидить у кожному з нас, і, можливо, найкраще, що ми можемо зробити, — це просто не відчиняти ці двері.
"Кладовище домашніх тварин" — культовий роман, який розглядає страхи щодо втрати та кохання. Ідея про місце, де мертві тварини можуть повертатися до життя, звучить привабливо, але реалізація іноді викликає сумніви. Персонажі, особливо родина Гремм, добре прописані й реалістичні, проте їхні дії можуть виглядати не завжди зрозумілими. Деякі рішення героїв виглядають надто недалекоглядними, що може відштовхнути читача від їх історії. Кінг майстерно описує атмосферу містичного жаху, але в деяких моментах може відчуватися перенасиченість деталей. Хоча роман складається з справжніх емоцій, багато моментів можуть здатися переосмисленими або навіть дурнуватими. Незважаючи на це, "Кладовище домашніх тварин" залишає непередбачуване залишкове враження, проте не завжди з відчуттям завершеності.
