Джералдова гра

Це найглибше, найтошне, найпсихологічніше, що я читала в Кінга!

Книга, наповнена символізмом, психологізмом і страхом. І суть не в монстрах, які можуть оточувати людей, а в монстрах внутрішніх, які приковують нас наручниками до минулого.

Це той варіант, коли треба прочитати чимало у Стівена, щоб "відчути" цю книгу.

Перед вами - класика жанру. Нетипова безвихідна ситуація. Травмована героїня. Проблеми в минулому і відсутність надії на майбутнє.

Події розгортаються в 4 стінах, ключовий персонаж - лише один.

Але смак не в сюжеті!

Він в деталях, у тонкому описі кожної миті страху, болю. Подається все це під соусом розщепленої особистості: в голові без упину теревенять кілька аспектів одного характеру.

А ще судоми. Спрага. Голод. Монстр, що приходить вночі. Запах мертвої плоті.

Неможливо зупинити очі, погляд яких перелітає зі сторінки на сторінку. Неможливо відірватись від написаного. І хочеться аж вголос час від часу промовляти "Вау!" від розуміння того, наскільки тонко тут все пов'язано, наскільки точно передані страхи і думки, переплетені почуття.

Всі події в цьому романі (а їх не так багато) - це тло для розкриття характеру героїні, читач все більше занурюється в її внутрішній світ, починає розуміти мотивацію її вчинків протягом життя.

Я просто провалилась в цю книгу.

Пірнула з головою.

І як же без провідної гостросоціальної тематики?

В цьому випадку маємо справу із сексуальним насиллям. Який вплив воно має на людей, на їхнє майбутнє. Про "сама-дура-винувата", про внутрішній психічний стан жертви насилля, постійне відчуття провини і необхідності бути покараною.

Хочеться щоб в голові кожного закарбувалась думка:

ЖОДНА ЛЮДИНА НЕ ПОВИННА ЗАЗНАВАТИ НАСИЛЛЯ, ЯК БИ ВОНА СЕБЕ НЕ ПОВОДИЛА, ЩО Б ВОНА НЕ ГОВОРИЛА⛔

Ніхто цього не заслуговує.

НАСИЛЛЯ НЕ МАЄ ВИПРАВДАНЬ!

Якби я прочитала цю книгу навіть на 4-5 років раніше, я б відчула її зовсім інакше. Чимало проблем, станів, думок суголосні з тим, про що я думала, читала останнім часом.

А ще неймовірна кінговська стилістика, котра відчувається з кожною його наступною книгою ще сильніше.

🪢 «Іноді неможливо діяти за порадами розуму, наскільки б добрими ті не були. Іноді тіло бере гору й відкидає всі добрі поради геть. Також вона відкривала для себе інше: коли віддаєшся цим простим фізичним потребам, отримуєш невимовне полегшення»

🪢 «Коли темно, речі змінюються. Особливо вони змінюються в темряві, коли людина сама. Тоді замки на клітці з уявою спадають, і на волі може опинитися будь-що»

🪢 «Звичка — міцна тварюка.
Навіть у таких ексцентричних ситуаціях, як ця, вона залишається міцною тварюкою»

🪢 «Жодне затемнення не триває вічно…»

😈 Ну що може піти не так, коли подружня пара за взаємною згодою відправляється у віддалений будиночок для того, щоб цікаво провести час вдвох? Це, звісно, так, проте є одне але… за ідею взявся Стівен Кінг, і тому очікувати банальних ігрищ чоловіка та жінки не варто…

Кайданки, ліжко, він і вона… цікаво, проте дуже небезпечно! Особливо, коли їй це не до вподоби та вона має психологічні травми, а він — хворе серце.

😈 Кінг — майстер герметичних деталізованих сюжетів, де найменша деталь важлива та дозволяє максимально поринути у створену автором атмосферу. Дідо майстерно вивертає людські думки, страхи та травми, демонструючи, що сучасний світ — це не рожеві хмарки з єдинорогами, а безжальна сволота, яка так і хоче зробити боляче…

Я не ханжа, читаю різну трешову літературу і не оминаю жодних сцен 21+. Проте Кінг вміє подати сюжет так, щоб тебе вивертало з середини і рвало на шмаття. І «Джералдова гра» справилася з цим на 100%… Кінг дуже вправно копирсається у людській природі, і вона дійсно більше лякає, ніж уявні монстри та почвари!

🍸 Він взяв мої емоції та здоровий глузд, закинув їх у шейкер, взбовтнув декілька десятків разів, приготував коктейль «Сонячне затемнення», і подав мені зі словами «Тримай, ти ж цього хотіла»… і трясця, я дійсно хотіла цього… Це було вибухово і дуже емоційно!

Офіційно можу сказати: Найкривавіший Роман з усіх прочитаних книг Кінга😱😱

Кладовище домашніх тварин виглядає, як казочка на ніч порівняно з Грою😎 Події розвиваються швидко, динамічно, з перших сторінок співпереживала головній героїні Джессі. Вірила і надіялась, що їй вдасться вирватись з пекла і її психіка залишитись з нею. Картинки її страждань на довго закарбуються в памʼяті читача - навіть не сумнівайтесь.⠀
⠀
В книзі описано нелюдські випробування жінки, в ситуації, в яку може вскочити кожен з нас. Сила, витримка, боротьба за власне життя - основний посил автора. Ми не знаємо нічого про власні резерви організму і на на що ми здатні - допоки світ не⠀
покотитися в безодню.⠀
⠀
Також описуються психологічні проблеми, які є наслідками травми отриманої в дитинстві, дана проблема широко розповсюдження в сьогоденні, читаючи про це збирають нерви, ненависть і огида.⠀
⠀
Однозначно рекомендую Джералдову гру, в мене в голові був особистий трилер під час прочитання. Також рекомендую переглянути екранізацію по книзі - досить моторошно і правдиво, особливо моменти з руками.