Котолог
З країни рижу та опію
Мені сподобалося. Якщо оцінювати саме вайб книги і те, що авторка-жінка з Європи 100 років тому їде майже дікарьом в незвідану далеку країну, щоб там знімати і фоткати, а потім ще й пише про це чи не ...читати далі →
В цьому тревелозі Софія Яблонська — українська мандрівниця, письменниця, емансипантка та фотографка — глибоко занурюється в побут, традиції та соціальний устрій Китаю 1930-х років. Вона також сама под...читати далі →
Тревелог – точно не той жанр, який очікувала зустріти в укрліт, тим приємнішим стало знайомство із цією книгою. Від неї не варто очікувати лінійного сюжету чи глибокого розкриття персонажів. Це такий ...читати далі →
Неймовірна книга. Захотілося все кинути і поїхати якомога далі, щоб пізнавати світ. І пізнавати себе. Чудово, що в кінці книги ти можеш прочитати аналіз історії і заглибитися ще більше. Хотілось би пі...читати далі →
✨ Це не просто тревел-репортаж - це подорож очима жінки, яка прожила кожну сторінку. Жінка, яка захоплює своєю сміливістю, розумом та неймовірною жагою до пригод! Якби я могла, я б хотіла бути сучасн...читати далі →
Тревел-книга здорової людини:), де в центрі твору стоїть країна з її устроєм, відмінностями, особливостями і темпом життя, а не особистість авторки. Написано легко, цікаво. Видається, що, читаючи, пер...читати далі →
Чудова книга від яскравої особистості. Розум, дотепність, спостережливість. Навіть відсутність фотографій та карт тільки спонукає до пошуків додаткових матеріалів.
Опис
Софія Яблонська — українська тревел-блогерка, кінооператорка, фотографиня, письменниця, емансипантка та феміністка, яка здійснила навколосвітню подорож.
«З країни рижу та опію» — це захопливий тревелог, що відкриває світ Китаю 30-х років минулого століття. Софія щиро й без прикрас ділиться тим, як стала залежною від опію і була свідком страти «піратів».
Яблонська не лише спостерігала за життям Китаю, а й намагалася зафіксувати його на плівці. Та через віру китайців у те, що «одинокий погляд маґічного апарату в силі нагнати на них хворобу, а то й смерть», часто їй доводилося годинами чекати, псувати плівку, а потім іти ні з чим. Щоб мати змогу працювати, вона винайняла приміщення, створивши ілюзію справжньої комерційної діяльності, і з вікна знімала місцевих.
«Поїхала я в Китай, щоб побачити китайців, щоб пізнати їхнє життя, звичаї, мистецтво, віру», — писала Яблонська у своїх спогадах.
