Loading...

Місто

RDT оцінка
9.4
13
Ваша оцінка
відгуків
10
В наявності
Популярне
400 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
400 грн
1
Про книжку
Код товару
101467
Видавництво
Рік видання
Вік
16+
Палітурка
Тверда
Мова
Українська
Кількість сторінок
400
Формат (мм)
230 x 150
Вага
0.507
ISBN
9786178248918
Опис

У виданні вміщено роман «Місто» Валер’яна Підмогильного (1901–1937) — класика української літератури, майстра урбаністичної та психологічної прози. Твори письменника вирізняються неповторною художньою манерою, мовним малюнком і сміливими образами. Головний герой «Міста» Степан Радченко — мрійник із гарячим серцем і розхристаною душею. Скептик, який добре знає, що зрадити раз — означає зрадити назавжди. 

Амбітний і здібний, він палить по собі мости, прагнучи завоювати місто — тимчасово чужий і до нестями бажаний для нього світ. Невтомний експериментатор, він закохується й закохує жінок, досліджує власне «Я» і межі дозволеного. Чи вдасться йому не загубити себе в калейдоскопі днів і вихорі подій? Степан випробовує місто на міцність, а воно його. Та чи буде переможець у цьому протистоянні?.. Епатажна, іронічна й модерна класика для тих, хто хоче дізнатися, як у літературі першої третини ХХ століття зображено виклик індивіда світові та собі.

Враження читачів
RDT оцінка
9.4
13
Ваша оцінка
відгуків
10
Експерт
10
20.10.2023
Твір. який хочеться перечитувати щовесни.

Неймовірна сила слова, яскраві образи, взагалі сам факт того, що в нас ОЦЕ вже писали сто років тому, вражає.

Можна довго сперечатися, чи мудак Степан Радченко, чи жертва (та, чула і такі думки), але його історія геть не унікальна, насправді, а досить таки показова.

Ну а Підмогильний геній, тут навіть сумнівів нема
10
10.11.2023
З передмови до книги дізнався, що за творчу діяльність письменника радянська батьківщина "віддячила" йому Соловками, де він і згинув у 1941 році. Далі починаю читати роман і дивом дивуюсь, як таку ідеологічно загартовану людину можна було відпускати в таку далечину? За що? Перші розділи, починаючи від знайомства із сільським юнаком, що подався до столиці в науку, демонструють найрадикальніші більшовиські замашки, коли Степан Радченко, побачивши радісну молодь, аж стікає піною, настільки вона йому ненависна. А дії розгортаються у часи розквіту НЕПу. Тож, кожен, хто не з села і без фосфоричного блиску в очах для нього буржуй ну і таке інше. І тут я замислився, чи то просто герой Підмогильного отакий упоротий комуняка, хоч і не комуніст, чи й сам автор транслює через нього власні переконання? Віддаю належне, завдяки майстерності письменника я з легкістю неймовірною повірив у другий варіант відповіді.

А далі, пан Валер'ян так повернув сюжет, аж не було вибору іншого, ніж визнати себе простачком. Він мене підловив. Поступово зі споду вилізає на поверхню нице і мерзенне в характері Степана. До кінця роману він перетворюється на денді, здатного витерти ноги об ту, кому вчора зізнавався в коханні. І інститут він закинув, піднявшись по соціальних щаблях від надто здібного до наук, але селюка до цілого письменника. Легкість, з якою він здійснює аморальні вчинки, аж дивує. Два Степана Радченко - перших сторінок роману і останніх - антагоністи. Зустрінься вони на революційному фронті, перший укоськав би того, більш пізнього.

У збірці, крім роману, містяться кращі оповідання автора. Одне здивування переросло в інше: важко зрозуміти, як таке могла пропустити цензура? Не знаю, чи був Підмогильний прибічником радянської системи, але у творах він фактично розіп'яв її, показавши дещо, що у нормальних людей провокує розрив мозку. Навмисно чи у простоті душевній? Спробуйте знайти відповідь, читаючи його книжки, бо це ще й вельми цікаво.
10
28.03.2024
І як все гарно починалося - молодий, завзятий парубок приїздить до Києва навчатися. Набиратися знань, аби і село підняти і скоординувати його з містом. І весь він і розумний, і красивий, і всі йому щось винні. А оті, що прогулюються містом, насолоджуються життям - то взагалі фу-фу і розбещені, розніжені представники мало не вищого класу. А згодом, що?

А згодом він і сам вважатиме себе чи не інтелігентом, а знатися з колишніми знайомими бридко буде. Письменником стане, по театрам-пивницям ходитиме. І воно все Ок трансформувати мрії та цілі в процесі, але ж і бажано нормальним бути.

Стефан, Стефан...і ніякий не Степан, а саме саркастично і з глибокою неприязню Стефан. Давно мене так не дратував персонаж - взяла б його за барки та надавала ляпасів від усього жіноцтва. Огидний. Треба віддати належне Підмогильному за соковите письмо, бо в мене навіть в голові не вкладалося, як оті гарні описи і міркування можуть стояти поруч з безмежно бридким Степаном.

Раджу читати всім!
Також рекомендуємо
Ви переглядали