Як же мені подобається ця серія від видавництва "Віхола". Поки я прочитала лише другу книгу, але впевнено збираю всю колекцію. Не змогла я пройти й повз «Записки Кирпатого Мефістофеля» Володимира Винниченка.
Даний роман – це експеримент, під час якого автор аналізує та розмірковує про стосунки між чоловіком та жінкою, сенсом батьківства й моральності людських вчинків.
Тут ми маємо успішного київського адвоката Якова Михайлюка, його грішних й водночас вірних знайомих та двох жінок – кожна з них по-особливому впливає на нашого Кирпатого Мефістофеля.
Мені дуже сподобалося, як Володимир Винниченко показав нам розвиток особистості головного героя: він проходить тернистий шлях від небажання мати дітей до прийняття власного сина, й зрештою, саме в ньому він знайде психологічний прихисток та перетворить ці митті на найщасливіші у своєму житті.
Окрема подяка за ключ до розуміння тексту від Віри Агеєвої. Я ознайомилася з ним вже після прочитання книги і для мене такий варіант є найбільш вдалим. Чудовий аналіз та огляд роману!
• Я йду без ніякої мети, ні про віщо не думаючи. Ні, я думаю про те, що я страшенно самотній. Самотній же тому, що нікого не люблю. Найпевніше ознака самотніх та, що вони нічого і нікого не люблять. І коли я слухаю людей, що жаліються на самотність і запевняють, що вони люблять, я думаю про себе: бідолахо, тобі для чогось хочеться переконати мене, що в тебе в гаманці одночасно порожнеча й цілі скарби.
• Боже, як мало людині треба, щоб вона була щаслива! І яке більше щастя є від того, коли стоїш на березі такого вуличного струмочка в розстібнутім пальті; стоїш, примруживши очі, не рухаючись, щоб не струсити з грудей сонячного, прилиплого тепла; слухаючи бозна що в собі й вірячи, що жити страшенно гарно, потрібно, радісно.
• Закоханість не є любов. Любиш те, що знаєш, чого прагнеш, про що мрієш. А любов приходить тоді, як одходить закоханість. І приходить не сама, а з нами, з нашим хотінням, волею, впертістю, гордістю.
🎧 Simply Falling – Iyeoka Okoawo
Володимир Винниченко добре відомий нам із уроків історії як політичний діяч і перший голова Директорії УНР. Але не меншим є його доробок в літературній сфері, більш того, він був дуже популярним письменником свого часу. Просто пізніше радянська історіографія постаралась знебарвити його ім’я.
Радію, що зараз відновлюється справедливий інтерес до його творчості, зокрема завдяки перевиданням «Кирпатого Мефістофеля». Впевнена, якби цей твір був програмовим у школі, то він би ще сильніше розпалив молоді серця любов’ю до літератури, адже дуже контраверсійний і провокативний.
Тут і близько немає «села-недолі-страждань», на які часто скаржаться травмовані шкільними уроками. Тут є саспенс, любовний багатокутник, навіть еротичні сцени.
Головний герой - молодий успішний адвокат Яків Михалюк, відомий як Кирпатий Мефістофель, - дуже суперечлий персонаж. Навіть неприємний. Його уявлення про дружбу та вірність є досить розмитими, і він готовий маніпулювати, щоб збавити час чи досягти бажаного. У центрі оповіді - його відносини з трьома жінками: Сонею, Клавдією і Білою Шапочкою.
Тут піднімаються і теми шлюбу, розлучень, зрад, абортів і вільних стосунків.
Якби я не знала, коли написаний твір, то цілком за описом сюжету розцінила його як сучасну напружену драму. Але ж ні, хоч книга і написана на початку 20 століття, але є дуже актуальною і тепер.
Винничук завжди вирізнявся новаторськими поглядами і бунтівним характером. А ще він чудово передав атмосферу тогочасного Києва і відтворив життя української інтелігенції.
