Червоний Дракон

Я в захваті від книги! Черговий раз переконуюсь, що книга краще навіть найкращої екранізації! Читається легко, захоплює з перших сторінок, поглиблює в ті часи та надає відчуття присутності.

Для початку я б поставила обмеження на книгу, адже ненормативної лексики і сцен сексуального та садистського характеру тут вистачає.

В анотації згадують Ганнібала Лектера, зокрема що він стає консультантом і союзником ФБР - або я неуважно читала, або союзництва як такого не було, а те що вчинила поліція, на мою думку, зовсім не союзництво. Але це не головне.

Сюжет: дві родини вбито в їхніх власних будинках, з перервою в місяць. Бірмінгем і Атланта, 230 км відстані між містами. Обставини вбивств вказують, що діяв один і той же маніяк.
Уже з перших розділів автор розказує, хто вбивця, намагається показати, як він таким став, наскільки оточуєче середовище може впливати на формування особистості. Не обійдеться тут і без любовної лінії, яка відіграє не менш важливу роль.
Для розслідування викликають Вілла Ґрема, криміналіста, який після сутички з Ганібалом Лектером починає жити спокійнішим життям. Та лише розпочавши справу, Ґрем розуміє, що повинен дійти до кінця інакше не лише його життя, а й життя членів його сім'ї в небезпеці.

Враження: смачнючий психологічний трилер, від якого не відірватись. Перебіг подій не дозволить нудьгувати, тим часом як страх заповзатиме у кожну клітину вашого тіла.

Книга, що змушує мене погодитись з твердженням, що деякі історії не псують навіть спойлери. Бо цю історію я знаю досконально після десятків разів перегляду фільмів і серіалу, і от після першого прочитання точно розумію, що повернусь до неї ще не раз.

Навіть не знаю, що ще додати, окрім того, що ця історія прекрасна, темна і естетична.

Складне заплутане розслідування, глибокі персонажі, незвичайний сюжет і купа мистецтва, як очевидного, так і прихованого.

Діалоги на 100 з 10. Чорт, та ця книга має увійти до підручників з написання діалогів для трилера. Психологічні ігри, подвійні сенси, і при цьому така чарівна природність❤️‍🔥

Так гарно писати про жахливе треба вміти. Побачити красу у потворному і донести це бачення читачу.

Зазвичай найбільше задоволення під час читання я отримую від моменту відкриття - коли відбувається щось неочікуване, коли автор мене дивує.

І якщо з цією історією ви ще не знайомі, таких моментів тут буде купа, бо сюжет дуже нетривіальний.

Але я під час читання більше насолоджувалась моментами впізнавання, бо історії у фільмі і серіалі одночасно однакові і геть різні, а книга - десь по середині. І було дуже приємно знаходити знайомі моменти, знайомі репліки, але вже трохи в іншому контексті.

Дуже гарний стиль. Надзвичайний психологізм. Класичний трилер у найкращіх традиціях.

Тішуся, що нарешті прочитала, і однозначно повертатисусь до цієї книги знов. А поки вона займе почесне місце на полиці.