"Вимикач" — це той випадок, коли ти розгортаєш книгу з думкою «ну, подивимось, чим мене здивують», а потім через кілька годин усвідомлюєш, що знову з головою поринув у світ Вершників, де романтика — з присмаком небезпеки, а симпатія до головного героя — морально сумнівна, але абсолютно неминуча🤭
~
Деймон — це втілення темного магнетизму. Маніпулятор, стратег, холоднокровний у своїх діях, але з палаючим нутром. Його характер — як мозаїка: зламані шматки, травми, незламна сила волі й вкрай переконливе бажання бути кращим... по-своєму. Спостерігати за його трансформацією — як стояти біля вулкану: страшно, гаряче, але відірватися неможливо.
Романтична лінія — це окрема емоційна американська гірка. Попри проблеми, Вітер сильна духом, з власним поглядом на світ (буквально й метафорично). Їхні з Демоном стосунки починаються як щось дуже токсичне — і це ще м’яко сказано. Але з кожною сторінкою напруга перетворюється на складну, незручну, але щиру емоційну близькість. І ти вже не впевнений, хто тут кого “вимикає”🤭
Окремий пункт — відверті сцени. Вони гарячі, іноді навіть провокативні, але завжди емоційно насичені. Це не просто "перчинка", а частина психологічної динаміки між героями — інтенсивної, складної й... такої, що змушує перегортати сторінки зі збентеженим "ого"😏

Другорядні персонажі — не просто тло. Кай, Майкл, Вілл — кожен із них має власну харизму й історію, яка вже знайома або ще попереду. Вони не просто з'являються, щоб щось сказати, — вони рухають сюжет, розкривають Деймона і змушують читача ще раз згадати, чому ми так любимо цю серію.
А сам сюжет? Як і в попередніх книгах насичений, непередбачуваний і з характерними для Дуглас поворотами, коли хочеться одночасно жбурнути книжку й обійняти її. Теми болючі, моменти непрості, але написано це так, що неможливо відірватися. А фінал — як достойна кульмінація бурхливої історії.
~
Будьте готові, що "Вимикач" — це не просто роман. Це емоційне випробування, яке залишає після себе запитання, трішки шрамів і бажання перечитати🖤

Що ж, я повелася на обкладинку та анотацію, очікуючи на ромком. Самі посудіть, у нас є піар-менеджерка та письменник, що у минулому мають власну історію, через що стали ворогами, а тепер повинні тісно співпрацювати. Та це ж буквально наштовхує на думку про троп "від ворогів до коханців". Ще й обкладинка рожева!

Але, як на мене, це не зовсім ромком.
Так, романтика безперечно була, але на задньому плані. Основна увага сюжету зосереджена на подоланні головною героїнею Енді горя та травм минулого, що досі не відпускають. Ще від початку ми дізнаємося, що пам'ять років тому між Енді та Джеком щось трапилося, через що дівчина покинула рідну країну і втекла так далеко, як тільки змогла. Напруга та ворожнеча між ними тримали мій інтерес до самого кінця книги. Були ситуації, коли мені хотілося дати Енді підсрачника, а Джеку натомість потиснути руку. Бувало й навпаки😅

Та крім романтики в історії піднімаються теми дружби, втрати близької людини, стосунків в родині. На прикладі Енді авторка гарно показала, як уникання вирішення проблеми може лише збільшити її масштаб. Показала, наскільки важливо відразу говорити одне з одним (не тільки в стосунках пари), не боятися відкритися, щоб мати шанс на гарне майбутнє.

Зрештою для себе я зрозуміла, що це більше історія про "другий шанс", причому не буквально для пари Енді та Джека, а саме для Енді. Вона зробила багато помилок, але знайшла в собі сили, щоб усе виправити та почати спочатку!

У цій книзі були кумедні моменти, щоб посміятися, щемкі, щоб поплакати, палкі, щоб почервоніти (так, книга має ценз 18+), та важливі, щоб задуматися.

Поглядала на цю книгу ще коли вона тільки-но вийшла українською — інтригувала обкладинка та назва. Але начиталася неоднозначних відгуків і вирішила, що воно мені не треба (спойлер: всі ми іноді помиляємося). Та коли перший наклад скінчився, я раптом передумала і лише в цьому році придбала книгу. Ця коротка історія для того, щоб ви не робили, як я😅

А тепер трішки про сюжет!
✨
Алекс Стерн не схожа на інших першокурсників Єлю. Вона виросла у нетрях Лос-Анджелеса, рано кинула школу і зв'язалися із поганою компанією, де її інакшість нікого не лякала. В двадцять років вона вижила у кривавій бійні і саме завдяки цій трагедії загадковим чином отримала шанс стати студенткою одного із самих престижних університетів світу.
Чому вона?
Що криється за цим шансом почати життя спочатку?
Невже це все тільки завдяки її тяжкому дару?
У Нью-Гейвені до питань, які не полишають Алекс, додаються нові.
Заборонена магія, таємні товариства, окультизм, порочна еліта Ліги плюща...
Які страшні таємниці ховаються у стародавніх стінах Єлю? І хто ж така Алекс Стерн насправді?
✨
Перші сторінок 50 я звикала до авторського стилю і, якщо чесно, згадувала ті неоднозначні відгуки. Але потім... Мені було важко відірватися.
Вся історія подається у кількох часових проміжках. Тобто читачу поступово розкривається історія Алекс, її прибуття у Єль, навчання на посаді Данте Дев'ятого дому і зникнення її Верґілія. Таємниці нашаровувалися одна на одну і я не могла знайти їм пояснення. Авторка не дарма така популярна, уміє заінтригувати та затягти в історію.

Сюжетні повороти, м'яко кажучи, були для мене несподіваними. А фінал, в якому виникло ще одне питання, залишив захопливий посмак і бажання відкрити продовження.
Мені сподобалося, що головна героїня не ідеальна. У деяких моментах вона викликала певну відразу, а вже в інших захоплення. Неоднозначний персонаж, який насправді полюбився мені. А деталізація магічного світу взагалі щось на неймовірному😌

Тож я однозначно раджу цю книгу👌

Вілл Кемпен тяжко працює в лондонських доках і боїться за своє життя.
Вайолет Баллард хоче вирватися з жорстких рамок, у які заганяють дівчат її кола.
Коли ж їх несподівано зводить доля, вони відкривають для себе абсолютно іншу реальність. Там орден Хранителів ще пам'ятає чарівний старий світ, знищений великим злом, і готується до повернення цього зла, щоб дати йому відсіч.
Одна лише випадкова зустріч змінює життя цих дівчини та хлопця. Чи, може, зустріч не була випадковою... Може, роль кожного із них у майбутній битві не така передбачувана... Може, вони й самі не знають, що ховають всередині себе...

📖
От недарма я так чекала на цю книгу. Зізнаюся, мене причарувала обкладинка, але серце вкрав саме сюжет.
Події у книзі розвиваються динамічно. Від першої сторінки і аж до кінця. Та попри це, вистачає описів для занурення у трішки фентезійну Англію ХІХ ст. До речі, у книзі відпадна мапа😏
Герої розкриті напрочуд цікаво. Ті, кому, на мою думку, дещо невистачило індивідуальності, були такими не дарма. Деякі моменти, в яких я подумки ставила питання до автора, розкрилися після крутих віражів сюжету. А вони таки звиздець які круті.

Повірте, ця книга вас добряче здивує. Якби Агата Крісті сіла писати фентезі, то створила б щось дуже схоже на "Темне сходження". На початку я там собі щось надумала, але під кінець у мене відвисла щелепа. Буквально! І якщо на початку я вважала, що це пересічне фентезі для підлітків, то десь із середини усвідомила та визнала помилку.

Крім того мене підкорила емоційна сторона історії. За допомогою Вілла авторка наче торкалася моєї душі. Деякі його вчинки були такими правильними, хоч і здавалися від початку дурістю, а цілі такими чистими, хоч фінал і дав мені підсрачника.
До речі, фінал! Будьте готові, що десь третину книги треба читати дуже уважно, щоб на останніх 50 сторінках ваше серце не вистрибнуло із грудей.

📖
Ви вже зрозуміли, що книгу я наполегливо рекомендую👌

Книга, від якої я не змогла відірватися, не дочитавши. Продовження якої не планувала купувати, поки не дійшла до фіналу...
Але давайте все по порядку.

✨
Золота підлога, золоті стіни, золотий одяг. Усе в замку, побудованому в замерзлих горах, із золота.
Навіть вона, Аурін.
Мідас врятував її, витягнув із нетрів та зробив своєю улюбленицею. Аурін — жінка, яку Мідас своїм дотиком позолотив, щоб показати, кому вона належить. Він дав їй захист, а вона віддала йому своє серце. І хоч Аурін у клітці, але це ж і безпека.
Доки в королівство не приходить війна і Мідас заключає угоду...
Тоді довіра дівчини дає слабину. Вона усвідомлює, що все, що знала про Мідаса, може бути брехнею.
Тому що клітка, в якій тримають Аурін, хоч і золота, все рівно залишається кліткою. А вона хоч і улюблениця, все ж бранка, інструмент у руках короля...
✨

❗У книзі присутні відверті сцени, нецензурна лексика, насильство і зґвалтування❗

Якимось чином я пропустила ці попередження, тому ось вам вони і не повторюйте моїх помилок 😅

А тепер до сюжету. Перша сторінка і відразу оргія Мідаса з його сідлицями (назва повій короля, від чого я пригорала всю книгу). Вже після цього було якось важко повірити, що він кохає Аурін, яку змушує спостерігати за оргіями. Олії у вогонь додала угода з королем 4-го королівства (не буду спойлерити). Тож зрештою Мідас для мене став аб'юзером (та й для Аурін). У їхніх стосунках немає нічого нормально. І в одній сцені дівчина нарешті це розуміє, хоч і не хоче визнавати.

Світоустрій тьмяніє на тлі емоційних гойдалок, але я таки зібрала купку питань, на які шукатиму відповіді. Бо... фейрі? Цікаво🤔

Читала із шаленим тьохканням серця і не могла відірватися, шукаючи "світлий бік". Але його не було. Насильство. Приниження. Страждання. І ось фінал, який дав надію на те, що Аурін таки отямиться. Уже люблю Ріпа, бо він точно краще Мідаса, якому я бажаю всього найгіршого😈

~
"Блиск" — початок серії, лише зав'язка історії, тому маю великі сподівання на продовження. А вам рекомендую до прочитання😌