Ганнібал. Том 3

Це була одночасно найкраща і найгірша книга у серії😱

І почнемо з найкращого😌

Перш за все, дуже насичений сюжет. Відбулося стільки всього, що все це ледве втиснулося в одну книгу.

Тут знов дуже й дуже багато мистецтва. Та найбільше в тій частині, коли ми переносимося до Флоренції - тут мистецтво, темна атмосфера і чарівні описи архітектури сплітаються так тісно, що неможливо не закохатись у це місто. Я буквально впала у естетичний екстаз.

Сама історія дуже захоплива і багатогранна. Знов випливає багато моральних дилем. І саме тут найскладніше розмежувати героїв і антагоністів, бо ж по великому рахунку, всі персонажі мають дуже темний бік. Тож мораль дуже хитка.

А тепер до поганого - і це злочинно апетитні описи їжі. Це неможливо читати і не жерти😂 Тож коли я дочитувала книгу перед сном, то буквально зненавиділа її😁

Ну і насправді, фінал фільму видався мені більш переконливим і органічним. Може якби книгу я читала до фільму, то сприймала б це інакше - але доза химерної романтики наприкінці історії мені видалась зайвою.

Втім, від книги я отримала неймовірну насолоду. До речі, авторська мова тут зазнала деякий змін, стиль місцями трохи відрізняється від того, що було у двох попередніх частинах, і в кращій бік.

І знов історія про Ганнібала змусила мене паралельно зануритись в дослідження деяких тем. Дечим я вже ділилась, доки читала, а дещо ще розповім сьогодні в своєму телеграмі - але не все, бо треба тримати себе в руках😁

Колись я не планувала братись за цю серію саме у книгах, бо всі екранні версії давно задивилась до дір. Але воно таки виявилось варте того😌

Третя книга серії яка розділяє перше місце з «Червоним драконом»у моєму особистому топі книг про Ганнібала.

У романі кілька сюжетних ліній: Кларисси Старлінг, спеціального агента ФБР, Пола Крендлера з міністерства юстиції, мільйонера Мейсона Верже, Флорентійського інспектора Ріналдо Пацці та самого доктора Лектера. Всі вони чудово перетинаються і переплітаються, доповнюючи і розвиваючи один одного, утворюючи ясне і чітке оповідання всієї цієї неймовірної історії.

«Ганнібал» - найбільш об’ємна, докладна та глибока книга з усієї трилогії. Тут більше психології, більше спогадів, описів, у тому числі дитячих травм лікаря.

Ще велику роль для мене зіграло наповнення книги мистецтвом. Самого Ганнібала нам показують як естета, гурмана і це на стільки гарно прописано що словами важко передати. Він на стільки гармонійний в цьому. Лектор не лише добрий психіатр. Має винятково різнобічну освіту. Він розуміється на музиці, літературі, історії, живопису, знає кілька іноземних мов. Навіть фізика та природничі науки входять до сфери його інтересів. Він добре одягається, він харизматичний, має чудові манери.

Що, до речі, є черговим доводом того, що маніяки і в цілому злочинці це не завжди стереотипні зачуханці з помийок.

Фінал книги мене порадував. Адже чого чого, але такого повороту я не очікувала. І це просто зламало всі звичні канони кінцівок подібних книг.

Повторюсь, що неодноразово повертатимусь до цієї історії, адже сама манера написання і атмосфера просто неперевершені.

📌"Старлінг помітила, що до неї прийшло усвідомлення: смерть і небезпека не завжди чекають на тебе в пастках. Вони можуть прийти з солодким диханням коханої людини. Або одного сонячного дня на рибному ринку, де з бумбокса лунає "Макарена."

Третя частина історії про Ганнібала-канібала і вона не схожа на дві попередні. Тут немає вбивства/розслідування, скаженої динаміки та напруги, але тема зі свинками цікава і нова. Був момент, коли я подумала "невже все так просто буде", але ні).

Минуло сім років після завершення подій другої частини. Ганнібал живе в своє задоволення, Кларіс напрацювала яку не яку репутацію в ФБР. І все начебто ок, поки одна з впливових  жертв не оголошує винагороду за Лектера.

Мені не дуже сподобалось, що левова частина історії була приділена детективу з Італії 🤨

По правді, в мене змішані враження від "Ганнібала". Вже хочу швидше почати читати "Сходження Ганнібала" щоб більше дізнатися про те, коли і чому маленький хлопчик перетворився на геніального психіатра-канібала.
Розумію, що згадка про його сестру не просто так.

Я двічі перечитала фінал, щоб все правильно зрозуміти 🤔 Вцілому, розв'язка мені сподобалась. Хоча, певний час, я крутила в голові останні події.

Хочу відмітити, що в цій частині не одна нездорова людина.

Що я винесла з цієї частини, так це те, що психологічно не здорові люди дуже кмітливі та винахідливі. А гроші та кар'єра вартують таких якостей як людяність та адекватність.