Колись Моріс і Сара були єдиним цілим. Їхнє кохання розцвіло в тіні війни - серед бомбардувань, страху й випадковості, коли кожен день міг стати останнім. Воно було глибоким, щирим, майже фатальним - таким, що здавалося непереборним.
Але одна-єдина мить змінила все. Мить жаху, молитви й обітниці, даної в темряві.
Іноді любов може бути зруйнована не зрадою, а вірою. Іноді найглибша розлука починається не зі слів "я більше не кохаю", а зі слів "я люблю - тож мушу піти".
«Ґрема Ґріна читатимуть і пам'ятатимуть як найвидатнішого літописця свідомості та тривоги двадцятого століття» - Вільям Голдінг
Котолог
