Троян-зілля

Українська надприродна реальність.

Мені завжди важко писати відгуки на книги, які поселилися в самому серці. "Троян-зілля" прочитала місяць назад, цілий місяць підбирала слова і, здається, так і не змогла підібрати.

Це туга й печаль.

Це біль нескінченних втрат.

Це таємниці минулого, які неодмінно розкриються в сьогоденні, тому що все таємне стає дійсністю.

Це моторошні старі легенди, що оживають.

Це запах карпатського різнотрав'я, шурхіт кришталевих гірських струмків та шепіт самих гір.

Це страшний сон, в якому тільки плач та прохання про допомогу.

Це сон, від якого нарешті пробуджуєшся і починаєш діяти, щоб він більше ніколи не посмів прийти на твій поріг.

Це нова надія, світанок, який неодмінно наступає після найтемнішої ночі.

З першої сторінки історія Вероніки чіпляє ті потаємні душевні важелі, про існування яких навіть не здогадуєшся. Попри болючі перші глави в історію занурюєшся з головою, а сторінки перегортаються ніби самі по собі. Півтора дні я жила разом з героями, не в змозі відірватися від стрімкого сюжету, чарівних гуцульських легенд, інтригуючого клубка таємниць, який поволі розплутує головна героїня. Не з чужих слів знаю, що в житті може статися все, що завгодно, все, що не вкладається в голові і не підлягає жодному логічному обґрунтуванню. Тому одразу повірила в те, що написана історія дійсно є трохи прикрашеним переказом реальної долі.

У будь-якої трагедії (маленької чи великої) завжди є причина, саме цю причину шукає Вероніка, занурюючи нас у справжній містичний детектив. Легенди переплітаються з реальністю, стають її продовженням, а іноді - відчуваються реальніше за дійсність.

Пані Мирослава завжди творить магію, пліте бездоганне мереживо слів, точними мазками вимальовує людські долі. Неможна не захоплюватися. Неможна не жадати ще.

Я навмисно не переказую анотацію чи сюжет, бо ви маєте самі познайомитися з цією книгою. Самі дізнатися причину всіх бід, знайти винуватця, покарати. І самостійно зібрати троян-зілля.

Дякую авторці за можливість поринути в цю неймовірну атмосферу! ❤️

Сіла писати відгук на книгу Троян-зілля і впіймала себе на думці, що пишу відгук не зразу після прочитання книги, я спочатку повинна набутися з
прочитаним, посмакувати деталі, пропустити через себе сюжет. І виходить, що це не зовсім відгук, а мої думки і відчуття, бо для чого робити спойлер і переповідати те, що буде прочитане .

Цю книгу прочитала на одному диханні і вона мені дуже резонує. Це третя книга авторки після Гонихмарника і Місяцівни.

Люблю, як пише Дара, бо це мова, яку я розумію і якою я розмовляю. Вірування гуцулів і магія наших Карпат - полонить серденько з перших рядків, хочеться поїхати в гори і самій запитати старих місцевих жителів про ті легенди і байки.

А Львів?... Є Львів!... Тут пахне кавою і дощами, тут гуляють теплими вечорами закохані пари на Високому замку.

А троян-зілля таки напевно існує, бо в добрі діла і в світлу магію треба вірити, особливо в такий темний, лихий час.

Пориньте і ви в світ карпатського чаю і дзвінких річок, туманних вершин і містичних лісів....

"Та з нас ся вродить трояке зілля:
Перше зілейко — біждеревочок,
Друге зілейко — крутая м’ята,
Третє зілейко — зелений барвінок."

У Вероніки ідеальне життя, на перший погляд. Коханий вірний чоловік, власна ідеальна квартира, відпочинок у найцікавіших країнах світу, люблячі батьки, готові світ перевернути заради своєї кровинки.

Ідеально, чи не так? От тільки Вероніка не може здійснити своєї найбажанішої мрії - стати мамою. Десятий викидень емоційно знищує жінку. Вероніка була готова покінчити з життям, але натомість отримала другий шанс і ніби переродилася. Завдяки допомозі потойбічних сил, подруги, лікаря вона дізнається, скільки правди від неї приховували найрідніші.

Минуле переплітається з сьогоденням і приводить Вероніку до мальовничих Карпат, аж до підніжжя Говерли.

Це чарівна, моментами до сліз сумна, зворушлива історія. Місцями події були трохи затягнуті та дещо нуднуваті, майже одразу було зрозуміло, хто поганець, а хто "рицар на білому коні". Але це не применшило мого захоплення історією при читанні.

Дара Корній майстерно вплела в історію загадкові легенди таємничих гуцулів, додала дрібку мольфарської магії та довершила атмосферою маленького гірського селища. А ще познайомила з віруваннями наших предків: я вперше дізналася про Полудницю, Босорку, троян-зілля.