Книга захопила мене буквально з перших сторінок. Це той випадок, коли оповідь тече дуже легко і природно, що ти просто не можеш зупинитися. Авторка вміло тримає читача у постійній напрузі, поступово розкриваючи перед нами заплутану історію зникнення Оуена Майклза.

Що одразу привертає увагу, так це динаміка. Книга не затягується на банальних деталях, а стрімко переносить нас у світ головної героїні Ханни, яка буквально за мить опиняється у центрі заплутаних подій. Записка з двома словами — «Захисти її» — стає своєрідним пусковим механізмом для всього сюжету. Ми разом із Ханною намагаємося зрозуміти, що ж сталося з її чоловіком, і чому саме вона повинна захищати його доньку Бейлі, яка, здається, зовсім не прагне бути під її опікою.

Особливо варто відзначити взаємодію Ханни та Бейлі. Це не просто історія пошуку правди, це історія про складність побудови стосунків між мачухою та підлітком, який тебе не сприймає. Бейлі — дівчина, яка пережила втрату матері, і втрата батька для неї стає ще одним ударом. Ханна, намагаючись захистити її, стикається з класичними підлітковими спробами відштовхнути будь-якого дорослого, який намагається зблизитися. Підлітки часто сприймають світ як суцільне поле битви, де кожен — ворог. І в книзі цей стан підліткової відчуженості описаний дуже точно. Це додає історії реалістичності.

Ще однією сильною стороною книги є те, що хоч історія сповнена кримінальних елементів, у ній немає зайвої жорстокості чи кривавих подробиць. Авторка робить акцент на емоційному стані персонажів, на їхніх переживаннях і виборі в ситуаціях, де не все так очевидно. Це кримінал з людським обличчям, де головна інтрига зав’язана на таємниці минулого Оуена й тому, як це минуле впливає на сьогодення його родини.

Фінал книги, на жаль, не справив на мене того враження, на яке я очікувала. Можливо, через те, що він не виправдав моїх надій на яскраву розв'язку після такої динамічної і захопливої історії. Він був для мене занадто тихим і навіть, можна сказати, трохи спантеличив. Проте це не зіпсувало загального враження від книги.

Окремо варто похвалити оформлення видання — воно зроблене на найвищому рівні. Тримати таку книгу в руках — одне задоволення. Що стосується стилю написання, то він ідеально підходить для легкого й швидкого читання. Не скажу, що це літературний шедевр, але як захоплива й динамічна історія з елементами сімейної драми та трилера, книга цілком заслуговує на увагу. І навіть якщо фінал не зовсім вдовольнив мене, шлях до нього точно вартий прочитання. Думаю, любителі гостросюжетних історій знайдуть у цій книзі чимало задоволення.

Книга «Зникнення аптекарки» одразу викликала інтерес завдяки своїй незвичній анотації. Лондон 18-го століття, таємна аптекарка, яка спеціалізується на отрутах для жінок, змучених чоловічим гнітом — звучить як суміш історії й моторошної казки. Проте мої враження від роману доволі неоднозначні.

Сюжет розвивається на двох часових лініях. Середньовічна лінія захоплює своїм похмурим, майже готичним духом: Лондон, приховані вулички, туман і тіньові фігури жінок, які наважуються вийти за межі соціальних норм. Нелла, загадкова аптекарка, — персонаж, який одразу запам'ятовується. Вона має свою мораль: її отрути ніколи не шкодять іншим жінкам. Але сама її діяльність — це виклик, тиха війна проти світу, де жінки не мають вибору, окрім як купити отруту й розправитися зі своїм кривдником.

Паралельно йде сучасна лінія, яка підкреслює контраст між тодішнім і теперішнім становищем жінок. Головна героїня сьогодення має можливість піти від чоловіка дізнавшись про його зраду, подати на розлучення, вступити в університет — речі, які були неможливі для жінок у 18-му столітті. Однак, навіть маючи ці свободи, вона переживає глибокий біль від самої зради та призводить до думок, що її шлюб з самого початку був занадто стабільним, і їй довелося змінювати себе заради нього. Це чітко відображає сучасні дилеми: хоча у нас є вибір, внутрішній конфлікт і почуття залишаються подібними з жінками в минулому. Чоловік героїні, якого я сприймала як суцільний ред флаг, просто викликав відразу. Його двуликість, зрада — це нагадування про те, що емоційне насилля може бути таким же руйнівним, як і фізичне.

Що ж стосується середньовічної лінії, вона має свій відтінок драматизму. Жінки того часу не могли вибрати свободу, але могли купити отруту. Мене вразило те, як авторка зобразила, що багато з них обирали вбивати саме чоловіків, а не їхніх коханок. І лише одна жінка вирішила зробити навпаки. Це віддзеркалює заглиблений конфлікт: хто ж справжній винуватець зради, чоловік, його коханка, чи сама жінка, якій зрадили.

Додаток містики до історії — цікава деталь, яка надає книзі додаткової атмосфери й змушує задуматися про те, наскільки реальними могли бути подібні ситуації в історичному контексті. Таємниці, забуті реєстрові книги з іменами вбивць і жертв, аптекарська філософія — це все додає книзі особливого присмаку.

Оформлення видання справді заслуговує на похвалу — від обкладинки до дрібних елементів дизайну. Це той випадок, коли зовнішність книги одразу зацікавлює. Але, на жаль, стиль написання залишив двояке враження. Сюжет цікавий, ідея непогана, але сам текст часто здавався мені монотонним і важким для читання. Багато частин книги були нудними, і я не могла повністю зануритися в історію так, як мені б того хотілося. Можливо, це просто не мій стиль, і тому я поки що не впевнена, чи буду читати інші твори цієї авторки. Але як перше знайомство з її творчістю — досвід виявився доволі непоганим, хоча не вразив до кінця.

Спочатку я очікувала епічну сагу з битвами, магією та всіма елементами, що супроводжують фентезі. Однак слова на обкладинці "Епічне фентезі" виявилися дещо оманливими. Натомість я отримала затишну, теплу історію, яка більше нагадувала ранкову каву в улюбленому кафе, ніж епічний бій за долю світу. І це мене приємно здивувало.

Назва книги одразу зачепила — я кавоманка, і коли в центрі сюжету опиняється кав'ярня, це вже зацікавлює. Але те, як автор поєднав традиційний фентезійний світ із такою звичайною і навіть сучасною ідеєю, як відкриття кав'ярні, було неочікувано, але напрочуд органічно.

Сюжет обертається навколо Вів, орчиці, яка втомилася від років кривавих боїв і вирішує залишити своє бойове минуле. Її мрія — відкрити кав’ярню в місті Тьюн, що само по собі звучить доволі химерно, але завдяки спокійному та розміреному тону книги, ця ідея сприймається як щось абсолютно природне. Вів прагне знайти своє місце в житті, побудувати щось своє, стабільне. Але, звісно, не все так просто. На її шляху постають старі вороги, а сама кав'ярня стає не просто бізнесом, а цілим випробуванням на витривалість і силу духу.

Історія має дуже спокійний, навіть медитативний ритм. Я швидко поглинула книгу, бо вона дарує відчуття затишку і теплоти. Це той випадок, коли не важливо, що сюжет розгортається повільно, бо кожна сцена нагадує ковток гарячої кави — повільний і насичений. У книзі присутня легка романтична лгбт-лінія, але вона подана настільки тонко, що не відволікає від основної історії, а, навпаки, додає їй ще більше людяності та чарівності. І це особисто для мене великий плюс, адже останнім часом у багатьох творах занадто багато акценту на романтиці, а тут вона служить лише приємним фоном.

Окремо хочу відзначити описи їжі та напоїв. Автор так майстерно передає аромати й смаки, що іноді здається, ніби ти сам сидиш у кав'ярні Вів, насолоджуючись її неперевершеною кавою. Від усіх цих смачних моментів хочеться негайно зробити собі чашечку еспресо й взяти до нього щось солоденьке.

Ще одна цікава деталь – це труднощі, з якими стикається Вів під час відкриття кав'ярні. Здається, що тут можна побачити відображення реальних проблем будь-якого підприємця: від пошуку приміщення й ремонту до залучення клієнтів і розширення асортименту. Це все подано у фентезійному середньовічному світі, але ситуації здаються дуже знайомими й зрозумілими. Вів переживає всі ці кроки з такою щирістю, що мимоволі починаєш співпереживати їй і радіти за кожен успішний крок.

Загалом, це дуже затишна й тепла історія. Вона ніби створена для того, щоб читати її, загорнувшись у плед із чашкою чогось гарячого. Якщо шукати легкого, душевного фентезі, яке не перевантажує розум, а радше гріє серце, ця книга стане ідеальним вибором. Вона не про великі битви чи магічні війни, а про щось значно більш особисте — про пошук себе й створення власного місця у світі.

Дуже цікава книга про підготовку шпигунів, а точніше шпигунок. Хто може запідозрити дівчину на початку 20 століття в злочинних намірах? Саме це і є головною фішкою книги. А дівчинка, яка спочатку не розуміє куди потрапила, стає головною ланкою команди, в якій кожна з дівчат повинна перемогти своїх власних демонів. Цю книгу варто прочитати кожному, хто цікавиться темою шпигунства та внутрішніми боротьбами героїнь.

Вигнанець-детектив, попри те що йому краше ніде не з'являтись на публіці, знов береться до розслідування. Виручити панянку, яку вправно хтось підставляє, є "ділом честі" для Платона. В порівнянні з першою книгою ця була більш динамічна і з неочікуваним кінцем. Хоча під кінець книги ти вже розумієш, чому відбувається такий собі спектакль, але розуміння того, хто саме це все робить приходить лише в кінці.