Мені цю історію складно назвати художнім текстом. Це щось не кшталт мемуарів, щоденника. Тут немає детального аналізу дій і вчинків героїв, якихось стосунків , але відчуваються емоції і стан тих героїв. Відчувається ота зміна епох, виживання - ти ніби гортаєш історичний довідник, але разом з тим цей довідник переконує , що родинні цінності, мала батьківщина і близькі люди формують тебе.

Для мене місця в романі близькі, би пов'язані з періодом навчання, то особливі спогади. А ще авторка пише наче про кожного, хто мав можливість проводити дитинство в селі - рядочки оживають бабусиними фразами (так, наче кожна так говорила ), типовими буднями і традиціями.
Тут також про те, що мова має значення, про стереотипи і про вибір кожного з нас.

Книга має відкритий фінал, але ж ми всі знаємо, що сталось з нашою країною у 2024 і відбувається щодня. Здавалося б, що ненавидіти більше вже не можна, але але....

П.с. в книзі дуже багато діалогів російською. Ясно, чому так , але це все одно ріже вухо страшенно...

П'ятсот сторінок складного тексту в усіх сенсах. Складно-красивого ,так скажу, з точки зору стилістики - ну бо авторська мова, стиль, лексика🔥 Складно-жорстокого- такого, який обов'язково вам відгукнеться хоч чимось: чи згадками про дитинство і рідних, чи про перші шкільні і не лише пригоди, першу любов , проблеми і багато іншого, що навіть моє покоління фактично вже прожило. Зрештою, Колос написав хороший роман. Від першої до останньої сторінки я відчувала оті читацькі "емоційні гойдалки", коли не знаєш чи тобі точно подобається, але потрохи все одно "пробираєшся" текстом далі. Інколи здавалось, що кіношний екшн все зіпсує, але таких моментів небагато було. Проте, це й депресивний і важкий роман з безліччю тригерів - мені так відчувалось.

Я зловила на обговоренні з "Літосвітою" кілька спойлерів, але не суть, в ефірі запитували яким жанром автор назве своє дітище)) І тепер я розумію, чому виникло таке питання: "Кушмарджак" - це поєднання абсолютного всього: сімейної драми і соціального трилера+ своєрідна містична складова. Про цю книжку непросто сказати чи сподобалась - вона вразила. Отак скажу.

П.с. до всього: це був мій перший досвід обговорення книги онлайн, коли приходив сам автор)) І це неймовірною🔥 Я обожнюю поезію пана Сергія і все, власне, що творить "Фіолет". Тому, якщо ви ще не читали прози Мартинюка , то почніть з поезії та пісень) Раджу📚

Абсолютно хороший ромком. Якраз все в міру, нічого зайвого. Типово хороший фінал, трохи милих моментів, але без надміру зовсім. Скажу навіть, що один поворот мене досить здивував) Сподобався гумор, легкість діалогів. Чогось хочеться порівняти цю книжку з іншою, де теж є голівудська зірка - "Смішно, що ти спитав", то ця краща, цій історії та героям якось віриться. Цікаво, що головна героїня ромкому — вона ж сценаристка, яка пише сценарії для каналу "Романтика" - зовсім інша, і це добре. Бо часто в таких історіях дуже вже "ванільні" героїні.
Я довго вагалась чи хочу цю книжку, додавала і видаляла з бажанок (а ще не думала, що це ромком, бо не читала анотації), але мені дуже "зайшло". Тому для поціновувачів жанру раджу📚

Серія "Наука в коміксах" має сподобатись будь-якому читачеві, особливо тим, хто любить багато картинок і мало тексту - дітям.
Ми маємо кілька книг серії (на фото немає про собак, і про техніку не купували, бо донька поки не зацікавилась). Наші (дійсно обох нас) фаворити - "Коти. Природа і піклування". Мабуть, сподобався комікс не лише через те, що ми дуже любимо котів, а й тому що інформація дуже легко подається, багато дійсно цікавих фактів, написано легко і навіть з гумором переважно від "ми" - тобто від імені котів)
І щоб там не казали про егоїстичний характер котів (бо таки так), як же без них уявити родину?)
Загалом радимо всі книги серії, і хотілося б, щоб Віват надалі перекладали щось цікаве саме цієї серії.

Збірка "Кутя-челендж та інші оповідання" досить непогана. Як на мене , це хороші історії для середнього та старшого шкільного віку, ну й для дорослих ,звісно, якщо їм до вподоби. Різні сюжети, різні герої, навіть різні країни, але червоною ниткою тягнеться війна, тривоги, втрати. Це все створює такий дивний симбіоз з кутею, Святвечором і вірою в дива, що інколи здавалось нереалістичним. Але ж, якщо замислитись, то це і є зараз наше життя...

П.с. я навіть думаю придбати паперовий варіант збірки: для позакласного читання в грудні досить хороший варіант.

І ще: багато нових імен серед авторів)