Люблю знайомитись з новими іменами сучасної української літератури. Творіння Валерії Растет вкотре доводить, що у нас є і буде ще наше фентезі — класне, захопливе і таке, що читається на одному подиху.
Щоб не писати спойлерів, бо й анотація досить інформативна, скажу, що мені дуже сподобалось. Спочатку історія атмосферно й ситуацією (бо є перевертень (лише тут тигр) та є кровопивець — знайомо?)) дуже нагадала "Сутінки" і трохи "Щоденники вампіра", але потім текст заграв своїми барвами, і "понеслось"🔥
Це було яскраво і виклично, з класним гумором і насиченою світобудовою — може місцями забагато деталей, але мені це все лише посилювало враження.
Це було дуже добре!

П.с. пішла читати другу частину, бо такий відкритий фінал мені не подобається (( я дуже сподіваюся, що не всі зникли назавжди..)

Це ті враження, які хочеться донести до людей) Чому? Бо це прекрасна книжка про юнацтво і дорослих, але й для юнацтва і для дорослих теж — це обов'язково. Відчувається, що Віоліна в "темі", бо має досвід) Вона знає про підлітків достатньо, аби розкрити героїв, і в деяких моментах навіть залишити місце для відкритого фіналу та для того, щоб враження (перші особливо) про героя не були такими однозначними.
Не кажу про порушені проблеми — вони очевидні, вкрай важливі. Особисто я б рекомендувала дітям 15-16+ - їм буде це ближче, бо вони будуть практично однолітками з героями і розумітимуть їх...але точно не всіх і точно не завжди)

П.с. я читала вже повість авторки "Маски чужих ролей" і мені дуже сподобалось. Я казала вже особисто Віоліні, а тепер кажу всім — вам точно треба підліткові повісті Віоліни Ситнік!

📚Раджу🙈

Шкода, що я цю книжку відкладала не один рік, бо вона чудово. Колись давно я купила її "з рук", як завжди, не читаючи навіть анотації. Щось тоді мене зачепило, про неї говорили , ну й обкладинка цікава))

Тут поєднується все, що я страшенно люблю: гра з часом - це дуже моє. Оці всі другі шанси, коли герої повертаються в минуле і подібне. В цьому романі сподобалось, що Шейн і Пайлот повернулись обоє в минуле, пам'ятаючи все (тобто не один з героїв, як часто буває). Вони свій другий шанс використовували разом. Сюжет не змушував закочувати очі - аж дивно) Але були епізоди, коли дуже обурювала позиція батьків - і навіть в житті це трапляється. Це той випадок ,коли батьки хочуть, щоб діти зробили те ,що колись не вдалось їм, нехтуючи ,власне, бажаннями та мріями самих дітей.

Мені тут дуже імпонувала головна героїня. Вона може видаватись дивною, але здається, що тільки от сама Шейн про себе такої думки - спочатку вона зовсім не смілива, з комплексами, боїться всього ( не побоюсь сказати, що батьки тут теж відіграли свою роль..) Оточення ж сприймає її абсолютно нормально.

Словом, це все про вибір, але й про велике кохання, як на мене. Про те, що другий шанс (хай таким магічним чином) треба використати , аби потім не шкодувати, що не спробували. Адже мрії здатні здійснюватись. Насправді.

..Мейкомб, штат Алабама. Америка. Одвічна боротьба справедливості та підлості. Час, коли суд присяжних вирішував все і шанси мізерні, якщо ти чорношкірий...
.
Історію розповідає хоробра, розумна і безпосередня дівчинка Всевидько😊Їх з братом виховує лише батько. Він — адвокат. Але такий, на якого хочеться рівнятися. Він чесний і стриманий (що часом змушувало його дітей думати, що причин пишатись батьком в них немає. Але це все зміниться обов'язково)Вони — Фінчі і в їхньому містечку цим усе сказано)
.
Це дуже хороша історія😇Вона про те, що все в цьому світі недарма. Що треба вірити в краще. Вірити в людей.
.
І, знаєте, як казав містер Фінч ?Найбільший гріх — вбити пересмішника, бо він співаючи, виливає нам душу. І треба не раз подумати перш ніж винести комусь вирок чи, навіть, несхвалення. Страхолюд Редлі не такий вже страхолюд, як виявилось, а, можливо, просто не хотів бачити людей. І недарма. Але він зробив добру справу. Зробив те, на що, можливо, не кожен житель Мейкомба наважився б.
.
.
Дуже тонко розумієш назву твору. Спочатку ж хочеться одразу дізнатись в чому ж суть.
.

Мені дуже сподобалось і якась писанина дивна виходить🙈Тут тааак багато всього😊Хочеться лише сказати: читайте😇І ви не пошкодуєте)
.
П.с. тішить, що це програма зарубіжної літератури. Читаємо в 9 класі)

Це буде одна з найкращих романтичних історій цієї осені точно😊
.
Все, як я люблю: дивна ситуація, героям вірила, часто усміхалась до себе)) Тут всі трохи дивні, але присутній особливий шарм, відчувається "кіношність" фабулою, але це не псує враження. Історія зовсім "не приторна і соплива". Трохи защасливий фінал, але норм (ну як у них інакше могло бути😅)
.
Але книга закликає задуматись, чи все ми знаємо про своїх, на перший погляд, таких незамінних людей в житті. Чи достеменно розуміємо, що крім фізичного насилля є і психологічне? І це, по суті, рівноцінно. Бо теж не дасть жити.