Оповідання Беспалова хороше, подекуди трапляються помилки. На враження не вплинуло. Аналогічно сподобалась історія Безверхнього - тут зрозуміла для себе, що із задоволенням би прочитала щось з його повноцінних робіт.
"Back to the 31 грудня" - мені "віяло" стилем Половінка - нічого особистого - просто це геть не мій автор.
Після недочитаної "Вілли у Сан-Фурсиско" і це святкове оповідання авторки мене не зачепило. Мабуть, я любила творчість тієї Литвин, котра створила "Не мій дім" - бо то чудовий роман. Зараз я не впізнаю авторку. Але це суто моя суб'єктивна думка, звісно ж.

Магічно - містичне оповідання Оксани Вєліт теж сподобалось. Люблю такі історії: водночас трешові та ідеальні + відкритий фінал.

Поза конкуренцією робота Федора Рудого - творіння військових завжди читаються із завмиранням серця💔

Ну й топ залишаю на останок) Перше оповідання - Слави Світової - то в саме серденько і душу. Ну не знаю: мені там було ідеальним все.

П.с. ті, про які не згадала, якось геть пройшли повз: не погані, ні, але після яких занадто спокійно- сірі такі трохи

Гарна казка на один вечір для дітей і дорослих😊 Сподобалось все. Цікава інтерпретація появи Санти Клауса та й самої ідеї дарувати подарунки дітям на Різдво. Бо, за версією авторки, все почалось з великої дружби двох дівчат, кількох випадкових - невипадкових зустрічей і подій, і , звісно ж, Руді - то кобила і аж ніяк не Рудольф (той, що олень Санти). Є тут Крампус, є ельфи на однакове ймення - Колядка.
Єдиний, хто дратував і здавався тюхтієм, це хлопчина Санта - кок з корабля. І не можна не згадати неперевершеного велетня Ґоґоля-Моґоля - неймовірно життєрадісну ялинку,яка любить обійми і чия любов буквально руйнує (хоч зовсім випадково))
Червоною ниткою оперізує текст ідея рівності: жінки можуть багато теж.
П.с. чесно, я думала, що буде ще романтична лінія, але з таким Сантою добре, що її не було)))

З творчістю Тетяни Стрижевської я вже знайома, і скажу, що мені ,дорослій, дуже імпонує як вона пише.
Ця книжка розрахована на середній та старший шкільний вік,але мені здається, що з класу 3-4 читати можна сміливо - в будь- якому разі це такий текст, який можна обговорити, розібравши на деталі.
Різдвяний Бука - це такий собі наш Грінч) Витівки його та все, що відбувалось у сні Власа - гарне фентезі в поєднанні з реальними подіями, які особливо болісно сприймати зараз найбільше. Бо різдвяний час - це пора, коли збирається родина святкувати і насолодитись часом одне з одним, а з 2014 в нас далеко не кожна родина могла таким похвалитись(
Але, якщо дуже сильно чогось бажати, щиро вірити в здійснення чогось - то все обов'язково буде. Так, хай це трохи божевільно і фантастично звучить, але живемо доти, доки маємо в серці вогник віри, і навіть не надії. І це стосується як дітей, так і дорослих.
Це гарна історія, щоб почитати в період зимового календарно- обрядового циклу. Дуже атмосферна, з веселими шкільними буднями, легким гумором і дитячою щирістю.

Маємо серію таких книг і скажу чесно: кожна неймовірна! Ця книжечка про свята дуже доступно пояснює дітям про наші традиції, трактує символіку свят.
До всього, в книзі дуже багато красивих ілюстрацій, є також багато розважального контенту. Завжди є за що зачепитись, щоб обговорити з малечею прочитане.
Незважаючи на м'яку палітурку, видання якісне і надійне.

Історія, яку варто перечитувати в різному віці. Повірте, ви щоразу бачитимете щось нове і щось особливе.
Казка про маленького принца, який понад усе хотів знайти друзів і який умів любити переплітається з жорсткими реаліями справжнього життя. Тут все на контрастах. Мабуть, саме тому цей сюжет "зайде" юним читачам, і дорослим. Але, як на мене, акценти правильно простежать більше вже дорослі читачі.