Гонихмарник

Книга розповідає про студентку, Аліну, яка намагається реалізуватися як мисткиня. Але з нею починають траплятися різні дивні речі, вона бачить дивного чоловіка, що виробляє надприродні штуки.
А ще до неї активно підкатує інший студент на прізвисько Кажан. Але Аліна знає про нього страшний секрет, і ігнорує всі залицяння хлопця.
Хоча доля все зводить і зводить їх разом.
Аліна дізнається таємницю свого роду, і не лякається, а нарешті розуміє все те, що коїться навколо неї.

Авторка написала класну, цікаву історію, переплівши в ній і словʼянські вірування, і студентське життя, і стосунки батьків і дітей, троп «від ненависті до кохання», і «дружба понад усе» - і все це приправила фентезійною складовою.

Мені все сподобалося.

Скоро має бути перевидання цієї історії з новою обкладинкою, а також виходить продовження. Хоча, як на мене, історія завершена, і я навіть не знаю, що там має бути далі.
З однієї сторони, я б хотіла почитати як там справи у Аліни, як вона справляється зі своїм новим життям. Але скільки таких випадків, коли автори пишуть продовження після дуже великої перерви, і виходить не дуже. Або взагалі друга книга перекреслює всі хороші враження від першої.
Такого б не хотілося.

📚Ця містична історія, пересипана зернятками смаженої кави, прадавніми віруваннями і поліськими легендами, розгортається у Львові. Саме там, у затишній кімнаті з полотнами на мольбертах, мешкає дев'ятнадцятирічна Аліна.

🎨Вона – книголюбка й художниця з кислотно-зеленим волоссям. Саме про дівчину близька їй людина колись скаже наступне:

✉️"Важко, напевне, наважитися відчинити чужинцю двері у твій світ, твій вимір. Відчинити й боятися, що тебе не зрозуміють чи засміють. Знаєш, більшість людей так і живе, маючи в серці страх, що тебе не так сприймуть. Не за канонами чи скрижалями вигаданої кимось моралі. Живуть за замкненими дверима, виряджаючись в одинакові маски. Тільки одиниці наважуються ходити без масок. "Диваки!" – безнадійно гукає слідком світ, коли має паскудний настрій. "Ненормальні!" – верещить юрба, глибоко в душі заздрячи. А ті, кого той світ називає диваками, вони і рухають землю, не даючи їй затхнутися, мов старе болото, що заросло ряскою і перетворилося на суцільний сморід. Диваки – люди без масок, без личини. Вони наче ті живі струмки, які наповнюють драговину з моралістики, марноти і маргінесу, вдаваного гламуру цілющою водою"

💡Одначе розмірене й трохи відлюдькувате життя Аліни змінюється. Дівчина зустрічає Сашка, якого називають Кажаном. Увесь в чорному, погляд надійно схований за чорними окулярами, а в руках – букет синіх волошок для неї. Хлопець мешкає по-сусідству, то ж може спокійно постукати в шибку й у залитому сонячним промінням кімнаті побачити ту, котру покохав всім серцем❤️‍🩹

🖇Втім, Аліна в гірському поході з Кажаном таки бачить його другу сутність – покруча, Гонихмарника, Градобура. Він стоїть зі срібними нитками в руках й вправно керує стихіями, відводячи грозову хмару. Їх погляди зіштовхуються і рятує Аліну лише давній оберіг, подарований мамою Іриною. Тією, котра колись у своєму житті теж закохалася у Гонихмарника. А потім втікала від нього у метушливий Львів, ламаючи навпіл свою і його долі.

📖Аліна обирає інший шлях: вона поєднує свій талант і намальоване на полотнах із містичними знаннями. Дівчина вирішує домовитись із Гонихмарником, відвоювати Сашка у нього. Вона йде на ризик як канатоходець, котрий намагається втримати баланс між видимим і невидимим світами✨️

Окремої уваги заслуговують цитати з цієї історії. Ось одна з них із ароматом свіжодруків, кедрових горішків та перших мереживних сніжинок:

" – Книжки – то розумні думки тих, хто не забув про свій вогонь і радо ділиться зі світом теплом. Це і книги, і полотна, і добра музика. Зараз ідеться про книги як паливо для твого внутрішнього вогню".

Я прочитала книги три рази)) в кожному новому виданні)

Роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі, приніс авторці третю премію літературного конкурсу «Коронація слова» 2010 року в номінації «роман». Авторка здобула велику популярність серед читачів.

Так вміє писати тільки Дара, авторка веде нас стежками магічного світу, наших українських легенд і вірувань, тут давній магічний світ переплітається з сучасним сьогоденням. Хто родом з західної України - той на підсвідомому рівні розуміє історії, які так дбайливо зібрані та викладені у книзі.

На початку твору не дуже сподобався образ головної героїні Аліни, але він вдало обраний на противагу чарам і владі дводушника. Вона творча, вольова, самостійна і звісно чарівна.

Він - втілення потаємних бажань всіх молодих панянок, відкритий, балакучий, самовпевнений, небезпечний.
Читача закручує вир подій минулого матері і батька, а також теперішнє Аліни та Кажана.

В даному творі є почуття, боротьба, магія та самобутня краса природи. Роман з головою закутує читача в аромат кавового Львову та в красу прадавніх мудрих
Карпат.

Рекомендація щира 100/10