«Я зробила все, що було в моїх силах »⠀
⠀
Вона не просто жінка….Вона:⠀
💔принцеса Уельська ⠀
💔принцеса Діана, ⠀
💔леді Діана ⠀
💔леді Ді⠀
💔ікона стилю ⠀
💔А ще дружина та мати⠀
⠀
Мені було 9 років, я памʼятаю як про трагічну загибель Діани говорив весь світ… Читати книгу було боляче і емоційно важко…⠀
Я читала по трохи протягом кількох місяців. Тепер хочу подивитись документальні факти, а також серіали про королівських монархів.⠀
⠀
Ця книга — мов шепіт душі, яка досі намагається бути почутою. Це не просто біографія. Це сповідь, що оголює всі рани та слабкості жінки, яка жила під вагою королівської корони, але прагнула залишатися собою.⠀
⠀
Ендрю Мортон створив не просто портрет принцеси Діани, а проникливу картину її болю, боротьби та надій. Через сторінки ми бачимо її не лише як ікону стилю чи "принцесу людських сердець", а як жінку, яка прагнула кохання, визнання і звичайного щастя. Її історія — це трагедія сильної особистості, затиснутої між суспільними очікуваннями та власними мріями.⠀
⠀
Особливо щемко читати про її боротьбу із самотністю та відчуженням у стінах палацу. Її слова, передані у книзі, звучать як крик душі, що прагне любові та розуміння. Ми бачимо, як Діана боролася з собою, з системою, з очікуваннями, намагаючись знайти місце, де вона могла б бути щасливою.⠀
⠀
Книга змушує нас задуматися над тим, як часто за глянцевими обкладинками ідеального життя ховається біль і незахищеність. Вона нагадує, що навіть найяскравіші зірки можуть потребувати підтримки і розуміння.⠀
⠀
Ця книга — це не лише розповідь про одну з найзнаменитіших жінок ХХ століття, але й дзеркало, у якому кожен із нас може побачити свої слабкості, страхи й мрії. Її історія щемка, болісна, але водночас наповнена світлом, яке випромінювала Діана, навіть у найтемніші моменти .

Книга залишає слід у серці, змушує замислитися про власне життя і, можливо, переоцінити, що для нас насправді важливо.⠀

Захоплива подорож у глибини українських міст, які в уяві авторок постають у новому, магічному світлі. Книга — справжній фольклорний калейдоскоп, де кожне місто має власну легенду, що містить щось дивовижне, таємниче і часом лячне.

П’ять авторок майстерно вплітають містику у знайомі нам міста, наповнюючи їх духом незвіданого. Тут кожне місто стає не лише місцем дії, а окремим персонажем із власним характером і загадками. Довгопол, Матолінець, Тараторіна, Піскозуб та Каторож запрошують нас пізнати Київ, Львів, Одесу та інші куточки України крізь призму історій, які змушують повірити у магію поруч із нами.

Оповідання у книзі унікальні та атмосферні: вони поєднують місцеві легенди, фантастику та глибокий символізм, що захоплює читача й додає нотку загадковості. Кожна з авторок надає своїм сюжетам особливого настрою, і відчувається, як майстерно вони володіють своїм словом. Цей "Легендарій" оживляє стародавні міфи, створює нові й водночас розкриває потаємні куточки душі українських міст.

"Легендарій дивних міст" стане чудовою книгою для тих, хто любить містичні історії, сповнені несподіваних поворотів і глибокого зв’язку з рідною землею. Це збірка, що надихає уважніше поглянути на світ навколо, шукати чарівне у знайомому й залишатися відкритим до магії життя.

Це не просто книга, це щоденник болю, переживань та віри, що містить у собі свідчення про незламність людського духу. Олена Грицюк через реальні історії звичайних чернігівців розповідає про війну, яку не можна передати сухими фактами. Ця книга є голосом тисяч людей, які зустріли війну у своєму місті, на своїй землі, в своїх домівках.

З перших сторінок відчувається, як невидимою ниткою авторка пов’язує читача з долями кожного героя. Грицюк дає нам можливість пережити їхній біль, відчай та надію. Вона не прикрашає правду, не уникає важких деталей, показуючи, як війна позбавляє людей звичних дрібниць і змущує боротися за елементарні речі. Проте, попри страх та руйнування, у кожному рядку вгадується нестримне прагнення до життя та прагнення зберегти себе.

У цій книзі ми бачимо світ не героїв-фронтовиків, а цивільних, які, не маючи зброї, так само мужньо зустріли загрозу. Кожна розповідь у книзі — це своєрідний акт опору та водночас віддзеркалення того, як війна змінює людину, її світогляд, пріоритети та сенси. "Чернігів-2022" нагадує нам, що війна торкається всіх — і дітей, і літніх людей, і тих, хто ніколи не тримав у руках зброї, але тримає свою країну в серці.

Олена Грицюк не дозволяє нам забути про те, як важливо пам’ятати, цінувати мир, але також мати силу стояти за нього. Книга глибоко пронизує і залишає відчуття вдячності за кожен мирний день. "Чернігів-2022. Війна цивільними очима" — це тихий, але надзвичайно потужний нагадувач про те, як важливо залишатися людяним у найскладніші часи. Це книга, яка залишається з читачем і надихає боротися за світ, де війни будуть лише сторінками в історії.

Я прочитала книги три рази)) в кожному новому виданні)

Роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі, приніс авторці третю премію літературного конкурсу «Коронація слова» 2010 року в номінації «роман». Авторка здобула велику популярність серед читачів.

Так вміє писати тільки Дара, авторка веде нас стежками магічного світу, наших українських легенд і вірувань, тут давній магічний світ переплітається з сучасним сьогоденням. Хто родом з західної України - той на підсвідомому рівні розуміє історії, які так дбайливо зібрані та викладені у книзі.

На початку твору не дуже сподобався образ головної героїні Аліни, але він вдало обраний на противагу чарам і владі дводушника. Вона творча, вольова, самостійна і звісно чарівна.

Він - втілення потаємних бажань всіх молодих панянок, відкритий, балакучий, самовпевнений, небезпечний.
Читача закручує вир подій минулого матері і батька, а також теперішнє Аліни та Кажана.

В даному творі є почуття, боротьба, магія та самобутня краса природи. Роман з головою закутує читача в аромат кавового Львову та в красу прадавніх мудрих
Карпат.

Рекомендація щира 100/10

Книга, що здатна боляче торкнутися душі та розбудити найглибші почуття, яких ми навіть не знали в собі. Це не просто історія війни; це спогади, які живуть у нас, як спадок поколінь, і які шепочуть про неймовірну відвагу, біль і нескореність.

В'ятрович майстерно проводить читача через знакові події минулого століття, змальовуючи долі тих, хто боровся за свободу, не відступаючи навіть перед смертю. Історії, зібрані в книзі, складаються, як мозаїка, у картину боротьби українського народу, сповнену світла та тіней. Автор не вдається до зайвого пафосу чи прикрас, натомість перед нами постають живі люди, які мали мрії, страхи та сподівання, яких ми розуміємо на глибокому емоційному рівні.

Ця книга змушує задуматися про те, як мало ми знаємо про біль, пролиту кров і втрати, які зробили можливим наше сьогодення. Вона надає голос тим, хто часто залишається в тіні офіційної історії, та нагадує нам про те, що за наші мирні дні були заплачені високою ціною. В'ятрович малює портрет нескореної нації, яка, незважаючи на усі трагедії, завжди знаходила у собі силу піднятися.

"Наша столітня" — це книга, яку боляче читати, але яка має бути прочитаною. Вона залишає слід у серці, що нагадує нам цінувати мир, пам’ятати минуле і розуміти, якою жахливою може бути ціна свободи. Це не просто історія, це частина нашої душі.