Відкриваю книгу і розумію з перших сторінок, що це буде щось загадково-цікаве! Цей детектив відразу починається дуже підозріло…а це для мене є обіцянкою чогось цікавого!

Рая, дізнається, що її подруга повісилася, вирушивши на похорон, жінка почитала дивну переписку її подруги з якоюсь Аллою, де остання підтримувала і спрямовувала дівчину на вчинення самогубства…

Як виявилося не одна жертва на рахунку так званої Алли, отже Рая, вирішує за допомогою Віктора, в якого закохана, провести журналістське розслідування і дізнатися хто ж ця жінка - яка являється досить вправним маніпулятором та психологом.

А тепер мої емоції - от з моєї точки зору, то жодна б Алла не могла мене підговорити утнути такі дурниці як її жертви, тому жалості до цих дівчат я не відчувала, однак якщо людина психічно не стабільна, депресивна, то таке часто і може бути в житті, як от ці «ігри» «Синій кит» і щось таке. Отже автор піднімає досить важливу тему - доведення до самогубства через соціальні мережі.

На жаль зараз це явище набуває все більшого ажіотажу. Тому детектив досить цікавий і корисний, оскільки тут чітко показано, що стається, коли відчуваєш себе не потрібним.

Образ Марусі Чурай уважається напівлегендарним і частково ґрунтується на реальних подіях. Існує мало документальних підтверджень її існування, але вона вважається талановитою українською пісняркою XVII століття, якій приписують відомі народні пісні, зокрема “Ой, не ходи, Грицю” та “Засвіт встали козаченьки”.

Історія Марусі надихнула багатьох письменників, зокрема Ліну Костенко, яка в своєму романі Маруся Чурай створила художній образ цієї дівчини. У творі Маруся постає як символ вірності рідній землі та мистецького духу українського народу, хоча сюжет містить також вигадані елементи.

Читаючи книгу, мені боляче було за дівчину і я не можу пробачити Гриця, він на те не заслуговує. Ця поетична драма залишиться в моєму серці назавжди😭.

Це історія про долю нашої країни, про величезну вірність і самовіддачу у коханні. Мені дуже сподобалась, а в деяких місцях я майже плакала. Це твір-драма!

А як красиво віршами написано всю історію, це неймовірний талант, важка робота і неперевершений результат♥️🥹Ще декілька слів про оформлення - воно таке вишукане, схоже на старовинні книги, дуже гарно виглядає ця книга🔥

Книга, яка, здається, обіцяє захопливий світ міфів і небезпек. Сюжет поєднує фантастичні елементи й інтригу, але, на жаль, не завжди тримає увагу. Хоча автор старанно прописує героїв і їхні мотивації, певні розділи здаються надмірно розтягнутими і дещо обтяжливими.

Особливо нудними є моменти, де сюжет зупиняється на деталях, які, на мою думку, не завжди додають історії нового змісту. Це трохи послаблює динаміку і робить книгу менш насиченою, ніж вона могла би бути.

Однак тим, хто любить глибоко занурюватися у світ міфології і деталі побудови фантастичних світів, можливо, ці моменти здадуться більш вартісними.
Загалом, книга може зацікавити певних читачів, але не виключено, що залишить змішані враження через нерівномірний ритм.

Ця трилогія йшла на спад вже після першої книги…на жаль мені вже було всеодно, що з Лу та Рідом і чим те все скінчиться.😞 Я читала, що це книги для поціновувачів Маас, тепер навіть не знаю чи варто знайомитися з авторкою? Як думаєте?

Це справжнє святкове диво, яке захопило нас з донькою з перших сторінок. Кноп, головний герой, сповнений такої щирої допитливості й веселощів, що важко не перейнятися його ентузіазмом. Його пригоди, неначе мереживо зимової казки, ведуть у світ, де навіть найменша деталь дихає теплом і затишком Різдва.

Читаючи цю історію, я ніби повернулася у дитинство – коли кожен вечір напередодні свят був пронизаний очікуванням чогось незвичайного. Авторка вдало передала ту атмосферу лісу, де мешканці готуються до свят, і кожен допомагає одне одному, створюючи справжній дух єднання і доброти.

Ілюстрації, які супроводжують текст, викликають відчуття, ніби ти й сам у цьому чарівному лісі, з якого навіть не хочеться виходити.

Для нас це була книга, що приносить душевний спокій і змушує усміхатися. Вона ідеально підходить для читання разом із дітьми або тихих вечорів з чашкою чаю – коли хочеться чогось легкого, доброго й трішки казкового. Кноп змушує повірити, що справжнє диво – в простих речах, а теплі обійми і маленькі приємності можуть зробити свято по-справжньому чарівним.

Вікторія з родини, де матір релігійна фанатка і досить сувора жінка, а батько - не цікавився життям головної героїні та не вмів спілкуватися з донькою, ще був брат Сет - жорстокий покидьок, інших слів не маю.

Після смерті матері дівчина закохується в індіанця Віла. Кохання цих двох таке ніжне і прекрасне, таке величезне і самовіддане, однак в той час індіанці прирівнювались до щурів…їх ненавидили «білі»…

Далі я зовсім не розуміла Вікторію та чи зможу колись зрозуміти? Не впевнена. Я не розумію таких жінок. Я просто стала зневажати її і вже подальші її вчинки не могли змінити моєї думки. Мені так і хочеться запитати у неї: «Чому ти раніше цього не зробила?» і «Як ти тепер можеш жити? Та й чи є в цьому потреба?».

Крім того ще є один герой, якого я не зможу зрозуміти…Лукас…чому він так вчинив з Інгою? Для мене ця жінка найкраща героїня, в ній є людяність, любов, доброта, мені її було щиро шкода😢

Книга про становлення, зростання та перше кохання головної героїні. Я не можу сказати, що зрозуміла цю жінку, але історія цікава, моментами така щемлива, що серце розривала. Твір вартий уваги, сюжет неймовірно цікавий🔥

Вайб осені та персиків