Перша книга про книги, читати яку мені було дещо нуднувато. Мабуть, це через мінімум подій і багатенько розмов. Та ще й головна героїня інколи напружувала своїм комформізмом. А ось постаті деяких великих письменників щиро тішили. Хочу таке почуття гумору! Але про все за порядком.

Про що? Молода американка сапфійської орієнтації вирішила відкрити у Парижі книгарню, у якій би продавалися книги англійською мовою. Але це була не просто книгарня, а місце підтримки письменників, острівець для спілкування небайдужих книголюбів, допомога людям. Сільвія вклала у цю справу усе своє натхнення.

Але треба зауважити, що вона вкладала душу в усі гуманні справи (зокрема, допомагала після Першої світової в Сербії), кохання та дружбу.

Її партнерка була її натхненням, бо мала теж свій книжковий острівець, то ж дівчата слугували одна одній підтримкою. А навколо них вирували справжні пристрасті геніальних людей.

"Сильвії дедалі більше подобалося дізнаватися про драми, які розгорталися в колі друзів, бо її книгарня перетворювалася на сховище секретів та амбіцій, страхів та надій Латинського кварталу".

Але лебединою піснею книгарки стала допомога Джеймсу Джойсу у виданні "Улісса" в той час, як ця книга була визнана порнографічною. Цій історії приділено багато місця та уваги, що дозволило мені вчергове переконатися, що історія циклічна. І те, що відбувається в США зараз, панувало і сто років тому. Але скінчилося Отже, надія є.

Можу сміливо рекомендувати книгу поціновувачам літератури, бо на її сторінках ми зустрінемо знакові постаті першої половини 20 століття, а ці зустрічі завжди цікаві (щоправда до перекладу окремих прізвищ, згідно з новим правописом, у мене є зауваження). То ж, чому мене інколи залишала цікавість? Просто катастрофічно не вистачило приємних емоцій. Але ж життя таким і є...

Утім, перше знайомство з новим видавництвом було вдалим, мені сподобалася сама книга: вона гарно розгортається, а відстань між рядками комфортна для читання. Тому бажаю видавництву, а отже й нам нових цікавих книг! А мені тепер треба читати Джойса)

Друга книга циклу. Темний жанр, трилер. Розслідуванню приділяється мало уваги, бо читачу розкриваються усі карти, хоч і не відразу. Більше уваги на емоції. Нас занурюють у світ вбивць та їхніх жертв.

Про що? Триває протистояння судмедекспертки докторки Рен Мюллер та серійного вбивці Джеремі (М'ясника з баю). Вбивця вважає, що він просто має забрати життя жінки. А та, у свою чергу, розуміє, що стане вільною лиш за умови, що той зникне. Жоден не збирається відступати.

"Її монстр сам собою не зникне. Не дасть їй спокою. Він зачекає, поки осяде пил, а новини захоплять інші історії, зачекає, доки всі забудуть ті скалічені та просочені болотом тіла. Коротка людська пам'ять гратиме на його боці".

Але в одному Рен (або ж Емілі) не мала рації - він вже не міг зупинитися. Його криваві полювання тривали. І він був не сам. Але й докторка мала друзів. То хто кого? Хто переможе, у кого відберуть найцінніше?

Друга книга циклу здалася мені менш моторошною за першу. Але емоційної напруги і тут вистачало. Не вистачало таємниць, бо усі крапки над ї було досить легко розставити. Сподіваюся, наступні частини чекати доведеться не так довго.

З книгами Емілі Генрі у мене щоразу різна настроєва історія: від захвату ("Книголюби") до більш від'ємного почуття. І з цією книгою захвату не сталося. І зараз розповім - чому.

Емілі Генрі "Щасливе місце", 433 стор.

Про що? Про дружбу і любов. Отже, жили в одній кімнаті три подруги-студентки, минули роки, але їхня дружба не розтанула. То ж вони щороку збираються в курортному містечку у будинку батька однієї з них. Але цього разу відпочинок має пройти феєрично, бо востаннє. Отож, і зібралися дівчата зі своїми другими половинками, але кожен щось приховував і лише вдавав, що веселиться. Та чи вийде обдурити одне одного та й самих себе?

"-Мабуть, мені треба попісяти,- кажу я Парту, вибираючись із басейну.-Чи попити. Щось із цього.
-Гаррі, якщо ти не розрізняєш цих речей,- гукає Парт навздогін, - краще сходи до лікаря!
-Парте, - пригальмовую у дверях, - я сама лікарка".

Отже, подібних жартів тут багато і ґрунтуються вони на надмірно спожитому алкоголі та вчинках, пов'язаних із цим фактом.

Головною героїнею є лікарка (це не жарт) Гаррієт, яка вимушена ділити кімнату з колишнім нареченим, але, як ви розумієте, їхні почуття зовсім не такі, якими здавалися одне одному. Кожен має свої болі та свої причини не розповідати про них. Просто ці двоє, як і взагалі всі ці шестеро, не звикли говорити відверто на болючі теми.

Враховуючи, що вперше вони заговорили десь на сторінці 360, читати про дорослих людей, що досі звинувачують когось у своїх проблемах, було не дуже весело. Мабуть, мені хотілося чогось іншого. Але великим плюсом історій авторки є геппі-енди! То ж цю книгу можна прочитати навіть заради покращення настрою через яскравість оформлення та позитивне вирішення усіх проблем! І нехай те місце, де ви читатимете цю книгу, також буде для вас щасливим!

Хотіли новиночку? Ось вам вона. Друга книга в циклі про колишніх шпигунів/розвідників, які, опинившись на пенсії, займаються розслідуванням вбивств у своєму невеличкому містечку.

Тесс Ґеррітсен "Гості на літо", 364 стор

Про що? І хто ті гості? Це люди, які приїздять на літо. І хай вони це роблять вже понад 50 років, вони однаково літні гості (оці "літні" мене кілька разів збивали, бо коли розслідування ведуть літні (за віком) люди, налаштовується на інше значення цього слова) Тим не менше, у цих гостей пропала підлітка, яка приїхала з мамою та вітчимом на поминальну службу, розвіяти прах. І у шикарному котеджі їх зустріла родина - голова клану - вишукана леді поважного віку та її старший син з дружиною та відлюдькуватим сином. Усі, на перший погляд, приязні люди, але ж чого вони так зневажають їхнього сусіду, чоловіка з поганою репутацією через страшний вчинок батька? Але й той навзаєм палко ненавидить їх.

Як би там не було, дівчинка зникає, наша невгамовна п'ятірка береться за розслідування, тим більше, що поліція обвинувачує їхнього приятеля.

"-Ну, тут можна провести паралелі, хіба ні? - запитала Інгрід. - Горобці - таємні агенти пташиного світу. Непримітні. Непомітні. Вони проникають скрізь, але не привертають уваги".

Читати було цікаво, але, мабуть, авторка читала ті самі, класичні і не дуже, детективи, що і я, тому в голові постійно знаходилися паралелі з творами, де використовувався той чи інший прийом. Через це, і жертву (так, буде ще), і вбивцю я вирахувала. Але залишався ще й гумор і любов, то ж читати буде про що)

Ось такі підліткові книги я люблю: скандинавські, легкі, цікаві, про літо, канікули, перше кохання. Це взагалі трилогія, але нашою мовою бачу дві. То ж будьте до цього готові. Але ж така приємна книжулька - як на відпочинку був)

Про що? Кароліна думає, що це будуть найгірші канікули в її житті, бо замість самостійного відпочинку з найкращою подругою, її відправляють з бабусею у кемпінгове містечко "Казкове озеро", де навіть за душ треба платити гроші, щоб не митися крижаною водою. Але, на щастя, бабуся у дівчинки адекватна, то ж вона вивела її в люди, а точніше - примусила познайомитися з оточенням. І у Кароліна з'явилася подруга Нора, яка розповіла їй усе про це містечко, а потім до них долучився Матіас - красень з веселим характером, але купою таємниць. То ж життя так завирувало, що Кароліна вже й забувала телефонувати своїй домашній подружці та навіть не запросила її до себе в гості.

"Чому все так важко, лише тому що нізвідки вигулькнув Матіас? Він просто звичайний хлопець. Я ж можу бути сама собою з Норою, хоча ми теж зовсім недавно познайомилися. То чому не почуватися легко з Матіасом? Проте руки мені тремтіли, я не могла на них покластися та й узагалі, не могла покластися на себе."

У цій історії ми відслідковуємо дорослішання головної героїні, стосунки між людьми, проблеми розлучення та його вплив на оточення, поклоніння мережевим кумирам тощо. Тобто це не бездумна історія, це глибокий зміст, зодягнутий у літні шати. Щиро рекомендую!