І знову українська класика, і знову біль душі. Жодного легкого твору, твору для відпочинку. "Революцію задумують романтики, втілюють у життя фанатики, а її плодами користуються негідники" - ця думка Томаса Карлейля якнайкраще характеризує наше життя. І, на жаль, нічого не змінюється.

Про що? Про розчарування і душевний злам, про жорстокість і смерть.

До цієї збірки увійшли такі визначні твори як "Я (Романтика)", "Повість про санаторійну зону", "Сентиментальна історія" та ще кілька оповідань, які наочно нам підтверджують, що жорстокість нашої війни лише черговий ланцюг вічної ненависті. Змінюється лише зброя, не змінюються люди. І усе це посеред чудової природи.

"На зоні конав ніжний присмерк. Вечір стояв стрункий, прозорий і легкий, мов трусиковий пух. Крізь гущавину кучерявих дерев линула тиховійна жура. Стояло глибоке літо. Над верандою жевріла голубоока суєта вечірнього неба, а з безодні виринав молодик: неясні лінії і мідний німий хребет."

Світ врятує не краса, а лоботомія з повною заміною мозку. І то, не факт. Але повернімося до творів.

"Санаторійна зона" - про розчарування колишніх революціонерів у житті. Адреналін вже не вирує, то ж і опинилися вони у психіатричній лікарні.

"Я (Романтика)" - внутрішня боротьба між людським і фанатичним, прояв найвищого ступеня безумної відданості ідеалам комуни.

"Сентиментальна історія" - побутова історія дівчини, яка втекла з провінції до столиці в пошуках вищих сенсів. Сенсів не знайшла, натомість свідомо влізла у бруд. Що буде далі з головними героями? Мабуть, санаторійна зона. І то, якщо пощастить.

Важкі твори, як і життя. Життя самого автора.

Я читала цю книгу у досвіді попередньо прочитаних книжок корейських авторів (насамперед - авторок). І те, що без подробиць описано в цій, я розвивала у своїх думках, щоб враження були повними. Тому мій вердикт - вони (герої) усі психи. Але з різними захворюваннями і на різних стадіях.

Про що? Про трансформацію людини у рослину.

Твір складається з трьох частин. Першу написано від імені чоловіка головної героїні, який думає лише про себе і свої потреби. Йому начхати на свою дружину, тим більше, вона йому і відразу не здавалася красунею, а тепер, як стала веганкою (відмовилася від усього) і дуже сильно змарніла, і поготів. А та снить кошмари, безперервно...

"Безпросвітно хаща. Безлюдна. На деревах загострене листя, ноги мої зранені. Місцевість неначе знайома, проте зараз я блукаю. Я налякана. Замерзла. Ген за улоговиною червона будівля, схожа на сарай. Солом'яна підстилка проглядає з-поза дверей. Ось її відсунули, і я всередині. І ЦЕ всередині. Прямо тут стирчить довга тичка з бамбука, а на ній - кров'янисті шматки м'яса, з них ще скапує кров".

Попрохавши допомоги у родини дружини, він лише зробив гірше, бо батько - самодур, мати - пересічна обивателька, хитра та безпринципна. Чоловік сестри, від імені якого написано другу частину, одержимий красою та мистецтвом. А його дружина, що сама страждає від депресії, єдина, хто залишилася поруч. І саме вона написала третю частину.

А головна героїня? Вона пливе течією трансформації, її усе більше поглинає божевілля. І я бачу усі причини для цього... Бо усе життя - ланцюг несприятливих обставин та неправильних виборів...Родина, кохання, секс, життя...

Попереджаю, що треба бути готовим до всього. Це не проста історія, за такі Букерівську премію не дають. А ця отримала, 2016

Виявилося, що я вже бачила фільм за мотивами цієї книги. Це мінус (начебто). Але плюсом є те, що вони зовсім різні. Якщо фільм - це жахи і екшн, то книга - психологічний трилер з роздумами, розслідуванням, боротьбою, маніяком, муками совісті. Єдине, що їх об'єднує - це ігри і багата родина з давніми традиціями і не менш давніми, а через це ще більш божевільними, тарганами.

Молода та досить популярна письменниця Гаррі знайомиться з галантним Едом, у якого закохується по самі вуха. Через своє кохання переїздить з Англії до Америки (і будемо відверті: не лише через те, а і щоб уникнути можливих проблем із законом) і отримує красиву пропозицію руки і серця. І тут саме час знайомитися з родиною. І поступово з'являються не лише родичі, але й ... трупи. І Гаррі хоче розібратися, хто за цим стоїть і як вижити.

"Взагалі то зі свекрами завжди важко, тут нічого дивного. Це вже стає стереотипом. Про свекрів склали стільки жартів лише тому, що більшість з них - правда. І можу це підтвердити, дивлячись на калюжу своєї крові на їхній підлозі."

Рекомендую як цікавий трилер. Хтось писав, що він на раз. І що? З усіма трилерами так. Цей мені сподобався. А ще це різдвяна історія🎄 Не приторна)

Хто з нас не чув і не дивувався зі змісту цієї популярної пісні? Про куріпку, корів, дивних тварин і не менше дивних людей. А ось родина Салліванів ( а це тато, син і дочка, бо мама померла) відчула усе на власній шкірі. Їм і так було непереливки: після смерті мами вогник їхнього щастя якщо не згас, то ледь жеврів: тато, сумуючи за нею, зазирав у пляшку і нічим не цікавився, хлопець зв'язався з поганою компанією, дівчина воліла, щоб її ніхто не помічав. Сумно. Але раптом, з початком дарування дарів від пані Любові, усе стало весело. Аж надто. Хоча почалося усе майже невинно - з груші та куріпки.

"Якщо у вас коли-небудь будуть проблеми з батьками -саравжні проблеми - спробуйте здивувати їх кількома водоплавними птахами з поганою поведінкою і гострими дзьобами. Ви побачите, що це швидко відволікає увагу від ваших витівок."

Отже, як виходитиме родина зі своєї емоційної прірви, як непередбачені труднощі вплинуть на поведінку Салліванів і хто це усе влаштував- можна дізнатися, прочитавши книгу. Інколи дійство нагадувало театр абсурду, хоча ні, не нагадувало, воно таким і було.

Хочу зауважити, що на Різдво кутя - в українців, а у росіян - сочіво. Схоже? Звісно. Але не треба підміняти поняття. Хоча книгу можу рекомендувати. Якщо на це Різдво не прочитали, залиште собі заміточку)

Коли кілька років тому дивилася серіал, вирішила, що це сучасний автор, який пише про події давно минулих літ, бо так яскраво були показані проблеми сексуального різноманіття, фемінізму тощо. Але виявилося, що усе з точністю до навпаки: класичні детективи класика (знаю, що тавтологія, але це так задумано😄) шведської літератури у сучасному прочитанні. Її називали шведською Аґатою Крісті. А ця її перша надрукована у післявоєнні роки повість викликала навіть певний скандал.

Отже, літо, шалена спека, група досить молодих людей зібралася на острові на дачі свого друга (науковець) та його дружини (домогосподарка) погостювати кілька днів, відпочити і набратися сил. Серед цих людей були ще науковці, відомий поет, актори. Але до цієї вже і так неоднорідно-вибухової суміші додаються ще дві жінки - і полум'я злочинів починає розгоратися.

"Я, бач, переймалася, що наш курортний спокій порушується дрібними непорозуміннями та пустим недоречним фліртом, а тут натрапила на щось набагато серйозніше. Той жіночий голос тремтів од болю та розпачу".

То ж наша головна героїня -Пак знаходить труп, який раптом зникає, але, на щастя, у її коханого є друг - комісар поліції, який проведе розслідування, не дивлячись на складність того, що він є приятелем або й другом підозрюваних. Зацікавила?

Рекомендую поціновувачам класичних детективів, бо тут ніхто нікуди не спішить)
А серіал динамічніший, але і пікантніший.