Мушу визнати: ця книга стала для мене справжнім випробуванням. Попри те, що це класика, наші стосунки з книгою не склалися. Чому так низько: Складність читання: Книга йшла неймовірно важко. Я читала чимало творів того періоду, але мова та стиль Винниченка тут здалися надто перевантаженими та в’язкими. Сюжетна головоломка: На середині мені здавалося, що я впіймала нитку, зрозуміла ідею та філософію автора. Але фінал просто «вибив землю з-під ніг» — дочитавши, я зрозуміла, що не зрозуміла нічого. Замість відповідей залишилося лише відчуття цілковитої розгубленості. Не мій вайб: Можливо, справа в інтелектуальних дебатах героїв чи в надмірному психологізмі того часу, але «Рівноваги» всередині мене книга точно не створила. Скоріше — хаос. Висновок: Очевидно, це просто «не мій» автор або не мій стиль літератури. Якщо ви любите розплутувати складні моральні дилеми й не боїтеся важкого складу — вперед, але я на цьому знайомство з подібним стилем Винниченка, мабуть, поставлю на паузу.

? Пуррфектно! Вусами клянусь!

? Мурчу від задоволення Дякую тобі дуже, це неймовірно

Один із улюблених класичних українських творів. Було дуже цікаво спостерігати за поведінкою і стосунками головного героя. Він не простий, різкий, драматичний і цей список можна продовжувати довго.. Раджу прочитати всім!

Та книжка, що буде популярна в усі часи, адже в центрі її хтива людська натура головного персонажу. Цей герой не викликає співчуття. Проте автором дуже тонко змальовані його переживання, виправдані вчинки. Для мене образ Якова Михайлюка дещо перегукується зі Степаном Радченком з "Міста" Валер'яна Підмогильного. Це суб'єктивна думка. Обидва герої досить цинічні, ставлять своє его понад моральні норми. Фінал роману досить несподіваний, навіть трохи неправдоподібний до реального життя. Змушує усміхнутись та віддати належне ще одній із героїнь - Клавдії Петрівні. Рекомендую до прочитання

Збірка еротичної прози, що відкриває чуттєвість і романтичні пориви українських класиків першої третини ХХ століття. Книга поєднує ніжність і пристрасть, інтимність і сміливу відвертість, створюючи справжній літературний калейдоскоп людських бажань.

"Федько-халамидник" - це твір із подвійним дном, особливо цікавим є те, в якому "система карає неслухняних". Дітей у школі він дуже вражає і цим, звісно, запам'ятовується.

Неочікувано, але ця книга мені дуже сподобалася. Я була вражена тим, наскільки сучасні проблеми підняв автор і яких неоднозначних персонажів він створив. Головний герой - не найприємніший тип, але до певного моменту в кінці книги він не викликав у мене відрази. Навпаки, я спостерігала за ним із цікавістю - він харизматичний, попри свої вади. Вважаю, що книга актуальна й сьогодні, хоча була написана понад сто років тому. Просто вражає, наскільки автор випередив свій час.