Смішний пудель на ім’я Дом розповідає нам історію родини — старого полковника та кількох поколінь жінок. І пес, і люди почуваються ніяково у невеличкій львівській квартирі, де жив раніше... Яка різниця хто? Камені не розкажуть. Або розкажуть — якщо маєш собаче чуття. Та хіба є історії, які допоможуть — полковнику зі сходу України чи хоча б його псові — нарешті відчути себе вдома у Львові 90-х? Здається, до чужої скрині вже ніколи не підібрати ключа. Вже ніколи не відпустити штурвал винищувача. Ніколи ні пес, ні стіни не приймуть нових господарів. Але буває, чужа таємниця виявляється й твоєю також. І, можливо, героям цієї історії таки вдасться віднайти дім.
Дім для Дома
Автор
Вікторія Амеліна
Немає в наявності
350 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
350 грн
1
Про книжку
Код товару
108465
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Тверда
Мова
Українська
Кількість сторінок
384
Формат (мм)
200
x 130
Вага
0.396
ISBN
9786176794165
Опис
Враження читачів
Це історія родини Ціликів, яку розповідає нам їхній пес - королівський пудель Домінік, він же Дом, Домік. Події відбуваються у Львові в період 90-их років і до Помаранчевої революції.
Голова сім'ї - полковник у відставці, який побував у різних куточках Союзу, а його дружина й доньки моталися разом з ним. І ось настав час осісти. Їхнім прихистком стає квартира на вулиці Лепкого. Полковник, велика Ба, Тамара, мама Оля, Маруся, Маша й Дом. Чи будуть вони там щасливими?!
Дуже світла, глибока, правдива, меланхолійна книга. Якщо ви любите динамічний сюжет, то тут його не шукайте, оповідь повільна, але наповнена цікавими й буденними подіями.
Коли бралася за книгу, зовсім не очікувала, що вона стане однією з найкращих прочитаних в цьому році.
Вікторія Амеліна загинула в липні 2023 року внаслідок ракетного обстрілу Краматорська р_о_с_і_є_ю, а могла б написати ще багато-багато вартісних книжок.
♦️"Дім наш, поки він в нас"
P.S. У дизайні обкладинки використано роботу художника Петра Сметани.
Голова сім'ї - полковник у відставці, який побував у різних куточках Союзу, а його дружина й доньки моталися разом з ним. І ось настав час осісти. Їхнім прихистком стає квартира на вулиці Лепкого. Полковник, велика Ба, Тамара, мама Оля, Маруся, Маша й Дом. Чи будуть вони там щасливими?!
Дуже світла, глибока, правдива, меланхолійна книга. Якщо ви любите динамічний сюжет, то тут його не шукайте, оповідь повільна, але наповнена цікавими й буденними подіями.
Коли бралася за книгу, зовсім не очікувала, що вона стане однією з найкращих прочитаних в цьому році.
Вікторія Амеліна загинула в липні 2023 року внаслідок ракетного обстрілу Краматорська р_о_с_і_є_ю, а могла б написати ще багато-багато вартісних книжок.
♦️"Дім наш, поки він в нас"
P.S. У дизайні обкладинки використано роботу художника Петра Сметани.
Боляче писати відгук на книгу авторки, яку вбила російська ракета. Вона могла б створити ще не один потужний твір…
Отже — “Дім для Дома”.
Дом - це собака, скорочено від Домінік. Звичайний малопоказний пудель розповідає нам (читачам) про своїх господарів. Розповідає з точки зору собаки. І це не так смішно чи ірраціонально, як здавалося б на перший погляд.
Дом сприймає навколишню інформацію через добре розвинений нюх, і може зрозуміти більше, ніж людина. Він здатен відчути запах страху, брехні, смутку чи радості…
Дія роману відбуваються у Львові, в непростих 90-х роках минулого століття. Люди тоді намагалися перезавантажити своє життя, так би мовити, вписати його в нову реальність.
Комусь це вдавалось більш-менш легко, комусь — катастрофічно не вдавалося. Перед нашими очима проходить історія трьох поколінь родини Ціликів. У цей час повільного і болісного розпаду радянської імперії у кожного члена сім'ї тут є свій скелет у шафі, який треба ретельно приховувати, бо інакше не виживеш.
Але врешті-решт таємниці потроху розплутуються.
Є надія, що всі мешканці віднайдуть свій дім та зрозуміють через втрати і біль, що дім цей — Україна.
Отже — “Дім для Дома”.
Дом - це собака, скорочено від Домінік. Звичайний малопоказний пудель розповідає нам (читачам) про своїх господарів. Розповідає з точки зору собаки. І це не так смішно чи ірраціонально, як здавалося б на перший погляд.
Дом сприймає навколишню інформацію через добре розвинений нюх, і може зрозуміти більше, ніж людина. Він здатен відчути запах страху, брехні, смутку чи радості…
Дія роману відбуваються у Львові, в непростих 90-х роках минулого століття. Люди тоді намагалися перезавантажити своє життя, так би мовити, вписати його в нову реальність.
Комусь це вдавалось більш-менш легко, комусь — катастрофічно не вдавалося. Перед нашими очима проходить історія трьох поколінь родини Ціликів. У цей час повільного і болісного розпаду радянської імперії у кожного члена сім'ї тут є свій скелет у шафі, який треба ретельно приховувати, бо інакше не виживеш.
Але врешті-решт таємниці потроху розплутуються.
Є надія, що всі мешканці віднайдуть свій дім та зрозуміють через втрати і біль, що дім цей — Україна.
Дом, себто Домінік - це пес, від імені якого й розказана історія. Про те, як він спочатку жив з одним господарем, але виявився поганим мисливцем. Про те, як чоловік віддав його доньці. І про родину, що, зрештою, стала його домом.
Нова сім'я - полковник, його дружина, дві дочки і дві онуки. Час - пострадянський і нульові. Місце дії - Львів.
І все в тій родині думають, а де ж їхній дім, коли щойно був Союз. А вони тепер всі зібралися тут, в місті Лева. А до того - Донеччина, Баку, Німеччина - у кого що. І думають вони, де ж їхня країна і хто ж вони за національністю. А ще ж є та мова. А ще є ті люди, що вгризаються в свою землю.
Отака самоідентифікація очима собаки виходить. Подвійні враження лишились - з одного боку песик Дом, ідея розповіді, легкість тексту. З іншого - я так і не вирішила, як ставлюся до людських персонажів дорослих. Я розумію, що для когось так і було - оті пошуки себе і свого місця в пострадянському просторі. Та для багатьох. Але кожне якесь в цій історії неоднозначне. Дід все мріяв знов літати на радянському літаку. Онука махнула до столиці, та невідомо, що для неї столиця. Доньки теж зі своїми тарганами.
Але в цілому, книга мені сподобалася - безперечно, її варто читати.
Нова сім'я - полковник, його дружина, дві дочки і дві онуки. Час - пострадянський і нульові. Місце дії - Львів.
І все в тій родині думають, а де ж їхній дім, коли щойно був Союз. А вони тепер всі зібралися тут, в місті Лева. А до того - Донеччина, Баку, Німеччина - у кого що. І думають вони, де ж їхня країна і хто ж вони за національністю. А ще ж є та мова. А ще є ті люди, що вгризаються в свою землю.
Отака самоідентифікація очима собаки виходить. Подвійні враження лишились - з одного боку песик Дом, ідея розповіді, легкість тексту. З іншого - я так і не вирішила, як ставлюся до людських персонажів дорослих. Я розумію, що для когось так і було - оті пошуки себе і свого місця в пострадянському просторі. Та для багатьох. Але кожне якесь в цій історії неоднозначне. Дід все мріяв знов літати на радянському літаку. Онука махнула до столиці, та невідомо, що для неї столиця. Доньки теж зі своїми тарганами.
Але в цілому, книга мені сподобалася - безперечно, її варто читати.
Інші книжки автора
Схожі популярні
550 грн
1
390 грн
1
290 грн
1
275 грн
1
Від видавництва
550 грн
1
