Дім для Дома

RDT оцінка
9.6
14
Ваша оцінка
відгуків
10
350 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
350 грн
1
Про товар
Код товару
108465
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Кількість сторінок
384
Формат (мм)
200 x 130
Вага
0.396
ISBN
9786176794165
Опис

Смішний пудель на ім’я Дом розповідає нам історію родини — старого полковника та кількох поколінь жінок. І пес, і люди почуваються ніяково у невеличкій львівській квартирі, де жив раніше... Яка різниця хто? Камені не розкажуть. Або розкажуть — якщо маєш собаче чуття. Та хіба є історії, які допоможуть — полковнику зі сходу України чи хоча б його псові — нарешті відчути себе вдома у Львові 90-х? Здається, до чужої скрині вже ніколи не підібрати ключа. Вже ніколи не відпустити штурвал винищувача. Ніколи ні пес, ні стіни не приймуть нових господарів. Але буває, чужа таємниця виявляється й твоєю також. І, можливо, героям цієї історії таки вдасться віднайти дім.

Враження читачів
RDT оцінка
9.6
14
Ваша оцінка
відгуків
10
10
13.03.2024
Це історія родини Ціликів, яку розповідає нам їхній пес - королівський пудель Домінік, він же Дом, Домік. Події відбуваються у Львові в період 90-их років і до Помаранчевої революції.

Голова сім'ї - полковник у відставці, який побував у різних куточках Союзу, а його дружина й доньки моталися разом з ним. І ось настав час осісти. Їхнім прихистком стає квартира на вулиці Лепкого. Полковник, велика Ба, Тамара, мама Оля, Маруся, Маша й Дом. Чи будуть вони там щасливими?!

Дуже світла, глибока, правдива, меланхолійна книга. Якщо ви любите динамічний сюжет, то тут його не шукайте, оповідь повільна, але наповнена цікавими й буденними подіями.

Коли бралася за книгу, зовсім не очікувала, що вона стане однією з найкращих прочитаних в цьому році.

Вікторія Амеліна загинула в липні 2023 року внаслідок ракетного обстрілу Краматорська р_о_с_і_є_ю, а могла б написати ще багато-багато вартісних книжок.

♦️"Дім наш, поки він в нас"

P.S. У дизайні обкладинки використано роботу художника Петра Сметани.
10
19.01.2024
Боляче писати відгук на книгу авторки, яку вбила російська ракета. Вона могла б створити ще не один потужний твір…
Отже — “Дім для Дома”.
Дом - це собака, скорочено від Домінік. Звичайний малопоказний пудель розповідає нам (читачам) про своїх господарів. Розповідає з точки зору собаки. І це не так смішно чи ірраціонально, як здавалося б на перший погляд.
Дом сприймає навколишню інформацію через добре розвинений нюх, і може зрозуміти більше, ніж людина. Він здатен відчути запах страху, брехні, смутку чи радості…

Дія роману відбуваються у Львові, в непростих 90-х роках минулого століття. Люди тоді намагалися перезавантажити своє життя, так би мовити, вписати його в нову реальність.

Комусь це вдавалось більш-менш легко, комусь — катастрофічно не вдавалося. Перед нашими очима проходить історія трьох поколінь родини Ціликів. У цей час повільного і болісного розпаду радянської імперії у кожного члена сім'ї тут є свій скелет у шафі, який треба ретельно приховувати, бо інакше не виживеш.
Але врешті-решт таємниці потроху розплутуються.

Є надія, що всі мешканці віднайдуть свій дім та зрозуміють через втрати і біль, що дім цей — Україна.
10
14.04.2024
Дом, себто Домінік - це пес, від імені якого й розказана історія. Про те, як він спочатку жив з одним господарем, але виявився поганим мисливцем. Про те, як чоловік віддав його доньці. І про родину, що, зрештою, стала його домом.

Нова сім'я - полковник, його дружина, дві дочки і дві онуки. Час - пострадянський і нульові. Місце дії - Львів.

І все в тій родині думають, а де ж їхній дім, коли щойно був Союз. А вони тепер всі зібралися тут, в місті Лева. А до того - Донеччина, Баку, Німеччина - у кого що. І думають вони, де ж їхня країна і хто ж вони за національністю. А ще ж є та мова. А ще є ті люди, що вгризаються в свою землю.

Отака самоідентифікація очима собаки виходить. Подвійні враження лишились - з одного боку песик Дом, ідея розповіді, легкість тексту. З іншого - я так і не вирішила, як ставлюся до людських персонажів дорослих. Я розумію, що для когось так і було - оті пошуки себе і свого місця в пострадянському просторі. Та для багатьох. Але кожне якесь в цій історії неоднозначне. Дід все мріяв знов літати на радянському літаку. Онука махнула до столиці, та невідомо, що для неї столиця. Доньки теж зі своїми тарганами.

Але в цілому, книга мені сподобалася - безперечно, її варто читати.