📖 Штрафна група / Свій чужий
👤 Ян Браз / Анна Стаднік
⭐️ 8/10 (середня)

Почала я, як багато хто радив, зі "Штрафної групи" Яна Браза. Тут краща можливість познайомитися зі всесвітом і його устроєм.

Імперія Тро готується до майбутнього нападу й розсилає агентів, ще й почастішали напади таємничих потвор - мутів. З усім цим доведеться зіштовхнутися групі першокурсників Академії Рутерів - елітного закладу з підготовки суперсолдатів.

Читався роман легко, бо автор досить ненав'язливо й поступово вводить читачів у всесвіт, пояснює його особливості та закони. З розумінням світобудови в мене проблем не виникло, як і з розумінням сюжету, бо він досить простий і прямолінійний. Іноді аж занадто. Розумію, що обсяги, мабуть, обмежені форматом книжки, але місцями мені не вистачало цілих шматків тексту. Як, наприклад, більшої кількості сцен навчання головного героя в академії. Також не завадили б більш м'які переходи між різними часовими проміжками. Та й загалом увесь сюжет має потенціал набагато об'ємнішої праці. Бо задум крутий, читати було справді цікаво, але складалося відчуття, ніби тебе готують до чогось грандіозного, а врешті ти знаходиш пробіл у часі чи неочікувано натикаєшся на епілог.

Персонажі класні, трохи стереотипні, але в межах розумного, тому це не ріже око. Цікаво спостерігати за їх взаємодією, що часто будується на протиставленні поведінки представників вищого класу з простолюдинами.

Висновок: непогано, але це було досить сумбурно й мало (7/10).

"Свій чужий" Анни Стаднік сподобався мені набагато більше. Бо на приблизно такій самій кількості сторінок авторці вдалося закрутити об'ємну історію, інтриги, загадки, розслідування і навіть любовна лінія(!). Одразу окрема подяка за адекватну еротичну сцену.

За сюжетом інша група рутерів також вирушає на практику у віддалену точку країни, однак тут їм доведеться зіштовхнутися не з мутами, а з діяннями агентів та поплічників імперії (що в цьому романі виразніше схожа на нашого східного сусіда), таємничим туманом, що завис над островом та набігами мутованої живності.

Пані Анна пише, приправляючи це гумором в потрібних місцях, динамічну історію, яка утримує інтерес читача від початку й до кінця. Частково завдяки тому, що в першому романі нам вже пояснили світобудову, тож тут в сюжет не доводиться вписувати додаткові пояснення. Але (!) якщо хтось почне читати книжку з цього розвороту, то все необхідне, на мою думку, цілком можна зрозуміти з контексту чи зносок.

Тут, у порівнянні з першим романом, більш плавні переходи в моментах, коли нас перекидає в часі у спогади головної героїні. Ці моменти здалися мені навіть якимись кінематографічними. Місцями, щоправда, мені було складно орієнтуватися в тому, що саме роблять герої, бо частково дія відбувалася в печерах, але це я спишу на свій брак досвіду читання подібних сцен.

Персонажі також сподобалися, як і їхня взаємодія, кожного розкрито в міру через маленькі деталі, а хімія між парочкою справді чудова.

Висновок: круто, динамічно, особливих претензій не маю (9/10).


Кілька слів про всесвіт: він яскравий, деталізований і перспективний. Впевнена, що є ще багато речей, які здивують і порадують читачів. Бо, наскільки мені відомо, видавництво планує ще одну книгу по цьому всесвіту від двох інших авторів, тому будемо чекати.

Ще хочу наостанок сказати про оформлення книжки. Формат перевертайки не новий на нашому книжковому ринку, але справно приваблює до себе увагу. Обкладинка виглядає гарно й презентабельно з обох боків, чим можуть похвалитися не всі представники цього формату. Книжка має класні ілюстрації - як звичайні чорно-білі поміж сторінок (що здебільшого пояснюють будову винаходів, створінь тощо), так і кольорова вставка на глянцевому папері з портретами персонажів посередині книги + мапа всесвіту з обох форзаців. Ілюстрації гарні, стильні й прикольні, тут нарікань немає, але нарікання починаються коли почати говорити про якість друку.

БукБанда - маленьке інді-видавництво, що має на меті представити широкому колу читачів письменників та письменниць, що пишуть "мережеву літературу" й займаються самопромоцією на онлайн платформах та в соцмережах. Мета максимально крута і я всіма руками й ногами за такі ідеї і їх безпосереднє втілення, але маю звернути увагу на той маленький мінус, який періодично муляв мені під час читання. Не знаю, чи то в мене такий примірник, чи то так на всіх, але якість друку трохи кульгає. Місцями текст може трохи двоїтися, бути жирнішим, ніж треба, або, навпаки, світлішим і менш контрастним. Також зустрічаються дрібні "артефакти" рисочки й лінії в довільних місцях сторінки. Це не означає, що вся книжка така, це лише маленька її частина, але я вважаю за потрібне про це сказати. Здебільшого це не впливає на процес читання, хіба що менш контрастні сторінки будуть трошечки важчими для сприйняття. Але я вірю в це видавництво й бажаю їм наснаги та удачі в майбутніх проєктах, бо це справді дуже крутий проєкт.