Ви любите історії про героїв? А про епічні пригоди? 🗡

Я обожнюю, але знаєте, майже завжди за лаштунками залишається частина подій, які відбуваються після перемоги над злом / драконом / собою / одруженням з принцесою... (потрібне підкресліть), але не цього разу.

Історія цієї манґи починається після перемоги команди героїв над королем демонів.
Фрірен, єдина ельфійка в цьому гурті, яка десять років подорожувала з гуртом. Яка живе довше за всіх учасників пригод разом узятих, тож стає їх проводжальницею у цьому світі, адже друзі неминуче старіють та йдуть у засвіти...

Здавалось би, манґа буде сумною та меланхолійною, але ні, абсолютно точно ні, адже:

✨️ вона про теплі спогади
✨️ а ще вона дуже кумедна («Зіпсутий піп» 😏)
✨️ про ностальгію та дружбу
✨️ про обіцянки
✨️ про вірність своєму слову
✨️ а ще про магію, пригоди, намагання зрозуміти людей з "висоти" погляду надприродного магічного створіння

Якщо вам все це до душі, то дуже раджу познайомитись з цією історією, а в очікуванні наступних томів можна подивитись аніме 😉
Я зачарована світом та самою Фрірен, адже вона дуже мила і трохи нетямуща, попри свій поважний (за людськими мірками) вік 🥰

Чаклунське романтичне фентезі з магією, міфами та українською історією — говорить нам анотація і з нею важко посперечатися, але при цьому мені книга відчувалась казкою.

Казкою для дорослих, які колись зростали слухаючи легенди та історії про богатирів та витязів, злих чарівників та красунь.

В цій історії я бачила Київську Русь крізь густі тумани часу, чула крики завойовників, відчувала магію, дихала лісовими пахощами та пилом доріг.

Герої чіпляють не зразу, принаймні в мене метч стався згодом, але коли вже стався, то все...
Головні герої тут — купець, якому доля натякнула: «Агов, досить швендяти, час рятувати світ!» та дівчина-птаха, сильніша за дужих загартованих боями воїнів. Вони роблять помилки, вагаються, падають, але встають. Саме тому я їм врешті повірила.

Мене підкорила ця книга, бо вона про ті казки, легенди, що живуть дотепер.

Чи є тут недоліки?
Хіба що мені хотілося б більше часу з другорядними персонажами – деякі з них так і просилися на додатковий час "в етері". Але це ніщо в порівнянні з тим відчуттям, яке залишила ця історія.

Якщо ви, як і я, любите казки, що ніби оживають у руках, беріть цю книгу. Вона того варта 📖✨

"Вчинки, які на перший погляд видавалися катастрофічними, можуть, урешті-решт, призвести до чогось доброго"

Для мене ця історія схожа на емоційний вибух.
Сім'я, досить дорослі діти, шлюб довжиною в більш ніж 30 років...

Все починається з буденної сварки, після якої Ніклас просто йде з дому. Беа спочатку не надто переймається – ну пішов, повернеться. Але він не повертається і навіть перестає відповідати на повідомлення.
І ось тоді приходить усвідомлення: щось пішло не так.

Протягом читання першої частини книги я співчувала Беа – її переживання глибокі й справжні. Вона шукає відповіді, аналізує, намагається зрозуміти, де саме все пішло не так і чому ж все розвалилося...
Але попри це я все ж на боці Нікласа. Його погляд на ситуацію ми бачимо в другій частині. Він роками жив під колосальним тиском – не лише сімейним, а й суспільним. Очікування, вимоги, мовчазне (й не тільки) несхвалення, коли ти не відповідаєш уявленням інших і тебе змушують бути "зручним" 🥺

Часом втеча – це не слабкість, а єдиний спосіб втримати зозульку на місці та вижити, врешті-решт 💔

Ця історія дуже драматична, болюча, вона про складність вибору, про те, як рішення однієї людини зачіпають всіх довкола. І про те, що розлучення – це не завжди про поразку, іноді це єдиний шанс відшукати себе, врятуватись...

Фінал мені сподобався, він життєвий, такий неідеальний, але трушний 🥲

Якщо ви хочете чогось глибокого, драматичного та емоційного, то раджу прочитати цю книгу, вона здивує вас стилем авторки та її вмінням писати героїв такими живими, наче ти живеш поруч і знаєш їх сто років.

Прекрасна за візуалом та наповненням історія.

Попри видимість простенької ромкомівської історії, вона сповнена важливих тем та сенсів.

Мальовка – одна з головних особливостей цієї історії. Вона незвична, має власний стиль, і саме це додає атмосфери.

Гумористична складова – це окремий кайф! Є сцени де сміялася вголос 😁 Особливо сподобалось, як жартівливі моменти підсилюються стилізованими малюнками персонажів – це додає динаміки та робить гумор виразнішим.

Сюжет інтригує, і поки що важко передбачити, як усе розвиватиметься в наступних томах, але в мене є кілька версій щодо майбутніх подій.

Персонажі. Харизматичні, не шаблонні, а другорядні герої приємно дивують своєю продуманістю. Вони не картонні та додані для виконання певної функції в історії, а залишаються частиною світу навіть у фонових сценах, що створює ефект живого середовища.

Загалом, мені дуже сподобалось, і я вже можу сміливо рекомендувати цю історію! У неї великий потенціал, з нетерпінням чекаю продовження.

😱📖 Ви впевнені, що це правда?

📚 Ніщо з цього не правда
✏️ Ліса Джуелл

Поїхали 😉

Якщо вам здається, що вас уже нічим не здивуєш – тримайтеся, Ліса Джуелл готова кинути вам виклик. «Ніщо з цього не правда» – це та книга, де здається, що ось-ось все стане зрозуміло… І що? Ні-чо-го! Авторка майстерно заплутує сюжет, а коли нарешті розкриває правду, то щелепа падає на підлогу і не планує повертатися назад 🤯

🎭 Хто тут грає чесно? (два слова про сюжет)
Головна героїня, Алікс Саммерс, веде подкаст про жінок, які пережили непрості випробування, але хоче змінити формат. І тут з’являється Джозі – дивна жінка, яка пропонує розповісти свою історію. Спершу її навіть шкода: життя здається нудним, сірим, сповненим неясності… Але чим далі, тим більше буде WTF-моментів (красти чужі речі, цілувати їх! і ховати в ящик з труханами 😳 та це ще квіточки!).
Алікс потрапляє у павутиння брехні, що навіть Шерлок сказав би "Ну, нахєр!" 🙈

📌 Чому це варто читати?

✔️ Напруга – рівня «ще одна сторінка і точно спати» (ага, аж до третьої ночі, буквально).
✔️ Фінал, після якого хочеться поставити книгу на полицю і тужливо дивитись у вікно з думкою «Що це було?!»
✔️ Атмосфера, де неясно, чи є тут хтось нормальний...
✔️ Дивні, тривожні рішення героїнь, які змушують мало не волати: «ЩО??? НАВІЩО??? АААА»

Джуелл вдалося створити багаторівневу гру з читачем, постійно змушуючи сумніватися у правдивості кожного слова 😏

P.S. Перед читанням переконайтеся, що щелепа міцно тримається – падіння неминуче! 😆