Обери мене

"Вона могла точно знати лиш одне: якщо скаже «так», то її життя зміниться. Зрештою, цього було достатньо"

Я одночасно дуже хотіла познайомитись з цією історією і все ж весь час відкладала, щоб потім за два вечори проковтнути її 🤭

Сюжет досить цікавий: модна блогерка з розбитим серцем 💔 майже випадково стає учасницею шоу "Єдина" (щось на кшталт нашого "Холостяк/Холостячка") і за її увагу мають боротись 25 чоловіків.

Але є одне але...

Чоловіки не в курсі, хто стане їх "єдиною" і ще момент, Бея плюс-сайз блогерка, а це, як виявилось, може стати неабияким наріжним каменем, у, здавалося б, прогресивному суспільстві Америки.

Але проблема не лише в тому, що Бею сприйняли не всі глядачі та не всі учасники, вона й сама попри свої твердження про любов та прийняття не сприймала себе достатньо гарною для "ідеальних" чоловіків, що і стало її бідою...

Я визначила своїх фаворитів майже зразу та й фінал врешті виявився передбачуваним, хоча герої пішли до нього іншою стежиною, ніж я очікувала.
Мені сподобався вибір дівчини у фіналі, мені сподобалось те, як закінчилась (чи почалась) історія любові Беї до свого обранця і врешті-решт до себе самої.

Якщо вам хочеться поринути у перипетії реаліті-шоу, відчути романтичні флюїди та трохи похитати свої нерви (якщо вас чіпляє упереджене ставлення через зовнішність), то ця книга для вас 😉

"Життя рідко буває казкою, навіть на шоу, яке прагне її створити".

Молода блогерка Бея Шумахер, володарка яскравої зовнішності і фігури "плюс-сайз", всіляко намагається приховати свої комплекси й вирішує взяти участь у шоу "Єдина" (варіант "Холостячки"), де мріє зустріти своє кохання і розвінчати міф про те, що жінки з пишними формами мають менші, чи то пак, мізерні, шанси на щастя, ніж витончені моделі з глянцю. Погоджуючись на участь, героїня намагається втекти від аб'юзивних стосунків, які вже понад 8 років заважають її бути по-справжньому щасливою. Та чи допоможуть Беї нові знайомства на шоу? Чи зрозуміє вона серед величезної кількості камер, членів знімальної групи, постійного контролю з боку режисерів та продюсерів, що обманути себе неможливо, себе потрібно обрати, який би розмір одягу ти не носила, за блискітками якого не ховалася.

Ця історія залишила двоякі враження. На прикладі банального, як на мене, сюжету порушуються досить серйозні й актуальні теми. Боротьба з комплексами і намагання якось з ними жити (читай вміло приховувати), віра в себе і прийняття себе, нездорові стосунки з чоловіками та батьками, відповідність нормам суспільству, якому щосили й щохвилини намагаєшся довести, що люди, які мають більші розміри, теж люди.
"Якась частина мене досі вважає, що я повинна бути вдячна за будь-яку увагу від вас навіть якщо вона і близько не схожа на те, як я хочу, щоб мене любили"

Загалом історія мені сподобалася, але з порадами до прочитання була б обережною.

Досить контроверсійне враження лишає після себе ця історія.

З одного боку:
• Тримає увагу читача, викликає інтерес.
• Підіймає важливі теми: аб'юзивні стосунки, залежність від думки оточення, сексуальність та свою приналежність в цьому світі, бодіпозитив, ставлення струнких до плюс-сайз, булінг (впевнена, можна додати щось іще);
• Немає яскраво вираженої любовної лінії, яка вривається в сюжет і виколює очі своєю очевидність з перших сторінок. Події розгортаються і закручуються досить плавно.

З іншого боку:
• Як на мене, забагато сенсів та тем напхано в одну історію, через що увага не фокусується ні на чому конкретно.
• Головна героїня плюс-сайз це просто катастрофа. Мені було складно їй якось співпереживати, бо своїми вчинками вона викликає безліч запитань.
• Дуже складно повірити персонажам та їх мотивації. Дуже складно повірити в те кохання, яке виникало до головної героїні. Таке враження наче це просто була примха автора "ось пишна жінка і її можна покохати!". Звісно можна, якщо вона любить себе і несе цю любов світу. Проте наша головна героїня жодного натяку любові до себе не має, лише купу комплексів та нескінченного болю за те що її всі ображають.
• Фінал цієї книги був би кращим, якби не мав тієї любовної лінії, яку наче дописали швиденько на колінках перед відсиланням рукопису агенту. Спочатку читача штовхають до думки: "Ось, дивіться, це самодостатня жінка, яка усвідомила своє щастя в собі самій!" - і ти така: "А, ну ок, це має сенс." А потім авторка така: "Ні, я передумала, без кохання немає щастя!" - завіса.

В цілому, це досить цікава книжка на декілька вечорів. Вона могла б отримати всі 5 зірок, аби авторка краще попрацювала над персонажем Беї, зробила її ціліснішою й додала об'єму не лише в кілограмах, а й в змісту. Бо, як на мене, з місією цієї книги Бея не впоралася.