Захоплююча пригода, де наука зустрічається з казкою! Джованні Лоусон створює дім серед дерев, дивакуватих роботів і приймає загадкове немовля як сина. Віктор виростає, рятує роботів і дізнається правду про минуле свого батька. Напруга зростає, коли старе повертається, загрожуючи всьому, що вони збудували. Це тепла, мудра, фантастична історія про обрану сім’ю, любов і самопожертву. Читати обов’язково!

Це красива, емоційна й неспішна історія про любов до книг і внутрішнє зростання молодої жінки. Події розгортаються в Англії 1890 року — дуже атмосферний період. 19-річна Анімант, аби уникнути шлюбу, влаштовується до лондонської бібліотеки, де знайомиться з різким бібліотекарем Томасом Рідом. Їхні стосунки розвиваються поступово, і спостерігати за цим — справжнє задоволення. Особливо сподобалась атмосфера бібліотеки та глибина персонажів. Історія неспішна, але жива, з гумором і емоціями. Є деякі затягнуті моменти, але загальне враження — чудове!

Це історія про сміливість, подолання страхів, протистояння тиску родини, пошук себе та зцілення через любов і природу. Попри простий сюжет, книга наповнена надією — такою, якої нам часто бракує в непрості часи. Валансі Стірлінг стала для мене джерелом натхнення. Я і сміялася, і плакала, читаючи її історію. Ця книга неначе перенесла мене у світ спокою, лісів і озер, нагадала, що навіть у хаосі життя можна знайти надію. Час її прочитання для мене був ідеальним.

Ця захоплива історія перенесе вас до сонячного Кейп-Коду, де родина Дарлінгів збирається разом на літній відпочинок. Але цього разу їх чекає не просто звична сімейна зустріч — наймолодша донька Сідні виходить заміж. Підготовка до весілля лише починається, як несподіваний приїзд бабусі Тіш і її шокуюче відкриття виводить родину з рівноваги. Образи, розгубленість, емоції — чи зможуть вони знову стати тією згуртованою сім’єю, якою були раніше?
Я по-справжньому полюбила цих героїв. Обов’язково візьміть цю книжку з собою у відпустку — вона подарує вам і емоції, і тепло.

Історію розповідає Кетті, згадуючи своє дитинство в закритій школі під назвою Гейлшем. Вона ділиться спогадами про своїх друзів, які були як хороші, так і не дуже, а також нюансами, які тільки пізніше набувають сенсу і стають зрозумілими для читача в своїй жорстокості. Книга мені сподобалася, на початку я навіть не розуміла, що це антиутопія, і лише по ходу читання зрозуміла це. Проте у книзі мені бракувало більш детального опису світу героїв і їхніх почуттів. Головна героїня розповідала про події досить спокійно і майже без емоцій, тимчасом, що ситуації вимагали більшої виразності. Незважаючи на це, книга залишила відчуття смутку і дала привід задуматися над діями героїв та можливими результатами для них.