Три чоловіки для Вільми

Вільмі тридцять п'ять років. Вона занадто правильна, трохи занудна й дуже самотня вчителька музики.

Коли їй було чотири - померла мама, коли сімнадцять - тітка, яка виховувала її. Тата в житті Вільми не було.

Одного разу на порозі Вільминого будинку з'являються два чоловіки - священник і судмедексперт, щоб повідомити про смерть її батька. Виявляється, батько був. І він залишив для доньки листи. Читаючи один лист в день, наче відкриваючи адвент-календар, Вільма знайомиться з батьком. Ці батькові листи, а також священник з особистими проблемами й судмедексперт з вербальним проявом синдрому Туретта, змінюють життя Вільми.
Стоп. Тут є ще один - четвертий чоловік, правда ще малий - Амді, який приходить до Вільми, щоб пограти на фортепіано. Цей геній також зіграв тут неабияку роль.

Книга дуже зворушлива, добра, тепла, щира, сумна й водночас з чудовим чорним гумором, читається на одному подиху.

"На щастя, життю надають сенсу багато речей, Вільмо. Пам'ятай про це. Добро приходить через біль, світло пробивається крізь темряву, по-іншому ніяк.
А в цьому світі багато добра і багато світла".

Я дуже люблю нордичну літературою, особливо норвезьку. Видавництво ВСЛ часто радує мене чудовими книгами, і жодна з них не розчарувала. Особливо мені сподобалась трилогія про Антона від цієї авторки. Хоча це підліткова серія, вона справді порадувала мене.

Норвезька література вирізняється стриманістю і відсутністю карколомних поворотів сюжету. Це дає можливість заглибитися у внутрішній світ персонажів. Навіть прості, на перший погляд, історії, містять глибокі філософські теми і підкреслюють важливість міжлюдських зв’язків. Ця книга також чудово підходить для святкового читання завдяки різдвяному настрою та казковій історії.

Головна героїня, 35-річна Вільма, — самотня вчителька гри на фортепіано. Вона прагне вести здоровий спосіб життя, але її страхи — від бананів до смерті — заважають їй насолоджуватись життям. Все змінюється, коли в її житті з’являються кілька чоловіків: Роберт із синдромом Туретта, священник Івар та померлий батько, який залишив їй листи. Ці листи, що Вільма читає по одному на день, відкривають таємниці родини та допомагають Вільмі зрозуміти себе.
Її страхи починають відступати, і вона відкривається новим можливостям. Хоча, на перший погляд, історія проста, інтрига навколо її батька та таємниць минулого, робить сюжет дуже цікавим.

Незважаючи на серйозні теми, книга переповнена гумором, іронією та сарказмом. Сцена репетиції похорону яскраво показує, як авторка поєднує серйозні теми з жартами.
"Три чоловіки для Вільми" — це не лише книга про страхи, а й про можливості, які відкриваються, коли ми дозволяємо собі жити по-справжньому. Щиро рекомендую!

Ця книжка мене дуже вразила. Щемлива, чуттєва історія про пошук себе, свого минулого. На початку важко читається, але потім - неможливо відірватися.
Самотня Вільма Ваєрьод працює вчителькою музики, викладає гру на фортепіано. Авторка майстерно розкриває образ та її талант у музиці.
Цьогоріч вийшло продовження історії — "Твоя Вільма".