"Життя рідко буває казкою, навіть на шоу, яке прагне її створити".
Молода блогерка Бея Шумахер, володарка яскравої зовнішності і фігури "плюс-сайз", всіляко намагається приховати свої комплекси й вирішує взяти участь у шоу "Єдина" (варіант "Холостячки"), де мріє зустріти своє кохання і розвінчати міф про те, що жінки з пишними формами мають менші, чи то пак, мізерні, шанси на щастя, ніж витончені моделі з глянцю. Погоджуючись на участь, героїня намагається втекти від аб'юзивних стосунків, які вже понад 8 років заважають її бути по-справжньому щасливою. Та чи допоможуть Беї нові знайомства на шоу? Чи зрозуміє вона серед величезної кількості камер, членів знімальної групи, постійного контролю з боку режисерів та продюсерів, що обманути себе неможливо, себе потрібно обрати, який би розмір одягу ти не носила, за блискітками якого не ховалася.
Ця історія залишила двоякі враження. На прикладі банального, як на мене, сюжету порушуються досить серйозні й актуальні теми. Боротьба з комплексами і намагання якось з ними жити (читай вміло приховувати), віра в себе і прийняття себе, нездорові стосунки з чоловіками та батьками, відповідність нормам суспільству, якому щосили й щохвилини намагаєшся довести, що люди, які мають більші розміри, теж люди.
"Якась частина мене досі вважає, що я повинна бути вдячна за будь-яку увагу від вас навіть якщо вона і близько не схожа на те, як я хочу, щоб мене любили"
Загалом історія мені сподобалася, але з порадами до прочитання була б обережною.