Поцілунок у Парижі

Дуже легка та емоційна книга! Особливо крута для тих, хто ще не був у Парижі, через те, що в ній описуються круті місця для подорожі! Всім раджу!!!

Ще один різдвяний роман, але тепер вже в Парижі.

Цього місяця я собі влаштувала цілий тур по різдвяним книжкам)
І перші дві частини з серії стали одиними із зупинок цієї книжкової подорожі. Від "Нью-Йорка" я і досі перебуваю у захваті! І відгук на нього можете прочитати у мене на сторінці в Інстаграм. А от чи виправдала себе друга частина "Поцілунок у Парижі" - давайте розбиратися.

Але спершу про сюжет. Серена приїхала у Париж, аби знайти ліки від болю, який переживає вся її сім'я, адже помер батько, якого всі так любили. І тепер Серена хоче втілити одну зі своїх божевільних ідей - зробити фотоальбом з фото визначних місць Парижу, які 25 років тому відвідували її батьки під час медового місяця.

Жан-Люк напів француз, напів американець. Йому довелося залишитися на Різдво у гуртожитку, аби в останню мить доробити проєкт і здати його викладачу. От тільки ні натхнення, ні ідей для цього фото проєкту він не має. Та ще й його друг нав'язав йому дивну американку, з якою він тепер мусить бігати по точкам у Парижі.

Доля звела цих двох Жана-Люка і Серену разом, але чи зможуть вони здійснити карколомні плани Серени і не вбити одне одного по дорозі - хороше питання.

Почнімо з моїх вражень. Мені сподобалася ця історія. Я дуже люблю Париж і колись мрію там побувати, а тут цьому місту приділяється дуже велика роль. І хоча, мушу погодитися різдвяного настрою тут майже немає - однак книга чіпляє іншим.

На відміну від "Поцілунку у Нью-Йорку", "Париж" робить більший акцент на внутрішній світ і почуття головних персонажів. Серена втратила батька, і вона важко це переживає. День в Парижі - мав стати сімейною пригодою, але ні мама, ні сестра не змогли бути з нею. Жан-Люк нещодавно розірвав стосунки з дівчиною, і він також через це дуже хвилюється.

Вони обоє впевнені, що абсолютно не підходять одне одному. Але мені дійсно цікаво було читати про те, як вони підтримували і допомагали пережити проблеми одне одного. Ця частина більше про почуття, і переживання. Але і романтиці тут місце знайдеться.

А окремий абзац я мушу виділити для персонажів з "Нью-Йорка", Ентоні і Шарлот. Вони обоє регулярно з'являються у книзі, адже Шарлот сусідка по кімнаті і близька подруга Серени. І я дуже щаслива дізнатися, що у цієї пари все гаразд. Їхні репліки змушували мене посміхатися. А взаємодія головних персонажів цих двох частин - для мене, ніби бальзам на душу.

Тому, якщо досі не можете відпустити персоражів "Нью-Йорку", почитайте "Париж".

І хоча книга мені сподобалася і я залишу її на поличках, я таки згадала мінуси. До персоражів я не відчувала аж такої симпатії, як до Шарлот і Ентоні. Скажу навіть більше, Серена і Жан-Люк по черзі мене бісили своїми діями і словами 😬. І тому, я так і не змогла її полюбити. Інколи я просто не розуміла їхніх дій, і це виводило мене з себе. Але книга прикольна. І я дійсно чекатиму на продовження).

Це моя друга книга у Кетрін Райдер, і хочу сказати, що вона виявилася саме такою, як я й очікувала. На першу ("Поцілунок у Нью-Йорку") я писала відгук 17 грудня 2021 року, тому майже через рік хочу поділитися своїми враженнями й про "Поцілунок у Парижі"✨

Цього разу нашими головними героями є американка Серена та француз Жан-Люк. Серена прилітає в Париж з важливою місією – відвідати всі важливі та пам'ятні місця, у яких її батьки проводили свій медовий місяць. В той же час, Жан-Люк повинен закінчити свій фотопроєкт та показати справжні емоції й відчуття за допомогою мистецтва. Саме доля (й трішки імпульсивність сестри Серени) зводить їх разом у цей передріздвяний час. І можливо, вони знайдуть саме те, чого так давно хотіли🤍

Історія дуже легко написана. Читається швидко, буквально за декілька годин. Якщо шукаєте чогось казкового й такого, що подарує приємні й святкові емоції – обов'язково зверніть увагу на цю книгу. Також приємною несподіванкою стала поява головних героїв попередньої книги Кетрін Райдер – Шарлоти та Ентоні.

• Серце міста – це не тільки вулиці та краєвиди, це його люди.

• — Для нас не були головними видовища. Ця подорож особлива, бо ми були разом. Я б, мабуть, не пам'ятала, як ми роздивлялися Ван Гога, хай який він геніальний. Але я ніколи не забуду радість бути з коханою людиною в якомусь випадковому ресторані, за пів світу від дому.

• Тільки в кіно люди одне одному ідеально підходять. В реальному житті стосунки вимагають зусиль.