Вроцлавіта

Не вистачає нам таких українських ромкомів, і добре, що з'являються.
Це історія про дівчину, яка з маленькою дитиною і дідусем переїжджає до Вроцлава. Нова країна, нова робота - і відчуття самотності. Віта має підтримку: дідусь допомагає доглядати сина, є друзі. А випадкова зустріч з красивим і добрим чоловіком змушує серце битися частіше. Та якби ж все було так просто...
Традиційно для жанру Віта втрапляє у кумедні ситуації, але авторка прописує їх так коректно, що викликала моє розуміння і підтримку. А вже перша сцена, перші сторінки викликали досить серйозний переляк, хоч все і завершилося добре.
Письменниця поміщає Віту у ситуацію, у якій опинилися багато тисяч українок після початку повномасштабної війни. Хоча події у романі відбуваються за кілька років до цього, і переїзд Віти не вимушений крок. Але це відчуття чужості не покидає тебе, навіть якщо ти добровільно переїжджаєш до іншої країни. Відчуття, що ти не розумієш усіх жартів і пів тонів, що відбувається щось поза твоїм розумінням. А поєднавши це з ревнощами, виникне гримуча суміш, що загрожуватиме щасливому життю.

Це роман не лише про Польщу. Киянка Віта пізнає львівську гілку своєї родини і постане перед важливим вибором.

Та перш за все, це дуже романтична книжка. Про красиві і обережні перші кроки, про сміливі мрії і пристрасть. Залицяння і побачення, з поправкою на статус соло-мами і негативний досвід за плечима.

Читайте, якщо хочете чогось доброго і ніжного.

Слухайте, та це ж чудовий ромком, а найголовніше - наш!) Мені абсолютно все сподобалось! Це сучасно, з важливими темами, це актуально. Герої цікаві, "не бісячі". Історія не якась там дуже унікальна, але дуже мила. Є трохи 18+, але все дуже органічно.
Цікаво в тексті розкривається Вроцлав: дуже атмосферно. Не поступається і наш Львів - мені мимоволі згадувалась моє єдина поїздка з подругою до Львова у далекому 2010. Ностальгією через пісні Скрябіна війнуло не лише Віті.
П.с. завжди ,коли мені щось дуже сподобалось, складно написати нормальний відгук - виходить емоційний набір слів. Тому скажу просто: раджу🙌

П.с. єдине , що різануло слух це "карп" замість "короп" і "стіп"))

Я з нетерпінням чекала на вихід цієї книжки.
"Вроцлавіта" — це дебютний роман у жанрі feel good Анни Дьоміної. Віта — молода самотня мати, яка переїжджає до Польщі, щоб розпочати нове життя (події відбуваються ще до повномасштабного вторгнення). Між роботою в IT, адаптацією до нового міста та вихованням дитини Віта намагається балансувати й вирішувати різні непередбачувані ситуації, наприклад: де знайти модель телевізора, яку вже не випускають, але в яку влучив іграшковим молоточком її син в орендованій квартирі. 🙈

Звісно, тут є яскрава любовна лінія: як піти на перше побачення після 5 років материнства, чи вдасться вийти з френдзони та організувати незабутню ніч, якщо обидва батьки-одинаки з малими дітьми? Спойлер: буде 🔥🔥🔥.

Крім того, у романі йдеться про рід, коріння, родину та непростий вибір. Тому запасайтеся носовичками.

"Вроцлавіта" написана кінематографічно і динамічно, наче ви дивитеся гарну романтичну комедію. Тут також багато цікавих локацій у Польщі та Львові, тож можна одразу занотовувати для подорожей.

Щиро рекомендую "Вроцлавіту" Анни Дьоміної, видану "Видавництвом Старого Лева". Це книжка, з якою хочеться втекти, щоб перезавантажитися від реалій сьогодення.