Роман про подорож додому, чи назад в життя з якого так сильно намагався втекти. Яра та її брат Олег вирушають з Києва на Донеччину на весілля до сестри, яка , як то кажуть, «залетіла». Їдуть не з вел...читати далі →
?"Весілля Настусі" Ольги Богомаз – книга рефлексій про подорож додому? Тут поміж сторінок багато простору розлогих степів, де люцерна всеможливих відтінків, глибокі яри, фактури глини, мов розбавлені ...читати далі →
Скільки я читаю книжок про схід України, а все більше переконуюсь, що немає якоїсь таємничої особливості цього регіону, я бачу лише схожість. І ця сімейна історія вкотре мене в цьому переконала, бо я ...читати далі →
Книга - це опис пейзажів, атмосфери степової Донеччини... Авторка сама каже, що в першу чергу намагалась створити "дорожній роман", припасовуючи персонажів до картинки. В результаті, персонажі наче н...читати далі →
Дорожня книга - гарна, щоб годинку-другу відволіктися. Такий собі тревелог у дитячі травми, сімейні драми та сепарацію від родини та місця, де ти виріс. Чужа сім’я - темний ліс, як то кажуть. Але маєм...читати далі →
? Я не очікувала нічого особливого від цієї книжки, і в ній справді немає нічого такого, але в цьому, на мою думку, її. перевага! Зараз поясню ⬇️ Це історія про реалії української сім'ї з Донбасу; бр...читати далі →
Брат і сестра довго не були вдома, на сході. Весілля Настусі (молодшої сестри) - привід мамі заманити їх нарешті до себе. От ми і бачимо цю дорогу додому, не близькі й теплі стосунки, якісь маніпуляці...читати далі →
Глибока, зворушлива, така справжня. Донеччина, сімейні драми, пошук себе – тут все переплітається в одну неймовірну історію. Олег і Яра повертаються в рідне містечко на Донеччині на весілля сестри Н...читати далі →
Про брак любові й мандрівку додому. Як на мене, це історія має настільки глибокий (під)текст, що місцями мені було боляче читати Авторка обмежилася подіями в окремому регіоні, Донеччині, але подібних...читати далі →
Мені книга сподобалась та викликала дуже багато емоцій і роздумів. Вона дуже багатогранна, тут можна рефлексувати і про відносини батьки-діти, і про людей і їхні вчинки та політичні погляди після 201...читати далі →
2016 рік. Брат із сестрою зі столиці вирушають на весілля сестри. Настуся живе із матір'ю на півночі Донеччини, де ще зовсім нещодавно тривали бої. Олег і Яра не надто прагнуть повертатися у рідне містечко — стосунки з матір'ю в обох не найкращі, а все навколо нагадує про складне дитинство та смерть батька-художника.
«Весілля Настусі» — це подорож на Донеччину в круговерті нових і давніх знайомих, несподіваних втрат і відновлених спогадів, які допоможуть краще зрозуміти, ким ти є і що тобі насправді потрібно.
Великої дружби між братом і сестрою не було ніколи. Вони йшли поруч, але паралельно, дотримуючись принципу невтручання в життя одне одного. Яра у школі відпрацьовувала відкатану програму відмінниці, Олег навчанням не цікавився, але до четвірок дотягував. Яра спілкувалася з популярними дівчатами, Олег водився з максимально дивними чуваками, яких тільки міг знайти в їхньому селищі міського типу. Яра танцювала й бігала естафети. Олег малював, але завжди намагався приховувати це від учителів.
Коли народжуєш дитину, яку ніхто, окрім тебе, не чекає, потрібно приготуватися її захищати. Яра зненавиділа сестру ще до народження — по-дитячому сильно. Мати пообіцяла старшій доньці, що дозволить гратися з Настусею, а донька пообіцяла нізащо й ніколи цього не робити. В Олега були власні спостереження про нову сестру. Він почав зневажати молодшу, коли скінчилися гроші, а скінчилися вони приблизно тоді, коли мати привезла додому Настусю на таксі.
«Це перехрестя наче початок моєї власної топографії», — думав Олег. Вони стояли там, де їх висадила «волга», і, поки Яра розмовляла телефоном із матір’ю, він подумки продовжував екскурсію, розпочату краєвєдом. Попереду — труби, там вони народилися. По діагоналі від зупинки — масивні вказівники у стилі радянського конструктивізму, схожі на два сплетено-розчахнутих циркулі. Один указує на селище, інший — на Харків, себто на північ.
Котолог
