Ольга Зозуля
Експерт
23.09.2024
Новий відгук
Частково наукова фантастика, частково магічний реалізм, частково епістолярний роман, частково книга про кохання - її вкрай важко класифікувати, вона про все і одночасно ні про що.
Дещо нагадує "Море Спокою" Емілі Сент-Джон Мандел.
Дещо нагадує "Море Спокою" Емілі Сент-Джон Мандел.
Новий відгук
"Змієві вали" - це збірка фантастичних оповідань українських авторів, які можна грубо розділити на три блоки: твори ХІХ (їх класифікувала б скоріше як містику/готику), ХХ та ХХІ століть. Від останніх очікувала найбільше, а отримала найменше - більшість робіт були досить одноманітними, описували радянщину (від чого вже втомилась) або війну. Наприклад, "День Нептуна" автор буквально списав в тез російської пропаганди. Виділялись тільки "Ближче всіх до полюса" Кідрука та "Туди, де буде сад" Аренєва, які й сподобались найбільше.
Нова оцінка:
29.06.2024
Новий відгук
Зізнаюсь, до прочитання цієї книги не задумувалась над тим, як працює залізниця. Що провідники і машиністи - це лише вершина айсберга, бо є ще диспетчери, чергові, колійники, вагонники, інженери, шифрувальники, розгалужений топменеджмент, що разом налічують 200 тисяч працівників. І тим більше не розуміла, на які жертви йшли ці самі люди на початку повномасштабного вторгнення.
Більшість з цих історій неможливо читати без сліз і не згадувати власний досвід лютого-березня 2022 року. Важлива книга, що на багато що відкриє очі - будете дивуватись, сумувати, тривожитись, відчувати гордість разом з реальними людьми, що ненароком стали героями.
Більшість з цих історій неможливо читати без сліз і не згадувати власний досвід лютого-березня 2022 року. Важлива книга, що на багато що відкриє очі - будете дивуватись, сумувати, тривожитись, відчувати гордість разом з реальними людьми, що ненароком стали героями.
Новий відгук
• Книга, що заслуговує на свою популярність
• Книга, яку завжди раджу навіть своїм нечитаючим друзям
• Книга, що в черговий раз доводить - сучасна українська література ще зможе вас здивувати
Найбільший плюс роману Павлюка - його універсальність. Практично кожен читач знайде там щось для себе, чи любите ви фантастику, чи містику, детектив, побутовий роман - у ньому є всього потроху. А ще - купа символів, натяків і прихованих сенсів (гарантую, Вікіпедію відкриєте не раз).
Історія про київського криміналіста, що відправляється в забуте богом містечко Буськів Сад - шукати зниклу дівчинку та розслідувати злочини серійного вбивці.
• Книга, яку завжди раджу навіть своїм нечитаючим друзям
• Книга, що в черговий раз доводить - сучасна українська література ще зможе вас здивувати
Найбільший плюс роману Павлюка - його універсальність. Практично кожен читач знайде там щось для себе, чи любите ви фантастику, чи містику, детектив, побутовий роман - у ньому є всього потроху. А ще - купа символів, натяків і прихованих сенсів (гарантую, Вікіпедію відкриєте не раз).
Історія про київського криміналіста, що відправляється в забуте богом містечко Буськів Сад - шукати зниклу дівчинку та розслідувати злочини серійного вбивці.
Новий відгук
Книга, яку варто читати після "Кістяних годинників" цього ж автора. Твір вартісний і сам по собі, але відчувається що за ним стоїть значно більша картина.
"Дім на збіччі" містить 5 історій, пов'язаних між собою місцем дії, тільки з проміжками в 9 років. З прочитанням кожної наступної все більше розкривається загальний сюжет, але, щоб зрозуміти його повністю, потрібно таки бути знайомим з першим романом автора.
Однак, це зручний короткий формат для знайомства з Мітчеллом, розуміння про що, а головне - як, він пише. Особисто мені автор сподобався, найперш своїм сухим стилем, який передає так багато. В якомусь плані хочеться порівняти його з Сюзанною Кларк: у неї теж варто читати між рядків і довго осмислювати прочитане.
"Дім на збіччі" містить 5 історій, пов'язаних між собою місцем дії, тільки з проміжками в 9 років. З прочитанням кожної наступної все більше розкривається загальний сюжет, але, щоб зрозуміти його повністю, потрібно таки бути знайомим з першим романом автора.
Однак, це зручний короткий формат для знайомства з Мітчеллом, розуміння про що, а головне - як, він пише. Особисто мені автор сподобався, найперш своїм сухим стилем, який передає так багато. В якомусь плані хочеться порівняти його з Сюзанною Кларк: у неї теж варто читати між рядків і довго осмислювати прочитане.
Полиць поки немає