Мертва вода живого міста

Затишна історія про Львів, котів і всіх, хто оберігає місто — живий чи мертвий.

Звісно, Йозеф заполонив моє сердечко, хоча я завжди любила собак більше🌚

Мені сподобалось, що історія відносно коротенька і по суті, всі представлені персонажі були важливі для сюжету, навіть якщо спочатку видавалось, що це просто хтось випадковий. Не очікувала такого від маленької книжечки)

Фінал гірко-солодкий, але логічний і щемкий🥹 Дуже хочеться у Львів на каву і прогулятись вечірнім містом, погладити котів і насолодитися атмосферою живого міста)

5 котиків з 5💜

Натрапила на книгу випадково...

Я дуже люблю котів, мій улюблений український письменник Іван Якович Франко, моє місто сили Львів, улюблений напій кава... Тому прочитавши анотацію я одразу зрозуміла ця книга моя.

Так, можливо вона і розрахована на підлітків, але вона залишила в мені великий слід. В книзі неймовірно описано містичну атмосферу Львову у сучасному світі. Дуже тепло на душі коли згадують сучасних культурних діячів. Книга наповнена любов’ю до України, так саме до України, бо ця історія це наше зараз.... Як ми боремось за свою свободу і своє життя, а світ на це дивиться і висловлює своє занепокоєння ....

Після смак залишився дуже приємний, але водночас сумний, бо ця історія скінчилась. Ця книга однозначно стала моєю улюбленою, а за присвяту окреме дякую пані Мар’яні😻😻😻

Оформлення дає дуже великий плюс цій історії. Я розумію, що це молодий автор, але редактор точно міг би допомогти, бо деякі моменти відверто підбішували. Особливо запали в душу мені деякі описи як от "Наступної ночі Яна, несучи перелякане серце у лівому чоботі..." чи "Ти пахнеш, як костел на Краківській". У першому випадку я собі просто якогось маніяка із серцем уявила) а от в іншому я просто образилася аби мені таке сказали)))))
Однак сама задумка цікава, хоча й сирувата — світ не дуже детально виписаний, лише кілька штрихів поверхневих і то, їх розумієш лише опираючись на сьогодення. З усіх глав я найбільше чекала котів, бо вони прикольні — коти керують владою, бізнесом, криміналом чи навіть мистецтвом! Саме частини котів мене веселили і давали сил дочитати. Також я дуже довго чекала появи Франка, але він з'явився лише в середині книги і потім ще в небагатьох, однак важливих епізодах. Перша поява майстра подивувала, бо він же ж панянку зваблював) Та далі він вже має більше ваги, бо поважна ж фігура! А ще мені сподобалися частини з Романом, такі несподівані і цікаві. Хоча головною героїнею мала б бути Яна, я за неї постійно забувала — мене турбував Роман і коти, ну і Франко) Відьомська складова зовсім якось мимо пройшла, хоча зазвичай відьми мені імпонують, а тут от не моє. Кінцівка скомкана і не зрозуміла. Чого Яна приходила? Авторка згадала, що вона персонаж головний і треба її і сюди знову впихнути? Куди зникли коти? Якщо виходити міг тільки Франко, що бабуся Романа робила у місті? Це лише кілька питань під кінець, але їх було ну дуже багато по тексту.
Загалом, задум цікавий, але не дуже вдало реалізований. Якщо у авторки ще щось вийде, треба познайомитися, бо потенціал є, лише треба набити руку.