Давно я не читала фентезі, а фентезі української авторки так і взагалі не пам’ятаю коли🙈 Але ця книга була абсолютно правильним вибором для того, щоб повернутись до цього жанру, тому що це просто неймовірно!

Загалом, мені сподобалось все - світобудова, персонажі, стиль написання. Лише один момент, який дуже дратував на початку, - беземоційність Ріни, головної героїні. Вона потряпляє у чужий світ, де вона нікого і нічого не знає, але при цьому веде себе, наче все так і має бути, тільки поверніть мене додому. Мені не вистачало якогось шоку, почуттів саме з приводу того, що дівчина опинилась в іншому світі!!! Але до цього звикаєш (не так швидко, як Ріна до цього всього, але все-таки звикаєш))

Мені також сподобалось, як авторка писала про Зовнішній світ, а ще ситуація з біженцями з окупованих територій бере за душу, бо розумієш, що ось воно те саме у нас в реальному світі в нашій же країні😔

Маю велику надію скоро прочитати другу частину, ця - 5/5⭐️

Три слова, що характеризують цю книжку: Сила, Романтика, Хімія

Що сподобалось: взаємодія між героями. Боже мій! Яка в них динаміка, які почуття, яка насолода була в мене читати це все!!! Я буквально в захваті від цієї любовної лінії і з нетерпінням чекаю продовженням, як мінімум тому що...

Не сподобалось: ми не отримали жодного поцілунку! Так, я не чекала сцен 18+ (вони тут і не потрібні були), але так хотілось би справжнього поцілунку, а не якогось чмока...

Загалом, я знаю, що багатьом не подобається книга через схожість до інших фентезі, але я особисто отримала кайф, читаючи цю красуню (оформлення просто шикарне). З усіх фентезі, з якими порівнюють "Безсилу", я читала лише серію "Голодні ігри", але це кардинально різні світи і динаміка між героями, лише ідея самих ігор схожа. Я насолоджувалась перепалками головних героїв, їх боротьбою з почуттями і неможливістю встояти один перед одним. Від мене однозначно 10/10 :)

#книжковийклубReadeat

Чудова, мила та легка історія!

Клер і Ґрем - дорослі, адекватні персонажі, з гарною хімією та чудовими стосунками. Сподобались їх суперечки, милі шпички і, звісно ж, ставлення один до одного.

Приємно було спостерігати, як Ґрем все більше і більше розкриває своє серце, його листи до Клер, особливо, останні два - неймовірні!

Було цікаво, як же все-таки вони подолають свої переконання, що не можуть бути разом, і я не розчарована.

Читалось легко і швидко, переклад класний, а оформлення просто шикарне! Це буде прикрасою моєї полички)

Ця книга бреше вам ледь не на кожній сторінці практично до кінця.

Більшу частину я досить скептично ставилась до сюжету і думала, що досить очевидно, яка буде розвʼязка, але як же я помилялася!

Для мене це була перша книга авторки, і я приємно вражена. Фінал остаточно підкорив мене, тому це 10/10🔥

«Я знаю, що робить мене щасливою - довіра до себе. Який дар, хіба ні? Ось воно, щастя».

Як, певно, у всіх історіях, повʼязаних з днем бабака, головний мотив тут - пізнання себе, а ідея щастя у тому, щоб бути вільним у своїх діях та не переживати за можливі невдачі.

Головна героїня, Мейлін, трохи дратувала під кінець, хоча це можна пояснити стресом мандрівок в часі, але все ж вона вирулила з «безодні», так би мовити.

Загалом, книга непогана, однозначно хороша для зимового вечора під ковдрою під різдвяний плейлист, але мені хотілось би більше романтики. Незрозумілою була лінія з Тео, персонажа дуже мало розкрили.

Ендрю навпаки - запав в душу, такий милий!

7/10 за різдвяний настрій, дрібку романтики і зимові пригоди