Прикольний легкий історично-фантастичний роман від української письменниці. Так, як на мене, є з чим ще працювати, щоб покращити оповідь та розвинути ще більше письменницьких навичок, але це дуже тішить, що Богдан почав випускати романи українських авторів для більшого охоплення і спонукання читачів приділяти увагу місцевим авторам. Велике дякую!
Це чудове, затишне, по-справжньому львівське фентезі. Найкраще смакує з кавою й ароматною випічкою ☕🍰.
Мені сподобалася концепція роману з усією її магічною й потойбічною складовою. Кожне місто має свого ґазду, котрий дбає і про місто, і про його мешканців, вибудовує невидимі бар'єри й захищає від ворогів. Але Господар Львова раптово зникає, а над самим містом і над його живими, мертвими й магічними жителями нависає смертельна загроза. Постраждали місцеві вампіри 🧛🏻🧛🏻♀️. Одна за одною гинуть чарівниці 🪄 львівського ковену. Звичайні люди втрачають спогади 😵💫. Лихі чорні вершники прагнуть відправити місто до небуття…
Тут також цікаві персонажі. Це і місцева чарівниця Аґнєшка, котра більш полюбляє діяти самостійно й рішучіше, ніж решта ковену. Це і звичайна дівчина Яна, котра мріяла про пригоди і відкриття детективної агенції, але раптово відкрила для себе потаємну сторону Львова та виявилася витягнутою у боротьбу за нього: "за одну добу всі її знання про світ поламалися, як макарон, на який хтось наступив чоботом" 😲. Це також і представники інших видів і навіть мертві, котрі й після смерті непогано так проводять час на цвинтарі. І, звісно, сам Господар – загадковий, вірний, турботливий, відважний і рішучий.
А ще не можна не згадати кількох харизматичних балакучих котиків, в першу чергу – Йозефа Казимира І: шляхетного, важного й поважного, підприємливого, хитрого, впертого й наполегливого, неймовірного любителя солодощів і майстра втрапляти в халепи, дуже милого пузатого британця 🐈⬛. Він і його пухнасті приятелі – безмежне джерело мімішності й позитиву 😸.
Окремо кілька слів про Львів, котрий відчувається буквально у всьому і задає настрій історії. Він і у стукоті капель дощу по підвіконні восени, й у світлі ліхтарів. Він у старих кам'яницях, затишних кав'ярнях і тихих вуличках. У сирниках, круасанах, пляцках й ароматній каві. У різдвяних декораціях, медівнику, шоколаді, глінтвейні. Аромати, смаки, краєвиди і музика міста "на березі річки, якої немає" – незмінні супутники усіх пригод. А яке цікаве й розкішне 'життя' у видатних мертвих мешканців Личаківського цвинтаря 🥂🪦!
Хоч у романі й вдосталь моторошних і драматичних епізодів, а персонажам раз-у-раз загрожує небезпека, доводиться приймати важкі рішення, чимось жертвувати й ризикувати, тут вистачає й дуже милих, кумедних, затишних, щасливих і зворушливих моментів. У результаті, враження від книги мега позитивні 🥰.