Ця манґа надзвичайно заінтригувала. Яскрава барвиста обкладинка, цікава історія, дуже милий, ніжний, детальний малюнок і вікова позначка 18+ (поки все досить лайтово, але умови проживання, праці і способи покарання дітей не назвеш адекватними).

Отже, майже 1900 років тому на віддаленому острові було виявлено величезне загадкове провалля, поряд з яким на поверхні згодом постало місто Орт. Дослідити цей останній бастіон невідомого для людства неможливо інакше як спуститись у нього.

Багато шукачів пригод кидало виклик прірві й вирушало в її надра у пошуках збагачення. Підступна Безодня приховує дорогоцінні й небезпечні істоти, а також реліквії поза межами людського розуміння, що здатні змінити хід історії. Вони заманюють людей у пітьму.

Це лише перший том, але вже і він дає досить хороше уявлення про світобудову. Сподобались численні інформаційні сторінки про найрізноманітніші цікавинки. А найбільше, звісно, все, що пов'язане з тим гігантським проваллям глибиною ~20 км.

У Безодні виділяють сім рівнів, кожен з окремими характеристиками ландшафту, флори, фауни, унікальністю й цінністю реліквій і, звісно ж, небезпеки. Далеко не всім під силу спускатися на нижчі рівні, а ще менше тих, кому щастить повертатись через так зване прокляття Безодні: чим нижчий рівень, тим важчі симптоми повернення спіткають відчайдушних глибинологів. 

Найлегендарнішою з дослідників була Лайза - матір 12-річної Ріко. Дівчинка захоплюється Безоднею та мріє стати Білим свистком - щоб спуститись на нижні рівні і знайти зниклу 10 років тому маму…
 
Ріко - фантазерка, вперта, неслухняна, безнадійна мрійниця, надто необачна, але дуже щира, світла і наполеглива дитина. Після одного інциденту на розкопках вона познайомилася з Реґом - робохлопчиком з Безодні, котрий втратив пам'ять. Може це доля? Адже відповіді на найважливіші питання обох лежать десь там, на дні Безодні.

Після прочитання виникає безліч питань. Що насправді таке ця Безодня? Як і чому виникла? Що таке реліквії? Чому існує прокляття? Що це за двотисячолітні "скелети молільників", що де-не-де трапляються шукачам реліквій? Що, зрештою, приховано на дні Безодні?

Цей фантастичний пригодницький бойовик мені дуже припав до вподоби 😊. Ще й такої якості! Більший формат, цупкий глянцевий папір, насичений чорно-білий друк, кольоровий зріз і такий приємний хрускіт сторінок при першому відкриванні 🥰. Матово-фольгована обкладинка - окреме вау!

Це розповідь про пригоди двох алхіміків - братів Елріків. Ед і Ал рано втратили матір. Власне, з лиш з метою воскресити її (хоч це заборонено!) вони й почали вивчати алхімію. Але трансмутація не спрацювала як слід. Тепер у Едварда парочка сталевих протезів замість кінцівок, а Альфонс - душа в порожньому обладунку. Їхня нова мрія доволі прозаїчна - повернути собі колишні тіла. Залишилося знайти спосіб 🙄.
 
В пошуках вони мандрують країною і раз-у-раз встрягають у різні пригоди й неприємності. Спершу доводиться мати справу з Його святістю Корнело - посланцем бога сонця Лето, що "створив усе суще, вклав у нас безсмертну душу та обіцяв воскресити мертвих". Потім з некомпетентним і корумпованим очільником шахтарського містечка ("Недоброчесні чиновники нині є всюди"). І з терористами, що захопили потяг. І з недобросовісними 'колегами'. Це ще якщо не згадувати щось на кшталт смертних гріхів в людських іпостасях і таємничого вбивцю державних алхіміків.

Я у повному захваті від манґи ❤️‍🔥.

По-перше, тут унікальні харизматичні персонажі. Старший брат, Едвард, прозваний Сталевим алхіміком, перебуває на державній службі з юного віку. Могутній, але дуже дратівливий, особливо коли почує в свою адресу "недоліток-коротун" 😄. Молодший брат, Альфонс, значно спокійніший, раціональніший і практично невразливий через свою поточну 'конфігурацію'.

По-друге, нетривіальні, динамічні видовищні сюжети з гумором і явним моральним підтекстом, як-от: використання релігії в корисливих цілях чи ганебне зловживання службовим становищем, або антигуманні досліди над людьми в наукових цілях. А ще наче маємо щось типу… глобальної змови сил зла проти людства? 🤔
 
По-третє, усі ці магічні алхімічні 'штучки' - від перетворення вугілля на золото до створення дивовижних артефактів чи химерних істот. 

Дивує, вражає, інтригує ❤️.

Ідеальна манґа для книголюбів! 🥰 В ній багато йдеться і про самі книги, і про бібліотеки й навколо книжкову тематику, а ще додано оригінальну світобудову, цікавих персонажів та дрібку магії 😊.

Головним героєм є 6-річний Шіо - метикуватий хлопчина, спраглий до знань і величезний книголюб. Зеленясті очі, золотаве волосся, бліда шкіра і довгі загострені вуха - бідолаха не такий як усі, напівкровка ще й бідняк, тож отримує одні лиш штурхани, образи й зневажливі погляди односельчан 😟. Тільки старша сестра дбає про нього, невтомно працюючи з ранку до ночі, аби лиш хлопчина міг відвідувати школу й здобувати освіту.

Шіо обожнює читати і в селищі є безкоштовна бібліотека для селян, однак головний бібліотекар не дозволяє хлопцю користуватися нею 😒. Малому доводиться потайки прокрадатись туди, щоб хоч хвильку почитати улюблену книгу. Зовсім не дивно, що він хоче втекти від ненависного світу… мріє, що одного дня якийсь герой приїде за ним і забере з собою до неймовірних пригод.

Волею випадку до селища з важливим завданням приїжджають бібліотекарки з Афцаку, книжкової столиці. Кафни ("експерти з мудрості") прагнуть зібрати й зберегти усі книги і пам'ятки писемності, підвищувати грамотність населення і популяризувати читання, зробити книги не розкішшю для еліт, а доступними для всіх. Одна з них дуже вподобала незвичайного хлопчину.

Зайве казати, що ця зустріч стане доленосною для Шіо. Седона була вражена безпосередністю, щирістю, чесність й добротою хлопця, його шанобливим та щирим захоплення книжками. Він же із захватом вловлював кожнісіньке її слово, і не тільки щодо книг. Саме кафна допомогла йому зрозуміти, що героєм не народжуються, але ним можна стати, і немає нічого неможливого.

💠 Персонажі. Шіо викликає співчуття і захват водночас. Його характер, вчинки, мрії, судження не по віку дорослі. Кафни мають зовсім різні здібності й характери, але всі четверо абсолютно віддані своїй справі. Другорядні герої також дуже різнопланові. А ще цікаві персонажі-тварини.

💠 Книги. Дуже гарно описано багато дотичних тем, як-от: процес реставрації книг, еволюцію форм писемності від дороговказних каменів і глиняних табличок до звичних книг, значення і важливість книжок ("Нова книга - це двері в незвідане"), мету й призначення бібліотек та роль бібліотекарів ("Берегти книги - це все одно, що берегти світ"), тощо.

💠 Світ. Трошки здалось недостатньо інформації про світ загалом, але наявна дуже інтригує. Тут є представники різних рас. Є магічна книга, створена під час Великої війни народів, у котрій міститься магічна сила чарівника. Є згадки про "посланців чорнобилю", що руйнували все довкола і наводили страх на народи, поки не були подолані чарівниками. Про "попелясту смерть", що зробила великі території непридатними для життя, і спустошуючі війни за решту земель. Але поки бракує деталей і розуміння значення цього для сюжету. Втім, це лише перший том, гадаю, усе ще попереду. 

💠 Малюнок. Він тут шикарний 😍. Деталізований, ніжний, казковий. Персонажі, інтер'єри, краєвиди - просто неймовірні, розглядати їх суцільне задоволення. В цьому плані манґа дуже схожа на моє улюблене "Ательє чаклунських капелюхів".

💠 Висновок: однозначно варто читати далі. Тим паче, що до наступного тому минає 7 років і тепер уже 13-річний Шіо вирушає до Афцаку складати іспит на бібліотекаря!